Справа № 2-4237/10

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з 12 лютого 2005 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Сторони мають спільну дитину дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне життя, що призводило до частих сварок. Сім’я розпалася остаточно, тому подальше збереження шлюбу вважає недоцільним.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася. Про день, час і місце судового засідання сповіщена належним чином. До суду надала письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

12 лютого 2005 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 86.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1026.

Відповідно до пояснень позивача у судовому засіданні з січня 2008 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя та відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок, проживають окремо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України їх шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 130, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис № 86, – розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита на користь держави - звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                   В.О. Лисенко