Номер справи 2-3425/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    07 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді: Руденко В.В.

при секретарі:         Криворучко Т.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача та просить суд стягнути з нього у відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 100 000 грн.В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 08.07.2009 року в 14.00 годин в м. Дніпропетровську на пр.. Гагаріна відповідач ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки Шкода, державний номер НОМЕР_1 під час руху не прийняв заходів до зниження швидкості аж до зупинки, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням позивача.

В наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди йому були заподіяні значні тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій шийного відділення хребта, больовий синдром, що підтверджується виписним епікризом № 3756.

При виїзді на місце пригоди співробітниками ДАІ було встановлено, що причиною даного ДТП стали протиправні дії саме відповідача ОСОБА_2., який порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Вина відповідача ОСОБА_2. у скоєні даного адміністративного правопорушення доведена та підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2009 року.

В результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_2. позивачу було заподіяно моральну шкоду яка виразилась:

- у фізичному болю та психологічних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я, що виразилось у спричиненні йому закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою шийного відділення хребта, больового синдрому;

- у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього зі сторони відповідача ОСОБА_2.;

- у необхідності проходження стаціонарного лікування у відділенні офтальмо-неврології УкргосНДІМСПІ у період з 09.07.2009 р. по 29.07.2009 р.;

- у примусовій витраті часу, проведенного на місці ДТП з моменту зіткнення, до моменту оформлення співробітниками ДАІ всіх необхідних документів;

- у моральних та психологічних турботах, причиною яких стала відмова відповідача відшкодувати спричинену йому шкоду у добровільному порядку;

- в моральних та психологічних турботах, пов'язаних з необхідністю вишукувати додатковий час та додаткові фізичні та психологічні зусилля для зібрання та подачі до суду необхідних відповідних документів, з метою відшкодування завданої йому шкоди у порядку цивільного судочинства.

Спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 100 000 грн., та просить вказану суму стягнути з відповідача.

    В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в заяві.

    Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що доводи позивача ґрунтуються лише на виписному епікризі № 3756, відповідно до якого позивач утримався від госпіталізації у друге нейро-хірургічне відділення Обласної лікарні імені Мечнікова (профільне відділення у якому має лікуватись особа з вказаними у епікризі травмами), стійкої втрати непрацездатності відповідно до епікризу, також не встановлено.Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 3-3931/2009 від 07 серпня 2009 р., також не встановлено заподіяння ушкодження здоров'ю відповідача, встановлено лише заподіяння матеріальної шкоди.Крім того, зазначив, що позивач жодного разу не звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про відшкодування вартості його лікування, отже відповідач не був зацікавлений у відшкодуванні вартості його лікування та не відчував заподіяної йому у результаті ушкодження здоров'я моральної шкоди до березня 2010 р., що є дуже сумнівним. Позивач взагалі не звертався до відповідача з вимогами про відшкодування будь-якої шкоди, у тому числі і відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну позивача у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Тому вважає, що позивачем не було доказано факт заподіяння йому значної моральної шкоди, яку він зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я, та просить суд у задоволені вимог позивача відмовити у повному обсязі.

    Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що 08.07.2009 року на пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, д/н НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля Ніссан, д/н НОМЕР_2, під керуванням позивача.

    Винуватцем даного ДТП постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2009 року було визнано відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

    В результаті даного ДТП позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю та психологічних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку із ушкодженням здоров’я: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою шийного відділення хребта, больового синдрому, що підтверджується виписним епікризом №3756.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Тому, враховуються стан здоров'я позивача, якому в результаті вчинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди спричинені тілесні пошкодження, та, в результаті цього, ступінь важкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, суд  вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 2500 грн.

В іншій частині позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки суд вважає, що вони є завищеними та необґрунтованими, виходячи з дійсних обставин справи, встановлених в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 15 грн.

Керуючись ст.ст.  2, 10, 11, 60, 130, 212-215   ЦПК України, ст.ст. 23,1167, 1187  ЦК України,  суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування    моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 2500 грн., а  також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 8,50 грн.  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн., а всього 2523 (дві тисячі п’ятсот двадцять три) гривні 50 копійок.

В іншій  частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя