Справа №:2-232/02

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2002 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді Столбун В.І. при секретарі Добрівській Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з заявою, в якій просить розірвати зареєстрований з відповідачем шлюб, посилаючись на те, що їх сім"я розпалася і відновити її вже неможливо. У них різні інтереси, характери, погляди на життя, відсутнє взаєморозумяння. Спільне господарство вони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, тривалий час проживають за різними адресами, фактично шлюб набув форального характеру.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги і пояснила, що в деякий час їх сім"ю зберегти вже немає ніякої можливостіі вона не бажає це робити, оскільки вони втратили почуття один до одного, її чоловік зловживає алкогольними напоями, неодноразово лікувався, кодувався від алкоголізму, але це результатів не дало. В такому стані він стає небезпечними, здатний на різні непередбачені вчинки, що загрожує її життю і дочки.

ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, вподальшому в судове засідання не з"явився. Про день і час слухання справи був повідомлений в порядку ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.40 КпШС України шлюб може бути розірваний судом , якщо буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім"ї стало неможливим.

Судом встановлено, що 28.01.1995 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають дочку 1996 року народження.

Протягом тривалого часу сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, втратили почуття один до одного, проживають за різними адресами. Відповідач зловживає алкогольними напоями. Все це свідчить про те, що можливість збереження сім"ї втрачена і подальше спільне життя подружжя неможливе.

Судом був наданий термін для можливого примирення сторін, проте, позитивних результатів це не дало, примирення не досягнуте.

Витрати по реєстрації розірвання шлюбу суд вважає за можливе покласти на відповідача, оскільки позивач утримує і виховує дитину.

Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з матір"ю.

Керуючись ст. ст. 38-40 КпШС України, ст. ст. 15, 30, 62, 202, 203 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб зареєстрований 28 жовтня 1995 року відділом РАГС Дніпровського району м.Києва, актовий запис N1688 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в розмірі 17 (сімнадцять)гривень, ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом тридцяти днів через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя