КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року                         Київ          № 320/36721/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське Хімволокно" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Черкаське Хімволокно" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову від 25.04.2023 №735 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Черкаське Хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії" та розпорядження від 25.04.2023 №111-р "Про усунення порушень ПрАТ "Черкаське Хімволокно" Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанова та розпорядження прийняті з порушенням вимог законодавства та без урахування всіх обставин, що деякі порушення були усунуті, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення планової перевірки позивача було встановлено недотримання останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов. А тому вважає, що ним правомірно прийняті оскаржувані рішення та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23 листопада 2022 року № 1550, постанови НКРЕКП від 22 березня 2023 року № 511 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ПРАТ «Черкаське хімволокно» з виробництва теплової енергії» та посвідчення на проведення планової виїзної перевірки від 21 лютого 2023 року № 133 починаючи з 09.03.2023 року по 05.04.2023 року проведено планову перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 рр.

За результатом проведення планової перевірки було складено акт від 05.04.2023 № 178 (далі– акт № 178).

За результатами розгляду акту №178 на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 25 квітня 2023 року прийнято постанову № 735 (далі - постанова №735) «Про накладення штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» (далі – Ліцензійні умови) та розпорядження № 111-р «Про усунення порушень ПРАТ «Черкаське хімволокно Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» (далі – розпорядження № 111-р).

Постановою №735 на ПРАТ «Черкаське хімволокно» накладено штраф у розмірі 34    000 (тридцять чотири тисячі) гривень за порушення Ліцензійних умов, а саме:

пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:

- пункту 5 Порядку № 491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП,

- пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку № 491 у частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, наведеної у звіті,

- абзацу другого пункту 4.2 глави 4 Методики № 991 у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії,

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою № 282, щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів,

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП- виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів,

- пункту 5.7 розділу 5 Правил № 71, а саме:

- підпункту 5.7.14 щодо консервації теплових енергоустановок з метою запобігання корозії металу як під час режимних зупинів (вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін, капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців;

- підпункту 5.7.15 щодо розроблення та затвердження на кожному суб`єкті господарювання на основі чинних НД технічного рішення та технічну схему з проведення консервації конкретного устаткування теплових енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів зупину та тривалості простоювання;

- підпункту 5.7.16 щодо складення та затвердження відповідно до прийнятих рішень інструкції з консервації устаткування з вказівками щодо підготовчих операцій, технологією консервації та розконсервації, а також заходів безпеки у процесі консервації;

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме:

- підпункту 2 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;

- підпункту 5 щодо виконання рішення органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме пункту 2 постанови № 1085 щодо подання до органу ліцензування документів, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою;

- підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;

- підпункту 19 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками;

- підпункту 23 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки, встановлені органом ліцензування.

Розпорядженням № 111-р зобов`язано ПРАТ «Черкаське хімволокно» усунути порушення:

- пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів,

- пункту 2.12 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат на паливо, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів;

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, а саме:

- підпункту 23 у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.

Розпорядженням №111-р встановлено вимоги щодо:

- надання до НКРЕКП у строк до 01 червня 2023 року:

виправлених форм звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за IV квартал 2022 року та звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за грудень 2022 року;

звітності за визначеними формами, у якій має бути враховано пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 – 2022 років;

- довиконання заходу Інвестиційної програми на 2021 рік на суму 21  182,02 тис. грн без ПДВ у строк до 30 вересня 2023 року та письмового повідомлення НКРЕКП про виконання протягом 15 робочих днів.

Не погоджуючись з оскаржуваними постановою та розпорядженням та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень) (тут і далі – Закон №1540-VIII в редакції, що була чинна на дату прийняття спірних постанови на розпорядження) регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Згідно частиною 4 статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 1540-VIII суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

Відповідно до статті 22 Закону № 1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".

Пунктом четвертим частини 1 статті 31 Закону України «Про теплопостачання» (тут і далі - Закон № 2633-IV в редакції, що була чинна на дату прийняття спірних постанови на розпорядження) встановлено, що уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону № № 1540-VIII).

З приводу порушень, за які спірною постановою № 735 на позивача накладено штраф, суд зазначає таке.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06 квітня 2017 року № 491 (далі – порядок № 491), у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, та пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатку 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року № 491, в частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, зазначеної у звіті.

В обґрунтуванні до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладання штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та проєкту розпорядження НКРЕКП «Про усунення порушення ПРАТ «Черкаське хімволокно» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» (далі – Обґрунтування) зазначено, що перевіркою встановлено, що протягом І – ІІІ кварталу 2021 року позивач визначав суму чистого доходу для розрахунку внесків на регулювання, виходячи із обсягів реалізації теплової енергії споживачам, а не обсягів виробництва теплової енергії, що призвело до сплати внесків на регулювання не в повному обсязі за цей період.

В позовній заяві позивач стверджує, що зміна розміру плати за ліцензування пов`язана із зміною підходу НКРЕКП до визначення суми доходу, з якого сплачуються внески. З четвертого кварталу 2021 року нарахування внесків за регулювання здійснювалося лише по діяльності з виробництва  теплової  енергії  на  теплоцентралях, теплоелектростанціях,  атомних  електростанціях і когенераційних установках не по обсягах реалізації, а по обсягах виробництва з колекторів на відповідний тариф.

Водночас позивачем здійснено доплату внеску на регулювання у сумі 97,82 тис. грн. та надано під час перевірки копію платіжного доручення на підтвердження такого платежу.

Факт здійснення доплати підтверджено актом № 178 (стор. 72) та не заперечується відповідачем.

Згідно з пунктом 2 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.04.2017   № 491 (далі – порядок № 491) внески на регулювання сплачуються суб`єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності, зокрема, з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Порядок сплати внесків на регулювання встановлений статтею 13 Закону №1540-VIII.

Частинами 2 і 3 статті 13 Закону №1540-VIII визначено, що базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Пунктом 3 порядку № 491 визначено, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 липня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік. Зазначеним пунктом передбачена формула розрахунку планової ставки внесків на регулювання.

Відповідно до п. 5 порядку № 491 сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально. Базою нарахування внеску є чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.

Верховним Судом у постанові від 20 червня 2023 року (справа № 280/11957/21) сформовано такий правовий висновок щодо застосування пункту 5 порядку № 491:

« 25. Водночас Інструкція щодо заповнення форми звітності №6-НКРЕ-енерговиробництво (квартальна) «Звіт про ліцензовану діяльність суб`єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії», затверджена Постановою НКРЕ від 04.10.2012 №1257, та Інструкція щодо заповнення форми звітності №4-КРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затверджена постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282, а також зазначені форми звітності не мають визначення - база нарахування внеску на регулювання. Так само чинне законодавство, яким регулюється правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, діяльність суб`єктів господарювання у сферах енергетики, не має визначення терміну - чистий дохід.

26. Частиною 1 статті 142 Господарського кодексу України встановлено, що прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

27. Відповідно до частини 2 статті 142 Господарського кодексу України склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткування.

28. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

29. Отже, платники внеску на регулювання мають розраховувати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від чистого доходу (обсягу коштів), отриманого від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП. Базою нарахування внеску на регулювання від діяльності з виробництва електричної енергії має бути чистий дохід суб`єкта господарювання, отриманий від продажу електричної енергії споживачам. У цих умовах істотною обставиною є одержання суб`єктом господарювання доходу (обсягу коштів), як це визначено чинним законодавством.

30. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що твердження відповідача, згідно яких базою нарахування суми внеску на регулювання має бути товарна продукція від діяльності з виробництва електричної енергії або виробнича собівартість електричної енергії, не закріплені в положеннях чинного законодавства та суперечать вищенаведеним правовим нормам».

В Обґрунтуванні відповідачем зазначено, що порушення позивачем вимог законодавства полягає в тому, що ним визначено суму чистого доходу для розрахунку внесків на регулювання, виходячи із обсягів реалізації теплової енергії споживачам, а не обсягів виробництва теплової енергії, що призвело до сплати внесків на регулювання не в повному обсязі за цей період.

У відзиві на позовну заяву відповідач також посилається на те, що відповідно до положень Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 № 991, до складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до порядку №491. При цьому розрахунки собівартості при формуванні тарифів на електричну та (або) теплову енергію здійснюються на весь обсяг корисно відпущеної електричної та (або) теплової енергії.

Верховним Судом у постанові від 20 червня 2023 року (справа № 280/11957/21) зазначено, що:

« 50. Формула суми внеску на регулювання, передбачена пунктом 5 Порядку №491, не містить таких термінів (величин), як корисний відпуск електричної енергії, товарна продукція або собівартість продукції, які використовуються відповідачем для розрахунку внеску на регулювання, а тому розрахунок внеску на регулювання, застосований відповідачем, не відповідає вимогам чинного законодавства та не є правомірним.»

За таких обставин постанова № 735 в зазначеній частині не відповідає принципу обґрунтованості.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, абзацу другого пункту 4.2 глави 4 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01 серпня 2017 року № 991 (далі – Методика № 991), у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії.

В Обґрунтуванні до проєкту спірної постанови №735 відповідачем зазначено таке.

При затвердженні тарифів ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» на виробництво теплової енергії на 2021 рік, НКРЕКП було враховано виконання програми ремонтів на 2021 рік на суму 18 619,19 тис. грн (без ПДВ).

Загальне фактичне виконання Товариством ремонтної програми з виробництва теплової енергії за 2021 рік склало:

профінансовано на суму 33 302,34 тис. грн або 178,86 % від планового обсягу фінансування;

освоєно згідно з актами виконаних робіт на суму 37 788,53 тис. грн.

По деяких заходах ремонтної програми спостерігається перевищення суми освоєних коштів в порівнянні із профінансованими, оскільки Ліцензіат не здійснив у повному обсязі розрахунків за фактично виконані роботи та поставлені на підприємство матеріали у звітному періоді. Погашення кредиторської заборгованості було виконано у наступному періоді.

Пооб`єктний аналіз фактичного виконання заходів виконання ремонтних робіт за 2021 рік показав, що при виконанні заходів ремонтної програми по діяльності з виробництва теплової енергії Товариством понесені перевитрати у сумі 17 095,60 тис. грн, що пов`язано з перерозподілом коштів між виробництвом теплової та електричної енергії, який не відповідає плановому врахованому в тарифі, при цьому недофінансування планових заходів ремонтної програми становить 2 412,45 тис. грн.

Позивач не заперечував наявності як перевитрат, так і недофінансування заходів ремонтних програм за 2021, зазначивши, що ці обставини не залежали від волі позивача, що виключає його вину.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.2 Методики № 991 ліцензіат зобов`язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП щодо зміни переліку заходів та витрат на їх реалізацію з наданням відповідних обґрунтувань, але, як правило, не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення періоду, на який здійснено встановлення тарифів та їх структури.

На переконання позивача, часткове недофінансування заходів ремонтних програм було зумовлено тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20 травня 2021 року та різкого зростання цін на паливо, в тому числі на тверде вугілля марки АШ, тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року. В тому числі, впровадження Меморандуму від 09 лютого 2021 року про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води та Меморандуму від 30 вересня 2021 року Про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр., які укладено між: Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, фактично встановило мораторій на застосування економічно обґрунтованих тарифів на опалювальні сезони 2020/2021 та 2021/2022, що фінансово обмежило ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» та унеможливило виконання фінансування усіх запланованих заходів ремонтних програм потягом 2021 року.

Суд відхиляє посилання позивача на зазначені обставини, оскільки актом № 178 встановлено перевитрати по окремим заходам ремонтних програм з недофінансуванням інших заходів, що не заперечується позивачем. Позивач не надав суду доказів щодо обґрунтованості таких перевитрат.

За таких обставин оскаржувана постанова № 735 в цій частині скасуванню не підлягає.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов, а саме:

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 лютого 2019 року № 282 (далі – постанова № 282), щодо розподілення фактичних витрат (крім витрат на паливо) між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності та визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів,

- пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою № 282, щодо визначення фактичних витрат на паливо для виробництва електричної та теплової енергії виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

В Обґрунтуванні відповідачем зазначено, що, при наданні форми звітності № 4-НКРЕКП за IV квартал 2022 року та № 4а – НКРЕКП за грудень 2022 року позивачем не дотримано вимог постанови НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17.01.2023 №102, згідно з якими передбачено відображення витрат відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

Позивач не погодився з такими висновками відповідача з посиланням на ведення обліку витрат відповідно до вимог законодавства з відображенням у звітності достовірних даних бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у грудні 2021 року запроваджено Стандарт підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля-газ)». Розробником стандарту виступило Приватне акціонерне товариство по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж ЛЬВІВОРГРЕС (ПрАТ «ЛЬВІВОРГРЕС»).

З метою підтвердження правильності та обґрунтованості розрахунків витрат умовного палива, наведених у стандарті підприємства, їх відповідності Першому закону термодинаміки, а також відповідності методики розрахунку розподілу палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві, наведеної в стандарті підприємства, вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо проведення експертного дослідження.

Висновком експертів за результатами проведення комплексного електротехнічного та економічного дослідження від 18.08.2022 № 10764/22-46/10765/22-72 встановлено обґрунтованість та правильність розрахунків, наведених у стандарті підприємства, а також відповідність методики розрахунку розподілу палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та нормативно-правовим актам НКРЕКП (в тому числі вимогам щодо складання звітності суб`єктом ліцензійної діяльності).   

Відповідно до підпункту 7 пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308 при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен вести бухгалтерський облік господарської діяльності відповідно до національних положень (стандартів)/міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та окремий облік доходів і витрат з виробництва теплової енергії відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та/або порядку, затвердженого НКРЕКП (залежно від органу, що здійснює ліцензування).

Згідно з пунктом 1.10 Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 10.10.2017 №1223, облік за ліцензованими видами діяльності ґрунтується на даних бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та є способом деталізації фінансової інформації відповідно до вимог, що визначені цим Порядком (правилами), і обмежень НКРЕКП у частині ліцензованих видів діяльності. Забезпечення окремих регуляторних вимог досягається засобами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, тобто шляхом застосування методик калькулювання, алгоритмів, розрахунків та розподілів.

Пунктом 1.11 зазначеного порядку передбачено, що положення цього порядку (правил) не змінюють і не відміняють бухгалтерський облік, а також вимоги до формування фінансової та податкової звітності.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282,  усі показники форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) мають ґрунтуватися на достовірних даних первинного (бухгалтерського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних.

Згідно з пунктом 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, усі показники форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) мають ґрунтуватися на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та управлінського обліку.          

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є послідовність, тобто постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Згідно з абзацом другого частини 5 статті 8 Закону № 996- XIV підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону № 996-XIV).

Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов`язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідність методики розрахунку розподілу палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та нормативно-правовим актам НКРЕКП підтверджено Висновком експертів за результатами проведення комплексного електротехнічного та економічного дослідження від 18.08.2022 № 10764/22-46/10765/22-72.

З урахуванням п. 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та пункту 2.10  Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затверджених постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, визначальним для формування показників звітності є їх відповідність достовірним даним бухгалтерського обліку.

Пунктом 2.12 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та пункту 2.12  Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затверджених постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, визначено, що у формах звітності фактичні витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно фактичним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії у разі неможливості віднесення окремих видів витрат безпосередньо до певного виду господарської діяльності. Фактичні витрати на паливо для виробництва електричної та (або) теплової енергії у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) визначаються виходячи з розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива, визначених відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

Зазначені інструкції були доповнені пунктами 2.12 на підставі постанови НКРЕКП від 17.01.2023 № 102, тобто після впровадження позивачем стандарту підприємства. При цьому, пункти 2.10 інструкцій не зазнали змін.

Відповідно, вимога щодо формування звітності на підставі достовірних даних первинного (бухгалтерського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних, була чинною на час виникнення спірних правовідносин та є визначальною для коректного заповнення звітності.

Законами України не передбачено повноважень НКРЕКП щодо встановлення правил (стандартів) ведення бухгалтерського обліку. Постанова НКРЕКП від 17.01.2023 № 102 не є актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку у розумінні частини 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність»  та не є актом, який впроваджує, змінює або тлумачить національні або міжнародні стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку.

Постанова НКРЕКП від 17.01.2023 № 102 не є підставою для внесення змін до облікової політики позивача та до зміни методів та правил обліку використаного палива та/або інших активів при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії, складання та подання фінансової (бухгалтерської) звітності.

За правилами абзацу першого частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Акт № 178 та Обґрунтування до постанови № 735 не місять висновків щодо ведення позивачем бухгалтерського обліку з порушенням установлених правил.

Суд відхиляє наведені у відзиві на позовну заяву посилання відповідача на порушення позивачем положень ГКД 34.09.100-2003 "Витрати палива на відпущену електричну та теплову енергію при їх комбінованому виробництві на теплових електростанціях. Методика визначення" з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про стандартизацію» стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті центральними органами виконавчої влади до набрання чинності цим Законом, а також галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, галузеві стандарти України (ГСТУ) (далі - галузеві нормативні документи) застосовуються до їх заміни на технічні регламенти, національні стандарти, кодекси усталеної практики чи скасування в Україні, але не більш як 15 років з дня набрання чинності цим Законом.

Абзацами дев`ятим та десятим пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про стандартизацію» галузеві нормативні документи застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Центральні органи виконавчої влади забезпечують розміщення на офіційних веб-сайтах текстів галузевих нормативних документів, обов`язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них.

Відповідачем не надано доказів розміщення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу тексту ГКД 34.09.100-2003.

Відповідачем також не надано доказів офіційного оприлюднення наказу Міністерства палива та енергетики України від 16 жовтня 2003 року № 580, яким затверджено ГКД 34.09.100-2003.

Відзив на позовну заяву містить оціночні судження відповідача щодо невідповідності нормативним документам та неправильності визначення позивачем інформації щодо використання палива/енергії, яка викладена позивачем у формах звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків».

Клопотання про проведення судової експертизи відповідачем не заявлялось.

Крім того, обґрунтування відповідачем застосованих санкцій у відзиві під час розгляду справи не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

Зазначене підтверджується правовим висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 23 серпня 2023 року у справі 420/1369/22.

За таких обставин постанова № 735 в цій частині є необґрунтованою, прийнятою без  з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов, а саме:

пункту 5.7 розділу 5 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71 (далі – правил № 71), а саме:

- підпункту 5.7.14 щодо консервації теплових енергоустановок з метою запобігання корозії металу як під час режимних зупинів (вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін, капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців;

- підпункту 5.7.15 щодо розроблення та затвердження на кожному суб`єкті господарювання на основі чинних НД технічного рішення та технічну схему з проведення консервації конкретного устаткування теплових енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів зупину та тривалості простоювання;

- підпункту 5.7.16 щодо складення та затвердження відповідно до прийнятих рішень інструкції з консервації устаткування з вказівками щодо підготовчих операцій, технологією консервації та розконсервації, а також заходів безпеки у процесі консервації.

В Обґрунтуванні до проєкту оскаржуваної постанови зазначено, що під час перевірки представником Управління Держенергонагляду у Черкаській області виявлено окремі порушення Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, а саме, по водогрійних котлах ПТВМ-100 ст. № 1, ст. № 2, ст. № 3 відсутні:

технічне рішення з визначення способу консервації устаткування на невизначений термін;

складена та затверджена інструкція з консервації відповідно до прийнятого рішення;

технічна схема з проведення консервації.

Відповідно до пунктів 1.2-1.5 правил № 71 положення цих правил поширюються на суб`єктів відносин у сфері  теплопостачання  (в  тому  числі,  які мають власні джерела теплопостачання),   що   займаються   виробництвом,  передачею  та постачанням  теплової  енергії  або є споживачами теплової енергії незалежно  від  їхньої відомчої належності та форм власності, що є складовою  частиною  системи заходів щодо організації виробництва, перетворення, постачання та споживання теплової енергії.

Ці правила  також  призначено  для  організацій незалежно від їхньої  відомчої  належності  та  форм  власності,  що  здійснюють проектування,  підготовку кадрів для теплових господарств, монтаж, налагодження,  обслуговування і ремонт теплових установок і мереж,

а також для здійснення функцій державного енергетичного нагляду за технічним станом і організацією експлуатації теплових установок  і мереж та режимами споживання теплової енергії.

Правила встановлюють основні  організаційні  і  технічні вимоги  до безпечної,  надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, а також засобів вимірювальної техніки,  окрім ТЕЦ,  магістральних теплових мереж та котелень, підключених до них, які належать до сфери управління  Міненерговугілля  України та на які поширюється дія нормативного документа ГКД 34.20.507 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила".

Теплові установки та мережі, що споруджуються або модернізуються, мають відповідати проекту, національним стандартам,  технічним  умовам  на  устаткування та вимогам цих Правил.

Вимоги нормативних документів з експлуатації теплових установок та мереж не повинні суперечити цим правилам.

Пунктами 5.7.14-5.7.16 правил № 71 передбачено, що консервація теплових енергоустановок  з метою запобігання корозії металу проводиться як під час режимних зупинів (вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін, капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців.

На кожному суб`єкті господарювання на основі чинних НД розробляється та затверджується технічне рішення та технічна схема з проведення консервації конкретного устатковання теплових енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів зупину та тривалості простоювання.

Відповідно до прийнятих рішень складається та затверджується  інструкція з консервації устатковання з вказівками щодо підготовчих операцій, технологією консервації та розконсервації, а також заходи безпеки у процесі консервації.

Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач в позовній заяві зазначає, що технічне рішення та Інформація по таблиці   4.2.2 передавалася в паперовому вигляді з рештою документів відповідно до загального запиту НКРЕКП щодо надання матеріалів до перевірки. У зв`язку з цим позивач вважає рішення відповідача необґрунтованим та прийнятим без з`ясування всіх обставин справи.

До позовної заяви позивачем додано інформаційну довідку та інформацію щодо наявності режимних карт.

Відповідно до Додатку №2 правил №71 режимна карта – це документ, що містить перелік оптимальних параметрів для досягнення надійної та економічної експлуатації теплових установок і теплових мереж.

Разом з тим, згідно з підпунктами 5.7.15 та 5.7.16 правил №71 технічне рішення та технічна схема визначають спосіб консервації конкретного устаткування за різних видів зупинення та тривалості простою, а інструкція з консервації устаткування – це документ, який містить вказівки щодо підготовчих операцій, технології консервації та розконсервації, а також заходів безпеки у процесі консервації.

Отже, поняття режимна карта, технічне рішення та технічна схема, інструкція з консервації устаткування не є тотожними.

В зауваженнях позивача від 11 квітня 2023 року на акт №178 позивачем описана застосована ним схема консервації котлів без посилання на нормативні документи. В зауваженнях позивач стверджує, що розробляти інструкцію з консервації та монтувати нові схеми не потрібно.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність у позивача документів на виконання підпунктів 5.7.15 та 5.7.16 правил №71 або надання їх відповідачу під час проведення перевірки.

За таких обставин постанова № 735 не підлягає скасуванню в цій частині.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, підпункту 2 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін.

В Обґрунтуванні зазначено, що ПРАТ «Черкаське хімволокно» за підсумками діяльності за 2021 та 2022 роки не подавало додаток 3 «Відомість про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії» до Ліцензійних умов, який додавався до заяви про отримання ліцензії, з оновленими даними планового та фактичного обсягу виробництва теплової енергії за попередній рік. Зазначені відомості були подані позивачем під час проведення перевірки листом від 31.03.2023 № 360.

В позовній заяві позивач заперечує наявність порушення, посилаючись на те, що висновки відповідача щодо обов`язку щорічно подавати до НКРЕКП оновлені дані щодо планового та фактичного обсягів виробництва теплової енергії згідно додатку № 3 на виконання підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, є помилковими, оскільки зазначеним положенням не визначено, в якій формі має відбуватися таке інформування. Також позивач зауважує, що протягом 2021-2022 років подавав звітність за формою 4а-НКРЕКП (місячна), 4-НКРЕКП (квартальна), які містять дані про плановий і фактичний відпуск теплової енергії.

Разом з тим, позивач підтверджує подання відповідачу під час проведення перевірки оновленого додатку 3 «Відомість про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії» до Ліцензійних умов з оновленими даними планового та фактичного обсягу виробництва теплової енергії за 2021 та 2022 рік відповідно.

Підпунктом 2 пункту 1.8 Ліцензійних умов передбачено, що до заяви про отримання ліцензії здобувач подає відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (додаток 3).

Підпункт 2 пункту 3.2 Ліцензійних умов встановлює вимогу щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін. Форма надання таких відомостей передбачена додатком 3.

З урахування зазначених положень, Ліцензійними умовами встановлено обов`язок ліцензіата оновлювати дані, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, та визначено конкретний строк для надання такого повідомлення, який не пов`язаний з наданням будь-яких форм звітності.

За таких обставин відповідачем правомірно встановлено несвоєчасне повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії.

Постановою № 735 встановлено недотримання позивачем підпункту 5 пункту 3.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо виконання рішення органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме пункту 2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1085 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» (далі – постанова № 1085) щодо подання до органу ліцензування документів, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою.

В Обґрунтуванні відповідачем зазначено, що ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО листом від 09.11.2021 № 1694 (вх. НКРЕКП № 24719/1-21 від 24.11.2021) надано до НКРЕКП інформацію про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» із недотриманням встановленого НКРЕКП терміну на 32 дні.

Позивач не заперечує факт несвоєчасного надання до НКРЕКП інформації та зазначає, що  порушення термінів її подання пов`язано з чисельним захворюванням працівників та встановлення режиму віддаленої роботи.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що унеможливили вчасне надання відповідачу інформації.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова є протиправною в цій частині.

Оскаржуваною постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії.

В Обґрунтуванні до проєкту постанови № 735 відповідачем зазначено таке.

Перевіркою встановлено, що ПРАТ «Черкаське хімволокно» фактичні витрати розподіляло між виробництвом електричної та теплової енергії не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів, тому не можливо об`єктивно оцінити наявність економії або перевитрат. Отже результатом аналізу ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії є грубе порушення ліцензіатом встановленої структури витрат при проваджені ліцензованої діяльності у 2021 – 2022 роках.

Натомість в Обґрунтуванні до проекту оскаржуваної постанови № 735 відповідачем не наведено, в чому полягає недотримання позивачем структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, та не надано жодних розрахунків.

Відповідно до Опису виявлених порушень (стор. 96 акту № 178) порушення щодо дотримання структури витрат описані у п. 3.7 акту № 178. В пункті 3.7 акту № 178 (стор. 14-39) відповідач аналізує дотримання позивачем структури витрат, зазначає про впровадження позивачем Стандарту підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві при спалюванні природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля-газ)» та констатує різницю між плановим та фактичним показниками.

Разом з тим, у висновку до п. 3.7 акту №178 (стор. 39) відповідач зазначає, що враховуючи невідповідність принципів розподілу фактичних витрат затвердженим в тарифах та неможливості об`єктивної оцінки наявності економії або перевитрат, висновком щодо результату аналізу ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії є порушенням ліцензіатом встановленої структури витрат при провадженні діяльності у 2021 році та у 2022 році. Розрахунок суми додатково отриманого/недоотриманого доходу з виробництва теплової енергії не здійснювався у зв`язку з тим, що втрати розподілені позивачем не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки розміру витрат за статтями під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії (стор. 39 та 63 акту № 178).

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю.

Аналогічне положення міститься у пункті 8.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018   № 428 (далі – порядок № 428).

Згідно з Методикою визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності (далі - методика) (на дату прийняття оскаржуваної постанови № 735 – Додаток 24 до порядку № 428) положення цього додатка застосовуються членами комісії з перевірки під час проведення планових або позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які є ліцензіатами НКРЕКП (далі – ліцензіати), з метою визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) ліцензіатами, що провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях, гідроакумулюючих електростанціях, теплових електростанціях, теплоелектроцентралях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, яким встановлені тарифи з виробництва електричної та (або) теплової енергії або ціни в рамках покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Під час проведення перевірки має бути перевірена достовірність інформації, що зазначена ліцензіатом у відповідних формах звітності, зокрема правильність заповнення планованих показників ліцензованої діяльності, які були враховані при встановленні тарифів (цін) чи передбачені встановленою НКРЕКП структурою тарифів (у разі її встановлення) (п. 3 методики).

З метою визначення об`єктивної суми коштів, отриманої для фінансування ліцензованої діяльності, виконання інвестиційної програми та проведення ремонтних робіт, при проведенні планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок в акті перевірки, зокрема, фіксуються такі, показники: порівняльний аналіз відповідності фактичних витрат витратам, що були враховані при встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (різниця між планованими та фактичними значеннями); сума недофінансування (перефінансування) статей витрат структури тарифів (цін) у звітному періоді (році);  сума обґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів (цін) на відпуск електричної та (або) виробництво теплової енергії у звітному періоді (році); сума необґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів (цін) на відпуск електричної та (або) виробництво теплової енергії у звітному періоді (році).

Методика також містить формули розрахунку суми додатково отриманого/недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії.

З урахуванням зазначених положень законодавства, встановлення відповідності фактичних витрат витратам, що були враховані при встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (різниця між планованими та фактичними значеннями) має здійснюватися членами комісії з перевірки під час проведення планових або позапланових перевірок. Члени комісії наділені відповідними повноваженнями та засобами, які дозволяють встановити дотримання або недотримання ліцензіатом структури витрат.

За таких обставин, констатація відповідачем в Обґрунтуванні та акті №178 неможливості оцінки наявності економії або перевитрат не є достатньою підставою для висновку про порушення позивачем підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов.

Отже, постанова № 735 в цій частині є необґрунтованою, прийнятою без  з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскаржуваною постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, підпункту 19 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками.

В Обґрунтуванні зазначено, що загальне фактичне виконання позивачем інвестиційної програми на 2021 рік склало:

профінансовано на суму 5 282,03 тис грн або 17,81 % від планового обсягу фінансування, у тому числі за рахунок додаткових джерел 1 964,91 тис. грн, за рахунок тарифу на виробництво теплової енергії 3 317,12 тис. грн;

освоєно згідно з актами виконаних робіт на суму 5 282,03 тис. грн.

Інвестиційною програмою на 2021 рік було передбачено виконання двох заходів.

По заходу «Модернізація релейного захисту та автоматики Блоку № 4 з відпайками на ГРП-6 кВ та власні потреби» фінансування склало 5 282,03 тис. грн., що становить 62,3 % від плану, у тому числі:

1 964,91 тис. грн – за рахунок додаткових джерел або 31,30 % від плану 6 277,73 тис. грн;

3 317,12 тис. грн – за рахунок коштів з виробництва теплової енергії або 150,77 % від плану 2 200,00 тис. грн.

Сума перевищення за рахунок тарифу на відпуск теплової енергії складає (3 317,12 - (2 200,00 * 1,05) ) = 1 007,12 тис. грн.

Сума недофінансування за рахунок додаткових джерел становить 4 312,82 тис. грн. (6 277,73-1 964,91).

Релейний захист та автоматику Блоку № 4 з відпайками на ГРП-6 кВ змонтовано та введено в експлуатацію згідно акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Захід «Реконструкція градирні № 1, відповідно до проєкту: «Реконструкція градирні № 1, (площею зрошення 1600 м2)», 2-й етап виконання робіт» при плановому фінансування 21 182,02 тис. грн, у тому числі з тарифу на виробництво теплової енергії 5 496,80 тис. грн, фактично у 2021 році захід не фінансувався.

Перевіркою встановлено, що ПРАТ «Черкаське хімволокно» 26.10.2021 та 12.11.2021 через систему «Прозорро» оголошувало відкриті торги щодо закупівлі «Будівельно-монтажні роботи код ДК 021:2015 – 45300000-0 (Реконструкція градирні № 1)». Зазначені торги електронною системою закупівель автоматично визнано такими, що не відбулись, через недостатню кількість поданих пропозицій.

Позивач заперечує факт зазначеного порушення, посилаючись на пункту 4.1 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585.

Згідно з підпунктом 19 пункту 3.2 Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен розробляти інвестиційну програму, затверджувати та здійснювати її погодження, схвалення відповідно до вимог порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та/або Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 15 жовтня 2015 року № 2585, та/або Порядку розроблення, затвердження, погодження, схвалення та виконання інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 серпня 2017 року № 1059, виконувати інвестиційну програму в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямами.

Відповідно до пунктів 4.1-4.8 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585 (далі – порядок № 2585) Ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Роботи, які мають перехідний характер, вважаються виконаними, якщо по них складено акти виконаних робіт та/або акти прийому-передачі згідно з умовами відповідного договору та здійснено оплату відповідно до цих актів або здійснені авансові платежі, якщо це передбачено схваленою інвестиційною програмою.

При неповному виконанні ліцензіатом інвестиційної програми за звітний період надалі першочергово здійснюється фінансування заходів з будівництва, реконструкції і технічного переоснащення обладнання.

При зміні (збільшенні або зменшенні) вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, до п`яти відсотків ліцензіат може самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів.

У випадку фактичного збільшення надходження коштів відповідно до визначених джерел фінансування ліцензіат ініціює процедуру внесення відповідних змін до інвестиційної програми згідно з цим Порядком у частині збільшення джерел фінансування та доповнення запланованих заходів.

Профінансованими вважаються заходи інвестиційної програми, щодо яких здійснено фактичну оплату грошовими коштами.

У разі недофінансування заходів інвестиційної програми базового періоду з причин, що не залежать від ліцензіата, ліцензіат може продовжити фінансування цих заходів до 20 числа місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми, за рахунок коштів, отриманих як джерело фінансування інвестиційної програми базового періоду.

Постановою НКРЕКП від 24 грудня 2020 року № 2764 схвалено Інвестиційну програму ліцензіата з виробництва теплової енергії Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на 2021 рік у сумі 29 659,75 тис. грн (без ПДВ) та джерела її фінансування.

Відповідно до додатку до зазначеної постанови джерелами фінансування інвестиційної програми позивача на 2021 рік визначено:

у тарифах на виробництво теплової енергії (амортизація) - 7 696,80 тис. грн.,

за рахунок додаткових джерел - 21 962,95 тис. грн.

Разом (без урахування ПДВ) - 29 659,75 тис. грн.

Суд відхиляє твердження позивача про наявність обставин, які унеможливили фактичне фінансування інвестиційної програми на 2021 рік, з таких підстав.

Відповідно до інформації про стан розрахунків споживачів за теплову енергію в розрізі груп споживачів ПРАТ «Черкаське хімволокно» за 2021 рік (стор. 17 акту № 178) за звітний період (2021 рік) оплата, отримана від споживачів склала 98,13% від нарахувань звітного періоду.

Отже не наповнення джерела фінансування за рахунок тарифу на теплову енергію склало лише 1,87%.

Зазначені показники не заперечуються позивачем ані в заявах по суті спору, ані в зауваженнях позивача від 11.04.2023 № 412 на акт № 178.

За таких обставин, безпідставними є посилання позивача на неможливість фінансування заходів інвестиційної програми у зв`язку з тим, що тарифи на виробництво теплової енергії залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року.

З акту № 178 та Обґрунтування вбачається, що по заходу «Модернізація релейного захисту та автоматики Блоку № 4 з відпайками на ГРП-6 кВ та власні потреби» відбулося недофінансування за рахунок додаткових джерел на суму 4 312,82 тис. грн.

В акті № 178 (стор. 74) зазначено, що додаткові джерела фінансування – це сума амортизаційних відрахувань по діяльності з виробництва електричної енергії. Зазначене не спростовується позивачем.

У цьому контексті безпідставними є посилання позивача на брак обігових коштів через наявність узгодженої територіальною комісією та невідшкодованої з бюджету різниці в тарифах за період з 01 червня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. складає 144 337 тис. грн без ПДВ до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання та водовідведення» та на підставі Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою КМУ від 15.09.2021 № 977.

З урахуванням статей 1 та 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання та водовідведення» сума компенсації заборгованості з різниці в тарифах не утворює джерело формування амортизаційних відрахувань по діяльності від виробництва електричної енергії та спрямовується для проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 зазначеного закону.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно унеможливили наповнення додаткових джерел фінансування інвестиційної програми на 2021 рік.

Щодо заходу «Реконструкція градирні № 1, відповідно до проєкту: «Реконструкція градирні № 1, (площею зрошення 1600 м2)», 2-й етап виконання робіт» при плановому фінансування 21 182,02 тис. грн, у тому числі з тарифу на виробництво теплової енергії 5 496,80 тис. грн, фактично у 2021 році захід не фінансувався у зв`язку з тим, що торги електронною системою закупівель автоматично визнано такими, що не відбулись, через недостатню кількість поданих пропозицій. Зазначені обставини не заперечуються позивачем.

Отже зазначений захід інвестиційної програми на 2021 рік не виконано.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови в цій частині.

Постановою № 735 встановлено порушення пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, а саме, підпункту 23 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки, встановлені органом ліцензування.

В Обґрунтуванні зазначено, що ПРАТ «Черкаське хімволокно» подало до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Черкаській області звітність із порушенням встановлених термінів, а саме:

форму звітності № 4а-НКРЕКП від 1 до 18 днів;

форму звітності № 4-НКРЕКП від 7 до 18 днів;

додаток 3 до форми № 4-НКРЕКП від 4 до 26 днів;

форма звітності № 15-НКРЕКП за 2021 рік - на 44 дні;

форма звітності № 16-НКРЕКП у 2021 році від 1 до 17 днів,

форми звітності № 15-НКРЕКП за 2022 рік та № 16-НКРЕКП за І – IV квартали 2022 року

позивачем не надавались.

форму № 20-НКРЕКП за ІІ квартал 2022 року на 14 днів.

Під час даної перевірки Ліцензіат 03.04.2023 надіслав форми звітності № 15-НКРЕКП за 2022 рік та № 16-НКРЕКП за І – IV квартали 2022 року до НКРЕКП в електронному вигляді на адресу sqrtp@nerc.gov.ua та в паперовому вигляді до НКРЕКП та до Сектору НКРЕКП у Черкаській області листами від 03.04.2023 № 367 та від 03.04.2023 № 369.

Позивач посилається на незалежні від його волі обставини, які зумовили пропуск строків подання звітності.

Зокрема, позивач зазначає, що у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим постановами Кабінету міністрів України, збільшенням кількості хворих та дотриманням режиму самоізоляції, звітність було подано до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що не унеможливило відслідковування дати виїмки звітності та її реєстрації.

При цьому матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на спростування порушення позивачем термінів подання звітності. Позивачем також не надано доказів, які б свідчили, що запровадженні заходи щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) об`єктивно унеможливили вчасне виконання позивачем своїх обов`язків щодо подання звітності.

Крім того, позивач посилається на те, що починаючи з 25 лютого 2022 р. через військову агресію російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-IX, ПРАТ «Черкаське хімволокно» перейшло в особливий режим роботи. Істотній вплив на виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання звітності  мали постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, часовий обмежений доступ до електроенергії, мережі інтернет та засобів електронного зв`язку, відбувалися перебої у роботі громадського транспорту, обмеження постачання електричної енергії у відділах зв`язку АТ «Укрпошта», скорочені години роботи та перерви у зв`язку з повітряними тривогами, які є загальновідомими обставинами.

Суд враховує, що в результаті збройної агресії російської федерації проти України, зокрема, систематичне відключення світла в зимовий період, постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли, є обставинами що значно ускладнюють роботу представників фізичних та юридичних осіб.

Проте, позивачем не надано доказів, на підтвердження того, коли саме (у які дні та години) тривала повітряна тривога, відбувалися відключення електроенергії упродовж того періоду часу, який був відведений законом на подання звітності, а також не надано відомостей про робочі години позивача у ці періоди часу.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови в цій частині.

Функції та повноваження НКРЕКП щодо здійснення контролю та застосування до суб`єктів господарювання санкцій за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії встановлені статтями 17, 19, 22 Закону № 1540-VIII, статтями 16 та 31 Закон № 2633-IV.

Пунктом четвертим частини 1 статті 31 Закону № 2633-IV встановлено, що уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки регулятором    виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених законом, є дискреційним повноваженням відповідача.

Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 у справі 200/3265/21-а зазначив, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.    Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на викладене, слід виходити з того, що НКРЕКП наділено дискреційними повноваженнями щодо оцінки тяжкості та серйозності вчиненого суб`єктом господарювання правопорушення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем не дотримано вимоги:

пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:

- абзацу другого пункту 4.2 глави 4 Методики № 991 у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії,

- пункту 5.7 розділу 5 Правил № 71, а саме:

- підпункту 5.7.14 щодо консервації теплових енергоустановок з метою запобігання корозії металу як під час режимних зупинів (вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін, капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців;

- підпункту 5.7.15 щодо розроблення та затвердження на кожному суб`єкті господарювання на основі чинних НД технічного рішення та технічну схему з проведення консервації конкретного устаткування теплових енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів зупину та тривалості простоювання;

- підпункту 5.7.16 щодо складення та затвердження відповідно до прийнятих рішень інструкції з консервації устаткування з вказівками щодо підготовчих операцій, технологією консервації та розконсервації, а також заходів безпеки у процесі консервації;

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме:

- підпункту 2 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;

- підпункту 5 щодо виконання рішення органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме пункту 2 постанови № 1085 щодо подання до органу ліцензування документів, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою;

- підпункту 19 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками;

- підпункту 23 у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки, встановлені органом ліцензування.

У поясненнях від 31.01.2024 позивач стверджує про порушення відповідачем під час застосування штрафу принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають носити стримуючий вплив.

Зазначене твердження позивач обґрунтовує посиланням на постанови НКРЕКП, якими до інших суб`єктів господарювання було застосовано санкцію у вигляді застереження, а не штрафу (постанова НКРЕКП від 12.03.2021 № 441, постанова НКРЕКП від 16.05.2023 № 886, постанова НКРЕКП від 17.05.2022 № 503, постанова НКРЕКП від 02.05.2023 № 815, постанова НКРЕКП від 23.05.2023 № 946, постанова НКРЕКП від 24.05.2022 № 530).

Суд відхиляє посилання позивача на постанови відповідача від 12.03.2021 № 441, від 16.05.2023 № 886, від 17.05.2022 № 503, від 02.05.2023 № 815, та від 24.05.2022 № 530, оскільки зазначеними постановами на суб`єктів господарювання було накладено санкції за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, підстави застосування яких визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Суд також відхиляє посилання позивача на постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № 946 «Про застереження АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» з таких мотивів.

Перелік порушень, встановлених постановою від 23.05.2023 № 946, не є тотожним до переліку правопорушень, визначених оскаржуваною постановою № 735.

Зокрема, постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 946 не встановлено порушень в частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками.

Відповідно до статті 1 Закону № 2633-IV інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов`язання суб`єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об`єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання

Згідно з пунктом 1.5 порядку № 2585 ліцензіат зобов`язаний використовувати кошти, визначені як джерело фінансування інвестиційної програми, виключно на її виконання відповідно до графіка, визначеного інвестиційною програмою.

Суд враховує, що позивачем не надано до суду пояснень та доказів на підтвердження не наповнення додаткових джерел фінансування інвестиційної програми на 2021 у вигляді амортизаційних відрахувань з діяльності з виробництва електричної енергії.

Суд вважає санкцію, застосовану відповідачем до позивача такою, що відповідає основним принципам діяльності регулятора, які визначені статтею 4 Закону № 1540-VIII.

За таких обставин постанова № 735 скасуванню не підлягає.

Стосовно оскаржуваного розпорядження № 111-р суд зазначає про таке.

Щодо пункту 1 з урахуванням підпункту 1 розпорядження № 111-р, суд виходить з того, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів порушення позивачем правил ведення бухгалтерського обліку та відповідно формування звітності.

З урахуванням вимог пунктів 2.10 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, усі показники форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна), визначальним для формування показників звітності є їх відповідність достовірним даним бухгалтерського обліку.

Суд також зазначає, що вимога відповідача, встановлена підпунктом 1 пункту 1 розпорядження № 111-р (в частині надання звітності за визначеними формами, у якій має бути враховано пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 – 2022 років) не кореспондує жодному з пунктів Обґрунтування до проєкту оскаржуваної постанови № 735. Отже вимога щодо усунення порушення не відповідає жодному з порушень, перелічених в Обґрунтуванні.

Щодо пункту 1 з урахуванням підпункту 2 розпорядження № 111-р суд виходить із такого.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор схвалює/затверджує інвестиційні програми (плани розвитку) суб`єктів, діяльність яких регулюється Регулятором, у випадках, встановлених законом, та вносить зміни до них відповідно до порядку, затвердженого Регулятором.

Згідно частиною 4 ст. 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право, зокрема, приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

Рішення щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до п. 1.2 порядку № 2585 дія цього порядку поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної і теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках і отримали ліцензію на право здійснення такої господарської діяльності (далі - ліцензіати).

Актом № 178 встановлено, у періоді, що перевірявся, ПРАТ «Черкаське хімволокно» здійснювало діяльність на підставі ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії (виробництво теплової енергії на ТЕЦ) (стор. 4 акту № 178).

Пунктами 4.1, 4.6 та 4.7 порядку № 2585 передбачено, що ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Профінансованими вважаються заходи інвестиційної програми, щодо яких здійснено фактичну оплату грошовими коштами.

У разі недофінансування заходів інвестиційної програми базового періоду з причин, що не залежать від ліцензіата, ліцензіат може продовжити фінансування цих заходів до 20 числа місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми, за рахунок коштів, отриманих як джерело фінансування інвестиційної програми базового періоду.

Згідно з пунктами 6.3 та 6.4 Порядку розроблення, затвердження, погодження, схвалення та виконання інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 31.08.2017 № 1059 (далі – порядок № 1059), ліцензіат повинен дотримуватись терміну виконання інвестиційної програми.

У разі неможливості виконання окремих заходів інвестиційної програми з причин, не залежних від ліцензіата, зокрема недофінансування інвестиційної програми за рахунок тарифних та позикових коштів та/або затримки проведення тендерних процедур тощо, після закінчення періоду дії діючої інвестиційної програми НКРЕКП, за результатами заходу державного контролю щодо додержання суб`єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання або після надання ліцензіатом відповідного обґрунтування, на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, може прийняти рішення щодо можливості продовження виконання інвестиційної програми.

В іншому разі неосвоєні кошти на фінансування заходів інвестиційної програми на планований період вважаються невикористаними, у зв`язку з чим НКРЕКП може прийняти рішення щодо включення до структури тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії відповідної складової з коригування витрат або щодо зобов`язання передбачити відповідні обсяги таких коштів як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми на наступний період.

Відповідно до пункту 4.7 методики № 991 за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії НКРЕКП може прийняти рішення щодо направлення додатково отриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо та інших витрат (зменшеного на податок на прибуток) за попередній період у співвідношенні: 50 % як джерело для виконання додаткової інвестиційної програми, що має бути розроблена та схвалена відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, та 50 % залишається в розпорядженні ліцензіата.

Крім того, з урахуванням пунктів 5, 13, 17 та 18 Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності (додаток 24 до порядку № 428), сума додатково отриманого доходу ліцензіата, в тому числі, отримана за рахунок недофінансування заходів інвестиційної програми, за умови прийняття відповідного рішення НКРЕКП може бути використана ліцензіатом:

1) 50 % як джерело фінансування інвестиційної програми на рік, що є наступним за звітним, а 50 % залишається в розпорядженні ліцензіата у разі виконання всіх зазначених умов:

щонайменше 95 % виконання заходів (робіт) інвестиційної програми станом на 01 січня року, наступного за звітним;

100 % виконання заходів (робіт) запланованих ремонтних робіт у звітному періоді (році);

2) як джерело фінансування інвестиційної програми на рік, наступний за звітним, за умови 100 % виконання запланованих ремонтних робіт у звітному періоді (році);

3)  як джерело для повернення коштів, залучених ліцензіатом для проведення реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі(-ей);

4) як джерело для повернення коштів, залучених ліцензіатом за кредитними договорами (чи іншими запозиченнями), умови яких узгоджені з НКРЕКП.

В іншому випадку така сума підлягає включенню до структури тарифів (цін) ліцензіата як джерело коштів для фінансування ліцензованої діяльності на відповідний період регулювання або наступний планований період (рік).

Із зазначених положень законодавства вбачається, що можливість продовження ліцензіатом фінансування заходів інвестиційної програми обмежена 20 числом місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми.

Разом з тим, нормативно-правовими актами передбачено конкретні заходи державного регулювання (впливу), які можуть бути застосовані регулятором у зв`язку недофінансуванням інвестиційної програми в залежності від конкретних обставин, що зумовили таке недофінансування.

Розпорядження № 111-р не може вважатися рішенням відповідача про можливість продовження виконання інвестиційної програми позивача на 2021 рік, оскільки рішення регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Отже, рішення відповідача щодо усунення порушень шляхом довиконання інвестиційної програми на 2021 рік у строк до 30 вересня 2023 року не узгоджується з вимогами закону.

За таких обставин пункт 1 оскаржуваного розпорядження № 111-р не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 2 розпорядження № 111-р суд виходить з такого.

Зазначеним пунктом 2 розпорядження № 111-р Департаменту ліцензійного контролю після отримання корегованих форм звітності, в якій врахована пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, доручено здійснити аналіз додатково отриманого або недоотриманого доходу відповідно до Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності , що є додатком 24 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428, за результатами якого прийняти рішення щодо дотримання ліцензіатом структури витрат за період діяльності 2021 – 2022 років.

Пункт 2 розпорядження № 111-р містить вказівки, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту ліцензійного контролю НКРЕКП і не породжують жодних безпосередніх правових наслідків для позивача

По своїй суті пункт 2 розпорядження № 111-р – це організаційно-розпорядчий акт внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов`язків і обмежень.

Оскільки пункт 2 оскаржуваного розпорядження № 111-р не є рішенням, яке безпосередньо порушує права чи інтереси позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справах з аналогічними правовідносинами, зокрема в постановах від 20.04.2022 у справі №640/21345/18, від 29.07.2020 у справі 826/1444517, від 14.03.2023 у справі №540/2183/19, 04.02.2019 у справі № 826/14482/17, від 18.05.2023 у справі №640/18331/19.

Відповідно до частини 1  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 28.09.2023 №278 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 53680,00 грн. Відтак, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір у межах вказаної суми.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 – 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                                                                                                                                               

в и р і ш и в:

адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 квітня 2023 року № 111-р «Про усунення порушень ПРАТ «Черкаське хімволокно Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (адреса: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, ЄДРПОУ 00204033) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 53 680  (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (адреса: 02000, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19, ЄДРПОУ 39369133).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                 Балаклицький А. І.