ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № Б8/180-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

ОСОБА_3 - адвокат Титич В.М., адвокат Охомуш Д.Д.

ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , адвокат Охомуш Д.Д.

боржника - арбітражним керуючий В`язовченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 27.02.2024

у складі колегії суддів: Коробенка Г.П. (головуючого), Агрикової О.В., Тарасенка К.В.

та на ухвалу Господарського суду Київської області

від 25.04.2023 (суддя Наріжний С. Ю.)

у справі № Б8/180-10

за заявою ОСОБА_2

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція",-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа

№ Б8/180-10 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 відкрито процедуру санації Боржника.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023 відсторонено арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від виконання повноважень керуючого санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція". Призначено керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого В`язовченка А.М.

4. Не погодившись із вказаною ухвалою, арбітражний керуючий Лозовський В.М., ОСОБА_2., ОСОБА_5. звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

6. 12.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.04.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2023 у справі № Б8/180-10, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № Б8/180-10 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В. В. (головуючого), Жукова С. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № Б8/180-10 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2023 та призначено розгляд касаційної скарги на 04.06.2024 року о 10:45 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

9. Не погоджуючись з ухваленою постановою ОСОБА_2 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання ОСОБА_2 та призначення арбітражного керуючого Лозовського В.М. керуючим санацією боржника.

10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

10.1 Відсутні висновки Верховного Суду про те, що погашення в установленому порядку грошових вимог кредиторів унеможливлює їхню подальшу участь у справі про банкрутство.

10.2 Судами попередніх інстанцій не враховано положення статей 16, 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за змістом яких кредитори, грошові вимоги яких погашені в установленому порядку мають процесуальне право на затвердження звіту керуючого санацією, звернення до господарського суду з ініціюванням або затвердження звіту, або введення подальшої процедури у справі про банкрутство, тощо.

10.3 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що вимоги всіх кредиторів у цій справі є погашеними, що згідно частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинно мати наслідком припинення провадження у справі про банкрутство.

10.4 Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 4/44-Б щодо того, що комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури, у разі наявності конкуренції, належить виключно суду з застосуванням судового розсуду.

10.5 Судами попередніх інстанцій не враховано положення частини восьмої статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, згідно яких подання пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих (керуючих санацією, ліквідаторів) здійснює комітет кредиторів або ж відповідна кандидатура визначається автоматизованою системою. При цьому, у встановленому законом порядку була надана лише одна кандидатура - арбітражного керуючого Лозовського В.М.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Арбітражним керуючим В`язовченком А.М. подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення. А оскаржувані судові рішення - без змін.

12. Представник ОСОБА_3 - адвокат Титич В.М. в судовому засіданні 04.06.2024, щодо обставин які стосуються розгляду касаційної скарги, зазначив про необхідність закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою з огляду на те, що оскаржуваними судовими рішеннями не зачіпаються жодні інтереси скаржника, а також зазначив про те, що жодне рішення у справі № Б8/180-10 не сприяє ефективному захисту порушених прав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 упродовж розумного строку .

13. Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - адвокат Охомуш Д.Д. в судовому засіданні 04.06.2024 зазначила про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм права, а ОСОБА_2 не мав права подавати касаційну скаргу.

14. ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.06.2024 заперечив проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, зазначивши, зокрема, про те, що він повинен бути кредитором у цій справі про банкрутство.

15. Арбітражний керуючий В`язовченко А.М. в судовому засіданні 04.06.2024 заперечив проти касаційної скарги.

16. Окрім того, представник ОСОБА_3 - адвокат Титич В.М. в судовому засіданні 04.06.2024 зазначив про можливу наявність, на його думку, підстав для заявлення самовідводу суддями Васьковським О. В., Жуковим С. В., при цьому зазначивши, що зазначене ним не є заявою про відвід суддів.

17. ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.06.2024 з приводу наведеного адвокатом Титичем В.М. зазначив про необхідність продовжувати розгляд справи.

18. Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - адвокат Охомуш Д.Д. в судовому засіданні 04.06.2024 з приводу наведеного адвокатом Титичем В.М. зазначила про необхідність продовжувати розгляд справи з урахуванням зазначених адвокатом Титичем В.М. обставин.

19. Арбітражний керуючий В`язовченко А.М. в судовому засіданні 04.06.2024 з приводу наведеного адвокатом Титичем В.М. зазначив про те, що вказане не є заявою про відвід.

20. Судді Васьковський О. В. та Жуков С. В. в судовому засіданні зазначили про відсутність підстав для заявлення ними самовідводу від розгляду справи.

21. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , представників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , арбітражного керуючого В`язовченка А.М., враховуючи відсутність заяв про відвід чи самовідвід суддів, дійшла висновку про продовження розгляду касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

22. Як вже було зазначено, представник ОСОБА_3 - адвокат Титич В.М. в судовому засіданні 04.06.2024, щодо обставин які стосуються розгляду касаційної скарги, зазначив про необхідність закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою з огляду на те, що оскаржуваними судовими рішеннями не зачіпаються жодні інтереси скаржника.

23. Розглянувши вказане клопотання про закриття касаційного провадження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

23.1 Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

23.2 Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

23.3 Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 є ініціюючим кредитором у цій справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", а також приймав участь під час розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.

23.4 Згідно частини третьої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013), положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку.

23.5 Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

23.6 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

23.7 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

23.8 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

23.9 Враховуючи наведене, помилковими є аргументи вказаного клопотання про закриття касаційного провадження.

23.10 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2024 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № Б8/180-10 за вказаною касаційною скаргою, з огляду на відсутність заперечень учасників справи проти відкриття касаційного провадження та з огляду на те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо її форми та змісту.

23.11 З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

24. Також, представником ОСОБА_5 - адвокатом Терещенко О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано її участю в іншій судовій справі.

25. ОСОБА_1 , представники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , арбітражний керуючий В`язовченко А.М. в судовому засіданні 04.06.2024 заперечили проти вказаного клопотання.

26. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

26.1 Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

26.2 Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

26.3 Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024.

26.4 З наведеного убачається, що ОСОБА_5 мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

26.5 При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.

26.6 Також, із місту ухвали Суду від 15.05.2024, якою було відкрито апеляційне провадження за вказаною касаційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

26.7 Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

26.8 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

26.9 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

26.10 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

26.11 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

26.12 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати вказану касаційну скаргу в судовому засіданні 04.06.2024 за відсутності уповноваженого представника ОСОБА_5 . Відсутність представника ОСОБА_5 в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

Позиція Верховного Суду

27. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

28. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

29. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.1 Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2014 арбітражний керуючий Лахненко Є.М. був призначений керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

30.2 В ході виконання арбітражним керуючим Лахненком Є.М. плану санації Боржника, який було затверджено ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2014 у справі № Б8/180-10, керуючим санацією Боржника від імені ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (продавець) було укладено з інвестором ОСОБА_5 (покупець) договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.05.2017, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І.В., зареєстрований в реєстрі за № 414, відповідно до умов якого, продавець передав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку у власність покупця, а покупець прийняв (купив) у приватну власність земельну ділянку, площею 1,1621 га, у тому числі за земельними угіддями (гектарів): землі промисловості - 1,6221; цільове призначення - для обслуговування виробничої бази; кадастровий номер - 3210946200:01:015:0005, розташовану за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Бакала, 54 (п. 1.1. договору).

30.3 Крім того, 04.05.2017 між ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (продавець) в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель і споруд, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Іщук І.В., зареєстрований в реєстрі за № 413, відповідно до умов якого продавець продав (передав) належні йому на праві приватної власності будівлі і споруди, а покупець купив (прийняв) у приватну власність будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Бакала, 54 (п. 1 договору).

30.4 Згідно з п. 3 вказаного договору купівлі-продажу будівель та споруд, до складу будівель і споруд, що відчужуються за даним договором належать: Гаражні бокси й прохідна (літ. А), загальною площею 378,7 кв.м.; Цех (літ. Б), загальною площею 1343,1 кв.м.; Офісно-складська будівля (літ. Г), загальною площею 565,3 кв.м.; Побутові приміщення (літ. Ж), загальною площею 167,3 кв.м.; Трансформаторна підстанція (літ. В), загальною площею 34,1 кв.м.; Котельня (літ. З), загальною площею 215,3 кв.м.; Водонапірна вежа (літ. И), загальною площею 95,2 кв.м.; Артезіанська свердловина (літ. К), загальною площею 25,8 кв.м.; Сарай (літ. Л); Сарай (літ. М); Вбиральня (літ. С); Альтанка (літ Т); Гараж (літ. Ч); Огорожа № 1-3; Пожежний резервуар № 4.

30.5 22.02.2017 між ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (продавець) в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзін М.С., зареєстрований в реєстрі за № 746, відповідно до умов якого, продавець передав у власність покупця, належну йому на праві власності земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 (п. 1 договору).

30.6 Відповідно до п. 1 вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, земельна ділянка має площу 5,1977 га (землі промисловості - 5,1977 га). Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування виробничої бази.

30.7 Відчуження вказаного майна Боржника було здійснено без дотримання вимог Закону про банкрутство, якими врегульовано порядок продажу майна боржника під час провадження у справі про банкрутство, зокрема без проведення аукціону.

30.8 У зв`язку з допущенням керуючим санацією Лахненком Є.М. зазначених порушень в частині відчуження активів Боржника, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2018, яка залишена в силі постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020, зокрема: клопотання керуючого санацією про затвердження звіту керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого Лахненка Є.М., припинення процедури санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, припинення провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" залишено без задоволення; зобов`язано керуючого санацією Боржника Лахненка Є.М. вчинити заходи задля проведення процедури санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у відповідності до приписів Закону про банкрутство, зокрема - виконання плану санації боржника щодо передачі майна у власність у спосіб, обраний сторонами та закріплений в плані санації боржника з урахуванням вимог Закону реалізації такого способу - продаж майна боржника шляхом проведення торгів у формі аукціону та доопрацювання звіту керуючого санацією. Встановлено процесуальний строк - два місяці на виконання вимог даної ухвали суду.

30.9 Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2020 зобов`язано керуючого санацією Боржника подати до суду докази виконання ухвали від 10.10.2018 у даній справі у строк до 05.02.2020.

30.10 Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2020 було зобов`язано керуючого санацією Боржника у строк до 08.07.2020 подати до суду докази виконання ухвали від 10.10.2018.

30.11 Ухвалою суду від 15.07.2020 керуючого санацією Боржника повторно зобов`язано у строк до 08.07.2020 подати до суду докази виконання ухвали суду 10.10.2018.

30.12 У зв`язку з невиконанням керуючим санацією Боржника арбітражним керуючим Лахненком Є.М. ухвали від 10.10.2018 та невжиттям заходів щодо виконання плану санації Боржника з урахуванням вимог Закону про банкрутство в частині продажу майна Боржника, Господарським судом Київської області постановлено окрему ухвалу від 18.02.2021 щодо вжиття Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України передбачених законодавством заходів для усунення порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим Лахненком Є.М. під час здійснення процедури санації у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", які полягають у невиконанні судового рішення.

30.13 Крім того, Північним апеляційним господарським судом постановлено окрему ухвалу від 14.07.2021 щодо вжиття Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України передбачених законодавством заходів для усунення порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим Лахненком Є.М. під час здійснення процедури санації у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", які полягають у невиконанні судового рішення.

30.14 Згідно листа Міністерства юстиції України № 12118/09.2-17 від 31.08.2022, за результатами проведеної позапланової перевірки арбітражного керуючого Лахненка Є.М. під час виконання ним повноважень керуючого санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" встановлено наступні порушення - ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч.ч. 1,2 ст. 18 ГПК України, а саме невиконання ухвали Господарського суду Київської області від 10.10.2018 у справі № Б8/180-10.

30.15 Натомість матеріали справи не містять доказів виконання арбітражним керуючим Лахненком Є.М. вимог ухвали Господарського суду Київської області від 10.10.2018, а також вжиття заходів щодо виконання плану санації Боржника з урахуванням вимог Закону про банкрутство в частині продажу майна Боржника.

31. Аргументи скаржника (пункти 10.1, 10.2, 10.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

32. Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

33. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

34. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

35. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

36. Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013) положення останнього застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

37. Враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації Боржника, до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції чинній до 19.01.2013 (далі - "Закон про банкрутство").

38. Відповідно до статті 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов`язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом. При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

39. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини неналежного виконання арбітражним керуючим Лахненком Є.М. повноважень керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", зокрема відчуження активів Боржника без дотримання вимог Закону про банкрутство, якими врегульовано порядок продажу майна боржника під час провадження у справі про банкрутство, зокрема без проведення аукціону, а також невиконання вимог ухвал суду щодо усунення допущених порушень, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсторонення арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від виконання повноважень керуючого санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція". У цій частині скаржником ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Лозовським В.М. та В`язовченко А.М. було подано заяви (від 22.03.2023 та від 03.04.2023) про участь у даній справі про банкрутство. Крім того, в матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Комлика І.С. від 16.10.2018 із уточненнями від 13.07.2020 про участь у даній справі про банкрутство, яка не розглядалась судом. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Беніцька В.І. підтримала кандидатуру арбітражного керуючого Лозовського В.М. для призначення керуючим санацією у даній справі про банкрутство, зокрема посилаючись на протокол зборів комітету кредиторів від 24.03.2023, відповідно до якого комітетом кредиторів погоджено вказану кандидатуру. В судовому засіданні представник учасників у справі громадянина Швеції ОСОБА_3 та громадянина України ОСОБА_1 адвокат Титич В.М. підтримав кандидатуру арбітражного керуючого В`язовченка А.М. для призначення у даній справі про банкрутство.

41. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що Суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами (платіжними дорученнями № 341 від 12.01.2015 на суму 321,00 грн, № 1121 від 25.10.2016 на суму 1 000 000,00 грн, № 1243 від 31.01.2017 на суму 519 500,00 грн, № 1247 від 31.01.2017 на суму 132 332,30 грн, № 406 від 20.02.2015 на суму 10 800,00 грн, № 411 від 24.02.2015 на суму 49 800,00 грн, № 422 від 04.03.2015 на суму 139 900,00 грн, мировою угодою від 20.02.2017, укладеною між ОСОБА_2 та ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про прощення боргу у розмірі 250 000,00 грн; ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2011 у справі № Б8/180-10 у розмірі 12 993,42 грн, платіжним дорученням № 336 від 30.12.2014 на суму 125,00 грн; платіжними дорученнями № 338 від 30.12.2014 на суму 321,00 грн, № 404 від 20.02.2015 на суму 12 845,00 грн, № 1632 від 11.09.2017 на суму 243,03 грн; платіжними дорученнями № 339 від 30.12.2014 на суму 125,00 грн, № 405 від 20.02.2015 на суму 139 105,17 грн; платіжними дорученнями № 335 від 30.12.2014 на суму 219,25 грн, № 342 від 12.01.2015 на суму 123 657,00 грн; квитанцією від 08.02.2021 на суму 13 079,00 грн, заявою про прощення боргу від 09.02.2021 на суму 13 079,00 грн; платіжними дорученнями на загальну суму 4 007 839,80 грн) підтверджується, що в ході процедури санації Боржника грошові вимоги кредиторів, які брали участь в засіданні комітету кредиторів 24.03.2023 у справі

№ Б8/180-10 - погашені в повному обсязі.

42. Згідно частини шостої статті 16 Закону про банкрутство, на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

43. Частиною четвертою статті 16 Закону про банкрутство визначено, що кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

44. Відповідно до п. 56-58 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство", при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев`ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п`ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п`ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. Кредитори, вимоги яких погашені відповідно до Закону, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство.

45. Згідно статті 1 Закону про банкрутство, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов`язання або припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними. Відповідно до преамбули Закону про банкрутство однією із цілей цього закону є повне або часткове погашення вимог кредиторів.

46. Однією з підстав припинення зобов`язань, які мають місце у відносинах неплатоспроможності, є погашення вимог кредиторів (стаття 1 Закону про банкрутство).

47. Тобто, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що в розумінні приписів наведеної статті, погашені вимоги - це припинені грошові зобов`язання, наслідком чого є відсутність цивільно-правового зв`язку у правовідносинах між боржником і кредитором.

48. Враховуючи наведене та, зокрема те, що правомочність комітету кредиторів в частині прийняття визначальних для провадження у справі про банкрутство рішень (зокрема щодо погодження кандидатури арбітражного керуючого) прямо залежить від наявності у кредиторів права вирішального голосу на зборах / комітеті кредиторів та відповідної кількості голосів, які, в свою чергу напряму залежать від наявності невиконаного (непогашеного) грошового зобов`язання, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що погашення в установленому порядку грошових вимог кредиторів припиняє цивільно-правовий зв`язок між визнаними грошовими вимогами кредитора та правом вирішального голосу на зборах / комітеті кредиторів.

49. Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

50. Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів.

51. За наведених обставин правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що погашення у цій справі в установленому порядку грошових вимог кредиторів унеможливлює прийняття такими особами рішення, що оформлені протоколом засідання комітету кредиторів від 24.03.2023 і такі рішення не повинні мати правових наслідків для цієї справи.

52. Вказане також узгоджується із преамбулою Закону про банкрутство, згідно якої цей закон встановлює умови та порядок, зокрема, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

53. За результатами розгляду справи в суді першої інстанції в частині призначення керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023, серед іншого, задоволено заяву арбітражного керуючого В`язовченка А.М. та призначено останнього керуючим санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", заяви арбітражних керуючих Комлика І.С. та Лозовського В.М. про участь у справі залишено судом без задоволення.

54. Згідно частини першої статті 3-1 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

55. Відповідно до п. 64 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов`язки.

56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- арбітражний керуючий Комлик І.С. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 130 від 04.02.2013) в заяві просив призначити його керуючим санацією або ліквідатором у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів і порушень законодавства та умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; діяльність арбітражного керуючого застрахована; має 5 рівень кваліфікації; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованим у цій справі; не має відмови у допуску до державної таємниці; не має конфлікту інтересів. З матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Комлик І.С. не актуалізував наявність згоди на участь у даній справі про банкрутство станом на час розгляду справи (заяви про участь у справі подавались у 2018 та 2020 роках);

- арбітражний керуючий Лозовський В.М. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 2057 від 06.01.2022) в поданій до суду заяві просив призначити його керуючим санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; повідомляє, що не належить до категорій осіб, визначених в частиною третьою статті 28 КУзПБ; крім того на виконання частини третьої статті 3-1 Закону про банкрутство повідомляє, що не належить до жодної категорії наступних осіб: які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; які мають конфлікт інтересів; які здійснювали раніше управління цим боржником; яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; повідомляє, що не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; діяльність арбітражного керуючого застрахована; додатково зазначає про наявність організаційних та технічних можливостей для виконання повноважень керуючого санацією; рівень завантаженості;

- арбітражний керуючий В`язовченко А.М. (дублікат свідоцтва Міністерства юстиції України № 81 від 23.05.2022) в поданій до суду заяві надав згоду на участь у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; повідомив, що не належить до жодної категорії перелічених осіб: не є заінтересованою особою у цій справі; не здійснював раніше управління цим боржником; не має відмови у допуску до державної таємниці; не має конфлікту інтересів.

57. Тлумачення положень частини першої статті 3-1 Закону про банкрутство та пункту 64 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство" свідчить, що господарський суд приймає рішення про обрання тієї чи іншої кандидатури з застосуванням судового розсуду та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи про банкрутство.

58. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

59. Призначаючи керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" - арбітражного керуючого В`язовченка А.М., місцевий господарський суд зазначив, що кандидатура арбітражного керуючого Лозовського В.М. для призначення керуючим санацією Боржника фактично підтримана представником ОСОБА_2. і відповідним рішенням "комітету кредиторів" від 24.03.2023, яким в ході провадження у даній справі, у т.ч. в період з 2018 по 2023 роки, неодноразово підтримано вжиті арбітражним керуючим Лахненком Є.М. заходи щодо відчуження майна Боржника як належні та такі, що здійснені з дотриманням Закону про банкрутство (всупереч встановленим вказаними вище судовими актами порушеннями).

60. Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого В`язовченка А.М. в судовому засіданні підтримана представниками акціонерів Боржника - громадянина Швеції ОСОБА_3 та громадянина України ОСОБА_1 , які обґрунтовано стверджували про допущення арбітражним керуючим Лахненком Є.М. низки порушень в ході процедури санації Боржника, які встановлені судом вище, наслідки яких підлягають усуненню.

61. Тому, зважаючи на викладені вище обставини, враховуючи досвід роботи арбітражного керуючого В`язовченка А.М. (свідоцтво від 2013 року) та відповідний досвід роботи арбітражного керуючого Лозовського В.М. (свідоцтво від 2022 року), а також враховуючи відсутність актуалізованої на дату судового засідання інформації про згоду арбітражного керуючого Комлика І.С. на участь у цій справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про те, що кандидатура арбітражного керуючого В`язовченка А.М. є такою, що найбільше підходить для призначення керуючим санацією у даній справі.

62. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

63. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

64. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

65. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

66. Виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство, комітет кредиторів наділений правом запропонувати свою кандидатуру арбітражного керуючого, але остаточне питання про обрання такої кандидатури в будь-якому разі розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

67. При цьому, призначення господарським судом іншої кандидатури арбітражного керуючого, ніж та, яка була запропонована кредиторами у справі, не є порушенням прав останніх та норм Закону про банкрутство.

68. Відповідно до п. 6.1.2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати

освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов`язки.

69. Господарський суд, розглядаючи кандидатури арбітражних керуючих, повинен мотивувати свій вибір тієї чи іншої кандидатури з посиланням не лише на спеціальний Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника", а і на особисті і професійні якості кандидата, та здійснити порівняльний аналіз всіх кандидатур арбітражних керуючих, які подали суду свої заяви, з посиланням на належні докази, що підтверджують доводи суду в цій частині.

70. В цьому випадку, місцевий господарський суд, при обранні керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича, діяв у відповідності до норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, здійснив порівняльний аналіз всіх кандидатур, які мали намір бути керуючими санацією боржника, навів обґрунтовані мотиви відмови арбітражним керуючим Комлику І.С. та Лозовському В.М. у призначенні їх керуючими санацією боржника.

71. При цьому, на висновки у наведених постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 4/44-Б скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, в контексті досліджуваних судами у справі № Б8/180-10 доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо погашення вимог кредиторів які входять до складу комітету кредиторів у цій справі.

72. Аргументи скаржника (пункт 10.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

73. Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013, до компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

74. Згідно частини першої статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013, Кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов`язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно. До арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові вимоги. Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

75. Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

76. Разом з тим, згідно частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

77. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

78. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

79. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

80. Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013) положення останнього застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

81. Як вже було зазначено, враховуючи, що провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації Боржника, до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції чинній до 19.01.2013, а тому помилковими є посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій положень частини восьмої статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"", в редакції чинній з 19.01.2013, та пункту 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.

82. Аргументи скаржника (пункт 10.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

83. Питання можливості закриття провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" вже було предметом розгляду, зокрема, і в суді касаційної інстанції.

84. Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2021 у справі № Б8/180-10:

- заяву ОСОБА_3 від 29.07.2020 про порушення арбітражним керуючим вимог чинного законодавства та постановлення окремої ухвали залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 05.08.2020 № 559 про зобов`язання надати інформацію, відповідні документи та заборонити вчинити певні дії залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 05.01.2021 № 634 про зобов`язання надати інформацію, відповідні документи та вчинити певні дії залишено без розгляду;

- заяву громадянина Швеції ОСОБА_3 від 27.01.2021 № 647 про визнання інвестором - залишено без задоволення;

- клопотання ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 648 про зобов`язання вчинити дії (скликання зборів) залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 649 про зобов`язання вчинити дії (виконати ухвалу суду) залишено без розгляду;

- клопотання Голови комітету кредиторів ОСОБА_2. від 17.02.2021 про закриття провадження у справі № Б8/180-10 задоволено;

- провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" закрито, вирішено інші процедурні питання.

85. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у цій справі апеляційні скарги задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021 року у справі № Б8/180-10 скасовано. Матеріали справи № Б8/180-10 направлено до Господарського суду Київської області для продовження її розгляду на стадії санації.

86. Постановою Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № Б8/180-10 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № Б8/180-10 залишено без змін.

87. У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено про те, що заява

ОСОБА_1 про визнання та захист кредиторських вимог, копія якої була долучена до клопотання № 650 від 27.01.2021, а оригінал якої надійшов до Господарського суду Київської області 11.02.2021, залишилася не вирішеною на час постановлення оскарженої ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2021. Відтак внаслідок закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" скаржника було фактично позбавлено права на судовий захист його прав та інтересів в межах справи про банкрутство, про що він стверджував в апеляційній скарзі. Враховуючи наведене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції передчасно, без вирішення поданої ОСОБА_1 заяви про визнання та захист його кредиторських вимог, закрив провадження у справі про банкрутство на підставі статті 40 Закону про банкрутство. Крім того, залишення судом першої інстанції без розгляду поданих ОСОБА_1 клопотань з позиції подачі їх особою, яка не є учасником справи у розумінні ст.1 Закону про банкрутство, є передчасними з огляду на не вирішення поданої ОСОБА_1 заяви про визнання та захист його кредиторських вимог. Окрім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на момент винесення оскаржуваної в межах справи про банкрутство розглядалось два спори - позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича про стягнення збитків (Б8/180-10 ((911/2445/20)) та позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 370 000,00 грн.

Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали ці спори вирішені не були.

88. З огляду на викладене та на те, що на момент постановлення ухвали суду першої інстанції в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" залишились не вирішеними кредиторські вимоги ОСОБА_1 та два майнових спори в межах справи про банкрутство - позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича про стягнення збитків (б8/180-10 ((911/2445/20)) та позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 370 000,00 грн, суд касаційної інстанції погодився із висновками суду апеляційної інстанції про те, що є передчасним висновок суду першої інстанції про можливість закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство.

89. Щодо посилань представника ОСОБА_3 - адвоката Титича В.М. на те, що всупереч положенням статей 6, 13 Конвенції, жодне рішення у справі № Б8/180-10 не сприяє ефективному захисту порушених прав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 упродовж розумного строку, колегія суддів зазначає наступне.

90. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

91. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

92. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

93. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

94. Згідно статті 306 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

95. Із наведеного убачається, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, суддів Васьковського О. В., Жукова С. В. здійснювався розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 від 03.10.2022 та ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № Б8/180-10, який тривав з 24.10.2022 по 13.12.2022, тобто 51 день, а також цієї касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2023 у справі № Б8/180-10, який тривав з 15.05.2024 по 04.06.2024, тобто 21 день, а тому розгляд вказаних касаційних скарг в обох випадках здійснено в межах розумного строку, встановленого чинним процесуальним законом.

96. Також, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

97. Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

98. У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

99. Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

100. Як вже було зазначено, постановою Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № Б8/180-10 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № Б8/180-10 залишено без змін.

101. У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено про те, що заява

ОСОБА_1 про визнання та захист кредиторських вимог, копія якої була долучена до клопотання № 650 від 27.01.2021, а оригінал якої надійшов до Господарського суду Київської області 11.02.2021, залишилася не вирішеною на час постановлення оскарженої ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2021. Відтак внаслідок закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" скаржника було фактично позбавлено права на судовий захист його прав та інтересів в межах справи про банкрутство, про що він стверджував в апеляційній скарзі. Враховуючи наведене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції передчасно, без вирішення поданої ОСОБА_1 заяви про визнання та захист його кредиторських вимог, закрив провадження у справі про банкрутство на підставі статті 40 Закону про банкрутство. Крім того, залишення судом першої інстанції без розгляду поданих ОСОБА_1 клопотань з позиції подачі їх особою, яка не є учасником справи у розумінні ст.1 Закону про банкрутство, є передчасними з огляду на не вирішення поданої ОСОБА_1 заяви про визнання та захист його кредиторських вимог. Окрім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на момент винесення оскаржуваної в межах справи про банкрутство розглядалось два спори - позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича про стягнення збитків (Б8/180-10 ((911/2445/20)) та позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 370 000,00 грн.

Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали ці спори вирішені не були.

102. З огляду на викладене та на те, що на момент постановлення ухвали суду першої інстанції в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" залишились не вирішеними кредиторські вимоги ОСОБА_1 та два майнових спори в межах справи про банкрутство - позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича про стягнення збитків (б8/180-10 ((911/2445/20)) та позов ОСОБА_7 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 370 000,00 грн, суд касаційної інстанції погодився із висновками суду апеляційної інстанції про те, що є передчасним висновок суду першої інстанції про можливість закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство. Відтак, остаточне рішення - ухвала Господарського суду Київської області від 18.02.2021 про закриття провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" була скасована судом апеляційної інстанції - на підставі апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

103. З наведеного убачається, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В. В. - головуючого, суддів Васьковського О. В., Жукова С. В. залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № Б8/180-10 та підтримано висновки апеляційного господарського суду, у зв`язку із необхідністю поновити порушені права ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на розгляд та визнання їх вимог судом, за наявності на те правових підстав.

104. З огляду на викладене, безпідставними є посилання представника ОСОБА_3 - адвоката Титича В.М. на те, що всупереч положенням статей 6, 13 Конвенції, жодне рішення у справі № Б8/180-10 не сприяє ефективному захисту порушених прав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 упродовж розумного строку.

105. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу судів першої та апеляційної інстанцій на необхідність дотримання розумних строків розгляду цієї справи та ефективного захисту, за наявності на те правових підстав, прав осіб які звертаються за їх захистом у цю справу.

106. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

107. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

108. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

109. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

110. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

111. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

112. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

113. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень були дотримані.

114. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2023 у справі № Б8/180-10 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2023 у справі № Б8/180-10 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков