Справа № 234/17733/21

Провадження № 2/202/2326/2024

УХВАЛА

Іменем України

12 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Питання про відкриття провадження суддею Краматорського міського суду Донецької області не вирішено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Розпорядженням Верховного Суду № 8/0/9-22 від 15.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 747/0/15/23 від 25.07.2023 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області" було змінено з 7 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська продовжує розгляд справ які надійшли до 6 серпня 2023 року включно, у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Згідно з позицією Ради суддів України, викладеній у рішенні від 05.03.2023 року та на засіданні 17.08.2023 року, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

05 грудня 2023 року цивільна справа № 234/17733/21 надійшла до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 року, для її розгляду, визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року, справу прийнято та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача та відповідач в підготовче судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час проведення судового засідання.

Також представник позивача не з`являвся в підготовчі судові засідання, призначені по цивільній справі на 30 січня 2024 року, 04 березня 2024 року, 26 березня 2024 року та 06 травня 2024 року, хоча про час і дати їх проведення був повідомлений, у відповідності до ст.ст.128-130 ЦПК України, та жодним чином не повідомляв суд про причини своєї неявки.

Суд, вивчивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, надавши належну оцінку поведінці сторони позивача, вживши усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях, з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, доходить наступного висновку.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3 ст. 58 ЦПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Сторони використовують свої права, закріплені ст. 43,49 ЦПК України на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, а саме п. 1 ст. 6 установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Іззетов проти України», «Паскал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України» суду потрібно дотримуватися розумного строку для судового провадження.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Крім того, Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків, про що наголошено в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017 року.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Позивачем у справі є юридична особа – Краматорська міська рада, код ЄДРПОУ 24812116.

Законом України № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Даним нормативно-правовим актом до чинного законодавства України внесено зміни, що передбачають обов`язок юридичних осіб здійснити реєстрацію електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з відповіддю № 1523079 юридична особа Краматорська міська рада, код ЄДРПОУ 24812116, має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 24.01.2024 року, тому повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду підготовчих судових засідань та їх доставка здійснювалось за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Судом вжито всіх можливих заходів, для виклику позивача до суду та у відповідності до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, останні вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд визнає, що сторона позивача вп`яте, тобто повторно, не з`явилась в підготовче судове засідання без поважних причин, оскільки не повідомила про причини своєї неявки та не подавала заяв про відкладення розгляду справи чи здійснення розгляду без її участі.

Повторну неявку представника позивача в судове засідання без поважних причин суд розцінює, як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Суд приймає до уваги, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Однак, на даний час на території міста Дніпра, де знаходиться суд, активний бойових дій не здійснюється, транспортне сполучення не припинено, доступ до суду не обмежений, інтернет-зв`язок також функціонує повноцінно і для сторін існує можливість брати участь у розгляді справи. При цьому, позивач проінформований про судове засідання, а доставка позивачу повідомлень про дату, час судового засідання у підсистему «Електронний суд», який функціонує на технічному засобі за допомогою інтернет-зв`язку, свідчить про наявність у нього доступу в мережу Інтернет та можливість інформування суду про причини неявки й надання заяв чи клопотань, зокрема, про здійснення судового розгляду в режимі відео конференції чи розгляд справи без його участі.

Таким чином, підстав для відкладення розгляду справи суд у зв`язку з введенням на території України воєнного стану судом не встановлено.

Враховуючи наведене, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду для проведення підготовчого судового засідання за позовом, суд приходить до висновку, що останній втратив інтерес та зацікавленість у розгляді справи, а тому, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишає позов без розгляду.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, 200, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати по цивільній справі № 234/17733/21 - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                         О.М. Мачуський