Справа № 476/304/23

Провадження № 1-кп/476/15/2024

УХВАЛА

07.06.2024 року                                        Єланецький районний суд

                                                               Миколаївської області

в складі: головуючого – судді                         ОСОБА_1

за участю секретаря                                 ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Єланець клопотання захисника ОСОБА_4  про визнання доказів не допустимими у кримінальному провадженні, внесеному 26.02.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023152170000052 по обвинуваченню  ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України.

07.06.2024 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме звіту фізичної особи підприємця ОСОБА_9 яким була проведена оцінка вартості мобільного телефону Huawei Y5 (2018) DRA- НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 ; відомостей про нову підозру ОСОБА_6 щодо протиправним заволодінням мобільним телефоном Huawei Y5 (2018) DRA-L21 та відомостей, що містяться в обвинувальному акті від 24.04.2023 року у кримінальному провадженні № 12023152170000052 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, а саме протиправного заволодіння мобільним телефоном Huawei Y5 (2018) DRA-L21 б/в, вартість якого склала 1080 грн. Вказані докази на його думку зібрані без належних на те правових підстав та на підставі неналежних та недопустимих доказів.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що допустимість зазначених доказів має бути вирішена судом в нарадчій кімнаті під час прийняття остаточного рішення по справі.

Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Заявлені адвокатом ОСОБА_4 докази, які мають бути визнані судом недопустимими на даний час не досліджені, оскільки розгляд кримінального провадження триває, не допитані обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усі свідки події, не досліджені всі зібрані на досудовому розслідуванні докази у справі.

Крім того, заявлені в клопотанні захисника вимоги не містять в собі конкретних ознак недопустимості вказаних доказів.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки заявлені в клопотанні докази, які він просить визнати недопустимими, можуть бути визнані такими під час ухвалення судом остаточного рішення за наслідками розгляду справи, шляхом оцінки цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 89, ч. 2 ст. 349 КПК України

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні № 12023152170000052 від 26.02.2023 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 10.06.2024 року о 16:20 годині.

Суддя                                                                 ОСОБА_1