Справа № 22-659 2007р.        Головуючий у 1-й інстанції: Письменний О.А.

Доповідач: Белінська І.М,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року                   Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Полежая В.Д. (головуючий),

Спірідонової Л.С.,

Белінської І.М., при секретарі - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду М.Кіровограда від 10 січня 2007 року за матеріалами її позовної заяви до ВАТ HACK „Оранта" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ВАТ HACK „Оранта" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 26 жовтня 2005 року з вини ОСОБА_2, який керував належним йому автомобілем ВАЗ-2102, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ЇЇ чоловіку ОСОБА_3. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть, а їй -були завдані легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров"я. Оскільки між ОСОБА_2. та ВАТ HACK „Оранта" був укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів на умовах Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", просила стягнути із страховика на її користь 51 000 гривень у відшкодування завданої їй в результаті ДТП моральної шкоди.

Ухвалою судді Ленінського районного суду М.Кіровограда від 10 січня 2007 року у відкритті провадження в цивільній справі за цим позовом відмовлено на підставі п.1ч.2ст.122 ЦПК України в зв"язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали через порушення судом норм цивільно-процесуального права. Вказується про те, що суд 1-ї інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в справі, дійшов помилкового висновку про те, що рішенням того ж суду від 14 серпня 2006 року спір про її право на відшкодування моральної шкоди із зазначених нею в позовній заяві підстав вже був вирішений судом, оскільки раніше вона зверталась з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди лише в інтересах своїх неповнолітніх дітей. У позові від 20.12.2006 року вона порушує питання про відшкодування страховиком завданої саме їй моральної шкоди. Зазначене свідчить про те, що сторони у цих позовах не ті ж самі.

2 

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи на стороні відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ВАТ HACK „Оранта" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталася з вини особи, з якою відповідач уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності, як із власником транспортного засобу. Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди стосувались як її неповнолітніх дітей, так і власне неї самої, оскільки у її відшкодування позивачка просила стягнути 10 000 гривень, а саме - по 2500 грн. кожному: на її користь та на користь трьох неповнолітніх дітей.

Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 14 серпня 2006 року позов було задоволено частково: з ВАТ HACK „Оранта" на користь неповнолітніх дітей позивачки було стягнуто по 2500 грн. кожному. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2006 року зазначене рішення суду 1-ї інстанції було скасоване і ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, на час вирішення суддею питання щодо прийняття позовної заяви від 20.12.2006 року, було таке, що набрало законної сили рішення суду апеляційної інстанції від 12.12.2006 року, по спору між тими ж сторонами, про той же предмет, і з тих же підстав.

Доводи ОСОБА_1. про те, що раніше вона зверталась в суд з позовом про відшкодування страховиком моральної шкоди лише в інтересах своїх неповнолітніх дітей,- не відповідають дійсності, оскільки, як видно із позовної заяви від 11.04.2006р. та від 7.06.2006р. вона заявляла позов не тільки в інтересах неповнолітніх дітей як їх законний представник, а і у своїх інтересах.

Наведене свідчить про те, що суддя вирішив питання щодо можливості відкриття провадження в цивільній справі з додержанням вимог СТ..122 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.хт.303, 304,307, 312 п.1, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду М.Кіровограда від 10 січня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.