Справа № 370/2782/21

                                                                       Провадження №1-кп/369/747/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 року                                                                 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

представника потерпілих                 ОСОБА_4 ,

потерпілої                                 ОСОБА_5

захисника                                 ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженням № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , яке прокурор обґрунтував тим, що у справі не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування обвинуваченого  ОСОБА_7  від суду та впливу на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зазначив, що обвинувачений, немає достатніх соціальних зв`язків, до затримання не був працевлаштованим, а відновив свій статус фізичної особи-підприємця тільки в період застосування щодо нього  запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а також обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, не став на шлях виправлення, оскільки обвинувачується зокрема й у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України в період відбуття виправних робіт, а також у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, маючи непогашену судимість.

Представник потерпілих ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали та просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 з огляду на реальність ризиків у справі.

Захисник ОСОБА_6 проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив з підстав необґрунтованості доводів прокурора щодо ризиків у справі та просив замінити обвинуваченому запобіжний захід на інший не пов`язаний із позбавленням волі, а саме на нічний домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю. При цьому, захисник вказував на те, що ОСОБА_7 раніше не порушував режим перебування під домашнім арештом. Також зазначав, що ОСОБА_7 двічі добровільно прибував до суду до обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того вказував, що обвинувачений має достатні соціальні та родинні зв`язки, має батьків пенсіонерів. Захисник зазначав про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, вказував на відсутність мотиву у ОСОБА_7 у кримінальних правопорушеннях.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи свого захисника в повному обсязі та проти клопотання прокурора заперечив з підстав необґрунтованості належними доказами заявлених ризиків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 також вказував на відсутність у нього мотивів та звертав увагу на виконання ним своїх процесуальних обов`язків, вказував, що не переховувався від суду.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд перебуває на стадії дослідження письмових доказів та допиту свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину, маючи непогашену судимість за вчинення ряду злочинів насильницького характеру. Суд враховує в сукупності конкретні обставини цієї справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_7 , ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, до затримання не мав постійного місця роботи, відновив статус фізичної-особи підприємця лише під час перебування під дією запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, має на утриманні неповнолітню доньку, яка проживає окремо від обвинуваченого, разом із своєю матір`ю, а також батьків пенсійного віку, та на підставі зазначеного, дійшов висновку, що на даному етапі розгляду справи об`єктивно доведено існування реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винуватим в інкримінованих йому злочинах, а також існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення; ризик впливу на свідків та потерпілих, які на даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані. Разом з тим, відсутні підстави для висновку про зменшення вказаних ризиків на даному етапі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого, зокрема і щодо стану здоров`я, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що у цій конкретній справі вказані вище обставини на даній стадії розгляду справи виправдовують обмеження права обвинуваченого ОСОБА_7 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні та під час судового засідання не здобуті достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.

Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить, у тому числі, з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , які відносяться до різного ступеню тяжкості, в тому числі і особливо тяжких злочинів та беззаперечно викликають суспільний резонанс, мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими, оскільки, у цій конкретній справі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, встановленим у справі, а також забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків (неповнолітньої дитини, яка проживає окремо із своєю матір`ю, та батьків похилого віку), а також позитивних характеристик за місцем роботи, не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали останнього від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого у цій конкретній справі.

Щодо посилання сторони захисту та обвинуваченого на необґрунтованість повідомлених ОСОБА_7 підозри та пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч.1 ст.115 КК України, інкримінованих ОСОБА_7 , суд вкотре звертає увагу на те, що питання доведеності висунутого обвинувачення суд вирішує в нарадчій кімнаті за результатами оцінки всіх доказів у їх сукупності та ухвалює кінцеве судове рішення.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України та не визначає розмір застави на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись  статтями 177,178,182,183,194,372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів з 03.06.2024 року до 01.08.2024 року включно без альтернативи внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 00 хв. 07.06.2024.        

Суддя                                                                 ОСОБА_1