печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38326/18-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12

представників потерпілого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

потерпілого ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №1207100060005323, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2017, за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, що має вищу освіту, не працює, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

22.10.2017 року в період часу 02.00 - 03.00 год. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем проживання своєї співмешканки - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в ході словесного конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин із останньою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_17 тяжких тілесних ушкоджень, достовірно розуміючи, що голова - це життєво важлива частина тіла, наніс ОСОБА_17 не менше двох ударів кулаками в область голови, а саме: по одному удару в ліву скроневу ділянку та в область перенісся, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, тканину та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку.

Від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_12 приблизно о 10:10 годині в приміщенні КМКЛ № 17 за адресою: пров. Лабораторний, 14 в місті Києві настала смерть ОСОБА_17 .

2.Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 31 липня 2018 року старшим слідчим слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 та погоджений прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_17 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; промовах у судових дебатах.

Прокурор зазначив, що заперечення захисту з приводу неперевірки версії сторони захисту, спростування висновків повторної судово-медичної (комісійної) експертизи, закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №1207100060005323 до його першого продовження, необґрунтовані та спростовуються матеріалами провадження. Зокрема вказав, що 22.12.2017 слідчим була винесена постанова про зупинення досудового розслідування, та ця постанова була наявна в матеріалах кримінального провадження при виконанні вимог ст. 290 КПК України, тобто відкривалась стороні захисту. Наявність такої постанови підтверджується і тим, що дані про її винесення своєчасно внесено до ЄРДР. Проте при складанні описів матеріалів - додатків до протоколів ознайомлення, слідчим допущено технічну помилку та вказаний документ не зазначено. Оскільки реєстр матеріалів досудового розслідування виготовлявся шляхом здійснення копіювання з опису матеріалів, долученого в додатку до протоколу ознайомлення, вказаний документ помилково не відображено і в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Під час ознайомлення з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України захисники, які на той час здійснювали захист ОСОБА_12 , зауважень під час/після ознайомлення із матеріалами провадження не висловлювали. Захисник, що приймає участь на стадії судового розгляду, клопотань про ознайомлення із постановою про зупинення провадження не заявляв, а про її відсутність зазначив тільки в судових дебатах.

За наслідками судового розгляду прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_12 в пред`явленому обвинуваченні доведена повністю та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_12 максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі на строк десять років, а також змінити застосований до ОСОБА_12 запобіжний захід із застави на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

3.Позиція потерпілого.

На стадії досудового розслідування адвокатом ОСОБА_13 в інтересах потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_19 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_12 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_12 22.10.2017 приблизно о 02.00 годині, перебуваючи за місцем проживання своєї знайомої - ОСОБА_17 - у ході словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи та передбачаючи наслідки своїх дій, умисно наніс численні удари руками і ногами по голові ОСОБА_17 - життєво важливий орган, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_12 остання померла. Померла ОСОБА_17 була матір`ю малолітньої ОСОБА_19 , яка перебувала на її утриманні, відтак, ОСОБА_19 завдано моральної та майнової шкоди смертю матері. ОСОБА_17 щомісяця витрачала щонайменше половину свого заробітку на утримання дитини, забезпечуючи її освіту, одяг, відпочинок за кордоном, освітні курси. Так, у відповідності до довідки № 26 від 14.03.2018 померла ОСОБА_17 працювала у ТОВ «Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна» (Код ЄДРПОУ 35819519), її заробіток за 10 місяців 2017 року склав 597 860, 55 грн., відповідно середньомісячний заробіток становив 59 786 грн. 05 коп.Вина ОСОБА_12 у завданні тілесних ушкоджень, які призвели до смерті ОСОБА_17 , доведена слідством повністю, відтак простежується причинно-наслідковий зв`язок між шкодою потерпілій ОСОБА_19 та протиправними діями ОСОБА_12 . У зв`язку із тим, що потерпіла ОСОБА_19 позбавлена права на одержання утримання від матері пожиттєво, існують підстави для стягнення з ОСОБА_12 щомісячно тієї суми, яку в середньому щомісяця витрачала на неї мати за життя, а саме - 29 893,02 грн. Окрім того, існують підстави для стягнення з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_16 моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн., але не менше 558 450,00 грн., та потерпілої ОСОБА_19 моральної шкоди у розмірі 2 680 560,00 грн., у зв`язку із втратою дружини та матері.

Враховуючи вищезазначене, адвокат ОСОБА_13 в інтересах потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_19 просить суд стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_19 шкоду, завдану смертю її матері ОСОБА_17 у вигляді 50% її середньомісячного доходу, а саме - 29 893,02 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_19 повноліття; на користь ОСОБА_16 моральну шкоду, завдану смертю його дружини ОСОБА_17 у розмірі 1 000 000,00 грн.; на користь ОСОБА_19 моральну шкоду, завдану смертю її матері ОСОБА_17 у розмірі 2 680 560,00 грн.; на користь ОСОБА_16 судові витрати у розмірі 6 000,00 грн.

В судових дебатах представник потерпілого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_15 підтримав позицію сторони обвинувачення, вважав винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 у пред`явленому обвинуваченні повністю доведеною. Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді десяти років позбавлення волі, задовольнити пред`явлений до обвинуваченого цивільний позов.

4.Позиція сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у показаннях обвинуваченого ОСОБА_12 та виступах під час дебатів. Обвинувачений свою вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав. Захисник вважав наявними підстави для виправдання обвинуваченого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості за пред`явленим обвинуваченням.

Вищезазначене твердження ґрунтується на таких аргументах:

-потерпіла ОСОБА_17 отримала черепно-мозкову травму за межами квартири в ході конфлікту з невідомою особою неподалік ресторану «Чайхона Базар», цю версію в ході досудового розслідування належним чином не перевірено, вона не спростована;

-у зв`язку із тим, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060005323 закінчився 12.02.2018, так як незважаючи на наявність постанови про оголошення розшуку підозрюваного і постанови про відновлення досудового розслідування, постанова про зупинення досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутня, всі слідчі дії, проведені після вказаної дати та одержані докази є недопустимими;

-долучена прокурором постанова про зупинення досудового розслідування не є додатковим матеріалом в розумінні ст. 290 КПК України і вона мала бути присутня на момент відкриття матеріалів досудового розслідування; постанова про зупинення досудового розслідування могла бути оскарження в передбаченому КПК порядку; прокурор надав копію документу з переліком процесуальних рішень в межах кримінального провадження під час досудового розслідування, в цій копії є згадка про зупинення досудового розслідування, однак сама постанова про зупинення досудового розслідування підписана слідчим ОСОБА_20 та прокурором ОСОБА_9 , тому відомості до ЄРДР повинен був внести саме прокурор ОСОБА_9 або слідча ОСОБА_20 , чого зроблено не було, такі відомості вніс ОСОБА_21 , який не підписував постанову про зупинення досудового розслідування, тому виникає питання, відомості про яку саме постанову було внесено до ЄРДР; щодо форми та змісту постанови про зупинення досудового розслідування від 22.12.2017 вказав, що підпис слідчої ОСОБА_20 суттєво відрізняється від її підписів на інших процесуальних документах, зокрема в томі № 3, не вказано звання ОСОБА_20 , зазначено два номери телефонів Печерського УП ГУНП, а в інших постановах за підписом ОСОБА_20 такі номера телефонів відсутні, герб на постанові темніший, ніж на інших постановах. Вказане може свідчити про те, що постанова виготовлена «заднім числом» та до прийняття судом рішення про відновлення судового розгляду не існувала;

-висновки експертизи від 19.07.2018 № 118, проведеної експертами КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», в частині малоймовірності того, що потерпіла ОСОБА_17 після черепно-мозкової травми могла вільно пересуватись і виконувати цілеспрямовані дії, спростовані показаннями експерта ОСОБА_22 , який брав участь у проведенні цієї експертизи і був допитаний в судовому засіданні;

-версія сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_12 наніс удари потерпілій в її квартирі 22.10.2017 о 02 год. 00 хв. на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_17 не підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами;

-версія прокурора про механізм нанесення тілесних ушкоджень є виключно припущенням, яке нічим не підтверджено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не визнав. Показав, що познайомився з ОСОБА_23 в 2014 році на роботі в м. Дніпро, наприкінці 2014 року - на початку 2015 року вони почали тісно спілкуватися, симпатизували один одному. Через деякий час він переїхав до Києва, жив по АДРЕСА_16. В той час ОСОБА_24 також почала жити в АДРЕСА_5 , у вільний час вони зустрічались, брали на зустрічі своїх дітей. В той період часу він їздив на роботу в м. Дубно, з якої в подальшому звільнився, зимою 2016 року три тижні жив у ОСОБА_24 , а його діти постійно проживали та проживають по АДРЕСА_17. З ОСОБА_25 він ніколи спільно не жив, окрім тих декількох тижнів взимку 2016 року, вони зустрічались, глобально не сварились. В жовтні 2017 року він часто ночував у ОСОБА_24 , в її квартирі могли бути деякі його речі, зокрема обув, одяг, зубна щітка. Алкогольними напоями не зловживав. Станом на жовтень 2017 року ОСОБА_12 практично біля року офіційно був не працевлаштований, проте мав неофіційну роботу, пов`язану із виготовленням душових кабін, депресивного стану через це не мав, проблем з грошима також не мав, оскільки в нього були власні накопичення. 21.10.2017 вранці був на тренуванні, в обід зустрівся з однією людиною по робочим питанням, а далі був вдома по АДРЕСА_16. Близько 16-00 год. - 17-00 год. 21.10.2017 він списався з ОСОБА_24 в одному із месенджерів, вони домовились зустрітися ввечері близько 22-00 год., оскільки в той день ОСОБА_24 мала зустріч з подругами, а ОСОБА_12 домовився зустрітися в « Колибі » зі своїми однокласникам ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та його товаришем, який проживав у Польщі, ОСОБА_30 . На зустріч з чоловіками ОСОБА_12 приїхав на таксі, де пробув три години, випив близько 200 грам горілки. Після застілля він з раніше незнайомим йому ОСОБА_30 близько 23-00 год. поїхав в заклад « Зе Бургер », де зустрівся з ОСОБА_25 , яка була одягнута в чорну куртку і спідницю або плаття, та її кумою ОСОБА_31 , на їх столі стояли бокали з вином. ОСОБА_24 зустріла їх не зовсім приязно, що слугувало цьому причиною ОСОБА_12 не розуміє, лише запитала: «з ким ти приїхав, ти бачив з ким ти приїхав?». Під час спільного проведення часу в закладі «Зе Бургер» обстановка була напруженою, він намагався зрозуміти цьому причину, виходив на вулицю з ОСОБА_24 , конкретно зміст розмови на вулиці не пам`ятає «о всьому та ні о чому». Загалом в закладі «Зе Бургер» вони пробули десь годину часу, далі ОСОБА_32 покинув їх. Потім ОСОБА_24 та ОСОБА_33 викликали таксі «Убер», дівчата сіли на задні сидіння, він сів спереду поруч з водієм. В автомобілі таксі ОСОБА_24 сказала ОСОБА_12 фразу наступного змісту, а саме «побажала йому і надалі проводити час зі своїми шлюхами», проте контекст цієї фрази йому не відомий. Коли автомобіль зупинився на червоне світло світлофора біля ТРЦ «Гулівер», ОСОБА_12 вирішив пересісти до ОСОБА_34 на заднє сидіння, попередньо закинувши на заднє сидіння свій рюкзак. Пересівши до неї, він обняв ОСОБА_24 , але розмова не склалась, ОСОБА_35 сказала, що їй боляче і попросила відпустити її. Першими з машини вийшли ОСОБА_35 та ОСОБА_12 , ОСОБА_33 поїхала далі та побажала їм не лаятися. Близко 01-00 год. він з ОСОБА_25 доїхали до неї у квартиру по АДРЕСА_18, оскільки раніше було домовлено, що ці вихідні вони проводять у неї. Будь - яких заперечень з приводу того, що ОСОБА_12 сьогодні не потрібно залишатись у ОСОБА_34 , остання не висловлювала. На вулиці вони з ОСОБА_24 стосунки не з`ясовували, надалі піднявшись у квартиру вони курили, ОСОБА_24 робила собі каву, сиділи на кухні, з`ясовували стосунки з приводу хто правий, а хто ні у їх відносинах. ОСОБА_24 була агресивна, напружена. Біля 02-00 год. 22.10.2017 ОСОБА_24 пійшла до дитячої кімнати. ОСОБА_12 приніс до дитячої кімнати вазу, в якій були квіти. ОСОБА_24 запитала у нього «звідти у нього квіти?», ОСОБА_12 відповів, що купив їх у бабусі. ОСОБА_24 намагалась взяти вазу, проте ОСОБА_12 не давав їй цього зробити, в результаті, ваза розбилась.Вказав, що прибрав лище великі осколки від розбитої вази, а маленькі не прибирав, оскільки на той час вважав, це не потрібним. Також ОСОБА_24 кидала свій мобільний телефон, в результаті чого пошкодила шафу. Після чого ОСОБА_12 пійшов до кімнати та ліг спати, ОСОБА_24 залишалась у дитячій кімнаті. Прокинувся від стуку дверей та зрозумів, що ОСОБА_24 виходила з квартири. ОСОБА_24 була на кухні, надалі балконі, курила сигарету, була у верхньому одязі, а саме в пальто, спідниці, черевиках, це було близько 04-00 год. 22.10.2017. Вони спілкувались і ОСОБА_35 повідомила його, що в неї «був конфлікт або боротьба» в районі закладу «Чайхана», однак поводила себе дуже спокійно, на стан здоров`я не скаржилась, деталі конфлікту він у неї не розпитував. Надалі ОСОБА_24 пішла до дитячої кімнати, він увійшов у кімнату та побачив, як ОСОБА_35 лежить у верхньому одязі перед ліжком на підлозі, тому він підняв її, зняв з неї черевики та у верхньому одязі поклав її на ліжко і сам пішов спати в іншу кімнату. Прокинувшись і зайшовши через деякий час в кімнату, він помітив, що ОСОБА_35 дихала, видавала певні звуки уві сні, пульс в неї був, однак біля неї була рвотна маса, тому зняв постіль та роздягнув ОСОБА_24 , а близько обіднього часу викинув всі брудні речі у смітник на вулиці, а пальто потім відніс у хімчистку. Мав підозру, що ОСОБА_24 у алкоголь могли щось підмішати. Протягом дня він займався своїми справами вдома, випив залишки вина для зняття стресу, виходив до магазину по цигарки, відправив смс-повідомлення з мобільного телефону ОСОБА_24 її начальнику, що вона нібито отруїлася, оскільки начальник намагався додзвонитися до неї, після чого звернув увагу, що ОСОБА_24 далі не приходить до свідомості, тому він подзвонив своєму товаришу, лікарю ОСОБА_36 , який повідомив, що знаходиться на чергуванні в Броварській лікарні, а окрім цього працював у «Добробуті», а почувши озвучені ним симптоми, порадив почекати, потім в разі потреби викликати швидку та сказав, що зараз можна поставити їй крапельницю. Тоді він домовився з медсестрою ОСОБА_37 , яка має відношення до Броварської лікарні, вона взяла по дорозі медикаменти і мала приїхати ближче до 23-00 год. 22.10.2017, але коли під`їхала, він не підняв слухавку телефона, оскільки заснув. Номер ОСОБА_38 їй дав товариш ОСОБА_39 . Зауважив, що не хотів викликати швидку медичну допомогу, оскільки переживав за кар`єру ОСОБА_24 та не хотів, щоб ситуація набула офіційного розголосу. Прокинувшись через декілька годин він зателефонував медсестрі ОСОБА_38 , вибачився та попросив приїхати ще раз, на що остання погодилась, приїхавши після 01-00 год. 23.10.2017, поміряла пульс ОСОБА_40 , прокапала її та дала ліки, завершивши процес близько 04-30 год. - 05-00 год. ОСОБА_24 в свідомість не приходила, лише видавала дивні звуки, медсестра порадила викликати швидку медичну допомогу, але додала, що можливо потрібно ще зачекати і їй стане краще. Надалі він ліг біля ОСОБА_34 , в неї був пульс, однак вона не прокидалась. Після цього, зранку, близько 10-00 год., приїхав його товариш, лікар ОСОБА_41 , побачив «ефект окулярів» у ОСОБА_24 та сказав, що в неї може бути черепно-мозкова травма або гематоми, тому взяв його телефон ( ОСОБА_42 ) і викликав швидку медичну допомогу. Після цього ОСОБА_43 покинув квартиру, швидка медична допомога приїхала приблизно через 20-25 хв. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_34 ні він, ні медсестра ОСОБА_44 , ні лікар ОСОБА_41 не бачили, допускає, що ОСОБА_35 могла отримати травми в переході під час того, як залишала квартиру вночі. В 17-ій лікарні на Лабораторному провулку ОСОБА_45 зробили операцію, він просив грошей у друзів, все оплачував, однак стан її здоров`я не покращився. У лікарні він зустрівся з чоловіком з її роботи, той повідомив, що у ОСОБА_24 є страховка, яка покриває всі витрати, її родичів він не повідомляв про те, що ОСОБА_35 у лікарні, ніч провів у себе вдома по АДРЕСА_16. Наступного дня, 24.10.2017 лікарі повідомили, що шансів вижити у ОСОБА_34 немає. Того ж дня товариші познайомили його з адвокатом, який сказав, що швидше за все буде кримінальна справа відносно нього, що в сукупності стало для нього серйозним ударом і він вирішив ночувати у свого товариша ОСОБА_46 . ОСОБА_12 вказав, що до нього телефонували з районного відділу поліції, задавали питання, запрошували в якості свідка. ОСОБА_12 пояснює, що одного разу він «наважився» та разом з ОСОБА_47 приїхав до Печерського управління поліції, підійшов до чергового, зробив два дзвінка, проте ніхто не відповів. ОСОБА_12 за його словами «не сильно засмутився». Він був переляканий, хотів «взяти паузу» і вирішив поїхати до свого брата в АР Крим, через що поїхав до м. москва російської федерації, а звідти вже до АР Крим, однак наміру переховуватися не мав. Перед виїздом передав ОСОБА_48 ключі від свого автомобіля «Volkswagen Touareg», щоб він передав їх разом із автомобілем «Volkswagen Touareg» на зберігання його колишній дружині. Свій мобільний телефон десь забув або загубив, сім-карту не відновлював, новий телефон не купував, тому що йому було не до того, в АР Крим жив у м. Севастополь, читав книги, у брата не жив. Під час перебування в АР Крим, в грудні 2017 року, йому телефонувала мати, повідомляла, що його розшукує Печерське УП ГУНП м. Києва, тому 24.12.2017 він виїхав з АР Крим та повернувся в Україну, однак до відділку поліції з`явився лише 05.01.2018.

Показав, що відчуває провину за те, що не розібрався належним чином у стані ОСОБА_34 , якби знав, що вона має черепно-мозкову травму, відразу б викликав швидку медичну допомогу. Вимоги цивільного позову не визнає.

5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

5.1Показання.

Потерпілий ОСОБА_16 , допитаний під час судового розгляду, показав, що потерпіла ОСОБА_17 його дружина, їх шлюб зареєстровано 15.11.2011 та на момент її смерті не розірвано. З обвинуваченим до подій жовтня 2017 року знайомий не був. За час їх спільного проживання з потерпілою вона алкогольними напоями не зловживала, жодного разу не бачив, щоб ОСОБА_24 поводила себе неадекватно, агресивно чи була в запої. Наркотики вона також не вживала. Проте спровокувати конфлікт ОСОБА_24 могла, бо була дуже прямолінійною особою, а тому могла щось сказати, не подумавши, що боляче зачепить співрозмовника. Потерпіла обіймала високу посаду в іноземній компанії, для неї робота завжди була пріоритетом, з надуманих причин вона не могла не піти на роботу. В 2016 році вони із ОСОБА_24 почали жити окремо через стосунки дружини із ОСОБА_12 , він залишився жити в своїй квартирі, а ОСОБА_24 переїхала на орендовану. Донька проживала із ОСОБА_24 , а він бачився із нею кожні вихідні, а також тоді, коли дружина їхала у відрядження. До загибелі ОСОБА_24 в її орендованій квартирі був лише одного разу, зазвичай або ОСОБА_24 привозила дитину до нього, або вони зустрічались в місті, під час цих зустрічей із дружиною майже не спілкувався, тільки вітались. Одного разу був випадок, ОСОБА_17 привезла до нього доньку, дитина перебувала у поганому настрої та сказала, що вдома трапився скандал, з мамою сварився «мамин друг». Під час вказаної суперечки малолітня донька спала у дитячій кімнаті, однак прокинулась через розмову на високих тонах, якийсь шум, перелякалась.

Про те, що ОСОБА_24 потрапила в лікарню, які зателефонували йому близько 11-00 год. ночі та повідомили, що ОСОБА_24 в критичному стані. Він одразу поїхав до лікарні, і приходив туди кожен день, ОСОБА_12 жодного разу в лікарні не бачив. Одного разу помітив одного зі свідків, з лисиною, якого він особисто не знав, просто звернув увагу, що людина на нього подивилась уважно.

Після події ОСОБА_16 також перебував в помешканні своєї дружини, від якого у нього залишились гнітючі враження: «те, що там були розкидані речі це одне, просто там було якось неприбрано. Начебто там була людина, яка поспіхом намагалась щось прибрати».

22.10.2017 він був у відрядженні у м. Харків, а їх донька була з бабусею, з його мамою. Дуже важко було пояснити дитині, що в неї немає мами. Донька до сьогодні проходить реабілітацію з психологами (потерпілий допитувався в судовому засіданні 30.06.2021).

Свідок ОСОБА_49 , допитана під час судового розгляду, показала, що є подругою ОСОБА_17 . З обвинуваченим вона познайомилась у 2015 році, до цього знала про нього лише зі слів подруги. При знайомстві потерпіла представила ОСОБА_12 як свого коханого чоловіка. Наступного разу бачила його 8 березня 2016 року, коли ОСОБА_17 разом з обвинуваченим приїхали на автомобілі забрати її повечеряти. ОСОБА_24 їхала за кермом, а ОСОБА_12 сидів поруч, вживав шампанське. Під час поїздки свідок невдало пожартувала, сказавши, що усі приїжджі вважають себе киянами, та оскільки ОСОБА_35 та ОСОБА_50 були приїжджими, це їх образило, відтак розмова в салоні автомобіля була напружена. Коли компанія прибула до ресторану, обвинувачений декілька разів нецензурно висловився на адресу ОСОБА_49 , голосно, на весь ресторан, чим вона була дуже засмучена, встала і вийшла з закладу, не маючи бажання надалі спілкуватись із ОСОБА_12 . При цьому потерпіла намагалась припинити такі дії обвинуваченого, штовхаючи його в бік. У цей день насилля з боку ОСОБА_12 стосовно потерпілої свідок не помічала, проте зазначена подія вплинула на відносини свідка й потерпілої, вони почали віддалятися одна від одної. У подальшому, влітку 2017 року, свідок помітила на ліктях потерпілої синці. ОСОБА_24 сказала, що її надто пристрасно обійняли, але не повідомляла, хто спричинив їй вказані ушкодження, проте свідку було зрозуміло, що синці спричинив ОСОБА_12 , так як потерпіла в цей період часу спілкувалась лише з ним, донькою і самою ОСОБА_51 . Більше пошкоджень в потерпілої ОСОБА_49 не бачила, але після подій 08.03.2016 вони не дуже часто бачились, оскільки потерпіла багато часу проводила з обвинуваченим, з яким свідок в силу особистої неприязні не мала бажання бачитись. Потерпіла планувала у 2017 році у складі великої компанії з`їздити з обвинуваченим до Італії або Іспанії, однак хвилювалась, чи все мине добре, враховуючи напруження у їх стосунках. ОСОБА_17 з ОСОБА_12 то розлучались, то знову зустрічались, траплялись епізоди в їх відносинах не тільки за участю алкоголю, але й наркотичних засобів. ОСОБА_24 розповідала, як одного разу забирала обвинуваченого від групи якихось приятелів, останній був у стані наркотичного сп`яніння. Коли ОСОБА_12 разом з ОСОБА_17 були в закордонній поїздці в Італії чи Іспанії, потерпіла хотіла негайно покинути віллу, в якій вони з обвинуваченим перебували, однак, позаяк на віллі залишились її документи, ОСОБА_17 була змушена повернутись. Причину, через яку потерпіла хотіла поїхати, вона не називала, однак свідок, в силу давніх приятельських стосунків з ОСОБА_17 , дійшла висновку, що на віллі мало місце рукоприкладство. ОСОБА_24 була спокійно, логічною, раціональною, і для того, щоб вона так повилась, мало відбутись щось серйозне. Окрім того, мали місце ревнощі обвинуваченого, зокрема, до чоловіка потерпілої. ОСОБА_24 розповідала їй по телефону, що чоловіки відвідують один і той самий спортивний зал та мав місце випадок, коли ОСОБА_12 бажав зарізати ОСОБА_17 , однак потерпіла його стримала.

Потерпіла також розповідала, що обвинувачений мав певний депресивний стан у зв`язку із тим відсутністю роботи та доходу, на цьому ґрунті почав частіше вживати алкоголь, в нього бували запої. За словами ОСОБА_17 , вона завжди обирала не тих чоловіків, на її думку вона проживала з «форменним психопатом, як на картинці» (охарактеризувала його як психопатичну особистість, що має різкі перепади настрою). Мати ОСОБА_52 , чоловіка потерпілої і батька неповнолітньої ОСОБА_53 , у 2017 році розповідала свідку, як ОСОБА_54 боялась спати сама, адже мав місце випадок, коли ОСОБА_17 з донькою зачинилися у кімнаті, позаяк ОСОБА_12 на ґрунті нервового зриву намагався вибити двері. ОСОБА_49 знала цей та деякі моменти із стосунків потерпілої з обвинуваченим, помічала, як їхні відносини суттєво погіршуються.

Станом на жовтень 2017 року ОСОБА_24 та її чоловік ОСОБА_55 планували подати на розлучення, їх неповнолітня дитина перебувала в будні дні з матір`ю, у вихідні з батьком. ОСОБА_49 було відомо, що обвинувачений проживав за адресою АДРЕСА_6 спільно із потерпілою, так як бачили його речі, коли заходила в помешкання потерпілої (капці, зубну щітку), самого обвинуваченого там не бачила. Одного разу, маючи намір поїхати у відрядження, ОСОБА_49 залишила потерпілій свою собаку за вказаною адресу, після чого остання доволі неадекватно себе поводила, боялась гучних звуків тощо.

Востаннє ОСОБА_49 бачила потерпілу приблизно наприкінці літа 2017 року, коли вони з ОСОБА_12 планували відпустку, збирались поїхати у подорож. Потерпіла була розгублена, як зрозуміла свідок, чогось остерігалась, говорила, що або вони будуть разом, або буде все погано. Останнього разу свідок спілкувалась з потерпілою по телефону в суботу, в жовтні 2017 року, в післяобідній час, напередодні того дня, воли ОСОБА_17 відключилась від всіх. Під час розмови ОСОБА_17 була разом зі своєю донькою, була напружено. Поговорили хвилин 10-15, домовились, що ОСОБА_49 заїде до потерпілої додому наступного дня, в неділю, в районі 12 години, щоб передати їй корвентин (харчову добавку для покращення витривалості під час тренувань). В неділю, це було 20 чи 21 жовтня 2017 року, напередодні того дня, коли ОСОБА_24 потрапила в лікарню, свідок декілька разів телефонувала ОСОБА_17 , однак та не відповідала. Також свідок намагалась потрапити до будинку, проте в під`їзді, в якому мешкала потерпіла, стояв кодовий замок і він був зачинений. Наступного дня, понеділок, ввечері до ОСОБА_49 зателефонувала мати ОСОБА_17 та запитала, що із ОСОБА_24 . ОСОБА_49 зателефонувала ОСОБА_56 і з`ясувала, що ОСОБА_17 в лікарні, та поїхала до неї, побачила ОСОБА_17 без свідомості, із синцями під очима по типу окулярів, що вказувало на черепно-мозкову травму. Всі ознаки вказували на те, що мало місце побиття, синці на руках, ногах, у вигляді окулярів під очима. Свідок пропонувала перевірити, чи може це бути наслідком падіння, але коли правоохоронці правоохоронці повідомили про можливу причетність обвинуваченого, у неї не було підстав заперечувати щодо цього. Потім ОСОБА_49 щодня навідувалась до лікарні десь о першій годині дня і 19 вечора, лікарні кожного дня говорили, які ліки потрібні, безпосередньо по декілька хвилин бачила ОСОБА_24 , потерпіла до тями не приходила. Ані обвинуваченого, ані його колег у лікарні свідок не бачила, проте колишня колега ОСОБА_49 розповідала, що одного разу хтось залишив номер мобільного телефону і сказав телефонувати, якщо знадобляться кошти. Хто це міг бути, свідкові невідомо, однак припускає, що повідомлення даної особи було адресоване родичам потерпілої. Точно не пам`ятає, як представився цей чоловік, наскільки пригадує - іменем ОСОБА_57 .

Свідок ОСОБА_58 показала, що є подругою сім`ї потерпілої ОСОБА_17 , була знайома із нею більше 15 років, обвинуваченого ОСОБА_12 також знала, бачила його до подій. 21 жовтня 2017 року, приблизно о 9 годині вечора, можливо й за 15-10 хвилин 10 година вечора, вона разом з ОСОБА_17 перебували у закладі «Бармен Вітар», де випили по два коктейлі. Перед тим ОСОБА_24 була твереза. Перебуваючи у закладі, потерпіла постійно листувалася з обвинуваченим і говорила, що ОСОБА_59 має приїхати. ОСОБА_60 було відомо, що ОСОБА_12 є близькою особою потерпілої, з яким вони спільно проживали, проте на той час обвинувачений переїхав на іншу квартиру. З яких саме причин - невідомо. Також ОСОБА_17 розповідала, що ОСОБА_12 перебував у депресивному стані, періодично зловживав алкоголем, напивався і ніде не працював, що викликало у потерпілої роздратування. Одного разу якось у вересні обвинувачений з потерпілою спільно відпочивали на віллі в Іспанії, де між ними трапився конфлікт, у ході якого, за словами потерпілої, ОСОБА_12 наніс їй удари, від яких на руках залишились синці. ОСОБА_24 хотіла повернутися в Київ, однак, оскільки її паспорт залишився в обвинуваченого, змушена була ще залишатись в Іспанії. Окрім цього, в ході цієї поїздки ОСОБА_12 зробив потерпілій пропозицію одружитися, на що остання відмовила. У вечір 21 жовтня 2017 року потерпіла також говорила, що має бажання розірвати стосунки з обвинуваченим через його проблеми з алкоголем, роботою і періодичною агресією по відношенню до неї, траплялись також випадки вживання ОСОБА_61 наркотичних засобів. Судячи з усіх розповідей, ОСОБА_58 дійшла висновку, що потерпіла цього вечора була готова провести остаточну розмову з ОСОБА_12 . Приблизно о 00.30 год. свідок з потерпілою вдвох вирішили піти додому, по дорозі зайшли в кафе, де до них із запізненням підійшов ОСОБА_12 з товаришем на ім`я чи ОСОБА_57 , чи ОСОБА_62 , точного імені свідок не пригадує. Потерпіла бачила вказаного товариша вперше. Обвинувачений був напідпитку, вів себе доволі агресивно, чіплявся до ОСОБА_17 , дав декілька ляпасів по обличчю потерпілої, говорив «кричи», з`ясовував, чому свідок не любить його. Потерпіла у відповідь не бажала його провокувати. Через таку поведінку обвинуваченого ОСОБА_58 сказала, що збирається піти. Надалі ОСОБА_17 вийшла на вулицю палити наодинці, обвинувачений пішов за нею слідом. Потерпіла увесь час намагалась піти від ОСОБА_12 , й у подальшому ОСОБА_17 удвох з ОСОБА_63 прийняли рішення їхати додому на таксі. Коли таксі під`їхало, свідок з потерпілою сіли й автомобіль готувався рушати, ОСОБА_12 підбіг і сів в авто поруч з водієм на переднє сидіння. Під час руху обвинувачений кинув назад рюкзак, який потрапив між свідком на потерпілою на заднє сидіння. Надалі, коли таксі зупинилось перед світлофором на швидкості приблизно 5-10 км/год у середньому ряді, ОСОБА_12 несподівано відчинив двері, вискочив і пересів до них на заднє сидіння, на що водій зробив зауваження. У подальшому, сидячи поруч з потерпілою, обвинувачений постійно плескав її по обличчю. На це свідок запропонувала ОСОБА_17 заночувати у неї вдома, однак та відмовилась, повідомивши, що розбереться самостійно. Було видно, що ситуація була «на межі». Пізніше вони під`їхали до вул. П. Болбочана, ОСОБА_12 і потерпіла вийшли та пішли до будинку. Більше ОСОБА_58 їх не бачила і потерпілу цієї ночі не турбувала, оскільки вже було опів на другу. Згодом свідок дізналася від поліції, що ОСОБА_17 перебуває у лікарні з черепно-мозковою травмою.

Свідок ОСОБА_64 показав, що особисто ані з обвинуваченим, ані з потерпілою знайомий не був. В той період часу для додаткового заробітку підпрацьовував водієм таксі «Uber», переважно у вихідні та у вечірній час. 22.10.2017 приблизно о першій годині ночі йому надійшов виклик від людей (наскільки свідок пригадує, від дівчини), які відпочивали у центральній частині міста, в районі Бессарабської площі. Він прибув на місце та забрав компанію із двох дівчат та одного чоловіка, яким був обвинувачений, звернув на нього увагу, бо дівчата йому видались молодшими, ніж цей чоловік. В подальшому приймав участь у впізнанні даного чоловіка та впевнений в правильності та об`єктивності впізнання, бо на той час між самою подією та тим, як його викликали на допит, пройшов незначний проміжок часу та він все добре пам`ятав. У присутніх відчувалися зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, від чоловіка, який спочатку сів біля нього, він відсував запах алкоголю. Дівчата сіли на заднє пасажирське сидіння, обвинувачений поруч з водієм. Їх маршрут був наступним: одну дівчину мали завезти десь по дорозі, а кінцева адреса знаходилась на вуличці поруч із бульваром Лесі України, де знаходиться ресторан « Чайхана базар ». Під час поїздки присутні увесь час конфліктували між собою, і в ході такої суперечки ОСОБА_12 розвернувся і кинув портфелем в одну з присутніх позаду дівчат. Надалі, коли таксі зупинилось перед червоним сигналом світлофора, ОСОБА_12 вийшов та пересів з переднього пасажирського сидіння на заднє поряд з дівчиною, в яку раніше кинув портфелем. Обвинувачений намагався ніби обійняти цю дівчину, поклав руки їй на шию, проте з реакції дівчини було зрозуміло, що їй це не сподобалось, вона казала, що їй боляче. Інша присутня дівчина поводила себе нейтрально, у конфлікт не вступала, періодично намагалась їх примирити. Впродовж всієї суперечки обвинувачений конфліктував лише з однією дівчиною, яка промовила фразу, на кшталт «іди далі гуляй зі своїми проститутками». Свідок не може сказати, чи погрожував чоловік дівчині, чи були якісь конкретні погрози насильством, але в цілому поведінка була дуже агресивною, вони ображали один одного. Протягом поїздки та коли пара виходила з машини дівчина про допомогу не просила, на самопочуття не скаржилась. Прибувши до адреси, будинок у виличці поруч із закладом «Чайхана базар», він висадив пару, вони пішли крізь арку до будинку, як заходили до під`їзду не бачив, бо поїхав підвезти ще одну пасажирку із вказаної компанії в район Голосіїва, відносно недалеко від місця, де висаджував зазначену пару.

Свідок ОСОБА_65 показала, що впродовж жовтня 2017 року за адресою АДРЕСА_7 , яка знаходилась над її помешканням, проживали орендарі, хто саме вона не знає, їх не бачила та не спілкувалась. Зазвичай з тієї квартири шуму не чула. Коли прийшов слідчий розпитувати про подію, згадала, що в день події чула зверху шум: сильний біг, по діагоналі до вікна, і там щось впало. Вона включила світло та побачила, що було близько 03-00 год. ночі, після того настала тиша та будь-яких звуків вона вже не чула.

Свідок ОСОБА_66 показав, що 22 жовтня 2017 року працював помічником адміністратора в розважальному закладі «Чайхона Базар» на бульварі Лесі Українки. В коло його обов`язків входило стеження за порядком в закладі та врегулювання конфліктів, які могли виникнути з клієнтами, здійснення виклику поліції, якщо у закладі чи поруч з ним виникла бійка. У зазначений день ані в самому закладі, ані поряд з ним не мало місце жодної бійки за участю потерпілої ОСОБА_17 , фото якої йому пред`являли під час досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_67 показав, що працює керівником травматологічної служби медичного центру «Добробут», знайомий із ОСОБА_12 з 1988 р., також був знайомий із померлою ОСОБА_17 . За час життя потерпілої свідок бачив її напідпитку, однак п`яною не бачив, конфліктних відносин між обвинуваченим та ОСОБА_17 не помічав, знає, що вони певний час зустрічалися та жили разом.

21.10.2017, в суботу, приблизно з 19-00 год. по 21-00 год., зустрівся зі своїми друзями, їх було 5-6 чоловік, серед яких обвинувачений. Не пам`ятає, чи вживали він та ОСОБА_12 алкогольні напої, однак на столі алкогольні напої були. Стверджувати, що обвинувачений був абсолютно тверезим, не може, розмовляв з ним на побутові теми, особисті теми не піднімались. Коли він йшов, чоловіки, в тому числі і ОСОБА_12 , швидше за все залишились за столом, не пам`ятає точно. В неділю, ближче до вечірнього часу, йому зателефонував обвинувачений, в нього був дещо стурбований голос, та повідомив, що ОСОБА_17 погано, просив пораду та описував її стан як схожий на алкогольне сп`яніння, передозування, тобто токсичну інтоксикацію. У відповідь на це свідок порадив ОСОБА_12 звернутися за медичною допомогою, після чого останній попросив його надати контакти якогось лікаря, щоб вивести потерпілу зі інтоксикаційного стану, тому він надіслав обвинуваченому контакти декількох осіб, швидше за все з медичних служб, медичних сестер, особисто ніяких порад не надавав, розмовляв з ОСОБА_12 по телефону декілька разів тієї ночі. Наступного дня, в понеділок, він на прохання ОСОБА_12 заїхав до нього та оглянув потерпілу. Він приїхав до обвинуваченого близько 09-30 год. - 10-00 год. Безладу в квартирі не помітив, нічого розбитого не бачив, запах алкоголю від ОСОБА_12 не чув. Далі побачив стан очей ОСОБА_24 («симптоми окулярів»), яка лежала під ковдрою, була роздягнута та без свідомості, ознаки черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, викликав швидку медичну допомогу і поїхав на роботу. Більше ушкоджень не бачив, запах алкоголю від неї не чув. Запитань обвинуваченому стосовно стану здоров`я та ушкоджень потерпілої не ставив, однак ОСОБА_12 повідомив, що можливо вона отримала ушкодження десь на сходах. ОСОБА_67 слідів крові на сходах у під`їзді не бачив. Через день-два свідок розмовляв з його та ОСОБА_12 спільним знайомим, ОСОБА_68 , та розмовляв по телефону з обвинуваченим, поцікавився станом здоров`я ОСОБА_17 , яку прооперували, після чого зустрівся з ОСОБА_12 ввечері, після роботи. Обвинувачений повідомив, що потерпілу прооперовано, вона лежить в 17-ій лікарні, стан важкий. Через деякий час, не пам`ятає від кого, дізнався, що ОСОБА_17 померла. Наприкінці тижня знову розмовляв з ОСОБА_69 , який повідомив, що ОСОБА_12 знаходиться за межами Києва та попросив передати ключі від автомобіля «Valkswagen Touareg», який належав обвинуваченому, його дружині - ОСОБА_70 , що він і зробив. Де зустрічались ОСОБА_71 з обвинуваченим ОСОБА_67 не знає, з цього моменту протягом року не контактував з обвинуваченим. Від друзів знав, що ОСОБА_12 виїхав до російської федерації.

Свідок ОСОБА_72 показала, що працювала медичною сестрою в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги . 22.10.2017 вона знаходилась вдома. Близько 22-00 год. - 23-00 год. їй зателефонувала медсестра з її відділення - ОСОБА_73 - та попрохала поставити крапельницю вдома іншій людині, потім ОСОБА_73 передала трубку лікарю, який сказав свідку, що дівчина рвала, її треба капати, щоб зняти інтоксикацію, та повідомив, що їй зателефонує чоловік та повідомить адресу, куди потрібно під`їхати. Після цього її набрав чоловік, ймовірно обвинувачений, та повідомив адресу, куди потрібно приїхати, десь в центрі, в Печерському районі. По дорозі до вказаної адреси вона придбала ліки, оскільки чоловік по телефону повідомив, що на місці розрахується за ліки та таксі. Коли під`їхала на обумовлену адресу, близько 01-00 год., приблизно годину часу чоловік не відповідав на її телефонні дзвінки, тому вона подзвонила в лікарню ОСОБА_74 , яка передала трубку чоловікові, а той в свою чергу повідомив, що їй перетелефонують. Після цього їй зателефонував лікар з Броварів, який був знайомий обвинуваченого, та повідомив, що також не може до нього додзвонитися, попросив зачекати. Свідок вказала, що чекала на дзвінок під будинком, в таксі, після чого близько 02-00 год. поїхала цим же таксі додому. Коли вже була вдома, близько 03-00 год., їй зателефонував ОСОБА_12 , сказав, що заснув та не чув телефонних дзвінків, попросив під`їхати на ту ж адресу знову. Свідок погодилась і близько 04- 00 год. повторно прибула за вказаною ОСОБА_61 адресою, останній зустрів її та провів до квартири. Від нього було чутно запах алкоголю, однак він був адекватний, спокійний. Обстановка у квартирі була не дуже чистою: біля ліжка, на якому лежала дівчина, була розбита ваза із сухими квітами, було скло біля ліжка, вся постільна білизна була складена поруч, тобто дівчина лежала на ліжку без постільної білизни, роздягнена, під ковдрою, спала. ОСОБА_72 помітила під очима потерпілої синці, які можливо свідчать про удар в ніс або вдаряння носом, інших тілесних ушкоджень не бачила. В квартирі відчувався запах алкоголю, однак саме від дівчини запаху алкоголю вона не відчувала, пляшок від алкогольних напоїв не бачила. В квартирі, не дивлячись на пору року, було навстіж відкрите вікно, було холодно. Вона сиділа прямо біля відкритого вікна, тому, можливо, і менше відчувався запах алкоголю. На її питання, чому дівчина в такому стані, ОСОБА_12 повідомив, що дівчина до цього декілька днів відпочивала разом із подругами в клубах та вживала алкогольні напої. На питання, звідки в дівчини синці, чоловік зазначив, що дівчина «агресивничала», буянила, та він її заспокоював. Більше питань свідок не ставила. Коли свідок робила дівчині укол, остання реагувала на нього, рухала рукою, пробувала забрати її руку, була контактна. ОСОБА_12 майже весь час був біля неї, поруч із нею лежав, обнімав, цілував. Лікар по телефону розказав свідку, який саме препарат придбати (той, що знімає інтоксикацію). Коли ввела дівчині препарат, розмовляла з лікарем з Броварів близько о 06-00 год., він поцікавився станом дівчини та сказав, що зранку приїде і огляне її, попросивши в разі необхідності після цього ще раз поставити їй крапельницю, однак їй більше ніхто не телефонував.

Свідок ОСОБА_75 показав, що з обвинуваченим не знайомий, із ОСОБА_17 близько двох років працювали в одній компанії - Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна, він був її безпосереднім керівником. ОСОБА_17 знайомила його із своїм чоловіком - ОСОБА_76 . ОСОБА_17 була гарним працівником: досить професійною й мала необхідні навички та компетентності, сумлінно ставилася до виконання своїх професійних обов`язків. На роботу могла не з`явитися лише з поважних причин, попередньо попередивши та домовившись про це. Під час корпоративних святкувань поводила себе в рамках нормальної поведінки. У понеділок 23 жовтня 2017 року вранці потерпіла спізнилась на роботу, у зв`язку з чим декілька разів їй телефонував, проте відповіді не отримував. Згодом на його мобільний телефон із телефону ОСОБА_24 надійшло смс-повідомлення про те, що ОСОБА_24 чимось отруїлась. З формулювання повідомлення було зрозуміло, що воно написано не самою ОСОБА_24 , а третьою особою (скрін повідомлення після події надавав до поліції). Наступного дня директор повідомив, що дізнався з поліції чи з лікарні, що ОСОБА_17 госпіталізована. Два-три рази відвідував лікарню, бо хотів допомогти, спілкувався там із чоловіком ОСОБА_77 , а також познайомився із її подругою. Обвинуваченого в лікарні не бачив.

Свідок ОСОБА_71 показав, що перебуває у приятельських відносинах із обвинуваченим ОСОБА_12 , оскільки разом навчалися у Львові в школі-інтернат, з потерпілою ОСОБА_17 був знайомий. Увечері 21 жовтня 2017 року зустрічався в компанії друзів з ОСОБА_12 у ресторані « Колиба » по вул. Василевської Ванди. Окрім обвинуваченого й свідка були присутні й інші їхні приятелі. Протягом вечора всі вживали горілку, приблизно по 200-250 грам кожен. На той час обвинувачений начебто працював у компанії з виробництва скла та зустрічався із ОСОБА_24 . Після їхніх посиденьок ОСОБА_12 разом із ще одним їхнім приятелем ОСОБА_30 збирався на зустріч у центрі міста, з ким невідомо. Приблизно через два дні ОСОБА_71 на прохання ОСОБА_12 зустрівся з ним за адресою проживання обвинуваченого по АДРЕСА_16, де останній орендував житло та жив сам. Коли свідок прибув до квартири обвинуваченого, той у ході спілкування перебував у критично поганому стані, ридав, наче трапилось щось серйозне. ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_24 перебуває у лікарні в стані коми. За яких обставин ОСОБА_17 отримала травму, обвинувачений не розповідав, за припущенням свідка, могла мати місце певна катастрофа, подібна до тієї, що трапилась на відпочинку в Іспанії, коли вони усі разом їздили відпочивати та мешкали в одному будинку. Тоді одного вечора ОСОБА_24 перебрала з шампанським, почала скандалити, втікала, її намагались знайти на території та знайшли зранку, виявилося, що вона поїхала та спала десь недалеко. Якихось насильницьких дій обвинувачений тоді ОСОБА_24 не вчиняв, адже вже через дві години обвинувачений з потерпілою помирились, обіймались та цілувались. Більше конфліктів між ними під час закордонної поїздки протягом двох тижнів не виникало. Про якісь наміри ОСОБА_17 порвати відносини з обвинуваченим свідкові невідомо. Коли свідок намагався заспокоїти ОСОБА_12 у зв`язку з його станом, спричиненим перебуванням ОСОБА_24 у лікарні, обвинувачений також повідомляв, що до сварки потерпіла тікала на вулиці біля будинку по АДРЕСА_6 , він її наздоганяв та наздогнав десь ближче до бульвару Дружби Народів, намагався привести до тями, так як остання була п`янішою за ОСОБА_12 .

Після розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_68 вони удвох поїхали на вул. Московську, оскільки обвинуваченому зателефонував слідчий. Паралельно він підбадьорював обвинуваченого, говорив, що потрібно йти в поліцію й доводити свою невинуватість. У подальшому вони заїхали до лікарні, де піднялись в палату ОСОБА_17 , яка лежала у реанімаційному відділенні без свідомості. Деякий час побувши у лікарні, поїхали за ліками, придбали їх та передали медичному персоналу. Помітивши, у якому пригніченому стані знаходився обвинувачений, він запропонував йому переночувати в нього вдома, ОСОБА_12 пив снодійне, бо не міг заснути. Наступного дня вони знову приїхали до лікарні, однак ОСОБА_12 попросив залишитися в машині, а його - сходити в лікарню дізнатися про стан ОСОБА_17 . Чому ОСОБА_12 не пішов з ним, не знає, його трусило, він почувався ще гірше, ніж напередодні, можливо боявся. Він підійшов до приймальні, де помітив молоду дівчину - наскільки він зрозумів, подругу потерпілої, а також її матір. Представившись ОСОБА_78 , залишив молодій дівчині свої контакти для того, щоб вона могла повідомити про якісь зміни. Надалі до ОСОБА_79 вийшов лікар і повідомив про дуже важкі прогнози. Після візиту до лікарні свідок разом з обвинуваченим поїхали випивати до закладу «Пивна дума», там ОСОБА_12 був у відчаї, заливаючи горе випивкою, додатково про обставини отримання потерпілою травм не розповідав. У подальшому ОСОБА_12 передав свідкові ключі з документами від власного транспортного засобу «Фольксваген Туареґ», з проханням передати їх дружині обвинуваченого, хоча свідок з його дружиною на той момент не був знайомий. Обвинувачений також повідомляв, що хоче піти куди очі дивляться. Після цього він з обвинуваченим не зв`язувався, припускаючи, що ОСОБА_12 боїться, сховався. Згодом дізнався, що ОСОБА_12 розшукує поліція, однак більше вони не бачилися.

Свідок ОСОБА_70 , колишня дружина обвинуваченого ОСОБА_12 , показала, що не проживає з ОСОБА_12 з 11 лютого 2016 року, але вони мають трьох спільних дітей. З 2017 року ОСОБА_12 користувався абонентським номером НОМЕР_1 та автомобілем «Volkswagen Touareg», який належав йому на праві власності. З обвинуваченим бачилась в жовтні 2017 року, за тиждень до можливої події кримінального правопорушення, коли він відвідував дітей, розмови з ним не мала. Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_12 їй зателефонував приятель обвинуваченого, ОСОБА_43 , та сказав, що передав їй через колегу технічний паспорт на автомобіль та ключі від автівки, сказав, де знаходиться автомобіль, який вона в подальшому забрала, та зазначив, що ОСОБА_12 потрібно було кудись поїхати, він вирішив відпочити. Ця ситуація її дуже здивувала, вона намагалась зв`язатися з ОСОБА_12 , однак їй не вдалося, бо його телефон був вимкнений. Зрештою вона подумала, що він залишив їй автомобіль з метою допомоги в утриманні дітей. В листопаді 2018 їй зателефонували з Печерського УП ГУНП м. Києва та шокували, розказавши, що сталося із ОСОБА_24 ; приблизно в той же період з нею контактувала матір ОСОБА_12 та сказала віддати їй автомобіль і технічний паспорт до нього, однак свідок відмовилась, пославшись на те, що віддасть автомобіль як тільки їй це скаже зробити ОСОБА_12 . В 2016 році ОСОБА_12 періодично надавав грошову допомогу дітям, протягом 2017 року, до події кримінального правопорушення періодично спілкувався з дітьми, допомагав матеріально і навіть вони всі разом, із дітьми, відпочивали Хорватії, після події - ні.

28 грудня 2017 року автомобіль «Volkswagen Touareg», який їй передав ОСОБА_12 , було викрадено, у зв`язку із чим вона звернулась в поліцію. Потім раніше невідомий їй чоловік та слідчий повідомили, що автомобілем володіє інша особа, на яку обвинувачений виписав відповідне доручення (другий ключ від автомобіля залишався у ОСОБА_12 ). Вона була шокована цією ситуацією, ОСОБА_12 ні про що її не попереджав. У січні 2018 року свідок мала телефонну розмову з ОСОБА_12 з приводу вказаної ситуації, сказала йому, що здивована його поведінкою, його місцезнаходженням не цікавилась, однак останній сказав, що йому потрібно відпочити. Після цього вона спілкувалась з обвинуваченим виключно через адвокатів, а в березні 2018 року зустрілась із ним, тому що останній хотів побачити дітей. За час їхнього спільного проживання не може сказати, що ОСОБА_12 зловживав алкогольними напоями. На питання, чи відомі їй факти застосування ОСОБА_12 насильства відповіді надати не бажала.

Свідок ОСОБА_80 показав, що на момент досліджуваних подій обіймав посаду начальника відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУНП у м. Києві та займався розкриттям злочину, пов`язаного із спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_17 . Діючи за дорученням слідчого, він неодноразово телефонував на особистий номер телефону, яким станом на жовтень 2017 користувався обвинувачений, та повідомляв, що ОСОБА_12 необхідно прибути до Печерського УП для надання показань стосовно тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілій. У ході телефонних розмов обвинувачений поводив себе дивно, постійно вигадував причини, у зв`язку з якими не може з`явитись до управління. Спершу обвинувачений говорив, що не може прийти, оскільки наївся снодійного, потім під час розмови плакав і стверджував, що нібито не хотів так вчиняти, прийде і «будемо вирішувати». У подальшому телефон ОСОБА_12 узагалі був вимкнений. Згодом оперативним шляхом було встановлено, що обвинувачений викинув свій мобільний телефон та виїхав на тимчасово окуповану територію Автономної республіки Крим.

Допитаний в судовому засіданні з метою роз`яснення висновку експерт ОСОБА_81 пояснив, що ним здійснювалось експертне дослідження у кримінальному провадженні стосовно смерті ОСОБА_17 та надано висновок № 36-2018/о, відповідно до якого у потерпілої було виявлено субдуральну гематому, яка належить до гострої категорії. Стан потерпілої на момент огляду швидкою 23.10.2017 був катастрофічним, падіння артеріального тиску - 80 на 40, при цьому гематома була вже сформованою, потерпіла поступила в стаціонар вже в стані коми. У даному випадку гематома утворилася одразу після того, як потерпіла отримала пошкодження. Під час утворення гематоми може мати місце «світлий період», який триває від кількох хвилин до декількох діб. При цьому людина може рухатись, ходити, здійснювати все, що завгодно, допоки гематома не набере свого об`єму. У кожної людини «світлий період» триває індивідуально. Враховуючи те, що рихла клітковина в ділянці перенісся виникає досить часто під час травмування в ділянку перенісся, синець чи крововилив, які виникають, опускаються через цю клітковину нижче та проявляються синцем на повіках обох очей. Такий синець може виникнути як одразу, так й пізніше. У даному випадку гематома виникла внаслідок травмуючої дії, швидкість її формування залежить від того, скільки судин пошкоджено та їх діаметру. Світлим є період під час формування субдуральної гематоми, від моменту травмування до моменту клінічних проявів, у цьому випадку, моменту вклинення. Симптоми субдуральної гематоми залежать від того, які структури мозку починають страждати. Основними ж є коматозний стан, порушення серцево-судинної, дихальної систем, що й мало місце, виник набряк у мозку. Окрім черепно-мозкової травми у потерпілої були ще такі ушкодження: закрита травма грудної клітки, переломи 5, 7 ребер справа в пазовій лінії, а також садна. Утворення всього цього комплексу ушкоджень внаслідок падіння виключається. Так само неможливо спричинити перелом 5 та 7 ребра внаслідок удару руками та ногами. Субдуральна гематома не могла утворитись унаслідок удару кулаком, оскільки при розтині трупа по ділянці рани було виявлено продовгувате садно, що виникло внаслідок подовженої травмуючої дії предметом. Який це був предмет, сказати неможливо, однак не виключено рука, стиснута в кулак, чи нога. Окремі ушкодження могли утворитись внаслідок удару кулаком чи ногою, а весь комплекс - ні. Після того, як слідчим надавався протокол місця події і були певні ушкодження, співставляючи ушкодження, експерти зазначали, що ушкодження могли утворились внаслідок падіння на сходах при підйомі. Падіння на площину - виключається. Проте, при піднятті на сходах, якщо рука зігнута в ліктєвому суглобу і є падіння із співударінням зі сходами та контактом лівої скроневої ділянки, то можливо утворення садна на рівні однієї поверхні. Протиударна ділянка відсутня, відтак мало місце неповне падіння за таких умов. Експертам ставилось питання про можливість утворення ушкодження внаслідок падіння на сходах, останні зазначили, що комплекс травм міг утворитись на сходах за певних умов. « Світлий період» завжди має місце. Є розрив судини й триває накопичення крові, допоки накопичується певний об`єм - клінічних проявів не буде. Щойно кров почне стискати мозок, клінічно проявиться субдуральна гематома. Однак час такого періоду є різним, відтак гематоми поділяються на гострі, підгострі та хронічні. Тривалість світлого періоду при гострій гематомі визначають за КТ чи МРТ дослідженням, яке відрізняє кількість крові, що накопичується. Все залежить від об`єму накопиченої крові. Це як поріз: потрапило в артерію - більша крововтрата; потрапило у вену - менша; у капіляр - до лікарні можна й не звертатись. Якби потерпілій не надавали медичну допомогу, вона б померла, якщо б раніше надали, то також могла померти, проте прогноз був би сприятливим. Коли має місце падіння людини і контакт певної ділянки голови об певну поверхню приземлення, з цієї відстані достатньо для того, щоб у місці удару виникло ушкодження - і на протилежній стороні за рахунок зміщення мозку - виникає також ушкодження. Це є протиудар. Тобто м`які тканини в цій ділянці без крововиливу, а у стороні де був контакт - є крововилив, синець, рана або садно. Дія іде з однієї сторони - протидія з іншої. Якщо б у неї була ділянка протиудару, можна було б стверджувати, що черепно-мозкова травма утворилась внаслідок падіння. У даному випадку мала місце тільки локальна дія. Не було достатньо сили, щоб виник протиудар.

Експерт ОСОБА_22 , допитаний в ході судового розгляду в режимі відеоконференції з метою роз`яснення висновку № 118 від 19.07.2018, підтвердив об`єктивність висновку комісії експертів та показав, що думка експертної комісії і обґрунтування її підсумків базується на цитологічному, гістологічному дослідження, а також з урахуванням характеру встановлених тілесних ушкоджень. Кожен з експертів досліджував свою сферу питань: зокрема ОСОБА_85 та ОСОБА_86 - фахівці нейрохірургії, вони досліджували поставлені питання щодо можливості збереження життя, реанімолог досліджував свої питання, гістолог - свої, експерти ОСОБА_109 та ОСОБА_87 досліджували механізм тілесних ушкоджень. Опісля зібралася комісія, експерт ОСОБА_22 та ОСОБА_109 склали чернетку висновків, до якої фахівці могли вносити свої доповнення. Після цього складався сам висновок. У пункті 7 висновків комісійної експертизи експерти пишуть: «встановлені у гр. ОСОБА_88 закрита черепна травма по виду відноситься до імпресійної травми» - це місцева дія травмуючого предмету з обмеженою ударною поверхнею (нога чи рука, стиснута в кулак), і саме визначивши характер цих ушкоджень, експерти прийшли до висновку, що мала місце імпресійна травма, не площина, що продемонстровано у цитологічному дослідження (сторінка 43 висновку і далі). Експерти зазначили, що виникнення вказаної травми мало місце не внаслідок ступеневого падіння, а в результаті дії не менше одного удару в скроневу ділянку голови предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. І наявність зовнішніх тілесних ушкоджень про це свідчить. Падіння на сходинках, чи 20 метрів сходинок, експерти виключають. У даному випадку встановлено розповсюдженість об`єму субдуральної гематоми, швидкий та масивний її розвиток, така гематома виникає та швидко призводить до порушення свідомості, навіть до повної її втрати. Будь-яка кровотеча в порожнині черепа призводить до дислокаційного синдрому. Під час розвитку черепно-мозкової травми до розвинення патологій, після нанесення тілесних ушкоджень, може відбуватись світлий проміжок. Момент його початку і закінчення втратою свідомістю - визначити неможливо, він індивідуальний у кожної людини. Світлий проміжок може бути відсутнім узагалі. Об`єктивних даних про наявність у потерпілої ОСОБА_88 світлого проміжку немає, судово-медичний експерт цього встановити не може. Можливість визначення світлого проміжку наявна за умови клінічних спостережень за травмованою особою. Характер травми свідчить про те, що в даному випадку світлий проміжок міг бути відсутнім, а якщо він і був, то впродовж дуже короткого терміну часу - хвилину. Якби був наявним світлий проміжок, то дії потерпілої, могли мати місце впродовж незначного терміну часу. Думка експертів - така можливість у потерпілої ОСОБА_88 була відсутньою. Череп залишився цілий, розвивався дислокаційний синдром, який призводить до порушення усіх функцій центральної нервової системи, насамперед відбувається втрата свідомості. Втрата свідомості виникає раніше ніж гематома набуває розміру 180 мл., бо є пошкодження оболонок і речовини мозку, які призводять до порушення функцій центральної нервової системи. Розвиток гематоми - є наслідком менш тяжкої чи більш тяжкої черепної травми.

Тілесні ушкодження, які встановили лікарі під час оперативного втручання та дослідження трупа в морзі, свідчать, що мала місце тяжка черепно-мозкова травма, яка супроводжується втратою свідомості. Втрата свідомості має місце через певний проміжок часу після отримання удару, від декількох хвилин до 1-2 годин, у залежності від індивідуальних властивостей організму. Враховуючи значний об`єм травми, її швидкий розвиток, експерти надходять висновку що зазначена травма, після нанесення удару, призводить до втрати свідомості.

5.2Документи, речові докази, висновки експертів.

Протоколом перегляду відеозапису з камери відеоспостереження, встановленої за адресою: АДРЕСА_8 , від 27.03.2018 встановлено, що 22.10.2017 на терасу ресторану «The Burger» з вулиці, по сходах, заходять чоловік та жінка (як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_58 ), що стають біля стійки та палять (час, зафіксований на відеозаписі - 00 год. 34 хв. 12 сек.). Надалі з вхідних дверей ресторану виходить жінка (як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_17 ), яка підходить до останніх (час, зафіксований на відеозаписі - 00 год. 38 хв 17 сек.). За вказаною жінкою виходить чоловік (як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_12 ), на лівому плечі тримає предмет, схожий на рюкзак та підходить до них. Останній жестом правої руки просить іншого чоловіка подати щось. Той лівої рукою з лівої кишені куртки витягає предмет, схожий на пачку сигарет, після чого ОСОБА_12 прикурює (час, зафіксований на відеозаписі - 00 год. 38 хв. 20 сек.). У подальшому зафіксовано, як ОСОБА_12 , тримаючи в правій руці сигарету, лівою починає чіпати за ліве плече ОСОБА_17 . Остання не вчиняє жодних дій, відвертається від означеного чоловіка (час, зафіксований на відеозаписі - 00 год. 38 хв. 56 сек.). Надалі ОСОБА_17 починає йти у напрямку сходів, проходячи між чоловіками. Через декілька секунд ОСОБА_12 підходить до ОСОБА_17 та намагається її обійняти, однак остання відходить на певну відстань від чоловіка, який іде слідом, бере її за руку, та спускається разом із жінкою по сходах (час, зафіксований на відеозаписі - 00 год. 39 хв. 59 сек.). Дані вказаного протоколу узгоджуються із відеозаписом «The Burger_KAM6_main_20171021223002_012912.avi», дослідженим в ході судового розгляду /том 3 а. м. 219 - 220, 222/.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2017 зафіксовано як ОСОБА_64 за сукупністю ознак на обличчі, а саме: пухкі губи, розріз очей, форма бровей та зачіскою, впізнав ОСОБА_12 (особу, зображену на фотознімку № 2), як особу, яку 22.10.2017 приблизно о 01:40 год. підвозив від «Арена сіті» до вул. П. Болбочана, 4, разом з дівчиною, з якою останній по дорозі конфліктував, вів себе агресивно та застосовував силу /том 3 а. м. 138 - 141/.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2018 зафіксовано, як ОСОБА_72 за формою обличчя, волоссям, очей та губ, впізнала ОСОБА_12 (особу, зображену на фотознімку № 2) як особу, чоловіка, на вигляд 30-35 років, зростом 175-180 см, середньої тілобудови з короткою зачіскою, який 23.10.2017 в АДРЕСА_5 , знаходився біля жінки, якій свідок ставила крапельницю /том 4 а. м. 80 - 83/.

Копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 771 від 23.10.2017, отриманою стороною обвинувачення в порядку ст. 93 КПК України, встановлено, що 23.10.2017 о 10:45 год. за адресою: АДРЕСА_7 , за викликом прибула бригада екстреної медичної допомоги. Проведеним оглядом ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено попередній діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку, субдуральна гематома, забій грудної клітини зліва, садна тулуба та кінцівок. Пацієнтка зі скаргами не зверталась, перебувала лежачи на ліжку без свідомості, бригаду швидкої допомоги викликав співмешканець. Зі слів останнього, пацієнтка перебувала в такому стані приблизно добу, була побитою невідомим чоловіком /том 3 а. м. 108/.

Згідно довідки № 1505 від 23.10.2017, виданої лікарем КМКЛ № 17 ОСОБА_89 , ОСОБА_17 , 1984 р. н., поступила до відділення політравми із діагнозом: ЗЧМТ; забій головного мозку. Гостра субдуральна гематома лівої гемісфери мозку; перелом 5 до 7 ребер праворуч /том 3 а. м. 58/.

Протоколом огляду місця події від 23.10.2017, з долученою до нього фототаблицею, зафіксовано приміщення квартири АДРЕСА_3 . Вхід до квартири здійснюється через дерев`яні односторонні двері, які на момент початку огляду перебувають у замкненому стані. Двері обладнані двома врізними замками, котрі на момент огляду візуально видимих пошкоджень не мають. Після відкриття дверей встановлено, що квартира складається з двох кімнат, приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, туалету та балкону. Прямо від входу розташований коридор приміщення розміром 10 х 1,5 м. Подальший огляд квартири здійснюється зліва направо по коридору. В коридорі, у лівій стороні одна за одною вмонтовано три шафи, всередині яких на момент огляду знаходиться жіночий та дитячий одяг, жіноча та доросла сумки. Порядок у шафах не порушений, речі впорядковано складені у різних місцях. Прямо в кінці коридору розташована кімната АДРЕСА_9 , яка має приблизні розміри 500 х 400 см. Огляд кімнати проводиться зліва направо. Ліворуч від входу, впритул до стіни розміщений диван синього кольору, на поверхні якого хаотично розкинутий дитячий одяг. Далі за вказаним диваном на підлозі знаходиться пластиковий контейнер рожевого кольору, всередині якого лежать дитячі іграшки. Далі праворуч, впритул до стіни розташована дерев`яна шафа, всередині якої впорядковано складений жіночий одяг та постільна білизна. Праворуч від шафи, впритул знаходиться дерев`яна тумба, на верхній поверхні якої стоїть напівпорожня пластикова пляшка від мінеральної води «Моршинська», об`ємом 0,7 літра. Праворуч від тумби впритул розташоване ліжко. На момент огляду на ліжку розкидані подушки, ковдра та жіночі спортивні штани. Простирадло на матраці відсутнє. На ковдрі наявні плями, візуально схожі на залишки рвотної маси. На матраці наявна волога пляма із різким запахом сечі. Праворуч від ліжка на підлозі хаотично розкидані уламки прозорого скла та залишки рослини. Далі праворуч від ліжка знаходиться тумба, на поверхні якої розташований телевізор. Праворуч від телевізора знаходиться сумка для одягу, на якій знаходиться жіночий одяг. Далі по коридору праворуч від кімнати АДРЕСА_10 , яка має приблизні розміри 400 х 400 см. В коридорі, між кімнатою № 1 та № 2, біля стіни знаходиться стілець, на якому розміщено жіноче пальто чорного кольору, на якому видно залишки рвотних мас. На підлозі біля стільця та на дверях кімнати № 2 також видно залишки засохлої речовини, схожої на рвотні маси. У приміщенні кімнати № 2, приблизно по центру, розташоване ліжко, постільна білизна на якому на момент огляду відсутня. Навпроти ліжка, впритул до стіни, розташована дерев`яна тумба, у шухлядах якої складений різний жіночий одяг. Далі по коридору, праворуч від кімнати № 2, розташовано приміщення кухні, яка має приблизні розміри 500 х 500 см. Подальший огляд приміщення кухні здійснюється зліва направо. Ліворуч від входу вздовж стіни розташований диван червоного кольору. На момент огляду на дивані знаходиться ноутбук «НР». Далі праворуч від дивану розташований дерев`яний стіл, на якому знаходиться: мобільний телефон «Iphone» IMEI НОМЕР_2 », «Ipad NDMPLUJYF44J», шкіряний гаманець чорного кольору, всередині якого знаходиться: 4 (чотири) долари США, 5 (п`ять) Євро, 3 (три) банківські картки, та інші знижкові пластикові картки. Далі, праворуч від стола, розміщений вихід на балкон. Праворуч від виходу, впритул до стіни знаходиться кухонний стіл, на якому хаотично розкидані: паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_90 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Тойота RAV4», д. н. з. НОМЕР_3 , та синя папка з різними документами всередині. Праворуч від стола на підлозі знаходиться пластиковий совок та віник. На момент огляду у совку знаходиться подрібнена речовина, схожа на мелену каву. Далі праворуч, вздовж стіни, розташовані кухонні меблі. На верхній поверхні столешниці меблів, праворуч від мийки, знаходяться 2 (два) скляних бокали, всередині яких знаходиться речовина, схожа на вино біле. Під мийкою знаходиться пластикове відро, яке на момент огляду порожнє, сміття відсутнє. На підлозі біля кухонних меблів розсипана подрібнена речовина, схожа на каву. На цьому огляд кухні завершено. Приміщення балкону має приблизні розміри 200 х 200 см. Ліворуч від входу, на балконі знаходиться стіл, на якому розташована попільничка. На момент огляду в попільничці знаходиться 7 (сім) недопалків від цигарок. Далі праворуч по коридору розташовано приміщення ванної кімнати, яка має приблизні розміри 150 х 150 см. На підлозі у ванній кімнаті, праворуч від входу, знаходиться пластиковий контейнер, всередині якого знаходиться простирадло рожевого кольору з плямами, схожими на залишки рвотної маси. Далі по коридору праворуч розташовано приміщення туалету приблизними розмірами 60 х 60 см. В туалеті на підлозі знаходиться килим, на якому видно залишки речовини бурого кольору. В ході огляду вилучено: гаманець чорного кольору, поміщено до сейф-пакета № 4498072; сім недопалків від цигарок, поміщено до паперового конверта білого кольору; планшет «Ipad», поміщено до сейф-пакета № 3418338; мобільний телефон «Iphone», поміщено до сейф-пакета № 449807; ноутбук «НР», поміщено до сейф-пакету № 3481476; чорна жіноча куртка, поміщено до сейф-пакета № 0010289; простирадло рожевого кольору, поміщено до сейф-пакету № 9010288; килим з туалету, поміщено до сейф-пакету № 0010290; простирадло з ковдри кімнати № 1, поміщено до сейф-пакету № 0010292; уламок скла з кімнати № 1, поміщено до сейф-пакету № 001291; паспорти та інші документи, поміщено до полімерного пакету зеленого кольору, горловина якого опечатана відрізком паперу з підписами понятих та слідчого. Також в ході обробки дактилоскопічним порошком поверхонь квартири, виявлено та вилучено наступні сліди папілярних узорів: 2 (два) сліди з поверхні упаковки кави, яка знаходилась у приміщенні кухні; 2 (два) сліди з поверхонь скляних бокалів у приміщенні кухні; 1 (один) слід з поверхні пляшки «Моршинська». Зазначені сліди поміщено до сейф-пакету № 4498073 та опечатано. Також в ході огляду виготовлено змиви із совка та віника, які знаходяться у приміщенні кухні. Вказані змиви поміщено до двох окремих паперових конвертів та опечатано /том 3 а. м. 27-71/.

У ході судового розгляду судом було досліджено пальто, вилучене 23.10.2017 в ході огляду місця події за адресою проживання потерпілої ОСОБА_17 , зі слідами блювотних мас на капюшоні, жодних інших забруднень на останньому не встановлено.

Проколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_12, з долученою фототаблицею, зафіксовано приміщення моргу в Київській міській клінічній лікарні № 17 за адресою: АДРЕСА_11 . При вході до приміщення моргу з лівої сторони на залізній каталці виявлено труп ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп знаходиться у положенні лежачи на спині. Руки перев`язані марлевою тканиною хрест-навхрест на животі з биркою помаранчевого кольору з написом «КМКЛ №17 ОРІТ ОСОБА_17 33 р., історія № 1505. Дата госп. 23.10.17. Дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_13. Час: 1010. Д-з: ЗЧМТ, забій г. м. с/д гематома лівої гемісфери», ноги прямі зв`язані марлевою тканиною. Голова повністю перев`язана марлевою пов`язкою разом з вухами. З-під пов`язки на лобі у вигляді вертикальної полоски наявна пляма зеленого кольору, схожа на « Зеленку ». На очах та переніссі садини (синці) фіолетового кольору. З носу жовтуваті виділення. Губи блідувато-білі. З лівої сторони в області біля шиї наявна невелика садина. В області грудної клітини з лівої сторони наявний підключений катетор. На грудній клітині наявні садини, що переходять на область шиї, синюшно-жовтуватого кольору. На лівому лікті садина червоно-фіолетового кольору. На правій руці, в області кисті садина синюшного кольору з невеликим ушкодженням. На лівій нозі, в області від коліна до ступнів, наявні синці та садини, розташовані в хаотичному порядку по вказаній ділянці ноги, деякі садини та синці переходять з одної в іншу. Всі пальці обох ніг мають темно-фіолетовий колір. На правій нозі в нижній частині голеностопу наявний синець темно-синього кольору. З лівого боку, з-під спини, від лопатки до задньої області стегна наявне червоно-фіолетова пляма. На трупі ОСОБА_17 ніяких предметів одягу або цінних речей на момент огляду не було /том 3 а. м. 76-85/.

Актом судово-медичного дослідження № 1904 від 30.11.2017, проведеного на підставі направлення судово-медичного експерта ОСОБА_92 від 30.10.2017, встановлено, що за результатами судово-медичного дослідження шматочків внутрішніх органів з трупу ОСОБА_17 , 1984 р. н., виявлено дифузний субарахноїдальний крововилив з вогнищевими крововиливами на ділянках деструкції підлеглої кори мозку з гліомакрофагальною реакцією з виростами новостворених судин та вторинними крововиливами у лівій скроневі та лівій лобній ділянці. Вогнищево-рихлі субарахнодальні крововиливами з вторинними крововиливами у мозковій речовині правої тім`яної ділянки. Набряк-набухання головного мозку. Гематома на поверхні та вогнищеві інтрадуральні крововиливи твердої мозкової оболонки з вираженою клітинною реакцією. Вогнищева серозно-гнійна пневмонія з наявністю харчових часточок у просвітах деяких дрібних бронхів. Білкова дистрофія паренхіми, нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів з порушенням реологічних властивостей крові. Вогнищеві крововиливи в м`яких тканинах з області перелому V ребра справа з вираженою клітинною реакцією. Садно шкіри лівої скроневої ділянки з вогнищевими крововиливами із періфокальною клітинною реакцією. Вогнищеві крововиливи в правому скроневому м`язі без видимої клітинної реакції /том 4 а. м. 123 - 124/.

Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 898 від 02.11.2017, проведеного на підставі направлення судового-медичного експерта ОСОБА_92 від 30.10.2017, встановлено, що кров трупа ОСОБА_17 , 1984 р. н., відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В /том 4 а. м. 126/.

Висновком експерта № 3253 від 01.12.2017, який було надано на виконання постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 про призначення судово-медичної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_12, встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа виявлено:

а) Дані медичної документації: ЗЧМТ. Забій головного мозку тяжкого ступеню. Гостра субдуральна гематома над лівою півкулею головного мозку. Набряк-набухання головного мозку. Компресійно-дислокаційний с-м ( дислокація С. С. вправо до 21 мм.). ЗТГ: Перелом 5 ребра справа.

23.10.17 року РДТЧ в лівій лобно-тім`яно-скроневій області, видалення гострої с/д гематоми об`ємом до 180 см куб. Кора головного мозку з ознаками субпіального крововиливу, пролапс до 1,5 см.

б) При розтині: переривчасте зливне садно невизначеної форми в скроневій ділянці зліва, практично по краю післяопераційної рани з наявністю по його перефирії червоно-фіолетового кольору крововиливу; синці по типу «окулярів» на повіках очей та на спинці носа:

- крововиливи в м`які тканини голови в лобно-тім`яно-скроневій ділянці розміром зліва та правий скроневий м`яз;

- згортки крові під твердою мозковою оболонкою в лобно-скроневій ділянці зліва з переходом на базальну поверхню; крововиливи та ерозивні ушкодження м`якої мозкової оболонки та деструкцією тканини мозку лівої лобно-тім`яно-скроневій області; рідка кров в шлуночках головного мозку; набряк-набухання головного мозку;

- перелом 5-7 ребер справа;

- садна на передній поверхні лівої та правої гомілок в верхній третині.

Характер та особливості всіх ушкоджень, їх розташування вказує на те, що всі вони виникли від дії тупих предметів, особливості яких в ушкодженнях не відтворилися.

Внутрішньочерепна травма з крововиливами під оболонки, тканину та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (небезпечні для життя) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Переломи ребер справа мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Садна на нижніх кінцівках мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, тканину та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку, на що вказує описане в п. 1 (а;б). Згідно історії хвороби смерть ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала о 10 годині 10 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_12 року.

Характер та морфологічні особливості ушкоджень на голові, а також переломів ребер справа з врахуванням даних судово-гістологічного дослідження (наявність вираженої однотипної клітинної реакції в травмованих тканинах) дає можливість вважати, що всі вони утворились в один проміжок часу, приблизно за 7 діб до настання смерті, що може відповідати даті травми 22.10.2017 року.

Судово-медичних даних за тілесні ушкодження, які могли утворитись від падіння на тверду поверхню з висоти власного зросту, не мається /том 4 а. м. 117 - 122/.

Висновком експерта № 535 від 14.12.2017, який було надано на виконання постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 про призначення судової імунологічної експертизи від 07.11.2017, встановлено, що кров трупа гр. ОСОБА_17 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, тобто її організму властивий

антиген Н. В бурих плямах на простирадлі (об. №№2,4-7), наданому на дослідження, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген Н. Ця кров могла походити від потерпілої ОСОБА_17 /том 4 а. м. 60 - 64/.

Постановою старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 від 26.02.2018 призначено судово-медичну експертизу, постановою старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 від 17.04.2018 по вказаній експертизі призначено додаткові питання /том 4 а. м. 34-35, 106 - 107/.

Протоколом огляду місця події від 21.03.2018, проведеного старшим слідчим СВ Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 на вимогу експерта, зафіксовано сходи із бетону, які ведуть до підземного переходу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 . Вхід до вказаного підземного переходу знаходиться з правого боку від входу до ресторану « Чайхона Базар », що на вул. Петра Болбочана в м. Києві на відстані ? 30 метрів від них. При вході до підземного переходу розташовані бетонні сходи, які ведуть у вказаний перехід, довжина яких приблизно 20 метрів. По обох частинах сходів розташовані бетонні стінки, відстань між якими = 5 метрів. При огляді сходів встановлено, що кожна сходинка має наступні параметри: висота -13 см, довжина ? 5 м. та ширина 32 см. Також сходи поділяються на дві частини, кожна з яких ? 12, та між якими є частини тротуару 2 метри /том 4 а. м. 110 - 116/.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 36-2018/о від 25.04.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 26.02.2018, встановлено, що дані наданої «Медичної карти стаціонарного хворого» № 4011/1505 із Київської міської клінічної лікарні № 17 свідчать про те, що при поступленні до стаціонару 23.10.2017 року о 1135 год. у гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце такі ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку тяжкого ступеню з формуванням субпіального крововиливу в ділянці кори лівої тім`яно-лобно-скроневої ділянок, гостра субдуральна гематома над лівою гемісферою мозку (об`ємом до 180 см3);

- закрита травма грудної клітки у вигляді переломи п`ятого ребра справа по переднє-паховій лінії.

23.10.2017 р. хворій проведено оперативне втручання «Резекційно-декопресійна трепанація черепа в лівій лобно-тім`яно-скроневій області, видалення гострої субдуральної гематоми».

При вивченні наданого на проведення експертизи рентген-знімку ОГП в прямій проекції від 27.10.2017 р., окрім зазначеного в медичній документації перелому п`ятого ребра, виявлено переломи 5-7 ребер справа по передньо-паховій лінії зі зміщенням уламків.

Згідно даних судово-медичної експертизи трупу («Висновок експерта» № 3253 від 30.10.-01.12.2017 р.) у ОСОБА_17 мали місце наступні тілесні ушкодження:

а) зовнішні:

- переривчасте зливне садно невизначеної форми з наявністю по периферії крововиливу в скроневій ділянці зліва практично по краю післяопераційної рани на ділянці 5х3,5 см;

- синці по типу «окулярів» на спинці носа та повіках лівого та правого очей;

- по одному садну на передній поверхні лівої та правої гомілок у верхній третині;

б) внутрішні:

- крововилив в м`які покрови голови зліва в лобно-тім`яно-скроневій ділянці;

- крововилив в правий скроневий м`яз;

- крововилив під твердою мозковою оболонкою в лобно-скроневій ділянці зліва;

- ерозії м`яких мозкових оболонок відповідно трепанаційного отвору в лівій лобно-тім`яно-скроневій області з крововиливами;

- крововиливи в шлуночки мозку;

- переломи 5-7 ребер справа з крововиливами в м`які тканини.

Враховуючи дані судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів («Акт судово-медичного дослідження» № 1904 від 01. - 30.11.2017 р.), а саме: схожу гістологічну картину маркірованих об`єктів клаптя шкіри з м`якими тканинами лівої скроневої ділянки, оболонок та речовини головного мозку лівої скроневої та лобної ділянок, м`яких тканин з області перелому п`ятого ребра справа - вказані ушкодження за давністю спричинення відповідають терміну 4-10 діб до моменту смерті ОСОБА_17

Гістологічна картина крововиливу в правий скроневий м`яз свідчить про те, що вказане ушкодження виникло протягом 30-40 хвилин до моменту смерті ОСОБА_17 .

Таким чином, після подій 22.10.2017 у ОСОБА_17 мали місце такі тілесні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку лівої лобно-скроневої ділянки, крововиливів в шлуночки мозку, під м`яку мозкову оболонку, під тверду мозкову оболонку, під тверду мозкову оболонку (гострої субдуральної гематомоти) лівої гемісфери мозку, крововиливу в м`які покрови голови зліва в лобно-тім`яно-скроневій ділянці, садна невизначеної форми з наявністю по периферії крововиливу в скроневій ділянці зліва;

- синці на спинці та скатах носа по типу «окулярів»;

- закрита травма грудної клітки у вигляді переломів 5-7 ребер справа по переднє-паховій лінії;

- садна на передній поверхні лівої та правої гомілок у верхній третині.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони п`ятикратною травмуючою дією тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту з силою достатньою для виникнення вказаних ушкоджень та могли утворитись в термін, вказаний у постанові, тобто 22.10.2017 року.

Утворення комплексу вказаних ушкоджень внаслідок нанесення ударів руками та ногами, а також внаслідок падіння ОСОБА_17 з вертикального положення тіла на площину виключається.

Враховуючи дані протоколу огляду місця події, падіння ОСОБА_17 на сходах не виключається за умови, що остання знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла з подальшим контактом правою передньою поверхнею тіла через приведену до тулуба та зігнуту праву верхню кінцівку на рівні нижньої третини правого плеча ближче до ліктьового суглобу. Наслідком даного контакту є віддалені непрямі переломи 5-7 ребер справа по переднє-пахвовій лінії. В момент падіння голова потерпілої була обернута до правого плеча, що зумовило контактування лівої лобно-тім`яно-скроневої ділянки з краєм бетонної сходинки. Вищезазначений механізм контактування при падінні зумовив розвиток у ОСОБА_17 черепно-мозкової травми по типу імпресійної - зміни в тканині мозку виникли в місці прикладання травмуючої сили від предмету з обмеженою довгастою поверхнею. Такий механізм травмування не дав можливості для розвитку типової ударно-протиударної травми, яка характерна для падіння на площину (незавершене падіння на площину). Під час вказаного падіння, даний механізм травмування не виключає можливості формування синця на спинці та скатах носа та за рахунок ковзання саден в ділянці передньої поверхні верхньої третини гомілок.

Травматична субдуральна гематома - зумовлене травмою скупчення крові між внутрішньою поверхнею твердої мозкової оболонки та павутинною оболонкою на зовнішній поверхнею головного мозку, яке призводить до подальшого стиснення головного мозку. Джерелом кровотечі при травматичних субдуральних гематомах є ушкоджені внаслідок травми голови вени, які впадають в синуси головного мозку, ушкоджені поверхневі судини гемісфер (вени та артерії), ушкодження венозних синусів. Ознаки і симптоми гематом можуть розвиватися через той чи інший проміжок часу (хвилини, години, доби) після травми (так званий світлий період з моменту початку крововиливу до моменту стиснення головного мозку) або безпосередньо після неї.

Враховуючи вищезазначене, після отримання тілесних ушкоджень, під час так званого світлого періоду, ОСОБА_17 могла не втрачати свідомість, здійснювати будь-які активні рухи, в тому числі «свідомо пройти відстань близько 200 метрів у напрямку будинку, піднятися сходами, вільно стояти на ногах», конкретно судити про об`єм яких не є можливим.

За умови своєчасного діагностування субдуральної гематоми у ОСОБА_17 та надання спеціалізованої медичної допомоги, прогноз для життя її був би більш сприятливий, враховуючи те, що вказане ушкодження є небезпечним для життя, достовірно стверджувати, чи вдалось би уникнути смерті потерпілою не є можливим.

Синець в ділянці повік по типу «окулярів», враховуючи рихлу підшкірну клітковину, клінічно може проявитися як одразу після травмування вказаної ділянки, а також протягом доби - внаслідок натікання крові в клітковину при травмуванні ділянки перенісся /том 4 а. м. 126 - 139/.

Висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 118 від 19.07.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи від 17.05.2018, встановлено, що на підставі вивчення доставлених матеріалів справи по факту смерті гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даних додаткових методів дослідження, з урахуванням обставин справи, відповідно до питань поставлених на вирішення експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних висновків.

Враховуючи комплекс виявлених у трупа гр. ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, комісія експертів прийшла до висновку, що вони виникли від не менш як п`яти зовнішніх механічних впливів на тіло потерпілої травматичних чинників (тупих предметів): не менш двох травматичних дій в область голови (по одному: в ліву скроневу ділянку, в область перенісся), по одному в область правої та лівої гомілок, не менш одного в передню праву поверхню грудної клітини.

Встановлені тілесні ушкодження не відображають індивідуальних ознак тупих предметів, якими вони були спричинені, тому конкретизувати їх неможливо, такими могли бути рука, стиснена в кулак, нога, взута у взуття або інші тупі предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

З урахуванням медичної документації, даних судово-гістологічного дослідження (характер вогнищевої тканьової реакції в області ушкоджень мозку та м`яких тканин тіла) комісія експертів вважає, що з моменту спричинення тілесних ушкоджень до моменту настання смерті пройшов термін часу в межах семи діб.

Враховуючи значний об`єм та поширення субдуральної гематоми, практично над всією лівою півкулею головного мозку, при незначних резервних просторах у порожнині черепа молодої людини свідчить, що внаслідок травми була ушкоджена вена значного діаметру, що й призвело до швидкого утворення масивної субдуральної гематоми. Під час розвитку встановленої субдуральної гематоми гр. ОСОБА_17 повинна була втратити свідомість. Іноді можливе короткочасне відновлення свідомості («світлий проміжок») тривалістю до декілька хвилин, з наступним повторним пригніченням свідомості. Таким чином, комісія експертів приходить до висновку, що після спричинення тілесних ушкоджень, під час можливого «світлого проміжку» гр. ОСОБА_17 , в короткий термін часу (декілька хвилин) могла здійснювати активні дії (рухатись, звати на допомогу).

Встановлені тілесні ушкодження в області голови та грудної клітини не характерні виникненням внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту. Садна верхньої третини передньої поверхні обох гомілок могли виникнути й внаслідок падіння з висоти власного зросту колінами на тверде покриття.

Враховуючи весь комплекс зовнішніх та внутрішніх ушкоджень в області голови та обличчя, механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень (концентрована дія тупим предметом в область перенісся та ліву скроневу ділянку голови), комісія експертів приходить до висновку, що встановлена черепно-мозкова травма (весь комплекс зовнішніх та внутрішніх ушкоджень в області голови та обличчя) не могла виникнути внаслідок активного чи пасивного падіння гр. ОСОБА_17 на бетонні сходи, довжиною, приблизно, 20 м, які ведуть в підземний перехід.

Враховуючи значний об`єм та розповсюдження субдуральної гематоми, швидкий масивний її розвиток та забою головного мозку в ділянці гематоми, як наслідок потужного динамічного (ударного) навантаження в ліву бокову поверхню голови, дає можливість комісії експертів вказати, що така травма супроводжується розладом свідомості з послідуючою її повною втратою. Іноді можливе короткочасне відновлення свідомості під час «світлого проміжку» тривалістю до декількох хвилин, з наступним повторним пригніченням свідомості.

Встановлена у гр. ОСОБА_17 закрита черепно-мозкова травма під час розвитку якої в «світлий проміжок» тривалістю до декілька хвилин невиключно, могла здійснювати активні дії (рухатись, звати на допомогу). З моменту формування критичних травматичних змін мозку та його оболонок до втрати свідомості потерпіла могла пересуватися на незначну певну відстань. Після такої тяжкої черепно-мозкової травми гр. ОСОБА_17 малоймовірно, щоб могла пройти 200 метрів, вільно стояти на ногах, піднятись сходами, виконувати цілеспрямовані дії.

Розміри садна в скроневій ділянці голови зліва гр-ки ОСОБА_17 («…на ділянці 5х3,5см, переривчасте зливне садно невизначеної форми…»), морфологія крововиливу в м`які тканини в лівих бокових відділах голови («…темно-червоний крововилив глибиною до 1 см зліва в лобно-тім`яно-скроневій ділянці розміром 12х7см…») більш типові для наслідків одноразової вузько-локальної динамічної (ударної) дії в дану ділянку голови тупого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею, розмірами не менше 5х3,5 мм - в межах контакту. Відсутність забитої рани в місці травматичної дії на ліву скроневу ділянку тупого твердого предмета з обмеженою ударною поверхнею, цілком могло бути зумовлено ударною дією в дану ділянку голови предмету помірної жорсткості (наприклад, кулака, ноги людини).

Переломи 5-го-7-го ребер, виявлені при дослідженні трупа гр-ки ОСОБА_17 по передній-пахвинній лінії праворуч, є непрямими (конструкційними) і не могли утворитись від місцевої дії тупого твердого предмету в ділянку травмованих ребер потерпілої. Характер, місце розташування, чисельність, локалізація по одній анатомічній лінії виявлених переломів ребер впевнено свідчить за руйнування ребер від позамежного їх згинання в умовах правосторонньої потужної компресії грудної клітини в передньо-задньому напрямку, віддалено від лінії переломів ребер, на передню поверхню правої половини грудної клітини (наприклад при наступі ногою/коліном на передню поверхню правої половини грудної клітини людини, що лежить горілиць).

При заданих умовах заподіяння переломів 5-7 ребер опосередковано «…внаслідок падіння на зігнуту та приведену до тулуба праву руку…», слід було-б, перш за все, очікувати утворення ушкоджень правої руки (синців, саден та ін.), яка безпосередньо перша зазнає впливу зовнішнього потужного механічного навантаження тупої сили (тупого твердого жорсткої конструкції предмета з видовженою обмеженою контактуючою поверхнею, яким є ребро сходинки), що виключає можливість виникнення переломів ребер за вказаним механізмом та не відповідає об`єктивним даним дослідження трупа гр. ОСОБА_17

Ушкодження у вигляді синця на спинці носа та повіках лівого та правого очей по типу «окулярів» є наслідком ударної дії в дану ділянку обличчя (область перенісся) тупого твердого напівжорсткого предмету, про форму та розміри якого судити не представляється можливим. Таким предметом цілком могли бути рука або нога сторонньої людини.

Увесь комплекс тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа у гр-ки ОСОБА_17 , виник не менше як від п`яти послідовних зовнішніх механічних впливів на тіло потерпілої травматичних чинників (тупих предметів). Визначити послідовність (черговість) заподіяння тілесних ушкоджень не представилось можливим, з причин відсутності об`єктивних судово-медичних даних.

Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої в області голови, тулуба, кінцівок, не відповідають тому комплексу ушкоджень (за характером, локалізацією, об`ємом), що звично спостерігається при падінні людини з висоти власного зросту на зазначені поверхні /том 4 а. м. 133 - 207/.

Дані, що містяться у вказаному висновку, підтверджують ту обставину, що встановлені у потерпілої тілесні ушкодження не могли бути спричинені внаслідок активного чи пасивного падіння потерпілої ОСОБА_17 на бетонні сходи, довжиною, приблизно, 20 м, які ведуть в підземний перехід.

Суд зауважує, що висновок експертів № 118 від 19.07.2018 надано в результаті проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, яку було призначено з метою усунення об`єктивних розбіжностей, що мали місце при проведенні попередньої комісії судово-медичної експертизи, підсумки якої були викладені у висновку № 36-2018/о від 25.04.2018. Повторна комісійна судово-медична експертиза була проведена комісією у складі семи судово-медичних експертів, у тому числі, за участю завідуючого відділенням медичної криміналістики, експерта-криміналіста ОСОБА_95 , який описав умови спричинення потерпілій ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, та був залучений у відповідності до вимог п. 1.2. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, згідно з якими, експертизи у відділенні судово-медичної експертизи виконуються, зокрема, з метою реконструкції ситуації, в якій були нанесені ушкодження. Крім того, висновки повторної комісійної судово-медичної експертизи підтверджують висновки експерта № 3253 від 30.10.-01.12.2017, згідно яких судово-медичних даних за тілесні ушкодження, які могли утворитись від падіння на тверду поверхню з висоти власного зросту, немає. Висновки експертів № 118 від 19.07.2018 є послідовними та логічними, узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, відтак в обґрунтування суд приймає саме вказаний висновок.

Таким чином, на підставі безпосередньо досліджених судом в ході судового розгляду доказів встановлено, що 21.10.2017 між обвинуваченим ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_17 був конфлікт, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_96 , яка показала, що близько 00 год. 30 хв. 22.10.2017 ОСОБА_12 чіплявся до ОСОБА_17 , поводив себе агресивно, завдав їй декількох ляпасів; показаннями свідка ОСОБА_97 , який у день конфлікту (в ніч з 21.10.2017 на 22.10.2017, а саме близько 01 год. 22.10.2017) працював водієм «Uber» та підвозив свідка ОСОБА_98 , потерпілу ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_12 , який під час поїздки, сидівши на передньому пасажирському сидінні, кинув свій портфель в одну з присутніх на задньому пасажирському сидінні дівчат (згідно з показами ОСОБА_96 , портфель був кинутий саме в ОСОБА_17 ), потім пересів на заднє пасажирське сидіння, здавив за шию одну з дівчат (згідно з показами ОСОБА_96 , такі дії ОСОБА_12 вчинив саме відносно ОСОБА_17 ), поводився дуже агресивно, вів розмову на підвищених тонах; обвинувачений ОСОБА_12 не заперечував сам факт наявної на той час конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_17 .

Після цього, конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_17 продовжився в квартирі останньої, що підтвердив сам обвинувачений. Окрім його показань, продовження конфліктної ситуації підтверджується показаннями свідка ОСОБА_65 , яка показала, що 22.10.2017 близько 03 год. 00 хв. вона чула сильний шум з квартири в якій, як виявилось згодом, перебували ОСОБА_12 та ОСОБА_17 : звуки від сильного бігу та падіння чогось. Окрім показань вказаних осіб, суд бере до уваги наявну в квартирі обстановку: розбита ваза, пошкоджена шафа, що в сукупності із описаним вище свідчить про неспокійну обстановку в помешканні ОСОБА_17 .

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 36-2018/о від 25.04.2018 у гр. ОСОБА_17 , серед іншого, встановлено закриту черепно-мозкова травма під час розвитку якої в «світлий проміжок» тривалістю до декілька хвилин невиключно, могла здійснювати активні дії (рухатись, звати на допомогу); з моменту формування критичних травматичних змін мозку та його оболонок до втрати свідомості потерпіла могла пересуватися на незначну певну відстань. Після такої тяжкої черепно-мозкової травми гр. ОСОБА_17 малоймовірно, щоб могла пройти 200 метрів, вільно стояти на ногах, піднятись сходами, виконувати цілеспрямовані дії.

Дійсно, за висновком експерта не виключається той факт, що після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_17 могла пересуватися на незначну відстань, могла рухатися чи звати на допомогу. В той же час, це спростовує версію ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_17 могла отримати тілесні ушкодження поблизу закладу «Чайхона Базар», дійти до свого будинку, піднятися на поверх, на якому розташована її квартира, курити цигарки, розмовляти з ним і тільки після цього піти до кімнати, в якій він побачив її без свідомості, оскільки, виходячи із зазначеного експертного висновку, ОСОБА_17 не могла здійснити такий тривалий в часовому вимірі комплекс дій після формування критичних травматичних змін мозку та його оболонок.

Допитаний в судовому засіданні для роз`яснення висновку експерта ОСОБА_22 на питання головуючого пояснив, що з урахуванням значного об`єму травми, швидкого розвитку як наслідку потужного ударного навантаження, такий удар призводить до втрати свідомості. Також на питання сторін експерт зазначав, що міг бути, але не обов`язково був «світлий проміжок», якщо він був, то він був незначний, та вчинення активних дій ОСОБА_17 малоймовірне.

Також судом встановлено, що вночі 23.10.2017, близько 04 год. 00 хв., коли ОСОБА_72 прийшла на квартиру на прохання ОСОБА_12 . з метою надання медичної допомоги ОСОБА_17 , яка вже близько доби була без свідомості, обвинувачений ОСОБА_12 на запитання ОСОБА_99 про те, чому на тілі потерпілої ОСОБА_17 наявні синці, відповів, що остання була агресивною і він «її заспокоював», що підтверджується показаннями ОСОБА_99 , допитаної в ході судового розгляду.

Окрім викладеного, суд звертає увагу на певну систематичність конфліктних ситуацій між ОСОБА_12 та ОСОБА_17 , про що можна зробити умовивід з аналізу показань свідків ОСОБА_49 та ОСОБА_96 , які були близькими для потерпілої ОСОБА_17 особами.

Такий хронологічний виклад розвитку подій, що мали місце 21.10.2017 - 23.10.2017, який підтверджується означеними належними та допустимими доказами, сукупність викладених вище обставин, спростовують версію сторони захисту щодо отримання ОСОБА_17 тілесних ушкоджень поблизу закладу «Чайхона Базар» та свідчать про те, що саме ОСОБА_12 завдав ОСОБА_17 тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона в подальшому померла.

Отже, незважаючи на позицію сторони захисту, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

6. Докази, які суд не враховує при ухваленні вироку та мовити їх неврахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стороною обвинувачення на підтвердження висунутого обвинувачення долучено, з-поміж іншого, висновок експерта № 9/80 від 15.03.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 26.02.2018, протокол огляду місця події від 24.10.2017 з долученою фототаблицею, яким зафіксовано ділянку місцевості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , протокол огляду місця події від 26.10.2017, а саме житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_13 (п`яте) парадне, висновок експерта № 534 від 14.12.2017, який було надано на виконання постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 про призначення судової імунологічної експертизи від 07.10.2017, висновок експерта № 444 від 26.12.2017, який було надано на виконання постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 про призначення судово-цитологічної експертизи від 07.11.2017, висновок експерта № 8-1/5824 від 20.11.2017, який було надано на виконання постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 про призначення дактилоскопічної експертизи від 07.11.2017, висновок експерта № 8-1/926 від 14.03.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення дактилоскопічної експертизи від 26.02.2018.

Оскільки відомості, що містяться у зазначених доказах, не містять даних на підтвердження чи спростування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, суд не враховує їх при ухваленні вироку.

У ході судового розгляду судом за участю сторін було досліджено відеозапис, отриманий в порядку ст. 93 КПК України, із камери відеоспостереження закладу «Чайхона базар» за адресою: м. Київ, вул. П. Болбочана, 2 /том 4 а. м. 51 - 55/. На означений відеозапис посилалась сторона захисту на підтвердження версії щодо спричинення ОСОБА_17 тілесних ушкоджень невстановленим чоловіком.

Суд не враховує дані, що містяться у зазначеному доказі, в обґрунтування обвинувачення, визнаного судом доведеним, оскільки вони буди надані на підтвердження версії сторони захисту, яка не знайшла об`єктивного підтвердження за наслідками судового розгляду даного кримінального провадження.

7. Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, з обвинувального акту слід виключити посилання на висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_17 , оскільки він не становить зміст обвинувачення та є посиланням на докази.

Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_12 умисно наніс потерпілій ОСОБА_17 ногами по одному удару в область правої та лівої гомілок, не менше одного удару рукою, зігнутою в кулак, в передню праву поверхню грудної клітини, від яких потерпіла схилилася на коліна.

Згідно з висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 118 від 19.07.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи від 17.05.2018, встановлені тілесні ушкодження в області голови та грудної клітини не характерні виникненням внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту. Садна верхньої третини передньої поверхні обох гомілок могли виникнути й внаслідок падіння з висоти власного зросту колінами на тверде покриття.

Переломи 5-го-7-го ребер, виявлені при дослідженні трупа гр-ки ОСОБА_17 по передній-пахвинній лінії праворуч, є непрямими (конструкційними) і не могли утворитись від місцевої дії тупого твердого предмету в ділянку травмованих ребер потерпілої. Характер, місце розташування, чисельність, локалізація по одній анатомічній лінії виявлених переломів ребер впевнено свідчить за руйнування ребер від позамежного їх згинання в умовах правосторонньої потужної компресії грудної клітини в передньо-задньому напрямку, віддалено від лінії переломів ребер, на передню поверхню правої половини грудної клітини (наприклад при наступі ногою/коліном на передню поверхню правої половини грудної клітини людини, що лежить горілиць) /том 4 а. м. 133 - 207/.

Отже, дані зазначеного висновку вказують на те, що встановлені тілесні ушкодження у вигляді саден верхньої третини передньої поверхні обох гомілок у потерпілої ОСОБА_17 могли виникнути як за обставин, зазначених в обвинувальному акті, так і внаслідок падіння з висоти власного зросту колінами на тверде покриття. Отримання ОСОБА_17 переломів 5-го-7-го ребер за викладених в обвинувальному акті обставин висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 118 виключається.

Таким чином, дослідженими в ході судового розгляду доказами не підтверджено вказаний в обвинувальному акті механізм спричинення ОСОБА_17 тілесних ушкоджень у вигляді саден верхньої третини передньої поверхні обох гомілок та переломів 5-го-7-го ребер, тому вказані обставини підлягають виключенню зі змісту обвинувачення.

Водночас, означене не спростовує винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, позаяк судом встановлено спричинення ним потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, у вигляді внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, тканину та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку, від яких в подальшому настала смерть потерпілої.

Як випливає зі змісту обвинувального акта, у ньому зазначений орієнтовний час події, а саме 22.10.2017 приблизно о 02 год. 00 хв.

Водночас зазначена обставина за наслідками судового розгляду кримінального провадження підлягає уточненню.

Як показала свідок ОСОБА_58 після того, як ОСОБА_12 та ОСОБА_17 вийшли з таксі та попрямували у напрямку будинку та вулиці П. Болбочана, таксі розвернулось і свідок поїхала, більше потерпілу не турбувавши, оскільки вже було о-пів на другу ночі.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2017 зафіксовано як ОСОБА_64 за сукупністю ознак на обличчі, а саме: пухкі губи, розріз очей, форма бровей та зачіскою, впізнав ОСОБА_12 (особу, зображену на фотознімку № 2), як особу, яку 22.10.2017 приблизно о 01:40 год. підвозив від «Арена сіті» до вул. П. Болбочана, 4, разом з дівчиною, з якою останній по дорозі конфліктував, вів себе агресивно та застосовував силу /том 3 а. м. 138 - 141/.

Своєю чергою, допитаний свідок ОСОБА_65 показала, що чула звуки, схожі на біг людини та падіння полиці, приблизно о 03-00 год.

З урахуванням досліджених доказів, суд надходить висновку, що часовий проміжок заподіяння потерпілій ОСОБА_17 тілесних ушкоджень підлягає уточненню, із зазначенням, що подія кримінального правопорушення мала місце в період з 02-00 до 03-00 год. 22.10.2017.

Вказане не впливає на зміст пред`явленого обвинувачення та винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки конкретний час заподіяння тілесних ушкоджень не є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

8. Оцінка судом доводів сторони захисту.

В ході судового розгляду захисник зазначав, що версію сторони захисту про те, що потерпіла ОСОБА_17 отримала черепно-мозкову травму за межами квартири в ході конфлікту з невідомою особою неподалік ресторану «Чайхона Базар» в ході досудового розслідування не перевірено, вона не спростована.

Відповідно до позиції сторони захисту, між ОСОБА_12 і потерпілою мала місце словесна сварка у квартирі АДРЕСА_3 , після чого потерпіла вийшла з квартири і через деякий час повернулась, отримавши поза межами квартири від невідомої особи черепно-мозкову травму. Дана позиція ґрунтується на наступних аргументах: 1) потерпіла повідомляла обвинуваченого, що в неї трапився конфлікт з невідомим чоловіком біля ресторану « Чайхона Базар », що підтверджується копією карти виїзду швидкої медичної допомоги; 2) на відеозаписі із закладу «Чайхона Базар» зафіксовано, що приблизно о 4 годині 22.10.2017 стався конфлікт невідомого з двома жінками, під час якого невідомий наносив одній із жінок удари, внаслідок яких вона подала на землю. Тобто характер такого насильства свідчить про те, що такого самого насильства, в разі його заподіяння зазначеним невідомим чоловіком, було цілком достатньо для травмування потерпілої ОСОБА_17 . Зважаючи на те, що чоловік вийшов з тильного боку ресторану і пішов у тому ж напрямку, а жінки вийшли з ресторану і після побиття пішли до підземного переходу, ймовірно, указаний невідомий чоловік і жінки, з якими у нього трапився конфлікт, не були знайомі, а чоловік, застосовуючи насильство, діяв без будь-якої розумної причини, очевидно з хуліганських мотивів. А тому цілком є вірогідною версія, що він з таких самих мотивів міг побити і ОСОБА_17 ; 3) фактичні дані, які містяться на відеозаписах, виготовлених захисником з використанням власного мобільного телефону, свідчать, зокрема, про те, що невідомий чоловік, який побив невідому жінку біля входу в ресторан, міг як до цього, так і після цього, біля ресторану - в місці, яке не фіксувалось відеокамерою, встановленою на вході ресторану, побити потерпілу ОСОБА_17 , якій після цього необхідно було пройти менше 100 метрів до свого будинку.

За змістом ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено вимогами ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Посилання захисту на те, що обставини побиття потерпілої ОСОБА_17 невстановленою особою біля ресторану «Чайхона-Базар» підтверджуються копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 771 від 23.10.2017 є безпідставними. Як вказано в карті виїзду ШМД: «пацієнтка скарг не пред`являє в силу тяжкості стану, лежить в кімнаті на ліжку, на животі, без свідомості. Бригаду викликав співмешканець пацієнтки, який відмовився назвати свої дані. Зі слів співмешканця, пацієнтка знаходилась в такому стані близько доби, до цього була побита невідомим чоловіком на вулиці біля ресторану « Чайхона Базар ». Як встановлено в ході судового розгляду із показань обвинуваченого ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_100 , швидку медичну допомогу до ОСОБА_17 викликав ОСОБА_67 із телефона ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_67 , не дочекавшись приїзду бригади, квартиру покинув. Відповідно, із членами бригади ШМД спілкувався ОСОБА_101 , чого не заперечує і сам обвинувачений, та відповідна версія до карти виїзду внесена виключно зі слів саме ОСОБА_12 .

Твердження сторони захисту стосовно того, що характер насильницьких дій, які заподіює невстановлена особа чоловічої статі на відеозаписі із закладу «Чайхона Базар», був би достатнім для отримання встановлених у ОСОБА_17 травм, а також щодо того, що зафіксований на відеозаписі чоловік вчиняв насильницькі дії з хуліганських мотивів, оскільки згодом розійшовся з жінками, з якими у нього трапився конфлікт, по різних напрямках, а тому цілком є вірогідною версія, що він з таких самих мотивів міг побити і ОСОБА_17 , є припущенням сторони захисту, що ґрунтується на довільній оцінці зазначеного відеозапису та показаннях самого обвинуваченого, не підтверджених будь-якими іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Всупереч тверджень захисника про нездійснення в ході досудового розслідування перевірки версії захисту, суд з досліджених в ході судового розгляду доказів вбачає наступне.

Версія, що висувалась стороною захисту на стадії досудового розслідування, вбачається із висновку судово-медичної (комісійної) експертизи від 25.04.2018 №36-2018/о, на сторінках 2, 3 якої зазначено: «із постанови відомо: ……згідно клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_102 , останній зазначив, що ОСОБА_17 22.10.2017 приблизно о 01-00 год. виходила з помешкання вищевказаної квартири, повернувшись до квартири приблизно о 02-00 повідомила, що в неї мав місце конфлікт з невідомими особами при якому як зазначає адвокат, остання могла впасти зі сходів».

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою перевірки такої версії стороною обвинувачення було витребувано в порядку ст. 93 КПК України відеозапис із камери відеоспостереження закладу «Чайхона Базар» за адресою: м. Київ, вул. П. Болбочана, 2. /том 4 а. м. 51 - 55/ та оглянуто його. Також допитано в якості свідка співробітника закладу «Чайхона Базар» ОСОБА_103 , який в подальшому в ході судового розгляду був допитаний безпосередньо судом і вказав, що в той час працював помічником адміністратора закладу, до кола його обов`язків входило стеження за порядком в закладі та біля нього, та заперечив факт бійки за участю ОСОБА_17 , фото якої йому пред`явили на досудовому розслідуванні, в закладі або біля нього 22.10.2017.

В ході досудового розслідування постановою слідчого призначено судово-медичну (комісійну) експертизу, та в обставинах справи, виклад яких надавався експертам, доведено до відома експертів означену версію сторони захисту.

На вимогу експерта старшим слідчим СВ Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 21.03.2018 проведено огляд підземного переходу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , із проведенням відповідних вимірювань /том 4 а. м. 110 - 116/.

Результати зазначеної слідчої (розшукової) дії були використані при проведенні комісійної судово-медичної експертизи № 36-2018/о від 25.04.2018, згідно якої експерти, зокрема, дійшли висновку, що утворення комплексу тілесних ушкоджень потерпілої внаслідок нанесення ударів руками та ногами, а також внаслідок падіння ОСОБА_17 з вертикального положення тіла на площину, виключається. Падіння ОСОБА_17 на сходах не виключається за умови, що остання знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла з подальшим контактом правою передньою поверхнею тіла через приведену до тулуба та зігнуту праву верхню кінцівку на рівні нижньої третини правого плеча ближче до ліктьового суглоба /том 4 а. м. 127 - 128/.

В подальшому за клопотанням представника потерпілого адвоката ОСОБА_13 , який посилався на суперечності висновку судово-медичного експерта від 01.12.2017 та висновку судово-медичної експертизи (комісійної) від 25.04.2018, постановою слідчого від 17.05.2018 призначено повторну судово-медичну (комісійну) експертизу. Висновком такої експертизи від 19.07.2018, зокрема, встановлено, що черепно-мозкова травма ОСОБА_17 (весь комплекс зовнішніх та внутрішніх ушкоджень в область голови та обличчя), не могла виникнути внаслідок активного чи пасивного падіння ОСОБА_17 на бетонні сходи, а також виключено можливість виникнення переломів ребер потерпілої за вказаним механізмом. /том 4 а. м. 152-154, 133-207/.

За наслідками судового розгляду суд приймає як належний, допустимий і достовірний доказ висновок повторної судово-медичної (комісійної) експертизи від 19.07.2018, мотиви чого викладені в розділі 5.3. вироку.

Отже, позиція сторони захисту стосовно того, що заявлена нею версія події не була перевірена на стадії досудового розслідування, спростовуються матеріалами справи.

В ході судового розгляду як на підтвердження версії щодо отримання ОСОБА_17 тілесних ушкоджень поза межами квартири сторона захисту посилалась на те, що 21.10.2017 ОСОБА_17 , перебуваючи в закладі «The Burger» була одягнута, серед іншого, в шкіряну куртку, а вночі 22.10.2017, в своїй квартирі, вона була одягнута в пальто, яке було в блювотних масах, що свідчить про те, що вона вночі вона змінювала одяг і виходила з квартири, під час чого могла впасти або отримати ушкодження від іншої особи.

Поряд з тим, сам по собі факт вилучення в квартирі за місцем проживання потерпілої пальта в блювотних масах не підтверджує версію розвитку подій сторони захисту, оскільки не доводить, що ОСОБА_17 . вдягала вказане пальто саме вночі 22.10.2017 чи виходила в ньому із квартири, в подальшому отримавши тілесні ушкодження поза межами квартири - від третьої особи або впавши зі сходів.

Пальто, в якому за твердженням сторони захисту ОСОБА_17 залишила межі квартири та могла впасти по дорозі від закладу «Чайхона Базар» до квартири (пальто досліджено безпосередньо в судовому засіданні), не містить слідів бруду від взаємодії пальта та поверхні сходів чи від падіння потерпілої на вулиці внаслідок побиття невідомим чоловіком.

Крім того, обвинувачений зазначав, що він з ОСОБА_17 неодноразово виходили на балкон палити цигарки (що підтверджено оглядом місця події, в ході якого виявлено та вилучено недопалки). За показаннями свідка ОСОБА_99 (медичної сестри), при відкритих вікнах в квартирі було холодно. Також згідно показань обвинуваченого, він не бачив, як ОСОБА_17 виходила з квартири (прокинувся від того, що почув звук дверей, що закриваються, та потерпілу побачив вже на кухні). Відповідно те, що ОСОБА_17 могла одягнути пальто, не свідчить про те, що вона покидала межі квартири чи отримала тілесні ушкодження за межами квартири.

Аргумент сторони захисту з приводу того, що виготовленим захисником ОСОБА_11 відеозаписом доводиться, що невідомий чоловік, який побив невідому жінку біля входу в ресторан, міг як до цього, так і після цього, біля ресторану - в місці, яке не фіксувалось відеокамерою, встановленою на вході ресторану, побити потерпілу ОСОБА_17 , якій після цього необхідно було пройти менше 100 метрів до свого будинку, не спростовують наведених висновків суду про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження в квартирі за місцем її проживання.

Відповідно, у сукупності із наведеним та дослідженими доказами, версія сторони захисту про те, що ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження поза межами квартири, перевірена на стадії досудового розслідування, судового розгляду та не знайшла підтвердження.

Щодо доводів захисту про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060005323 закінчився 12.02.2018, так як незважаючи на наявність постанови про оголошення розшуку підозрюваного і постанови про відновлення досудового розслідування, постанова про зупинення досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутня, всі слідчі дії, проведені після вказаної дати та одержані докази є недопустимими, обвинувальний акт складено поза межами досудового розслідування.

Захисник вказав, що у даному кримінальному провадженні 12.02.2018 закінчився строк досудового розслідування, відповідно, усі зібрані після його закінчення докази, у тому числі висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи № 118 від 19.07.2018, є недопустимими, й відповідно обвинувальний акт щодо ОСОБА_12 складено поза межами строку досудового розслідування. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 12.12.2017 ОСОБА_12 повідомлено про підозру шляхом надсилання повідомлення про підозру за адресою зареєстрованого місця проживання. Оскільки повідомлення про підозру складено 12.12.2017, досудове розслідування повинно було бути закінчено протягом двох місяців, до 12.02.2018 включно. Натомість у матеріалах справи наявна низка клопотань про продовження строку досудового розслідування та відповідних процесуальних рішень про продовження такого строку, в яких без будь-яких обґрунтувань зазначається, що строк досудового розслідування закінчується в дати, які є відмінними від вірної дати завершення строку досудового розслідування - 12.02.2018. Проте, у матеріалах провадження відсутня сама постанова про зупинення досудового розслідування, копія означеного процесуального рішення ані стороні захисту, ані потерпілому, в порядку ст. 290 КПК України не надавалась. Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не зупинявся й закінчився 12.02.2018.

З огляду на наявність об`єктивних суперечностей, які впливають на можливість прийняття законного, обґрунтованого та мотивованого рішення в провадженні, зумовлених наявністю процесуальних рішень про відновлення досудового розслідування у даному провадженні та продовження його строку з одного боку, та відсутністю постанови про його зупинення з іншого, ухвалою суду від 24.04.2024 відновлено судове слідство, оскільки без перевірки цих обставин суд не міг обґрунтовано прийняти позицію чи-то захисту, чи-то обвинувачення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду від 28.01.2021 у справі № 182/523/16-к, вихід з нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об`єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, в тому числі, сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом.

Отже, вихід із нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду було необхідним кроком для реалізації загальних засад кримінального провадження та прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

У зв`язку з поверненням до стадії з`ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами, прокурором було надано постанову про зупинення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні від 22.12.2017 та витяг з ЄРДР, в якому наявні дані про винесення такої постанови.

Аргументуючи свою позицію, прокурор зазначав, що постанова про зупинення досудового розслідування відкривалась стороні захисту, потерпілому в ході виконання вимог ст. 290 КПК України, проте внаслідок технічної помилки дані про неї не були внесені до відповідних описів, що не спростовує винесення такої постанови 22.12.2017. При ознайомленні в порядку ст. 290 КПК України сторона захисту не мала зауважень до них. Захисник ОСОБА_11 , що вступив до участі в справі на стадії досудового розгляду, не заявляв клопотання про ознайомлення зі всіма матеріалами кримінального провадження, а також в ході судового розгляду не просив дослідити постанову про зупинення досудового розслідування.

Заперечуючи прокурору, захисник зазначав, що такої постанови не було в описах матеріалів кримінального провадження, вона не направлялась стороні захисту для реалізації нею права на оскарження, в подальшому дані щодо постанови про зупинення кримінального провадження не внесено до Реєстру матеріалів досудового розслідування. За зовнішніми ознаками постанова про зупинення кримінального провадження відрізняється від інших постанов, які виносила слідча ОСОБА_20 на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження. Постанова про зупинення досудового розслідування підписана слідчим ОСОБА_20 та прокурором ОСОБА_9 , тому відомості до ЄРДР повинен був внести саме прокурор ОСОБА_9 або слідча ОСОБА_20 , чого зроблено не було, такі відомості вніс ОСОБА_21 , який не підписував постанову про зупинення досудового розслідування. З огляду на викладена захисник вважає, що постанова про зупинення кримінального провадження була виготовлена лише після того, як суд відновив судове провадження для дослідження відповідних обставин. Також вказав, що оскільки постанова не відкривалась захисту в порядку ст. 290 КПК України, то суд не має права допустити відомості, що в ній містяться, як доказ. Також захисник вважає, що навіть з урахуванням наданої прокурором постанови від 22.12.2017 про зупинення досудового розслідування, строк досудового розслідування вийшов до винесення постанови про його продовження до трьох місяців.

Аналізуючи наведені доводи сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови про створення групи слідчих від 23.10.2017, у кримінальному провадженні № 12017100060005323 створено групу слідчих у складі, в тому числі, начальника відділення СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_21 та слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 /том. 3 а. м. 24/.

25.01.2018 начальником СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_104 винесено постанову про зміну групу слідчих, відповідно до якої ОСОБА_21 вже не було включено до такої групи /том. 3 а. м. 25-26/.

Поряд з тим, постанова про зупинення досудового розслідування винесена 22.12.2017, отже, станом на день внесення відомостей про винесення такої постанови ОСОБА_21 входив до групи слідчих, якій доручено розслідувати кримінальне провадження № 12017100060005323, та був уповноважений проводити слідчі та процесуальні дії, зокрема, вносити до ЄРДР відомості про винесення постанови про зупинення досудового розслідування.

Отже, вказаними вище постановами підтверджено повноваження слідчих у цьому кримінальному провадженні.

КПК України не передбачено обов`язок внесення відомостей до ЄРДР саме тією службовою особою, яка склала та/або підписала процесуальний документ, тому суд вважає необґрунтованими твердження сторони захисту щодо обов`язку внесення відомостей про винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 22.12.2017 до ЄРДР виключно прокурором ОСОБА_9 чи слідчим ОСОБА_20 .

Посилання сторони захисту на відмінність, на думку сторони захисту, підпису слідчого ОСОБА_20 в постанові про зупинення досудового розслідування від 22.12.2017 від її підписів на інших процесуальних документах, не зазначення в цій постанові її звання, наявність вказаних номерів телефону Печерського УП ГУНП у м. Києві, те, що герб на зазначеній постанові темнішого відтінку, ніж на інших постановах, не свідчать про невідповідність змісту постанови про зупинення досудового розслідування від 22.12.2017 вимогам КПК України, та не спростовують, що 22.12.2017 така постанова була винесена слідчим ОСОБА_20 за погодженням із прокурором ОСОБА_9 .

Те, що постанова від 22.12.2017 про зупинення досудового розслідування у зв`язку із розшуком підозрюваного дійсно була внесена, і була винесена саме 22.12.2017, підтверджуються даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з якого, засвідчений власним підписом, наданий прокурором в ході даного розгляду. Крім того, в постанові старшого слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 від 02.02.2018 про призначення амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи були відсутні посилання на зупинення досудового розслідування. Для дослідження експертам направлялись матеріали кримінального провадження №1207100060005323 /том 4 а. м. 26-28/. Водночас експерти, описуючи у висновку судово-психіатричного експерта стосовно ОСОБА_12 , описуючи «відомості, отримані при дослідженні поданих на експертизу об`єктів», зазначають, що 22.12.2017 винесена постанова про зупинення досудового розслідування, що у сукупності із даними витягу з ЄРДР, підтверджує фактичну наявність такої постанови в матеріалах провадження. Посилання захисту на ненаправлення копії такої постанови не доводить, що вона не була винесена.

Суд враховує, що самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами у значенні статті 84 КПК України. Отже, постанова про зупинення досудового розслідування не є доказом в розумінні ст. 84 КПК України, а є процесуальним документом, зокрема на підставі якого здійснювалося зібрання доказів на стадії досудового розслідування; посилання захисту на неознайомлення із цією постановою при виконанні вимог ст. 290 КПК України, у сукупності із тим, що на стадії судового розгляду захистом не було заявлено клопотання про дослідження такого документа, не свідчить про недопустимість зібраних в провадженні доказів та про істотне порушення прав обвинуваченого ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування.

Аналогічна за змістом позиція викладена колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 13.06.2023 у справі № 520/2703/17 та є релевантною до зазначених вище висновків суду в даному аспекті.

Таким чином, суд надходить висновку, що незазначення постанови про зупинення кримінального провадження в описі матеріалів досудового розслідування та реєстрі матеріалів досудового розслідування, з урахуванням об`єктивної наявності доказів зупинення та відновлення досудового розслідування, продовження його строку, не потягла за собою істотне порушення прав і свобод людини та не викликає сумнівів у достовірності встановлених судом обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Щодо обрахунку строків досудового розслідування, слід зазначити, що 12.12.2017 складено письмове повідомлення про підзору ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України /том. 3 а. м. 170-172/.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, ч. 1 ст. 135 встановлено, зокрема, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» (ПН 215600436655, ФН 3 000031742) зазначене повідомлення про підозру а також повістка про виклик була скерована на адресу проживання ОСОБА_12 13.12.2017 /том. 3 а. м. 173/.

Постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_20 від 22.12.2017 про зупинення досудового розслідування, погодженою з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 , досудове розслідування за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

15.01.2018 ОСОБА_12 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 21.12.2017 у справі № 757/76186/17-к. Того ж дня постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 від 15.01.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060005323 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відновлено /том. 3 а. м. 191, 192, 194-196/.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури ОСОБА_105 від 05.03.2018 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060005323 від 23.10.2017 продовжено до трьох місяців /том. 3 а. м. 209-212/.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Отже, строк досудового розслідування кримінального провадження обчислюється місяцями.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Отже, двомісячний строк досудового розслідування кримінального провадження № 12017100060005323, з урахуванням складення повідомлення про підозру 12.12.2017, мав спливати 12.02.2018.

Поряд з тим, досудове розслідування кримінального провадження № 12017100060005323 було зупинено з 23.12.2017 по 14.01.2018, тобто 23 дні (дату винесення постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування враховуємо в строки досудового розслідування).

Для обрахунку строку досудового розслідування, з урахуванням його зупинення, після 12.02.2018 строк досудового розслідування з 12.02.2018 подовжуємо на 23 дні, протягом яких досудове розслідування було зупинено - до 07.03.2018.

Таким чином, постанова керівника Київської місцевої прокуратури ОСОБА_105 від 05.03.2018 була винесена в межах строків досудового розслідування, чим спростовуються відповідні доводи сторони захисту.

Щодо доводів захисту про те, що висновки експертизи від 19.07.2018 № 118, проведеної експертами КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи в частині малоймовірності того, що потерпіла ОСОБА_17 після черепно-мозкової травми могла вільно пересуватись і виконувати цілеспрямовані дії, спростовані показаннями експерта ОСОБА_22 , який брав участь у проведенні цієї експертизи і був допитаний в судовому засіданні.

Під час судового розгляду сторона захисту зазначала, що висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи № 118 від 19.07.2018 в частині того, що потерпіла ОСОБА_17 після черепно-мозкової травми не могла вільно пересуватись і виконувати цілеспрямовані дії, спростовані показаннями експерта ОСОБА_22 , який брав участь у проведенні цієї експертизи і був допитаний в судовому засіданні. Як зауважила сторона захист, допитаний експерт ОСОБА_22 показав, що під час розвитку черепно-мозкової травми до моменту розвинення грубих патологічних змін в речовині мозку після заподіяння тілесного ушкодження може відбуватись світлий проміжок. Світлий проміжок при субдуральній гематомі може наставати з моменту травмування до моменту формування критичних змін мозку та його оболонок. Світлий період може мати місце від декількох хвилин до годин, але без клінічних спостережень не можна стверджувати, яким був світлий період.

Вищезазначений аргумент сторони захисту суд вважає таким, що не ґрунтується на матеріалах даного кримінального провадження, з огляду на наступне.

Допитаний в ході судового розгляду експерт ОСОБА_22 показав, що експерти, які проводили повторну комісійну судово-медичну експертизу, припускають, що світлий проміжок у потерпілої ОСОБА_17 міг бути відсутнім. У даному випадку, якщо він й був, то впродовж дуже короткого терміну часу - хвилину. Якби був наявним світлий проміжок, то дії потерпілої, зокрема в частині проходження 200 метрів, могли мати місце впродовж незначного терміну часу. Думка експертів - така можливість у потерпілої ОСОБА_17 була відсутньою. Враховуючи значний об`єм травми, її швидкий розвиток, експерти надходять висновку, що зазначена травма призводить до втрати свідомості та виключає можливість особі пройти 200 метрів.

Щодо доводів сторони захисту про непідтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами версії сторони обвинувачення, що ОСОБА_12 наніс удари потерпілій в її квартирі 22.10.2017 о 02 год. 00 хв. на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_17 .

У ході судового розгляду та під час судових дебатів сторона захисту заперечувала проти версії сторони обвинувачення, згідно з якою ОСОБА_12 спричинив потерпілій ОСОБА_17 тілесні ушкодження на ґрунті особистих неприязних відносин та о 02 год. 00 хв. В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначала, що показаннями допитаних свідка та потерпілого спростовуються вказані обставини. Так, свідок ОСОБА_58 показала, що ОСОБА_12 був для потерпілої близькою людиною; потерпілий ОСОБА_16 показав, що потерпіла не скаржилась йому та спільним друзям на застосування насильства з боку обвинуваченого. Окрім того, свідок ОСОБА_65 показала, що почула о 03 годині ночі біг в квартирі над нею та падіння біля вікна, відтак побиття потерпілої не могло відбутися о 02 годині ночі.

З огляду на досліджені доказі, суд уточнив формулювання обвинувачення, зазначивши, що подія кримінального правопорушення відбулась 22.10.2017 в період часу з 02-00 год. до 03-00 год., про що викладеного в розділі 7 вироку.

Щодо спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_17 на ґрунті особистих неприязних відносин, слід зазначити, що про наявність в парі конфліктів протягом їх відносин в тій чи іншій мірі зазначали свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_58 , ОСОБА_106 . Останній в показаннях зокрема зазначив, що 22.10.2017 потерпіла втікала від ОСОБА_12 , він її наздоганяв, наздогнав ближче до бул. Дружби Народів.

Наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілою безпосередньо ввечері 21.10.2017, вночі 22.10.2017 підтверджується показаннями ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2017, яким зафіксовано, як ОСОБА_64 впізнав ОСОБА_12 (особу, зображену на фотознімку № 2), як особу, яку 22.10.2017 приблизно о 01:40 год. підвозив від «Арена сіті» до вул. П. Болбочана, 4, разом з дівчиною, з якою останній по дорозі конфліктував, вів себе агресивно та застосовував силу /том 3 а. м. 138 - 141/, та не заперечується самим обвинуваченим ОСОБА_12 .

Наявність між обвинуваченим та потерпілою близьких особистих відносин жодним чином не спростовує раптового ситуативного виникнення неприязних відносин між ними в ході конфлікту, та виникнення таких підтверджено дослідженими в ході судового розгляду наведеними доказами, що доводять відповідний емоційний стан учасників конфлікту, у тому числі й самого ОСОБА_12 , безпосередньо перед подією кримінального правопорушення 22.10.2017.

Щодо доводів захисту про те, що версія прокурора про механізм нанесення тілесних ушкоджень є виключно припущенням, яке нічим не підтверджено.

Захисник зазначав, що версія прокурора про механізм нанесення тілесних ушкоджень а саме те, що ОСОБА_12 наніс по потерпілій не менше двох ударів руками, зігнутими в кулаки, в область голови, а саме: по одному удару в ліву скроневу ділянку та в область перенісся, а також ногами по одному удару в область правої та лівої гомілок, не менше одного удару рукою, зігнутою в кулак, в передню праву поверхню грудної клітини, від яких потерпіла схилилася на коліна, спричинивши їй тілесні ушкодження, також є виключно припущенням, яке нічим не підтверджено.

З мотивів та підстав, викладених в розділі 7 даного вироку, суд виключив із формулювання обвинувачення ОСОБА_12 посилання на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді саден верхньої третини передньої поверхні обох гомілок та переломів 5-го-7-го ребер, оскільки механізм спричинення таких тілесних ушкоджень, зазначений в обвинувальному акті, не доведено дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Водночас обвинувачення в частині спричинення потерпілій не менше двох ударів кулаками в область голови, а саме: по одному удару в ліву скроневу ділянку та в область перенісся, чим їй спричинено тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки, тканину та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку, ґрунтується на висновку комісійної судово-медичної експертизи № 36-2018/о від 25.04.2018.

Так, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 36-2018/о від 25.04.2018, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 26.02.2018, «розміри садна в скроневій ділянці голови зліва гр-ки ОСОБА_17 («…на ділянці 5х3,5см, переривчасте зливне садно невизначеної форми…»), морфологія крововиливу в м`які тканини в лівих бокових відділах голови («…темно-червоний крововилив глибиною до 1 см зліва в лобно-тім`яно-скроневій ділянці розміром 12х7см…») більш типові для наслідків одноразової вузько-локальної динамічної (ударної) дії в дану ділянку голови тупого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею, розмірами не менше 5х3,5 мм - в межах контакту. Відсутність забитої рани в місці травматичної дії на ліву скроневу ділянку тупого твердого предмета з обмеженою ударною поверхнею, цілком могло бути зумовлено ударною дією в дану ділянку голови предмету помірної жорсткості (наприклад, кулака, ноги людини).

Ушкодження у вигляді синця на спинці носа та повіках лівого та правого очей по типу «окулярів» є наслідком ударної дії в дану ділянку обличчя (область перенісся) тупого твердого напівжорсткого предмету, про форму та розміри якого судити не представляється можливим. Таким предметом цілком могли бути рука або нога сторонньої людини.

9. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та двома суспільно небезпечними наслідками, що настали: первинні тяжкі тілесні ушкодження, похідні - смерть. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю щодо настання смерті потерпілого. Разом із цим, питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передувала події, їх стосунки.

На підставі досліджених в ході судового розгляду доказів судом встановлено такі фактичні обставини правопорушенні: 22.10.2017 року в період часу 02.00 - 03.00 год. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем проживання своєї співмешканки - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в ході словесного конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин із останньою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_17 тяжких тілесних ушкоджень, достовірно розуміючи, що голова - це життєво важлива частина тіла, умисно, використовуючи кулаки право та лівої руки, наніс останній не менше двох ударів руками, зігнутими в кулаки, в область голови, а саме: по одному удару в ліву скроневу ділянку та в область перенісся, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

В результаті умисних дій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 приблизно о 10:10 годині в приміщенні КМКЛ № 17 за адресою: пров. Лабораторний, 14 в місті Києві настала смерть ОСОБА_17 .

Отже, з огляду на викладене та за встановлених судом обставин, дії ОСОБА_12 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та вважає доведеною його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

10. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_12 , судом не встановлено.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.12.2019 по справі № 571/1436/15, за змістом якої у кримінальних провадженнях допустимо доводити стан сп`яніння і іншими, крім лікарського огляду, доказами, зокрема показаннями свідків, потерпілих, суд дійшов висновку про наявність такої обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_12 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_97 , ОСОБА_79 , ОСОБА_96 та узгоджується в цій частині із показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 .

11. Мотиви призначення покарання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12) КК, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вчинене ОСОБА_12 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, відноситься до тяжких злочинів згідно з ст. 12 КК України (в редакції від 03 вересня 2017 року). Злочин був вчинений з прямим умислом в аспекті заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень та з необережності щодо настання смерті останньої, є закінченим; вчиненим злочином спричинено наслідок у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_17 .

Суд враховує, що ОСОБА_12 : згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 95 від 13.02.2018 в період часу, до якого відноситься діяння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними /том 4 а. м. 29 - 33/; за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває /том 3 а. м. 179/; раніше не судимий; офіційно не працевлаштований; розлучений; має постійне місце проживання та реєстрації; відповідно до листа головного державного виконавця Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві ОСОБА_107 від 31.01.2024 Вих. № 5/2 станом на 31.01.2024 у ОСОБА_12 наявна заборгованість зі сплати аліментів, на виклики державного виконавця не реагує.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_12 , судом не встановлено.

В якості обставини, передбаченої ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_12 , суд враховує вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд надходить висновку, що виправлення ОСОБА_12 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливе без його ізоляції від суспільства. Відтак, мета покарання, передбачена ч. 2 ст. 50 КК України, може бути досягнута за умови призначення ОСОБА_12 основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

12. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_12 під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Вирішуючи питання щодо обрахування строків покарання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує що обвинувачений був затриманий 15.01.2017 у порядку ст. 208 КПК України відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.01.2018 року /том 3 а. м. 194-196/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 у справі № 757/76186/17-к до ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 960 грн., у разі внесення якої він підлягав звільненню з-під варти з покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків /том. 1 а. м. 120-121/.

18.01.2018 ОСОБА_12 звільнено з-під варти під заставу /том. 1 а. м. 122/.

Після направлення обвинувального акта до Печерського районного суду м. Києва, ухвалою суду від 23.01.2020 залишено без змін застосований до ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді застави /том. 2 а. м. 164-167/. Протягом судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 не застосовувався.

Частиною 5 ст. 72 КК України передбачено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Враховуючи вищевикладене, суд надходить до висновку, що при обрахунку строку покарання, з урахуванням положень ст. 72 КК України, в строк покарання необхідно зарахувати обвинуваченому ОСОБА_12 строк його попереднього ув`язнення, (15.01.2018-17.01.2018), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскількки на час ухвалення вироку обвинувачений не утримується під вартою, початок строку відбування покарання ОСОБА_12 слід відраховувати з моменту фактичного затримання останнього в порядку виконання вироку суду.

Щодо цивільного позову, заявленого представником цивільних позивачів ОСОБА_19 (законний представник - ОСОБА_16 ) та ОСОБА_16 , - адвокатом ОСОБА_13 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Згідно з ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження адвокат ОСОБА_13 в інтересах потерпілих ОСОБА_19 (законний представник - ОСОБА_16 ) та ОСОБА_16 подав позовну заяву про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Позовні вимоги мотивовані тим, що обвинувачений ОСОБА_12 спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_17 , від яких ІНФОРМАЦІЯ_12 остання померла.

ОСОБА_17 була матір`ю малолітньої ОСОБА_19 , яка перебувала на її утриманні, тому їй завдано моральної та майнової шкоди смертю матері.

Померла ОСОБА_17 щомісяця витрачала щонайменше половину свого заробітку на утримання дитини, забезпечуючи її освіту, одяг, відпочинок за кордоном, освітні курси, її середній заробіток за 10 місяців 2017 року склав 59 786 грн. 05 коп.

У зв`язку з тим, що потерпіла ОСОБА_19 позбавлена права на одержання утримання від матері пожиттєво, в позові заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_12 щомісячно тієї суми, яку в середньому щомісяця витрачала на неї мати за життя, а саме - 29 893 грн. 02 коп.

Окрім того, зазначеними вище діями ОСОБА_12 завдано моральної шкоди ОСОБА_19 та чоловіку ОСОБА_17 - ОСОБА_16 .

Відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження № 25-06-18 від 25.06.2018 ОСОБА_19 завдано моральної шкоди у зв`язку зі смертю матері в розмірі 2 680 560 грн. 00 коп.; згідно з висновком соціально-психологічного дослідження № 03-05-18 від 03.05.2018, ОСОБА_16 завдано моральної шкоди у зв`язку зі смертю дружини в розмірі 558 450 грн. 00 коп., тому просив:

-стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шкоду, завдану смертю її матері ОСОБА_17 у вигляді 50% її середньомісячного доходу, а саме - 29 893 грн. 02 коп. щомісячно до досягнення ОСОБА_19 повноліття, тобто до 12.01.2023 року;

-стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_16 моральну шкоду, завдану смертю його дружини ОСОБА_17 у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп.;

-стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_19 моральну шкоду, завдану смертю її матері ОСОБА_17 у розмірі 2 680 560 грн. 00 коп.;

-стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_16 судові витрати у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_12 вимоги цивільного позову не визнав.

Дослідивши матеріали справи, долучені представником цивільних позивачів докази на обґрунтування свої вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Вище за текстом суд вже навів та обґрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Суд погоджується з доводами представника цивільних позивачів, що протиправна винна поведінка ОСОБА_12 , яка спричинила смерть ОСОБА_17 та перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними стражданням потерпілих, істотними негативними змінами в їх житті, які фактично є непоправними, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_19 серії НОМЕР_4 , актовий запис № 170, її матір`ю була ОСОБА_17 .

Суд погоджується з доводами представника цивільних позивачів, що смерть ОСОБА_17 , яка настала внаслідок протиправної винної поведінки ОСОБА_12 , спричинила моральну шкоду її малолітній доньці - ОСОБА_19 та чоловіку - ОСОБА_16 .

З урахуванням обставин цієї справи, заподіяння доньці та чоловіку померлої моральної шкоди презюмується на підставі норми ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Суд приймає до уваги доводи позовної заяви про те, що цивільним позивачам завдана моральна шкода, яка полягає у протиправній поведінці щодо члена їхньої сім`ї, у душевному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку із втратою близької людини, істотних негативних зміни в їхньому житті: переживання, тривога, порушення сну, емоційна напруга, знервованість, хвилювання.

У позові оцінено розмір завданої моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн. 00 коп. ОСОБА_16 та 2 680 560 грн. 00 коп. ОСОБА_19 .

Оскільки закон не містить чітких приписів щодо розміру відшкодування моральної шкоди для таких випадків, то оцінюючи розмір позовних вимог в цій частині суд враховує обставини цієї справи, а саме: характер правопорушення, глибину душевних страждань кожного потерпілого, істотність змін у житті кожного з них, ступінь вини обвинуваченого. При визначенні розміру відшкодування суд виходить з вимог розумності і справедливості.

Суд вважає, що з огляду на малолітній вік ОСОБА_19 , непоправність для неї наслідків заподіяної їй втрати, їх тривалість для неї (дитина, зазвичай, гостро відчуває такі наслідки, а потребу в материнській турботі, підготовці до дорослого життя та матеріальному утриманні не менше ніж до моменту досягнення повноліття), а тому розмір компенсації їй моральної шкоди має бути більшим порівняно з ОСОБА_16 .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди та вважає правильним присудити на користь ОСОБА_19 відшкодування моральної шкоди у розмірі 600 000 грн. 00 коп., а на користь ОСОБА_16 - 300 000 грн. 00 коп.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_16 судових витрат в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

В цивільному позові не вказано, в чому саме полягають судові витрати в розмірі 6 000 грн. 00 коп., однак до нього долучено квитанцію серії 03 ААВ № 1082110 від 25.06.2018, відповідно до якої витрати на проведення соціально-психологічного дослідження стану ОСОБА_19 становили 4 000 грн. 00 коп.

Суд вважає, що витрати на її соціально-психологічне дослідження не являються витратами на відновлення порушеного права, на захист якого пред`явлено цивільний позов, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Висновок соціально-психологічного дослідження, а точніше громадську експертизу моральної шкоди в громадянському суспільстві, проведену ГО «Спілка фахівців соціальних та психологічних досліджень», додано до позовної заяви як доказ емоційного та психологічного стану, зокрема, ОСОБА_19 після події злочину.

Вказане експертне дослідження являється письмовим доказом в розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а не висновком експерта.

Норми ст. 118 КПК України та ст. 133 ЦПК України містять вичерпні переліки судових (процесуальних) витрат, які підлягають розподілу за наслідками вирішення справи. Однак витрати на здобуття сторонами письмових доказів до числа визначених законом судових (процесуальних) витрат не належать.

У зв`язку з цим вимога про стягнення з ОСОБА_12 6 000 грн. 00 коп. відшкодування судових витрат задоволенню не підлягає.

Щодо вимог цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_17 .

Згідно зі ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Розмір відшкодування може бути збільшений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Правовий аналіз вищенаведених положень закону дозволяє дійти наступних висновків.

Загальними положеннями Цивільного кодексу України про відшкодування шкоди врегульовано право на отримання відшкодування матеріальної та моральної шкоди особами, яким така шкода була завдана, від особи за наявності вини останньої. Положеннями ст. 1200, ст.1202 ЦК України встановлено право на отримання від винної особи періодичних виплат протягом певного періоду, що здійснюються на користь осіб, які перебували на утриманні або мали за законом право на утримання від потерпілої особи, яка померла внаслідок неправомірних дій. До числа таких осіб закон зараховує, зокрема, дітей (непрацездатні в силу припису п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) та осіб, які не працюють і здійснюють догляд за дітьми померлого, до досягнення останніми чотирнадцятирічного віку.

Оскільки суд встановив, що на час смерті ОСОБА_17 її донька ОСОБА_19 являлась малолітньою, як і на день ухвалення вироку, то відповідно до ст. 1200 ЦК України вона має право на отримання від винної особи ОСОБА_12 відшкодування шкоди, завданою смертю її матері.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд керується нормою ч. 2 ст. 1200 ЦК України й враховує розмірі середньомісячного заробітку ОСОБА_108 та вираховує з нього частку, яка припадала на неї саму.

Інших джерел доходу потерпілої, а також інших працездатних осіб, які перебували на її утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди, суд не встановив.

Згідно з довідкою № 26 від 14.03.2018, виданою ТОВ «ГЛАКСОСМІТКЛЯЙН ФАРМАСЬЮТІКАЛС Україна», нарахована ОСОБА_17 в період з січня 2017 року по жовтень 2017 року (включно) заробітна плата становила 597 860 грн. 55 коп., а тому сердньомісячний дохід становить 59 786 грн. 05 коп.

Отже, щомісячний розмір відшкодування становитиме: 59786,05 - = 29 893,02 грн., до досягнення повноліття ОСОБА_19 .

Отже в цій частині позов підлягає задоволенню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1, 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

У відповідності до зазначеного, процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування в загальній сумі 83 799 грн. 74 коп. (висновки експертів № 444ц від 26.12.2017 в сумі 6 842 грн. 50 коп., № 8-1/5824 від 20.11.2017 в сумі 790 грн. 96 коп., № 8-1/926 від 14.03.2018 в сумі 1 287 грн. 00 коп., № 9/80 від 15.03.2018 4 290 грн. 00 коп., № 36-2018/о від 25.04.2018 в сумі 5 475 грн. 80 коп., № 118 від 19.07.2018 в сумі 65 113 грн. 48 коп.) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Зарахувати в строк відбування ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання строк його попереднього ув`язнення з 15.01.2018 по 17.01.2018 в розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого представника цивільних позивачів ОСОБА_19 та ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_13 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_5, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 ) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП - НОМЕР_6 ) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 ) відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_17 , в сумі 29 893 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 02 (дві) коп., щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_12 року до досягнення нею вісімнадцяти років, тобто до 12.01.2030 року.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Речові докази у справі:

-CD-R диск білого кольору із аудіозаписом по лінії «102», DVD-R диск білого кольору із відеозаписом з ресторану « The Burger » за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 5 , DVD-R диск з відеозаписами, мобільний телефон марки «Iphone 6S», чорно-сірого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_7 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- фрагмент битого скла, який поміщено до поліетиленового пакету; чорну жіночу куртку тряпчану, яка поміщена до поліетиленового пакету горловина, якого прошита ниткою та скріплена печаткою «Для довідок», простирадло, поміщене до сейф - пакету №0010292, простирадло, яке поміщене до поліетиленового пакету, горловина якого прошита ниткою та скріплена печаткою «Відділ судово - медичної імунології», туалетний коврик, який поміщений поліетиленового пакету, горловина якого прошита ниткою та скріплена печаткою «Відділ судово - медичної імунології», змив з савка, який поміщено до паперового конверту білого кольору, змив з щітки, який поміщено до паперового конверту білого кольору, сім недопалків від сигарет, які поміщені до паперового конверту білого кольору, змив з керма, нашарування мікрочасток з водійського сидіння, нашарування мікрочасток з переднього правого сидіння, які поміщено до поліетиленового пакету, - знищити;

- синю папку з документами ОСОБА_17 , гаманець чорного кольору з картками та грошовими коштами: чотири купюри номіналом 1 долар (B 66203449 A, L 72836552 U, E 49862154 S, E 69036932 C), одну купюру номіналом 5 євро, винний бокал з пеналу правих передніх дверей автомобіля, бокал з пеналу водійських дверей, USB-накопичував 4 GB, фотокартку, які поміщено до поліетиленового пакету, мобільний телефон марки «Iphone 5S», біло-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 , - передати ОСОБА_16 .

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування в загальній сумі 83 799 грн. 74 коп. (висновки експертів № 444ц від 26.12.2017 в сумі 6 842 грн. 50 коп., № 8-1/5824 від 20.11.2017 в сумі 790 грн. 96 коп., № 8-1/926 від 14.03.2018 в сумі 1 287 грн. 00 коп., № 9/80 від 15.03.2018 в сумі 4 290 грн. 00 коп., № 36-2018/о від 25.04.2018 в сумі 5 475 грн. 80 коп., № 118 від 19.07.2018 в сумі 65 113 грн. 48 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисники - подати клопотання про помилування.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1