ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2024 р.                                                                      Справа № 924/292/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 13683,04 грн.

та матеріали зустрічної позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ"

про стягнення 17609,94 грн. штрафних нарахувань

Представники сторін:

від позивача: Луценко І.М.

від відповідача: Козлюк М.М.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" звернулось до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 1 247 591,30 грн., з яких 1 240 108,80 грн. основний борг, 7482,50 грн. інфляційні втрати, заявлених у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:00 год. 16 квітня 2024 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 08 квітня 2024 року, позивачу строк для подання відповіді на відзив до 15 квітня 2024 року.

28.03.2024 надійшло клопотання представника АТ "НАЕК "Енергоатом" про участь в усіх судових засіданнях по справі №924/292/24 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.03.2024 вищевказане клопотання представника відповідача задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 16.04.2024, визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача Максимчука О.О.

В межах строку для подачі відзиву, 28.03.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" про стягнення 17609,94 грн. штрафних нарахувань на підставі договору поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023.

За змістом протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2024 зустрічний позов передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 01.04.2024 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/292/24, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Встановлено ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву до 16.04.2024 року, а АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" строк для подання відповіді на відзив за зустрічним позовом до 22.04.2024 року.

02.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від керівника ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" Камишової Ю.О надійшло клопотання, у змісті якого просить надати представнику ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ"- адвокату Луценку Ігорю Миколайовичу можливість участі у судовому засіданні по справі №924/292/24  призначеному на 10:00 год. 16.04.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. До клопотання додано ордер від 02.04.2024, свідоцтво від 26.04.2018 та договір  №02/04 від 02.04.2024.

Ухвалою суду від 03.04.2024 вищевказане клопотання керівника ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 16.04.2024 визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Луценка І.М.

09.04.2024 через підсистему "Електронний суд" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало відзив на позовну заяву з додатками.

11.04.2024 відповідачем за первісним позовом подано заяву про часткове визнання позову ТОВ "Прайм Ріелті" на суму 1 240 108,80 грн. та повернення позивачу 50% сплаченого судового збору.

11.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" надійшли:

- заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 240 108,80 грн. основного боргу та 13683,04 грн. інфляційних втрат. До заяви додано уточнений розрахунок позовних вимог, докази сплати судового збору та надіслання відповідачу заяви з додатками;

- заява про визнання зустрічних позовних вимог АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на суму 17609,94 грн. штрафних санкцій.

- відповідь на відзив.

16.04.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача за первісним позовом від 15.04.2024  про закриття провадження у справі в частині 1069060,80 грн. позовних вимог та повернення позивачу сплаченого судового збору з доданими платіжними інструкціями.

У підготовчому засіданні 16.04.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 02.05.2024 року з одночасним задоволенням усних клопотань представників сторін про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.04.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про поновлення строку для подання доказів у справі, закриття провадження у справі в частині первісного позову ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" про стягнення з ВП ХАЕС 1 240 108,80 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору, повернення позивачу 18601,63 грн. судового збору та залишення без розгляду поданого 15.04.2024 представником ВП ХАЕС клопотання. До клопотання додано копії платіжних інструкцій №3727 від 11.04.2024 на суму 101229,60 грн., №4295 від 29.04.2024 на суму 272 277,60 грн., №3733 від 11.04.2024 на суму 950 608,80 грн., №3741 від 11.04.2024 на суму 17222,40 грн.

01.05.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, в якій повідомлено про повну сплату відповідачем основного боргу, та 02.05.2024 - клопотання ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" про припинення провадження у справі щодо стягнення 1 240 108,80 грн. боргу та повернення останньому 18601,63 грн. сплаченого судового збору.

Судом у підготовчому засіданні 02.05.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про прийняття заяви ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" про збільшення позовних вимог, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, поновлення відповідачу строку для подачі доказів.

Окремо, ухвалою суду від 02.05.2024 закрито провадження у справі №924/292/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в частині стягнення 1 240 108,80 грн. основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" з Державного бюджету України 15778,88 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №1130 від 12.03.2024.

За наслідками судового засідання 02.05.2024 у справі №924/292/24 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 04.06.2024 року з одночасним задоволенням усного клопотання представників сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.05.2024 року через підсистему "Електронний суд" від нового представника відповідача за первісним позовом Козлюка М. М. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі №924/292/24, призначеному на 10:00 год. 04.06.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 30.05.2024 вищевказане клопотання представника АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 04.06.2024 визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача за первісним позовом Козлюка М.М.

Виклад позицій учасників судового процесу.

За первісним позовом:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" звернулось до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" з позовною заявою про стягнення 1 247 591,30 грн.

В подальшому, з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі №924/292/24 в частині стягнення 1 247 591,30 грн. основного боргу, ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" просить стягнути з відповідача 13683,04 грн. інфляційних втрат.

Первісний позов ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023, у зв`язку з чим на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 13683,04 грн. інфляційних втрат за період з січня по березень 2024. До попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи включено судовий збір та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У відзиві на позовну заяву АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" визнає прострочення оплати за договором поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023, вважає поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не вірним з огляду на неврахування проведених оплат. У відзиві зазначено про відсутність можливості здійснити повну оплату наведених у позовній заяві сум у зв`язку з вкрай важким фінансовим становищем відповідача та збитковістю підприємства, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача в ході військової агресії російської федерації проти України, а саме Запорізької АЕС. Так, відповідач є оператором чотирьох діючих атомний електростанцій України та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.  Отже, виконуючи функції експлуатуючої організації атомних електростанцій відповідач зобов`язаний першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Звертає увагу на лист ТПП від 28.02.2022 року, у якому ТПП засвідчила форс - мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України з 24.02.2022 року до її офіційного закінчення. Окрім того, відповідач з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу, що передбачає значне фінансове навантаження на відповідача. Вважає, що примусове стягнення з відповідача втрат від інфляції становить загрозу техногенної та екологічної катастроф загальнодержавного масштабу, дефіциту електроенергії, зростанням її вартості, що загрожує забезпеченню соціальної спрямованості економіки України, а також суверенітету та економічній безпеці держави. З огляду на вищевикладене, відповідач за первісним позовом просить суд у разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позовних вимог надати відповідачу відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 6 календарних місяців з моменту його ухвалення. З посиланням на норми законодавства та судову практику про зменшення розміру неустойки, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат на 90% у разі ухвалення рішення про повне або часткове задоволення позовних вимог. Окремо відповідач просить зменшити розмір відшкодування витрат на правову допомогу позивача у справі №924/292/24 до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру.

У відповіді на відзив ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" заперечує проти тверджень відповідача викладених у відзиві. Доводи відповідача щодо неможливості здійснити розрахунок за поставлений товар у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та відсутністю грошових коштів, на переконання позивача, не є такими обставинами, які можуть свідчити про звільнення від обов`язку з розрахунку за поставлений товар. Зазначає також про необґрунтованість доводів в частині наявності форс-мажорних обставин, просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у зв`язку з необхідністю врахування інтересів обох сторін та настання можливого негативного впливу на фінансовий стан позивача. Позивач за первісним позовом вважає неможливим зменшення втрат від інфляції, оскільки вони не носять характеру штрафних санкцій.

За зустрічним позовом:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" про стягнення 17609,94 грн. штрафних нарахувань в межах справи №924/306/24.

У зустрічному позові АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" обґрунтовує позов допущеним ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" простроченням доставки товару на склад вантажоодержувача за договором поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023 за видатковою накладною від 18.12.2023 №2701 з 05.12.2023 по 19.12.2023 та за видатковою накладною від 20.02.2024 №517 з 05.12.2023 по 21.02.2024, за яким фактично поставка відбулась 20.12.2023 та 22.02.2024. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що товар останньому поставлено поза межами узгодженого в договорі строку на суму 118 452,00 грн. з ПДВ, при цьому товар на суму 12261,60 грн. з ПДВ не поставлено взагалі. З огляду на допущене прострочення у 115 календарних днів (05.12.2023-28.03.2024) за непоставлений товар та порушення строків поставки за накладними №2701 та №517,  на підставі п.п. 8.1, 8.2 договору, ч. 2 ст. 231 ГК України АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" нарахувало до стягнення з ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" 9665,56 грн. пені та 7944,38 грн. 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів.

У заяві від 11.04.2024, ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" визнає зустрічні позовні вимоги АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на суму 17609,94 грн. штрафних санкцій у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2024 позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на  професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом справи №924/292/24.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2024 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві,  просив суд задовольнити клопотання зазначені у останньому, а у задоволенні позову відмовити.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/292/24 відсутні.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

05.10.2023 року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Ріелті» (постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-23-21159, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю у передбачені договором строки товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються  в специфікації № 1 (додаток 1 договору), та є невід`ємною частиною договору.

Предметом поставки по даному договору є товар: частини та приладдя до ручних інструментів (код ДК 42670000-3 Частини та приладдя до верстатів) (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2 договору строк поставки товару становить 60 днів з дати укладення сторонами цього договору. Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 року на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство» склад №6, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем (п. 3.5 договору).

Згідно зі змістом п. 3.12 договору з товаром постачальник надає наступну супровідну документацію: видаткову накладну оформлену українською мовою ( оригінал, в 3-х примірниках);          або паспорт, або сертифікат, або формуляр з описом технічних характеристик (або їх завіреними копіями), які передаються постачальником для покупця разом із товаром.

За умовами п.п. 4.1 - 4.2 договору ціна товару становить 1 128 000,00 грн., крім того ПДВ 20% 225 600,00 грн., всього ціна договору: 1 353 600,00 грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1.

У п.п. 5.1, 5.2 договору передбачено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії». Постачальник зобов`язаний скласти належним чином електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та протягом строку, які визначені податковим кодексом України.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

У випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується (п. 8.4 договору).

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов`язковим (п. 9.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 11.1 договору).

Додатками №1 та №2 до договору оформлено специфікацію №1 та технічну специфікацію, в якій визначено найменування товару, виробника товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначено у розмірі 1 353 600,00 грн. з ПДВ.

13.02.2024 підписано додаткову угоду №1 про заміну сторони в Договорі поставки товару від 05.10.2023 №53-124-01-23-21159, за змістом якої сторони домовились замінити сторону - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на правонаступника -Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» в Договорі №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023.

На виконання умов договору поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023 ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 1 341 338,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №2104 від 06.11.2023 на суму 950 608,80 грн. за підписом вантажоотримувача 08.11.2023 (податкова накладна №89 від 06.11.2023), №2383 від 22.11.2023 на суму 272 277,60 грн. за підписом вантажоотримувача 24.11.2023 (податкова накладна №304 від 22.11.2023), №2701 від 18.12.2023 на суму 17222,40 грн. за підписом вантажоотримувача 20.12.2023 (податкова накладна №184 від 18.12.2023), №517 від 20.02.2024 на суму 101 229,60 грн. за підписом вантажоотримувача 22.02.2024, а також  ярликами на придатну продукцію від 10.11.2023, від 28.11.2023 та від 22.12.2023.

ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" було направлено на адресу відповідача за первісним позовом претензію №ПР-9 від 17.01.2024 з проханням сплатити борг в сумі 950 608,80 грн. за договором поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023 згідно видаткової накладної №2104 від 06.11.2023. На підтвердження направлення листа позивачем долучено до позовної заяви накладну та опис вкладення в цінний лист з описом від 17.01.2024.

25.01.2024 АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" з претензією про поставку товару на суму 113 491,20 грн. у 7-денний строк з моменту отримання претензії, в якій, в тому числі, зауважено про допущені прострочення поставки товару з 05.12.2023 з наведеним розрахунок пені та штрафу на загальну суму 13 990,76 грн.

АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" оплатило за отриманий від позивача товар, однак з простроченням платежів, зокрема за видатковою накладною №2104 від 05.10.2023 перераховано кошти в сумі 950 608,80 грн. - 11.04.2024, №2383 від 22.11.2023 в сумі 272 277,60 грн. - 29.04.2024, №2701 від 18.12.2023 в сумі 17 222,40 грн. - 11.04.2024, що підтверджується платіжними інструкціями №3733 від 11.04.2024, №3741 від 11.04.2024, №4295 від 29.04.2024. Поставлений товар згідно видаткової накладної №517 від 20.02.2024 на суму 101 229,60 грн. оплачено  11.04.2024 згідно платіжної інструкції №3727 від 11.04.2024.

Оскільки, сторони свої зобов`язання за договором поставки виконали з порушенням строків поставки та оплати, останні звернулись до суду про стягнення один з одного проведених нарахувань за договором.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, 05.10.2023 року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Ріелті» (постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-23-21159, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю у передбачені договором строки товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються  в специфікації № 1 (додаток 1 договору), та є невід`ємною частиною договору.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Сторонами підписано Додатки №1 та №2 до договору - специфікацію №1 та технічну специфікацію, в якій визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначена у розмірі 1 353 600,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору поставки №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023 ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 1 341 338,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №2104 від 06.11.2023 на суму 950 608,80 грн. за підписом вантажоотримувача 08.11.2023 (податкова накладна №89 від 06.11.2023), №2383 від 22.11.2023 на суму 272 277,60 грн. за підписом вантажоотримувача 24.11.2023 (податкова накладна №304 від 22.11.2023), №2701 від 18.12.2023 на суму 17222,40 грн. за підписом вантажоотримувача 20.12.2023 (податкова накладна №184 від 18.12.2023), №517 від 20.02.2024 на суму 101 229,60 грн. за підписом вантажоотримувача 22.02.2024.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п. 5.1 договору передбачено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».

Судом встановлено, що відповідачем 10.11.2023 року видано ярлик на товар, поставлений за видатковою накладною №2104 від 06.11.2023 на суму  950 608,80 грн., тому граничний строк оплати товару – 09.01.2024 року; 28.11.2023 - ярлик за накладною №2383 від 22.11.2023 на суму 272 277,60 грн., тому граничний строк оплати товару – 27.01.2024 року; та 22.12.2024 - ярлик за накладною №2701 від 18.12.2023 на суму 17222,40 грн., тому граничний строк оплати товару – 20.02.2024 року.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" оплатило за отриманий від позивача товар, однак з простроченням платежів, зокрема за видатковою накладною №2104 від 05.10.2023 перераховано кошти в сумі 950 608,80 грн. - 11.04.2024, №2383 від 22.11.2023 в сумі 272 277,60 грн. - 29.04.2024, №2701 від 18.12.2023 в сумі 17 222,40 грн. - 11.04.2024, що підтверджується платіжними інструкціями №3733 від 11.04.2024, №3741 від 11.04.2024, №4295 від 29.04.2024.

У випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується (п. 8.4 договору).

З огляду на прострочення АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" оплат за видатковими накладними від 06.11.2023, від 22.11.2023 та від 22.12.2023, ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" на підставі п. 8.4 та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 13683,04 грн. інфляційних втрат загалом за період з січня по березень 2024 року.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При перерахунку заявлених до стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах суми можливої до стягнення за заявлений період.

При цьому, з приводу поданого представником відповідача клопотання про зменшення розміру інфляційних втрат на 90% з посиланням на ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2023 року у справі №910/15411/21 вирішував питання щодо можливості звільнення або зменшення розміру інфляційних витрат. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначені ч.2 ст.625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

При цьому, у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Оскільки стягнення втрат від інфляції спрямоване на те, щоб боржник сплачував кредитору грошові кошти тієї ж цінності на момент, коли такі кошти мали були сплачені, суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру втрат від інфляції,  з огляду на що клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення розміру інфляційних втрат на 90% задоволенню не підлягає.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог за первісним позовом, з огляду на доведеність порушення АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" зобов`язань з своєчасної оплати за поставлений позивачем товар за договором №53-124-01-23-21159 від 05.10.2023, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" за первісним позовом про стягнення з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 13683,04 грн. інфляційних втрат у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі за первісним позовом покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою про стягнення 1 247 591,30 грн. позивач сплатив 18713,87 грн. згідно платіжної інструкції №1120 від 12.03.2024 та 93,01 грн. згідно платіжної інструкції №1222 від 10.04.2024.

Ухвалою суду від 02.05.2024 повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" з Державного бюджету України 15778,88 грн. сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції №1130 від 12.03.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи звернення до суду з первісним позовом через підсистему "Електронний суд" та необхідність застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд вважає за належне стягнути з  АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2422,40 грн. судового збору та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" з Державного бюджету України 605,60 грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №1130 від 12.03.2024.

Стосовно зустрічних позовних вимог:

Як було зазначено вище, у ст.ст. 530, 612 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 3.1 договору сторони узгодили, що строк поставки товару становить 60 днів з дати укладення сторонами цього договору.

За умовами п. 4.1 договору ціна товару становить 1 128 000,00 грн., крім того ПДВ 20% 225 600,00 грн., всього ціна договору: 1 353 600,00 грн.

Отже, строк поставки товару загалом на суму 1 353 600,00 грн. за договором поставки становить до 04.12.2023.

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем (п. 3.5 договору).

З наданих видаткових накладних встановлено, що товар згідно видаткових накладних №2701 від 18.12.2023 на суму 17222,40 грн. поставлено ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" з простроченням строку поставки на 15 днів, №517 від 20.02.2024 на суму 101 229,60 грн. поставлено з простроченням строку поставки на 79 днів.

Докази поставки ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" товару відповідачу за первісним позовом згідно умов договору поставки на суму 12 261,60 грн. в матеріалах справи відсутні.

Так, правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України передбачає, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором  або актом цивільного законодавства.

Поряд з цим ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому, для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору. Позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 08.02.2024 по справі №911/1786/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Що ж до застосування наведених положень статті 231 ГК України, суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.03.2020 у справі №922/2220/19, від 17.09.2020 у справі №922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі №910/1972/20.

Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки, згідно ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, сторони в договорі поставки узгодили можливість нарахування штрафних санкцій за порушення строку поставки товару постачальником у конкретно визначеному розмірі пені та штрафу.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем за зустрічним позовом, що у строк до 04.12.2023 року ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" не здійснено поставку всього товару.

При перерахунку заявлених до стягнення 9666,56 грн. пені та 7944,38 грн. - 7% штрафу за прострочення поставки товару згідно видаткових накладних від 18.12.2023 та від 20.12.2023, а також непоставку товару на суму 12261,60 грн. понад 30 днів, судом встановлено, що пеня та штраф обраховані правомірно та обґрунтовано в межах суми можливої до стягнення.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, враховуючи визнання зустрічних позовних вимог ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" до початку розгляду справи по суті, суд вважає за належне позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення  9665,56 грн. пені, 7944,38 грн. штрафу задовольнити повністю.

Позивач за зустрічним позовом при зверненні до суду через підсистему "Електронний суд" сплатив 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції №3040 від 22.03.2024.

11.04.2024 ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" подало письмову заяву про визнання зустрічних позовних вимог та відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог. При цьому, відповідач за зустрічним позовом в заяві посилається на ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" зустрічних позовних вимог до початку розгляду справи №924/292/24 по суті, з урахуванням ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд вважає за належне повернути Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 1211,20 грн. - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №3040 від 22.03.2024, а решту судового збору стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

При вирішенні заяви представника позивача про стягнення з відповідача на користь останнього 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача додано на підтвердження витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги від 02.04.2024 №02/04, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" (клієнт) та адвокатом Луценком Ігорем Миколайовичем, за умовами п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Адвокат приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: захист інтересів клієнта в судах всіх інстанцій по господарській справі №924/292/24 (п. 2.1 договору).

За змістом п. 4.2 договору розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, здійсненої з дотриманням умов цього договору, розраховується за фактичні надані послуги, виходячи з витраченого адвокатом часу, а саме: вартість участі у одному судовому засіданні становить 800,00 (вісімсот) гривень без ПДВ. Розмір гонорару адвоката за цим договором не може бути більш ніж 2 000,00 (дві тисячі) гривень, незалежно від результатів розгляду справи, що вказана в пункті 2.1. договору.

За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість. Акт може надсилатися клієнту поштою або електронною поштою (п. 4.4 договору).

До матеріалів справи додано ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий 02.04.2024 ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" адвокату Луценку І.М. на підставі договору про надання правової допомоги №02/24 від 02.04.2024.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що відповідач за первісним позовом у відзиві від 09.04.2024 просив суд зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №924/292/24 до їх розумного, реального та обґрунтованого розміру без наведення обґрунтування.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України                           зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Подібні правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Луценко І.М. представляв інтереси ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/292/24 згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2024.

Представник позивача Луценко І.М. брав участь у судових засіданнях 16.04.2024, 02.05.2024 та 04.06.2024 по справі №924/292/24, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань в режимі відеоконференції.

Враховуючи, що сторонами договору про надання правової допомоги від 02.04.2024 №02/04 передбачено розмір гонорару адвоката за участь у кожному судовому засіданні по справі №924/292/24, в тому числі максимальний розмір останнього незалежно від результату вирішення спору, та підтвердження матеріалами справи участі адвоката Луценка І.М. у трьох судових засіданнях, суд вважає доведеним факт надання адвокатом Луценком І.М. правової допомоги ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» за договором від 02.04.2024 №02/04 під час розгляду справи №924/292/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом невеликої кількості доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача Луценком І.М. докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням заперечень відповідача та повного задоволення первісного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"  на користь ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/292/24.

Крім того, розглядаючи клопотання відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду, судом враховується, що частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

В обґрунтування неможливості виконання зобов`язань перед ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ", АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" посилається на вкрай важке фінансове становище відповідача та збитковість підприємства, що сталось в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача в ході військової агресії російської федерації проти України.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа Бурдов проти росії від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються стороною.

Скрутне фінансове становище відповідача є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Належність відповідача до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

З огляду на те, що сума задоволених судом зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" в сумі 17 609,94 грн. перевищує розмір задоволених первісних позовних вимог ТОВ "ПРАЙМ РІЕЛТІ" до заявника на суму 13 683,04 грн. та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення позивача за первісним позовом, вину відповідача у простроченні зобов`язань з оплати товару за укладеним із позивачем договором поставки, матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про відстрочення виконання рішення суду за первісним позовом у справі № 924/292/24 на шість місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" (69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 63, код ЄДРПОУ 33320024) 13683,04 грн. інфляційних втрат, 2422,40 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" (69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 63, код ЄДРПОУ 33320024) з Державного бюджету України 605,60 грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №1130 від 12.03.2024.

2. Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" (69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 63, код ЄДРПОУ 33320024) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) 9665,56 грн. пені, 7944,38 грн. штрафу, 1211,20 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Повернути Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) з Державного бюджету України 1211,60 грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №3040 від 22.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.06.2024.

Суддя                                                                      А.М. Яроцький