Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року                                                             Справа№200/3364/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.05.2024 року ВП №73023055 у розмірі 10200 грн, -

                                                       В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – ГУ ДПС у Донецькій області, позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі – ВПВР, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу від 22.05.2024 ВП №73023055 у розмірі 10 200 грн. (в  подальшому – Спірна постанова про накладення штрафу).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 12.10.2023 року відповідачем проводиться примусове виконання виконавчого листа №200/12152/21, виданого 02.10.2023 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1», прийняту 25.08.2021 року, реєстраційний №9242552583 датою її подачі. Постановою від 22.05.2024 року у ВП №73023055 на позивача накладено штраф у розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення у справі №200/12152/21. Позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу від 22.05.2024 року у ВП №73023055 неправомірною, протиправною, та такою що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано, а саме враховано надану ТОВ «ТЗК №1» таблицю даних платника податку на додану вартість прийняту 25.08.2021 року, реєстраційний номер 9242552583. Проте, станом на поточну дату у ГУ ДПС у Донецькій області відсутня технічна можливість врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ «ТЗК №1», прийняту 25.08.2021, реєстраційний номер 9242552583 датою її подачі, тобто 25.08.2021, про що було повідомлено відповідача. Тому, позивач вважає, що наведене свідчить про наявність об`єктивних поважних причин неможливості виконання вказаного рішення суду.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що рішенням у справі № 200/12152/21 було зобов`язано ГУ ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника ПДВ ТОВ «ТЗК №1», прийняту 25.08.2021 саме датою її подачі. Рішення набрало законної сили 19.07.2022. Податковий орган на виконання судового рішення врахував таблицю датою 04.10.2023, тобто не виконав судове рішення на час прийняття постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду. Отже, станом на 22.05.2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року по справі № 200/12152/21 залишається не виконаним за відсутності поважних причин, тому відповідачем правомірно застосовано до боржника штраф за повторне невиконання судового рішення. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1».

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року по справі № 200/12152/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3041518/43852659 від 30.08.2021 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ТЗК № 1, прийняту 25.08.2021, реєстраційний № 9242552583 датою її подачі.

Рішення набрало законної сили 19 липня 2022 року.

02 жовтня 2023 року по справі видані виконавчі листи, зокрема, про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1, прийняту 25.08.2021, реєстраційний № 9242552583 датою її подачі.

12 жовтня 2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 73023055 про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1, прийняту 25.08.2021, реєстраційний № 9242552583 датою її подачі.

14 листопада 2023 року державним виконавцем направлено податковому органу вимогу № 10783 про повідомлення державного виконавця, які саме дії було вчинено щодо виконання виконавчого листа № 200/12152/21; про надання інформації щодо виконання (сплати) витрат виконавчого провадження відповідно до постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.10.2023 ВП № 73023055 у розмірі 250,00 грн; про надання інформації щодо виконання (сплати) виконавчого збору відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору від 12.10.2023 ВП № 73023055 у розмірі 26 800,00 грн.

22 листопада 2023 року Головне управління ДПС у Донецькій області листом № 1978/5/05-99-18-03 повідомило державного виконавця про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 200/12152/21, а саме врахування наданої ТОВ ТЗК № 1 таблиці даних платника на додану вартість прийняту 25.08.2021, реєстраційний номер 9242552583.

Лист аналогічного змісту Головним управлінням ДПС у Донецькій області надіслано державному виконавцю 05 грудня 2023 року № 2170/5/05-99-10-01.

11 грудня 2023 року державним виконавцем прийнята вимога № 14513, якою визначено податковому органу надати відповідні пояснення, щодо не виконання у повному обсязі виконавчого листа № 200/12152/21 та зазначено виконати вимоги виконавчого листа № 200/12152/21, а саме, врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ТЗК № 1, прийняту 25.08.2021, реєстраційний номер № 9242552583 датою її подачі.

21 грудня 2023 року Головне управління ДПС у Донецькій області листом № 2392/5/05-99-18-03 надало відповідь, що ГУ ДПС у Донецькій області згідно з вимогами виконавчого листа № 200/12152/21 виконало рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 200/12152/21, а саме врахувало надану ТОВ ТЗК № 1 таблицю даних платника податку на додану вартість прийняту 25.08.2021, реєстраційний номер 9242552583.

Згідно з п. 22 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Станом на 20.12.2023 у ГУ ДПС у Донецькій області відсутня технічна можливість врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою її подачі, тобто 25.08.2021.

З метою врахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою її подачі, тобто 25.08.2021 на адресу ДПС України надіслано лист від 21.12.2023 № 3720/8/05-99-18-03 щодо опрацювання зазначеного питання та надання технічної допомоги.

08 січня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнята постанова про накладення на ГУ ДПС у Донецькій області штрафу, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, на користь держави у розмірі 5100 грн.

23 лютого 2024 року позивач лист на адресу ДПС України № 731/8/05-99-18-03 щодо надання технічної допомоги з метою врахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою її подачі.

Листом Державної податкової служби від 28.02.2024 №5397/7/99-00-18-02-02-07 надано відповідь на запит відповідача, в якому зазначено, що згідно пункту 22 Порядку таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Інших положень стосовно механізмів врахування таблиці даних платника податку на додану вартість за рішенням суду датою їх подачі Порядок не містить.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі №200/486/24 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 200/486/24 – задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 200/486/24 – скасовано. В задоволенні позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу – відмовлено.

22 травня 2024 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнята постанова про накладення на ГУ ДПС у Донецькій області штрафу, за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду, на користь держави у розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись із постановою від 22.05.2024 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини другої статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частинами першою-другою статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

На підставі пункту 1, підпункту 1 частини другої статті 17 Закону № 1404 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1,16 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Закону № 1404 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На підставі частини шостої статті 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (…).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Як визначено частиною першою статті 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону №1404-VIII).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини:

1) факт виконання чи невиконання рішення;

2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.

Таким чином, лише встановивши відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.

Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст. 18 Закону № 1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 по справі № 420/70/19.

Згідно з пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165) Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

На підставі пункту 22 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Отже, датою реєстрації таблиці платника податків вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, а саме: журнал обліку таблиць даних платників податку, податковим органом враховано таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою 04.10.2023.

В рішенні від 26.11.2021 по справі № 200/12152/21 чітко та зрозуміло визначено обов`язок ГУ ДПС у Донецькій області врахувати надану ТОВ ТЗК № 1 таблицю даних платника податку на додану вартість, прийняту 25.08.2021, реєстраційний № 9242552583 саме датою її подачі.

Тобто за судовим рішенням, таблиця повинна бути врахована датою 25.08.2021.

Рішення у справі № 200/12152/21 набрало законної сили 19.07.2022.

Таким чином, врахування податковим органом таблиці даних платника ПДВ - ТОВ ТЗК № 1 датою 04.10.2023 (а не 25.08.2021) не може вважатися виконанням судового рішення у повному обсязі, отже, рішення у справі № 200/12152/21 на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу від 08.01.2024 залишалося невиконаним.

Боржник ГУ ДПС у Донецькій області посилається на поважність причин невиконання рішення суду відсутність технічної можливості врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою її подачі, тобто 25.08.2021.

На підтвердження цього позивач надав листи-звернення до ДПС України від 21.12.2023 № 3720/8/05-99-18-03, від 23.02.2024 № 731/8/05-99-18-03 про надання технічної допомоги з цього питання.

Інших належних доказів технічної неможливості визначити в журналі обліку таблиць даних платників податку на додану вартість дату подання таблиці ТОВ «ТЗК №1» 25.08.2021, - позивачем не надано.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що рішення у справі № 200/12152/21 набрало законної сили 19.07.2022, виконавче провадження відкрито 12.10.2023, податковим органом враховано таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ ТЗК № 1 датою 04.10.2023, проте звернення боржника до ДПС України за роз`ясненнями технічної можливості відбулося вперше тільки 21.12.2023, вдруге 23.02.2024, - суд дійшов висновку, про невиконання головним управлінням ДПС у Донецькій області рішення у справі № 200/12152/21 протягом тривалого часу без поважних причин.

На користь цього висновку свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до яких постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 200/12152/21 застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/12152/21 шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Донецькій області подати в місячний строк з дня отримання копії постанови до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.11.2021 у справі № 200/12152/21 в частині зобов`язання врахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «ТЗК №1», прийняту 25.08.2021, реєстраційний № 9242552583 датою її подачі, тобто 25.08.2021.

Отже, суд вважає, що станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу на позивача, судове рішення на користь ТОВ «ТЗК №1» Головним управлінням ДПС у Донецькій області в добровільному порядку та в повному обсязі не виконано, поважні причини такого невиконання відсутні.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 року у справі №200/486/24 встановлено факт невиконання контролюючим органом рішення суду за вказаних позивачем обставин.

Крім того, позивач не скористався наданим ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» правом звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, або зміну порядку та способу виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи те, що позивач повторно не виконав рішення суду, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України  судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                         В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.05.2024 року ВП №73023055 у розмірі 10200 грн – відмовити повністю.

Судове рішення складено і підписано 06 червня 2024 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.     

Суддя                                                                                  В.М. Чучко