Справа № 2-1171

                                                                         2010 рік                                                            

       Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                  

    06 жовтня 2010 року                                         м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді          Струтинського Р.Р.

        секретаря                   Кожуховської О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом    ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про стягнення підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року у розмірі 3304, 22 грн. Позов обґрунтовувала тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, відповідач не провів їй таке підвищення пенсії і не виплачував протягом 2007-2009 р.р. та чотири місяці 2010 р. пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. За вказаний період відповідач не виплатив їй, з урахуванням встановлених законом розмірів мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 3304,22 грн., 30% підвищення до пенсії.

Позивачка у судове засідання не з’явилася. Від неї надійшла заява, в якій вона просить справу розглядати без її участі, позов підтримує та просить його задоволити.

              Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Від нього надійшла заява, в якій він просить справу розглядати без його участі, позов не визнає; у запереченні відповідач посилався на те, що відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни  виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі. Крім того, при вирішенні спору просив застосувати позовну давність, встановлену ст.257 ЦК України. Просив відмовити у позові.

 Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

    Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачка є пенсіонеркою, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Вона, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набула статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачці покладено на управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачці вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно. З урахуванням встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. – 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума заборгованої позивачці пенсії становить 710,93 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень – 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень – 373,60 грн. (415,11х3х30%).

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога за 2007 р. підлягає до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07. до 31.12.2007 р. та стягнути з відповідача в користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період у сумі 710,93 грн.

Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05. до 31.12.2008 р. нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням встановленого ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. – 481 грн., з 01.07. – 482 грн., з 01.10. – 498 грн.), сума заборгованої позивачці пенсії становить 715,26 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень – 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень – 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень – 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивачка мала отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримала 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня – 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень – грудень згідно довідки відповідача).

Тому заявлена позивачкою вимога за 2008 р. підлягає до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05. до 31.12.2007 р. та стягнути з відповідача в користь позивачки  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період у розмірі 715,26 грн.

Статтею 54 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008 р. (498 грн.);  згідно ч.2 ст. 54 цього Закону з 01.11.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 573 грн.

 В 2009 році розмір 30 % підвищення позивачки пенсії за січень –жовтень повинен складати відповідно по 149,4 грн.  ( 30% від 498 грн.), що за 10 місяців становить 1494 грн. (149,4 х10); за листопад – грудень – відповідно по 171, 90 (30% від 573 грн.), що за два місяці складає 343,80 грн. Всього за 2009 рік позивачка мала отримати 1837, 80 грн. підвищення до пенсії, а фактично отримала 597, 60 грн. (49,8х12). Сума недоплати підвищення до пенсії за цей період становить 1240, 20 грн.

 Тому слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01. до 31.12.2009 р. та стягнути з відповідача в користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період у сумі 1240, 20 грн.

Статтею 52 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік” встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2010 - 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн.

 В 2010 році розмір 30 % підвищення позивачки пенсії за січень – березень повинен складати відповідно по 208,50 грн.  ( 30% від 695 грн.), що за три місяці становить 625 грн. 50 коп. (208,50 х3)., квітень – 30% від 706 становить 211,80 грн., всього за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 рік позивачка мала отримати 837,30 (625,50+211,80) грн. підвищення до пенсії, а фактично отримала 199,20 грн. (49,80 х 4). Сума недоплати підвищення до пенсії за цей період становить 638,10  грн.( 837,30-199,20).

Тому слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01. до 30.04.2010 р. та стягнути з відповідача в користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період у сумі  638,10  грн.

Посилання відповідача на необхідність застосування передбаченої ст.257 ЦК України позовної давності суд вважає безпідставним, оскільки трьохрічний строк позовної давності для позивачки не сплив. Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

 На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст. 52 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі в користь     ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у сумі 710 (сімсот десять) грн. 93 коп.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі в користь      ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року у сумі 715 (сімсот п”ятнадцять) грн. 26 коп.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі в користь     ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 20 коп.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі в користь      ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2010 року до 30 квітня 2010 року у сумі 638 (шістсот тридцять вісім) грн.10   коп.

У решті позову відмовити.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

    Головуючий                                   Р.Р.Струтинський