ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року

м. Київ

справа № 554/10180/20

провадження № 51- 3100км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202017004000714, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 30 травня 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діях є складу зазначеного кримінального правопорушення.

Цим же вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

УхвалоюПолтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Крім того, суддею колегії суддів Полтавського апеляційного суду ОСОБА_7 в справі висловлено окрему думку, відповідно до змісту якої суддя вважав, що апеляційна скарга прокурора в частині наявності підстав для постановлення вироку та визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підлягала задоволенню.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що він, 03 серпня 2020 року, близько 03:20 год, біля бару по АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої словесної перепалки з ОСОБА_8 , на ґрунті неприязних стосунків, діставши з-під одягу ніж господарсько-побутового призначення - мачете, який зберігав при собі, замахнувся ним на ОСОБА_8 , що наближався до нього і наніс ним удар по долонях рук, коли останній намагався стримати удар. Внаслідок цих дій ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що 03 серпня 2020 року, близько 03:20 год, біля бару по АДРЕСА_2 , застосовуючи ненормативну лексику, активно виражаючи своє невдоволення стосовно відвідувачів закладу, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося зухвалістю та винятковим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи встановлені суспільні, загальноприйняті правила поведінки, на очах у відвідувачів, за допомогою заздалегідь заготовленого предмету, виготовленого промисловим способом для нанесення тілесних ушкоджень, який є різновидом ножів господарсько-побутового призначення - мачете, перебуваючи в громадському місці, наніс удар ОСОБА_8 по долонній поверхні, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості. Прокурор не погоджується з виправданням ОСОБА_6 за ч. 4 с. 296 КК України та вважає, що суди в цій справі не надали належної та об`єктивної оцінки діям ОСОБА_6 , які, на думку прокурора, містили хуліганський мотив. Також прокурор не погоджується з призначеним ОСОБА_6 покаранням за ч. 1 ст. 122 КК України, посилаючись на те, що за наявних в справі даних про особу засудженого та обставин скоєння кримінального правопорушення, обране покарання не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м`якості. Вказує, що при перевірці доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не дав належних відповідей на них та необґрунтовано залишив вирок в силі.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , надіслав клопотання в якому вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог сторони обвинувачення немає, а тому оскаржувані судові рішення просив залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння не оспорюється.

Прокурор у касаційній скарзі не погоджується з виправданням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України, посилаючись на те, що в діях останнього міститься склад зазначеного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За вимогами ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.

Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається зі справи, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України, прокурор подав апеляційну скаргу в якій наголошував на безпідставності такого рішення з огляду на те, що заподіянню потерпілому тілесних ушкоджень передував словесний конфлікт, який відбувся між двома групами відвідувачів закладу, внаслідок чого виникли неприязні стосунки в тому числі між ОСОБА_6 та потерпілим. Прокурор вказував про неврахування судом наявності у ОСОБА_6 при собі «мачете» та його застосування біля закладу, а також наголошував на тому, що останній без будь якого приводу активно виражав своє невдоволення відвідувачами закладу.

Апеляційний суд визнав необґрунтованими ці та інші доводи апеляційної скарги прокурора і залишив вирок в частині виправдання ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 296 КК України без зміни.

Проте колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не надав мотивованих відповідей на зазначені доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при виправданні ОСОБА_10 , чим порушив вимоги ст. 419 КПК України, оскільки належних та обґрунтованих відповідей на доводи сторони обвинувачення не дав.

Так, диспозицією ч. 4 ст. 296 КК України визначено, що хуліганством є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом та якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Погоджуючись із висновками, викладеними у вироку суду першої інстанції в частині виправдання, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_6 хоча і мав при собі «мачете», однак це мало би значення для кваліфікації дій останнього лише в разі доведення його винуватості у заподіянні злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Вказаний суд виснував правильність висновків місцевого суду про те, що будь яких об`єктивних доказів про те, що ОСОБА_6 активно виражав своє невдоволення стосовно відвідувачів закладу, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося зухвалістю та винятковим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи встановлені суспільні, загальноприйняті правила поведінки, на очах у відвідувачів, на розгляд суду надано не було.

Проте, колегія суддів не може погодиться з наведеними висновками та вважає, що за встановлених судами попередніх обставин при вирішенні питання щодо правильності застосування ч. 4 ст. 296 КК України та обґрунтованості виправдання ОСОБА_10 апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність складу зазначеного злочину. Зважаючи на те, що дії ОСОБА_6 відбувались у громадському місці, зокрема на вулиці поблизу кафе, в присутності інших людей, а також із застосуванням ножа «мачете», який з незрозумілих мотивів носив при собі, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення потребують повторної перевірки.

Суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з`ясуванню при ухваленні судового рішення.

Обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив відповісти на всі доводи апеляційної скарги і постановити законне та обґрунтоване рішення, чого в даному випадку зроблено не було.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 здійснено без належної перевірки наведених у апеляційній скарзі прокурора доводів щодо необґрунтованого виправдання за ч. 4 ст. 296 КК України, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого необхідно врахувати вищенаведене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

При цьому, колегія суддів погоджується з призначеним ОСОБА_6 покаранням за ч. 1 ст. 122 КК України та вважає, що касаційна скарга прокурора не містить доводів на обґрунтування його невідповідності тяжкості цього кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості, а тому касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3