СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року                                      м. Харків                        Справа №905/781/22  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) – Писаренко О.В. (адвокат), свідоцтво серія ЗР№21/1714 від 30.10.2018 року, довіреність №12 від 17.01.2024 року;

відповідача – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача – Приватного акціонерного товариства «Грета» (вх.№1215Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 року у справі №905/781/22,

за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ,

до Приватного акціонерного товариства «Грета», м.Дружківка,

про стягнення заборгованості в сумі 52152429,84 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Акціонерне товариство «Таскомбанк», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 89620215,26 грн, з яких: 83200000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 6104340,44 грн – заборгованість по відсоткам, 316574,82 грн – заборгованість по комісії та в сумі 1037837,52 євро, з яких: 1000000,00 євро – заборгованість по тілу кредиту, 37837,52 євро - заборгованість по відсоткам.

АТ «Таскомбанк» звернулося до суду із заявою №1410/70.1 від 25.01.2023 року про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 року у сумі 52152429,84 грн, з яких: 41758135,61 грн – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 9919101,41 грн – заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені); 475192,82 грн – заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій). Вказана заява задоволена судом про що постановлено ухвалу від 12.12.2023 року.

Господарський суд Донецької області рішенням від 27.02.2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52152429,84 грн задовольнив частково. Вирішив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грета» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 року у загальній сумі 47873981,03 грн, з яких: 41758135,61грн – заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 5640652,60 грн – заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені); 475192,82 грн – заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718109,72 грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Вказане рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 28.03.2024 року.

На виконання рішення від 27.02.2024 року Господарським судом Донецької області видано наказ від 01.04.2024 року.

23.04.2024 року від Приватного акціонерного товариства «Грета» через підсистему Електронний суд надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи подану заяву боржник посилався на те, що ринкова вартість майна ПрАТ «Грета» прийнятого позивачем в якості погашення заборгованості перевищує заявлені позовні вимоги, у зв`язку з чим борг відсутній, а наказ суду не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 року у справі №905/781/22 (повний текст складено 01.05.2024 року, суддя Демідова П.В.) у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню – відмовлено.

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 року у справі №905/781/22. Встановлено позивачу строк на протязі якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання на 27.05.2024 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвали) №905/781/22.

Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 14.05.2024 року.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7138 від 23.05.2024 року), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У судовому засіданні 27.05.2024 року представник позивача оголосив, що проти позиції апелянта заперечує з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В ухвалі суду від 13.05.2024 року доводилось до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, відповіді на відзив доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, ґрунтується на твердженнях про не врахування судом першої інстанції висновків Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 25.03.2024 року, які він замовив та отримав з метою долучення у справу №905/781/23, що розглядалась Господарським судом Донецької області, згідно з якими ринкова вартість всього майна відповідача, яке набуте у власність позивачем становить 295166767,74 грн. Апелянт вважає, що враховуючи майнові вимоги позивача у справі №905/781/22, які становили 126635805,55 грн, а також прийняття позивачем у власність всього заставного майна відповідача, позивач повинен був прийняти це майно за ринковою вартістю, яка згідно зі судовою експертизою становить 295166767,74 грн, що свідчить, на думку відповідача, про повне погашення боргу за кредитним договором, і як наслідок наказ суду підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з приписами ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №755/15479/15-ц).

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків. (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року №910/9026/13).

Разом з цим, законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 328 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий документ ще не виконаний.

Подані відповідачем висновки за своєю суттю є новими доказами щодо обставин, на які посилався відповідач, а саме невірно визначена вартість майна, на яке звернуто стягнення в позасудовому порядку. Проте, розгляд справи по суті завершено, за результатами чого ухвалено відповідне рішення, у зв`язку з чим дослідження будь-яких нових доказів на стадії виконавчого провадження знаходиться поза межами компетенції суду.

На сьогодні триває виконавче провадження у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке відкрите 14.05.2024 року.

Наразі, відсутні правові підстави для визнання наказу Господарського суду Донецької області від 01.04.2024 року, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 року по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходячи з обґрунтувань заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, дійшов вірних висновків про відсутність в матеріалах поданої заяви доказів в підтвердження добровільного виконання обов`язку боржником, відступлення боргу, зарахування чи прощення боргу, у зв`язку з чим матеріально-правові підстави для не виконання наказу відсутні, а тому правомірно відмовив у задоволенні заяви ПрАТ «Грета» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №905/781/22.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 01.05.2024 року у справі №905/781/22 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 328 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Грета» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 року у справі №905/781/22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.06.2024 року.

Головуючий суддя                                                                    В.С. Хачатрян

Суддя                                                                                           В.В. Россолов  

Суддя                                                                                           О.І. Склярук