Справа №551/684/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2024 р. Шишацький  районний  суд   Полтавської області в складі:

    головуючого – судді  Кулик  Н.В.,

    за участю   секретаря судових засідань  Курінної   Я.М.,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в залі  суду  в  сел. Шишаки   Миргородського району   Полтавської області  у  порядку загального   позовного провадження  цивільну   справу  за заявою Приватного акціонерного  товариства  « Страхова  компанія  «  ПРОВІДНА  » до  ОСОБА_1    про   відшкодування    шкоди в порядку   суброгації,   -

в с т а н о в и в:

22  червня  2023 року ПрАТ « СК « ПРОВІДНА »  звернулася до суду з  позовом до ОСОБА_1 ,   мотивуючи  свої  вимоги  тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1   по вул.  Степового   Фронту в  сел.   Шишаки   Миргородського району   Полтавської області   сталася дорожньо – транспортна  пригода  за  участю   застрахованого транспортного засобу – автомобіля  марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 ,  та  мопеда  марки « Suzuki Lets », державний номерний знак  НОМЕР_2 ,  під керуванням    відповідача  ОСОБА_1 .

Постановою Шишацького районного  суду   Полтавської області від 24  липня 2020  року  у справі № 551/688/20 ОСОБА_1 було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Транспортний засіб марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 був застрахований в ПрАТ «СК «Провідна » , до якої   звернувся   власник       зазначеного автомобіля з заявою на виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку № НОМЕР_3   від 20 липня   2020 року, розмір збитків, завданих пошкодженням автомобіля марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , складає 75 307 грн. 05  коп. 

Ураховуючи матеріали страхової справи та керуючись умовами договору та чинним законодавством 22 липня   2020 року ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у розмірі 75 307 грн.  05  коп.

За наведених обставин, товариство просило суд стягнути з   відповідача  ОСОБА_1 на свою користь в порядку суброгації  75 307  грн.  05  коп.  та судовий збір у розмірі  2  684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду  від 03  липня  2024 року   позовну  заяву ПрАТ «  СК « ПРОВІДНА »  до ОСОБА_1 прийнято до розгляду,   провадження у  справі  відкрито,   її   розгляд    ухвалено проводити у  порядку   спрощеного позовного провадження без  повідомлення  сторін (  а. с.   24   ).

16  серпня  2023 року  від  представника   відповідача – адвоката   Приліпко  І.Л.  на  адресу  суду надійшов   відзив,  відповідно до  якого зазначає, що відповідач ОСОБА_1 погоджується з тим, що за вказаних позивачем обставин дійсно сталася ДТП, винуватицею якої є відповідач. Однак, заперечує проти стягнення з відповідача  заявленої позивачем суми грошових коштів внаслідок її необґрунтованості, завищення вартості ремонтно-відновлювальних робіт, порушення порядку визначення їх вартості (  а. с. 37 – 38  ).

Ухвалою суду  від   16  серпня  2024 року  клопотання   представника  відповідача – адвоката   Приліпко  І.Л.   задоволено,   здійснено   перехід з  розгляду  справи з  порядку   спрощеного позовного провадження  без   повідомлення   (  виклику  )  сторін   до розгляду  справи  в  порядку загального позовного провадження,  у  зв`язку з  чим розпочато  підготовче   провадження у  справі  та призначено   підготовче  судове засідання  (  а. с.   58 -   59  ).

08 вересня  2023 року на  адресу  суду  від   представника   позивача  ОСОБА_2   надійшла  відповідь на  відзив,  відповідно до якої на  підтвердження   своїх   позовних   вимог  позивач   надав  акт  огляду   транспортного  засобу  від   06  липня   2020  року, в  якому  зафіксовані  всі  завдані   внаслідок  ДТП пошкодження,  та рахунок  № Ф1189  від 20  липня  2020  року,   відповідно до   якого   вартість  ремонту автомобіля  марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , складає  75 307  грн. 05  коп.

Крім  того, позивачем було отримано лист СТО  щодо  ремонту   автомобіля, в  якому зазначено,  що оскільки автомобіль  знаходиться на гарантії  та  з метою  її   збереження,   необхідно замінити   деталі, а не  фарбувати (  а. с.   69 – 70  ).

18  вересня   2023 року  від представника  відповідача -  адвоката  Приліпко  І.Л.   на  адресу  суду   надійшли  заперечення, відповідно до яких   адвокат   Приліпко   І.Л. наполягає  на тому,   що вартість  відновлювального   ремонту  є   завищеною та   не   відповідає  дійсним   пошкодженням (  а. с. 94 – 95  ). 

Ухвалою суду  від 29 квітня  2024 року   підготовче   провадження у  справі  закрито,   її розгляд призначено у  відкритому  судовому засіданні   (  а. с.   197 – 198  ).

08 серпня  2023 року   та  29 травня  2024  року   представник  позивача, яка діє на підставі довіреності,  ОСОБА_2 через систему  « Електронний  суд »  подала   заяви  про   підтримання  позову та розгляду   справи у  її  відсутність (  а. с.   54, 200   ).

30   травня   2024 року  від  представника     відповідача  - адвоката   Приліпко   І.Л. надійшли  додаткові  пояснення,  відповідно   до яких   позов   просила   задовольнити  частково з огляду на   висновки  експерта  № 02/04-24   від 02  квітня  2024 року, а також  стягнути з    позивача та користь  відповідача    витрати на  правову   допомогу в  розмрі  9 930  грн.   00 коп. та  витрати на  проведення  експертизи в  розмірі  4 200  грн. 00 коп. (  а. с. 202-204 ).

Окрім того,  подала  заяву  про розгляд  справи у  її   відсутність та  відсутність   відповідача  ОСОБА_1    (  а.с.  212 – 213  ). 

За правилами   ч. 3  ст. 211  ЦПК  України,   учасники   справи мають право   заявити    клопотання   про розгляд  справи  за  його відсутності. Якщо таке  клопотання   заявили  всі  учасники   справи,  судовий розгляд  справи   здійснюється   на підставі  наявних  у  суду   матеріалів.

Зважаючи на те,  що   всі  учасники  справи заявили   клопотання про   розгляд   справи   за  їх   відсутності,  суд   приходить     до висновку  про розгляд  справи   на   підставі  наявних у  суду   матеріалів.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом  верховенства права,  приходить до наступних   висновків. 

Так, із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 03  липня   2020 року, о   12  год.   10  хв. по вул.  Степового   Фронту в  сел. Шишаки  Полтавської області,  керуючи мопедом  марки « Suzuki Lets », державний номерний знак  НОМЕР_2 , у порушення   вимог  п. 16. 1  ПДР України, при  виїзді на нерегульоване  пререхресття, не надала   переваги в  русі  автомобілю   марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , допустивши   з ним зіткнення, що  спричинило   пошкодження  транспортних   засобів   (  а. с.  5 ).

Постановою Шишацького  районного суду Полтавської області  від   24 липня 2020 року,  яка набрала законної   сили 11 серпня  2020 року,  ОСОБА_1   визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї  адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 5-6).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Транспортний засіб марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_3   (а.с. 9).

Майнові інтереси ОСОБА_3 , пов`язані з використанням належного йому транспортного засобу, були застраховані за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/6764975/1705/20  від   02 липня  2020  року,  укладеним з ПрАТ « СК « ПРОВІДНА » (  а.с. 8, 18 ).

Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність  відповідача  ОСОБА_1 не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

06 липня  2020 року ОСОБА_3 , як власник пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля  марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , звернувся до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» із заявою про факт настання  події  (а.с. 8 ).

Відповідно до страхового акту № 2300311500  від   21 липня 2020  року,   розмір страхового відшкодування становить 75 307 грн. 05  коп. (  а. с.  11  ).

22 липня  2020 року  ПрАТ «СК «Провідна» перерахувало на рахунок ТОВ «Дилерська  компанія Полтава  -  Автосвіт » страхове відшкодування у розмірі 75 307 грн. 05  коп. (  а. с.   13  ).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію від 28  серпня  2020   року з вимогою перерахувати суму боргу ( а. с.  14 – 15  ).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 75 307 грн. 05  коп.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування`до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1,6 статті 81 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до  висновку   експерта  № 02/04/24  від 02  квітня   2024 року, вартість відновлювального   ремонту автомобіля марки « Ford Kuga », державний номерний знак  НОМЕР_1 , пошкодженого  в  результаті   дорожньо – транспортної   пригоди, яка сталася  03 липня   2020 року,  станом  на   20  липня   2020  року, становить  25 442 грн. 65  коп.   (  а. с.  174 – 182  ).

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 р. у справі №387/266/17).

Підстав для неврахування висновку експерта суд не вбачає, вказаний висновок експерта жодним чином не спростований сторонами.

З огляду на це, виходячи з реальної вартості відновлювального ремонту в розмірі 25 442 грн. 65 коп. визначеного висновком експерта, суд вважає обгрунтованим позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1   на користь  позивача суму страхового відшкодування у розмірі -  25 442  грн.  65   коп.

Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1   не було запрошено для участі в проведенні огляду транспортного засобу, як заінтересована особа, оскільки відповідно до п. 5.2. Методики, вимога про виклик заінтересованої особи не є імперативною, і виклик таких осіб здійснюється лише у разі потреби. Тому відсутність відповідача не спростовує правильність проведення такого огляду, оскільки факт ідентифікації всіх пошкоджень підтверджується фотододатками. При цьому відповідач не спростував обставин зафіксованих пошкоджень автомобіля.

Згідно ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України,  судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким   чином, позивачем  при  поданні  позову  сплачений  судовий   збір у розмірі 2 684 грн. 00   коп.

Зважаючи на   часткове за задоволення  позову,  з   відповідача   на  користь позивача     підлягають  стягненню  судові   витрати, що складаються з   сплати  судового розбору, у  розмірі 907 грн.   19   коп.,  який   розрахований за  наступною формулою: 25 442  грн. 65  коп. (  сума  задоволених   вимог   х 100 : 75307  грн. 05  коп.   (  сума  заявлених   вимог ) + 33.8; 2 684. 00  (  сума  сплаченого судового збору  ) х 33.8 = 907   грн.   19 коп. 

Разом  з  цим,   відповідач  у  звязку з   розглядом  справи   понесла  втрати,  що   пов`язані з   проведенням  експертизи, у  розмірі  4 200  грн.  00  коп.  (  а.с. 208,   зворот   ) та  витрати  на  правову  допомогу   в  розмірі   15  000  грн. 00 коп.

Таким  чином,   з позивача на  користь   відповідача  підлягає   стягненню 1 419  грн.   60 коп., понесених   витрат на  проведення   експертизи,  що   вираховано за   наступним розрахунком: 4200.00 х 33.8 = 1 419   грн.   60   коп.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно позиції Верховного Суду висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19,  витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Обґрунтовуючи розмір витрат на правову допомогу, позивачем долучено до позовної заяви копію договору про надання правової допомоги від 24 липня 2023 року та додаткові  угоди  від 24 липня  2023 року та 15 вересня   2023 року.

Згідно п. 1   зазначених додаткових   угоди, загальна  вартість правової допомоги, що надається виконавцем – адвокатом  Приліпко І.Л., складає 15 000 грн. 00 коп.   ( а. с.  205, зворот; 206  ).

Підставою для оплати даного договору є акт  прийняття  - передачі наданих послуг від 29  травня  2024 року  (  а. с. 206 зворот  -  207  ).

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах відповідача, суд  вважає, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в загальному розмірі 15 000 грн. 00 коп.  є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Доводів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу  відповідачем  суду не  надано,  відтак вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача з огляду на  часткове задоволення заявлених вимог.

Таким  чином,   з  позивача   на  користь відповідача   підлягає   стягненню 5 070  грн. 00 коп. у рахунок   відшкодування   витрат на правову  допомогу  ( 15 000. 00 х 33.8 = 5 070.00.   ).

На підставі  викладеного, статтями 4, 19, 82,  259, 263 – 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позов  Приватного акціонерного товариства  « Страхова  компанія « ПРОВІДНА » до  ОСОБА_1    про   відшкодування    шкоди в порядку   суброгації,   -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,   зареєстрованої   за  адресою:   АДРЕСА_1 ,   реєстраційний номер  облікової картки  платника  податків – НОМЕР_4 , на  користь Приватного акціонерного товариства  « Страхова  компанія « ПРОВІДНА » (   код  ЄДРПОУ 23510137 )  25 442   грн. 00 коп.  у   рахунок  відшкодування   шкоди в порядку   суброгації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,   зареєстрованої   за  адресою:   АДРЕСА_1 ,   реєстраційний номер  облікової картки  платника  податків – НОМЕР_4 , на  користь Приватного акціонерного товариства  « Страхова  компанія « ПРОВІДНА » (   код  ЄДРПОУ 23510137 )  907  грн.   19   коп. судових  витрат,  що   пов`язані з   сплатою  судового   збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства  « Страхова  компанія « ПРОВІДНА » (   код  ЄДРПОУ 23510137 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,   зареєстрованої   за  адресою:   АДРЕСА_1 ,   реєстраційний номер  облікової картки  платника  податків – НОМЕР_4 , судові  витрати, пов`язані з  залученням   експерта, в розмірі  1 419  грн.   60   коп. та   витрат на  правову  допомогу в розмірі  5 070 грн. 00 коп.

Рішення  суду   може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду,  шляхом  подачі  апеляційної  скарги,  протягом  тридцяти  днів  з дня  його проголошення.

Учасник  справи, якому  повне рішення не було вручено у день  його проголошення має право на поновлення  пропущеного строку на апеляційне  оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня  вручення  йому  повного  тексту  рішення.

Рішення суду   набирає законної  сили  після  закінчення  строку  подання  апеляційної скарги  всіма  учасниками   справи,  якщо   апеляційну  скаргу не  було подано.

У разі подання  апеляційної скарги  рішення, якщо його не  скасовано,  набирає законної сили після повернення   апеляційної скарги, відмови у  відкритті  чи закритті  апеляційного провадження або прийняття  постанови   суду апеляційної   інстанції   за наслідками   апеляційного  перегляду.

Головуючий суддя: