Справа № 188/906/24

Провадження № 1-кп/188/229/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі  головуючого судді ОСОБА_1 , 

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

вивчивши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041530000003 від 02.01.2024, стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, якому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

                                                       ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходиться вказане кримінальне провадження з обвинувальним актом.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу на строк 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, скоєного за таких обставин, які прокурор вважає встановленими.

ОСОБА_3 у невстановлений час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання наркотичних речовин, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, умисно, незаконно придбав кристалічну речовину загальною масою 0,0693 г, яка містить психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 0,0514 г, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , з метою подальшого незаконного збуту.

Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконний збут вказаної психотропної речовини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_3 , перебуваючи на автостоянці шахти «Ювілейна» по АДРЕСА_2 , 13.02.2024 приблизно о 15.36 незаконно збув ОСОБА_6 (анкетні дані особи легендовані) один прозорий сліп-пакет з кристалічною речовиною масою 0,0693 г, яка містить психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 0,0514 г, за що отримав від ОСОБА_6 (анкетні дані особи легендовані), грошові кошти у розмірі 500,00 грн.

14.02.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

14.02.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Строк дії запобіжного заходу закінчується 12.04.2024. Вказану ухвалу слідчого судді ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.03.2024 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.04.2024 з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення вказаного злочину підтверджується доказами, дослідженими слідчим суддею Петропавлівського районного суду та вказаних в ухвалі слідчого судді від 14.02.2024.

Прокурор звертає увагу суду на те, що обвинувачений має постійне місце проживання,   не одружений,   однак дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованих йому злочинів та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Наявність ризику спроби переховуватися від суду прокурор підтверджує тим, що стосовно ОСОБА_3 мається обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім того, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення прокурор підтверджує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного зі збутом психотропних речовин, яке за своїм змістом є триваючим та корисливим, за що обвинувачений отримував додаткові матеріальні блага для себе.

Прокурор обґрунтовує неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів тим, що особисте зобов`язання, особиста порука або застава виключає фактор обізнаності публічним обвинуваченням про постійне місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 , тому останній, користуючись цим, може вчинити дії, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим самим зашкодити проведенню судового розгляду.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, хоч обвинувачений ОСОБА_3 і повинен буде перебувати у визначеному судом місці у визначений час, проте неможливо виключити, що обвинувачений ОСОБА_3 у нічний час, користуючись відсутністю контролю за його діями, може залишати своє помешкання.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і обґрунтував наявні ризики.

Захисник вважає можливим задовольнити клопотання прокурора частково,  змінивши  запобіжний  захід на нічний домашній арешт, щоб обвинувачений міг працювати за місцем своєї роботи та утримувати свою хвору матір, яка потребує утримання, догляду та лікування.

Обвинувачений   підтримав позицію свого захисника, запевнив суд, що не буде впливати на свідків, буде з`являтися до суду, працювати за місцем роботи.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.       

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор   довів наявність всіх обставин, передбачених  ч. 1 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), викладену  в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно.        Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Прокурором    обґрунтовано наявність   ризиків   переховуватися від   суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні  кримінального правопорушення,  за  яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми  років. Вже дослідженими судом доказами це обвинувачення не спростоване.

Застосування до обвинуваченого   більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти  встановленим ризикам.

Відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання

про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі, переховування особи від правосуддя та здійснення впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних. При цьому зазначено, що перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення впливу на свідків та потерпілих, переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів

Суд вважає, що з огляду на існування вказаного ризику, враховуючи конкретні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід  у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від  15 лютого 2024 року.

У пункті 20 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013  № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що дія ухвали про застосування запобіжного заходу припиняється після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Виходячи з того, що постановлення ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів не припиняє дію попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою від 15 лютого 2024 року та не скасовує її, суд продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали суду від 11 квітня 2024 року, тобто з 23 години 40 хвилин 10 червня 2024 року.

Отже, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою тривалістю 60 днів, продовжений цією ухвалою суду, рахується з 23 години 40 хвилин 10 червня 2024 року до 23 години 40 хвилин 08 серпня року, що не порушує права обвинуваченого і не є триманням під вартою понад 60 днів з моменту постановлення останньої ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд погоджується із запропонованим прокурором розміром застави у 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 244 240 (двісті сорок чотири тисячі двісті сорок) гривень, враховуючи обставини справи та наявність воєнного стану.

На підставі ст. 194 КПК України у разі внесення застави на обвинуваченого слід покласти обов`язки, запропоновані прокурором, внаслідок невиконання яких до обвинуваченого буде застосовано більш суворий запобіжний захід

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 314-316, 369, 392-395 КПК України, суд

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора  про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів після закінчення дії попередньої ухвали суду  з   23 години 40 хвилин 10 червня 2024 року  до 23 години 40 хвилин 08 серпня 2024 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 244 240 (двісті сорок чотири тисячі двісті сорок) гривень.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

не відлучатися з м. Першотравенська  Дніпропетровської області;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

утримуватися від спілкування із свідками, як безпосередньо так і через третіх осіб, за винятком участі у процесуальних діях, в тому числі і через адвокатів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному

виконанню після її оголошення. 

Копії цієї ухвали вручити  захиснику, прокурору та направити   начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручення обвинуваченому.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти  днів з дня її оголошення безпосередньо  до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.                           

Суддя ОСОБА_1