П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
Справа номер 2-а-226/10/1023
14 жовтня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючого Малишенко Т.О.
при секретарі Брагіда А.А.,
сторони не явилися
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області, третя особа: інспектор ДПС Куликівського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції Степко Сергій Михайлович – про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и в :
У вересні 2010 року до Славутицького міського суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У позовній заяві посилається на те, що 15.09.2010 року близько 12-50 год. він рухався по а/д Славутич – Пакуль – Чернігів, керуючи транспортним засобом ЗАЗ-110217, державний номерний знакНОМЕР_1. На в’їзді до м. Чернігова побачив на узбіччі службовий автомобіль ДАІ і на деякій відстані від нього на правій смузі руху автомобіль марки ДАФ з номерним знаком НОМЕР_2, який займав значну частину проїзної частини правої смуги руху, тому змушений був завчасно перестроїтися на ліву смугу для подальшого руху. Крім того, попереду був поворот наліво у селище Радянська Слобода, куди йому необхідно було заїхати у справах, тому рух по лівій смузі був цілком правомірним. Після здійснення цього маневру, приблизно за 100-150 метрів до вищевказаного транспортного засобу, був зупинений працівником ДАІ, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення вимог п.11.5 ПДР України. Постанову вважає незаконною, оскільки вимоги п. 11.5 ПДР України він не порушував, так як на ліву смугу руху виїхав з метою уникнення аварійної ситуації та оскільки мав намір здійснити поворот наліво у с. Радянська Слобода. Інспектор ДАІ його пояснення при винесенні постанови до уваги не взяв. За таких обставин просив визнати неправомірним рішення інспектора ДАІ про притягнення його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу правопорушення.
На розгляд справи ОСОБА_1 не явився, подав заяву про проведення слухання справи без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач та третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло. Заперечень проти позову не подано. За таких обставин справу розглянуто при наявних матеріалах у відсутності відповідача та третьої особи.
Вивчивши матеріали даної справи, оглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно позивача, надавши належну оцінку дослідженим доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до постанови серії СВ № 147398 від 15.09.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Із змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 15.09.2010 року о 12 год. 50 хв. на а/д Чернігів – Пакуль – КПП Славутич, на під’їзді до м. Чернігів, керував автомобілем ЗАЗ-110217, номерний знак НОМЕР_1, та на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі в той час як права смуга для руху в тому ж напрямку була вільна, чим порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі - п.11.5 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Ч.2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції та інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами про початок руху чи зміни його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху України визначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
В судовому засіданні встановлено, що дії позивача відповідали вимогам п.11.5 ПДР України, оскільки на ліву смугу руху він перестроївся завчасно для здійснення повороту наліво, а також у зв'язку з тим, що права смуга руху була зайнята патрульним автомобілем ДАІ та автомобілями, які були зупинені працівниками ДАІ. Дані обставини підтверджуються фотознімком, зробленим на місці зупинки, доданим позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено в судовому засіданні вищевказані вимоги закону при винесенні постанови інспектором ДАІ виконані не були, оскільки не було враховано ряд обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві згідно ст.69 КАСУ є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у постанові обставин. Фото- чи відеофіксація не здійснювалася. За таких обставин докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому порушення Правил дорожнього руху відсутні.
Зважаючи на вищевикладене оскаржувана постанова не може вважатися правомірною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним рішення інспектора ДПС Куликівського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Степко Сергія Михайловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову серії СВ № 147398 по справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2010 року, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, і якою на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Копію постанови направити сторонам для ознайомлення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя