УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/7809/19

адміністративне провадження № К/990/19618/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю.,Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення,-

УСТАНОВИВ:

20.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №160/7809/19.

З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково:

- визнано протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу";

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати за оплату судової експертизи у розмірі 5000, 00 грн;

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення у справі №160/7809/19 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/7809/19.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 01.05.2024 суд апеляційної інстанції виходив з того, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог статті 139 КАС України, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги, а оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підтримував позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (позивачки), якій було відмовлено в задоволенні позовних вимог постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 та відсутні підстави для задоволення його клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої та другої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з частиною одинадцятою статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується нею за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така третя особа заявлені позовні вимоги.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, вірно застосував положення статті 252 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 139, 252, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду