ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2024 р.м. Одеса  Справа № 916/925/24

      Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., за участю секретаря судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом: Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6 ” (73489, Херсонська область, м.Херсон, селище Благовіщенське, вул.1 Травня,буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи  ЄДРПОУ 02548208)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

до відповідача: Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5,  ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 05396638)                                                             

про зобов`язання вчинити певні дії     

Представники:

від позивача-Кедровський О.Ю.-керівник

від відповідача – Кізім Т.О., за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Державний навчальний заклад “Білозерське професійно-технічне училище №6” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” про зобов`язання відновити розподіл електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01 квітня 2024р. об 11:00.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

До канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що 10 листопада 2023 року внаслідок обстрілу російською федерацією території Херсонської міської об`єднаної територіальної громади (до складу якої входить с.Благовіщенське (старе найменування – с. Петровського)) було пошкоджено КТП – 780 (комплектна трансформаторна підстанція) - пошкоджений силовий трансформатор.

    Електрична енергія розподіляється Позивачеві за схемою нормального режиму роботи його електроустановок через КТП – 780.

   Трансформаторна підстанція КТП-780 не перебуває у власності або у користуванні Товариства, а належить Херсонській міській об`єднаній територіальній громаді. Херсонська міська об`єднана територіальна громада не виконує аварійно-відновлювальних робіт, внаслідок чого споживач лишається знеструмленим.

      Виконання робіт працівниками Товариства становить загрозу для їх життя та здоров`я, оскільки територія с.Благовіщенське знаходиться у безпосередній близькості від окупованих територій, з яких системно ведуться обстріли правобережної частини Херсонської області. Товариство не може вимагати від працівників виконання робіт, що становлять загрозу для їх життя та здоров`я.

  НКРЕКП прийнято нормативно-правовий акт, яким визначено, що проведення відновлювальних робіт має здійснюватись після завершення бойових дій, обстеження територій на предмет наявності/відсутності вибухонебезпечних предметів та за погодженням з військовою адміністрацією.

         По суті спору відповідач зазначає про наступне.

         24 лютого 2022 року озброєні формування російської федерації вторглись на територію України у тому числі через Херсонську область. Лівобережна частина Херсонської області була повністю окупована у день вторгнення – 24 лютого 2022 року, а з 28.02.2022 року було тимчасово окуповано іншу частину Херсонської області (правобережна частина, у тому числі місто Херсон). На території як лівобережної так і правобережної частини Херсонської області точились кровопролитні бої, а місто Херсон поступово переходило під контроль країни-окупанта.

       Так, 25 лютого 2022 року озброєні формування російської федерації подолали    відстань від території тимчасово окупованої АР Крим до передмістя Херсона – м.Олешки та у цей же день почалися важкі бої за контроль на «Антонівським мостом», який поєднує лівобережну та правобережну частину Херсонської області та дає доступ як до міста Херсона, так і до траси, що веде на м.Миколаїв, Одесу та інші регіони країни.

      Бої за Антонівський міст тривали до 28 лютого 2022 року та завершилися поразкою української сторони. Відтак, з 28 лютого 2022 року розпочалась тимчасова окупація правобережної частини Херсонської області.

        По мірі просування воєнних російської федерації вглиб Херсонської області російські військові знищували та руйнували майно фізичних осіб, юридичних осіб, розстрілювали цивільних та нищили інфраструктуру області.

        За таких обставин Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

        Даний Указ неодноразово подовжувався протягом 2022-2024 років (Укази Президента України №133/2022 від 14.03.2022; № 259/2022 від 18.04.2022; № 341/2022 від 17.05.2022; № 573/2022 від 12.08.2022; № 757/2022 від 07.11.2022; №58/2023 від 06.02.2023; № 254/2023 від 01.05.2023; № 451/2023 від 26.07.2023; № 734/2023 від  06.11.2023; № 49/2024 від 05.02.2024).

Востаннє, Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

      Також Указом Президента України 24.02.2022 № 64/2022 передбачено, що у зв`язку із  введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

       Тож, станом на сьогодні на всій території України триває воєнний стан та можуть обмежуватись певні Конституційні права і свободи людини і громадянина.

        25 квітня 2022 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ за № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» від 25 квітня 2022 р. відповідно до якого Херсонська область є територією, що перебуває в окупації.

       Місто Херсон було звільнено від російських загарбників 11 листопада 2022 року.  

     З 14 листопада 2022 року почалися обстріли міста та передмістя Херсона (у том  числі, населених пунктів Херсонської міської об`єднаної територіальної громади), які за півтора роки, що минули від деокупації міста, лише посилились. Тож, частина розподільчих мереж Відповідача безповоротно зруйнована, інша – зазнає постійної руйнації внаслідок системних атак ворога. Внаслідок цього працівники Товариства цілодобово спрямовують свої зусилля на відновлення розподільчих мереж Відповідача за для надання населенню та не побутовим споживачам (юридичні особи) послуг з розподілу електричної енергії.

       Відповідач наполягає, що такі роботи мають проводитись виключно за умови належної безпекової ситуації на місці виконуваних робіт.

      Згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права  і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

       Постановою НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 «Про затвердження Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану» затверджено  Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (надалі – Тимчасовий порядок).

       Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 вказано на те, що оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об`єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.

Сам Тимчасовий порядок регулює відносини щодо організації дій з відновлення операторами систем розподілу (яким є Відповідач) у період дії в Україні воєнного стану електропостачання споживачів, населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх  складових внаслідок проведення бойових дій на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, та/або виконання заходів із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподіл, а  саме:

- виконання ремонтних робіт в електричних мережах ОСР;

- організація тимчасових схем живлення (у випадку тотальних пошкоджень постійних схем електропостачання та їх тривалим відновленням) споживачів, населених пунктів;

- будівництво (тотальне відновлення) джерел живлення (у випадку неможливості організації схеми електропостачання діючими джерелами живлення);

- виконання заходів із Захисту.

       Такі дії, згідно даного Тимчасового порядку, повинні проводитись  Оператором системи тільки після: закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»; за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу, що видається цілком обґрунтованим з огляду на пріоритет безпеки життя та здоров`я людини і громадянина.

     Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Херсонська міська громада Херсонського району Херсонської області (код UA65100150000057191) Херсонської області з 01.05.2023 віднесено до території активних бойових дій. Дата можливості припинення активних бойових дій станом на поточну дату не визначена.

      Відповідач звертає увагу суду на те, що територія с.Благовіщенське Херсонської міської громади Херсонського району Херсонської області, на якій розташований об`єкт Позивача, знаходиться у безпосередній близькості (менше 1,5 км по прямій лінії до урізу води та менше 5 км до о.Білогрудове Голопристанської об`єднаної територіальної громади Херсонської області) від військ країни –агресора – російської федерації, які окопалися на лівому березі Херсонської області та не полишають спроб перемістити диверсійні групи на правобережну

частину Херсонщини.

      За даними DeepState (карта бойових дій) дельта р.Дніпро (Дніпровські плавні – озера,  заплави, острови, заболочені ділянки тощо), що розділяє лівобережну та правобережну частину області, є так званою «сірою зоною», на якій активно ведуться бойові дії (у тому числі із засобами масового ураження). Відтак, цивільному населенню, у тому числі, ремонтно-аварійним бригадам, на даних територіях перебувати вкрай небезпечно.

      14 вересня 2023 року Рада оборони Херсонщини оголосила про обов`язкову  евакуацію сімей із дітьми з міст і сіл, які перебувають під регулярними обстрілами російських військових. У переліку – низка населених пунктів, які належать до Херсонського і Бериславського району. До переліку пунктів, з яких має бути проведена обов`язкова евакуація сімей з дітьми увійшли наступні населені пункти: Веселе, Берислав, Новоберислав, Зміївка, Червоний Маяк, Тягинка, Львове, Ольгівка, Бургунка, Миколаївка, Одрадокам`янка, Милове, Качкарівка, Дудчани, Новокаїри, Золота Балка, Михайлівка, Гаврилівка, Осокорівка, Микільське, Понятівка, Токарівка, Білозерка, Берегове, Велетенське, Дніпровське, Антонівка, Садове, Комишани, Зимівник, Приозерне.

13 жовтня 2023 року обов`язкову евакуацію оголосили ще з 3-х населених пунктів Херсонської області - це Станіслав, Широка Балка, Олександрівка. Тож, безпекова ситуація у населених пунктах, розташованих уздовж р.Дніпро та заплав є критичною для цивільного населення.

     Як зазначалось вище, Конституцією України визначено спрямованість діяльності держави на захист життя та здоров`я людини і громадянина.  Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» вказано на те, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

       Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

        За статтею 2 Кодексу законів про працю України працівники мають право на здорові і безпечні умови праці. Нормальними умовами праці (стаття 88 КЗпП України) вважаються здорові та безпечні умови праці.

   За статтею 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

       Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.   Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що  становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров`я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

         За умовами трудового договору, роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору та з урахуванням особливостей спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III Б Кодексу законів про працю України.

Умовами трудових договорів між працівниками АТ «Херсонобленерго» та адміністрацією не передбачено виконання робіт та обов`язків у зоні активних бойових дій з небезпекою для їх життя та здоров`я, а забезпечення безпеки працівників є пріоритетним завданням для Товариства.

     За частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону праці» працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, що узгоджується з положенням  Конституції України та Кодексу законів про працю України.

       За статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

       Іншими словами, Товариство не може забезпечити безпеку працівників при виконанні ними аварійно відновлювальних робіт у зоні бойових дій, а працівники мають законне право відмовитись від виконання дорученої їм роботи, адже остання несе загрозу для їх життя та здоров`я.

       Крім того, НКРЕКП, як Регулятором, прийнято нормативно-правовий акт (постанова  від 20.04.2022 № 386), яким вказано оператором систем розподілу на проведення огляду, аналізу та оцінки масштабу заподіяних пошкоджень, необхідних для відновлення об`єктів електричних мереж виключно після завершення бойових дій на певній території.

       Таким чином, територія Херсонської області від початку війни перебувала в тимчасовій окупації, а після її звільнення – визнана зоною активних бойових дій.

       Захоплення Херсонської області та її окупація визнається державою та підтверджена наказом № 75 від 25 квітня 2022 р. «Про затвердження Переліку територіальних  громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» (це найперший документ, яким визначений перелік тимчасово окупованих територій після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України).

        Воєнні дії на території Херсонської області після деокупації підтверджуються як  інформацією у засобах масової інформації, повідомленнях посадових осіб органів державної влади, так і наказом № 199 від 13 липня 2023р. «Зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за N 1668/39004.»; Рішеннями Ради оборони Херсонської області від 13 жовтня 2023 р. та від 14 вересня 2023 р. щодо обов`язкової евакуації з 35 населених пунктів Херсонської області.

       За статтею 6 Конституції України влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За нормами Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність. За статтею 27 Конституції України обов`язок держави - захищати життя людини.

      Держава реалізує свої функції через відповідні органи, у тому числі, органи судової влади України, які покликані забезпечувати утвердження прав і свобод людини як головного обов`язку держави (стаття 6 Конституції України).

    Відповідач зазначає, що відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 2 до Додаткової угоди від 15 липня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004) електропостачальна організація (Відповідач) несе відповідальність за будівельну частину та все електрообладнання ПС «Очисні споруди» до опори 209 фідера « 3109»; Споживач – за захисну апаратуру в н/в щиті КТП-780, прилади обліку енергії, ПЛ-0,4 кВ до об`єктів училища, всі електромережі та все електрообладнання училища.

Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на спілній межі токорозподілу з ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» (старе найменування АТ «Херсонобленерго») не має. Електропостачальна організація (Відповідач) несе відповідальність за будівельну частину та все електрообладнання ПС «Очисні споруди», ПЛ-6 кВ від ПС «Очисні споруди» до опори №209 фідера « 3109».

Споживач несе відповідальність за захисну апаратуру в н/в щиті в КТП-780, прилади обліку електроенергії, ПЛ-0,4 кВ до об`єкті училища, всі електромережі та все електрообладнання училища. З однолінійної схеми вбачається, що силовий трансформатор, розташований у КТП-780, належить до комунальної власності міста Херсон,\ не перебуває ані у власності, ані у користуванні Відповідача, а КТП -780 є абонентською.

     Відповідач зазначає, що за абзацом третім п.п.5 п.11.2.4 Кодексу систем розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 310 (надалі – КСР) ОСР та суміжний ОСР не несуть відповідальність за недотримання параметрів якості електричної енергії, визначених державними стандартами, якщо зазначене виникло не з їх вини.

       Тобто, припинення розподілу та тривалий час знеструмлення Позивача по-перше, виник не з вини Відповідача; по-друге, НКРЕКП (який відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) визначило, що у зоні бойових дій відновлення мереж відбувається після завершення бойових дій (відсутність загрози для життя працівників); по-третє, права Позивача на отримання послуг з розподілу електричної енергії явно не співмірні із правом на життя та здоров`я працівників Товариства, гарантованими Конституцією та Законами України. Вчетверте, Відповідач не є власником пошкоджених електричних мереж.

Відтак, захист прав та інтересів Позивача у частині поновлення його права на належне отримання послуг з розподілу електричної енергії є явно непропорційним тим негативним наслідкам, що можуть бути спричинені виконанням такого рішення. Тим більше, що Відповідач не є власником пошкодженого електричного обладнання.    

27.03.2024р. за вх. №12779/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач зазначає , що відповідач вказує, що КТП-780 не перебуває в його власності або користуванні та належить Херсонській міській громаді, при цьому доказів такої приналежності не наводить.

Відповідно до пп.11.6.1. п.11.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, для забезпечення розподілу електричної енергії електричними мережами, що не належать ОСР, між ОСР та відповідним власником мереж, який не є ОСР (основним споживачем), укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж за типовою формою у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Отже, якщо, як стверджує відповідач, КТП-780 належить Херсонській міській раді то між нею та АТ «Херсонобленерго» має бути укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж, який не доданий до відзиву.

На підтвердження приналежності Херсонській міській раді КТП-780 відповідач посилається на додаток № 2 до Додаткової угоди від 15 липня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, яка втратила чинність 11 січня 2016р. була укладена додаткова угода до того ж договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, у додатку 2 до якої зазначено, що КТП-780 є мережами не визначеного власника, а силовий трансформатор (ТМ-250 кВА) який власне і пошкоджений, є власністю відповідача (зазначена додаткова угода додавалась до позовної заяви).

Оскільки мережами училища здійснюється передача (транзит) електроенергії до інших споживачів (субабонентів) то між закладом та компанією, як того вимагає Кодекс систем розподілу, укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011р. Користувачем мереж згідно цього договору є відповідач (в тій назві компанії яка була на той момент).

Додатком № 4 до цього договору є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Пунктом 1 цього Акту визначено балансову належність електромереж та установок, за відповідачем (користувач) визначено: роз`єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі №209 магістральної ПЛ- 6 кВ фідера « 3109» П/ст «Очисні споруди», ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА. Пунктом 3 Акту визначено, що користувач (відповідач по справі) несе відповідальність за: роз`єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі №209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера « 3109» П/ст «Очисні споруди», ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА.

Отже, згідно Акту до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011р. пошкоджений силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), КТП-780, повітряна високовольтна лінія яка живить цю КТП та роз`єднувач перебували на балансі відповідача.

11 січня 2016р. було укладено Додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011р. якою викладено в нових редакціях Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін і Однолінійну схему.

Згідно Акту тепер на балансі та відповідальності користувача мереж (відповідача по справі) перебуває будівельна частина та все обладнання ПС «Очисні споруди», ПЛ-6 кВ фідера « 3109» ПС 35/6 кВ «Очисні споруди» - до оп. №230 фідера « 3109», ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ-6 до ЩВУ Благовіщенського храму. Згідно однолінійної схеми КТП-780 та частина лінії електропередач значиться як мережі невизначеного власника.

Отже, за період з 19.05.2011р. (укладання договору про спільне використання мереж) до 11.01.2016. (укладання додаткової угоди) частина мереж (сама КТП та частина високовольтної лінії) якимось чином, можливо, вибула з балансу відповідача, але сам силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), який пошкоджено, на даний час перебуває на балансі та у відповідальності відповідача.

В додатку № 7 до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011р. є Однолінійна схема, згідно якої від КТП-780 отримують електроенергію позивач, селище Петровського та СТ «Труд» інші абоненти відсутні.

А вже в Однолінійній схемі в редакції визначеній додатковою угодою від 11.01.2016р. до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №725 від 19.05.2011р. з`являється новий абонент Благовіщенський храм.

Питання яким чином відповідач приєднав нового абонента від КТП-780, яка нібито йому не належить, поки що залишається без відповіді.

Отже, відповідач не тільки користується цією КТП для розміщення свого силового трансформатора, та здійснення своєї комерційної діяльності, а й фактично розпоряджається нею, зокрема підключаючи нових абонентів.

Також, орієнтовно в кінці 2017р., відповідач здійснив прокладання нової високовольтної лінії електропередач для заживлення нової КТП установленої в с.Благовіщенське, шляхом відпайки від лінії що живить КТП-780 (скріни з Гугл карти додаємо) при цьому відповідач зазначає, що частина лінії яка живить КТП-780, нібито, не перебуває в них на балансі.

Враховуючи, що відповідач фактично більше 5 років користується та розпоряджається як КТП-780 на якій встановлено трансформатор компанії так і лінією яка живить цю КТП, які згідно наявних документів з 11.01.2016р. (укладання додаткової угоди до договору про спільне використання мереж) значились як мережі невизначеного власника, вважаємо що АТ «Херсонобленерго» набуло права власності на цю частину мереж. Реєстрація права власності на рухоме майно, в даному випадку, не вимагається.

Позивач зазначає, що відповідач посилається на Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період  дії в Україні воєнного стану, але цей порядок не містить прямої заборони виконувати ремонтні роботи в зоні бойових дій (ми не говоримо про їх виконання безпосередньо під час обстрілів), а лише встановлює послідовність їх проведення.

Крім того такий порядок є підзаконним актом і не може відміняти норми Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України, вимоги ЗУ «Про ринок електричної енергії» і т.д.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач своїми діями фактично спростовує намагання довести, що не працює в зоні бойових дій.

Так з аналізу офіційного сайту відповідача (розділ новини https://ksoe.com.ua/company/news/) видно як відповідач зазначає про проведення відновлення електропостачання на Херсонщині, зокрема і в мікрорайоні Корабел «Острів» м.Херсона (https://ksoe.com.ua/company/news/nash-energetiki ryatuyutj-mkrorayon-ostrv-vd-temryavi/) який не просто розташований біля води, а фактично нею оточений (назва очевидна, скрін додаємо) і на значно ближчій відстані до лівого берега Херсонської області.

Отже відповідач суперечить сам собі і, або порушує нормативно правові акти на які посилається у відзиві (щодо роботи біля води та на території де ведуться бойові дії взагалі) або намагається ввести в оману суд.

Окремо позивач  зазначає,  що в позовній заяві не ставиться вимога у який саме спосіб повинно бути відновлено розподіл електроенергії (ремонт чи заміна силового трансформатора, тимчасове перепідключення, зміна схеми приєднання і т.д.).

Також не ставиться вимога щодо виконання якихось робіт безпосередньо працівниками відповідача. Відповідач не позбавлений права залучати підрядні організації.

22.02.2024р. за вх. № 7290/24 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких підтримує свої заперечення та наполягає на відмові у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач зазнчає, що 11.11.2022 відбулась деокупація м.Херсона та, відповідно, від окупантів та колаборантів було звільнено і адміністративні будівлі Товариства. Після повернення встановлено, що у адміністративних приміщеннях (поміж іншого) відсутня документація Товариства, у тому числі, договори та угоди, відновлення яких триває і по сьогодні.

За п.2.2.1 глави 2.2. розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі – ПРРЕЕ) межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, який, відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладається на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.   

Відтак, на підтвердження розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Позивачем та Відповідачем останнім до суду надано копію додатку №2 та додатку №7 до Договору про постачання електроенергії №725 від 16.04.2004 з яких вбачається, за яке саме обладнання несе відповідальність Відповідач.

Натомість Позивач надає до суду додатки № 4.1 та № 5.1 до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011 та звертає увагу суду на наявність в однолінійній електричній схемі мереж «невизначеного власника», висловлюючи хибне припущення про те, що пошкоджене обладнання належить Відповідачеві. Відповідач означене заперечує та зазначає, що бак трансформатора, що знаходиться у КТП-780, не відноситься до балансової належності Відповідача, а зазначення у схемі «невизначений власник» не означає відсутність такого власника в принципі.

Відповідач зазначає, що ним було надано до суду інформацію та документи, які лишились у наявності після пограбування Товариства та які доводять розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Товариством та іншими суб`єктами господарювання.

Також відповідач повідомляє, що КТП-780 (як комплектний об`єкт) в установленому законодавством України порядку АТ «Херсонобленерго» не передавалось.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 20.04.2022 затверджено Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (постанова НКРЕКП від 20.04.2022 № 386) (надалі – Порядок).

Пункт 2 Постанови № 386 зобов`язує операторів систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об`єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.

Означена постанова набрала чинності з дня її прийняття та станом на поточну дату не скасована. За п.1 Порядку він регулює відносини щодо організації дій з відновлення операторами систем розподілу (далі - ОСР) у період дії в Україні воєнного стану електропостачання споживачів, населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок проведення бойових дій на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, та/або виконання заходів із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу (далі - заходи із Захисту), а саме: виконання ремонтних робіт в електричних мережах ОСР; організація тимчасових схем живлення (у випадку тотальних пошкоджень постійних схем електропостачання та їх тривалим відновленням) споживачів, населених пунктів; будівництво (тотальне відновлення) джерел живлення (у випадку неможливості організації схеми електропостачання діючими джерелами живлення); виконання заходів із Захисту.   

   Пункт 2 Порядку визначає сукупність юридичних фактів (подій, які мають відбутись), після настання яких відбувається виконання огляду, оцінки та виконання ремонтно відновлювальних робіт. Підпункт 4 пункту 5 Порядку вказує на те, що у разі пошкодження електричних мереж, які належать не ліцензіату з розподілу електричної енергії (абонентських), якими здійснювалося електропостачання, зокрема побутових споживачів, за постійною схемою, ОСР має за наявності технічної можливості організувати схему електропостачання власними мережами (існуючими). За відсутності такої можливості, ОСР має повідомити військову адміністрацію (уповноважений орган) про необхідність залучення до робіт із відновлення власника цих мереж. Технічна можливість організувати тимчасову схему електропостачання Позивача, який не є побутовим, власними мережами Відповідача відсутня.

22.04.2024 року позивачем до суду надано клопотання про долучення відповіді Державної інспекції енергетичного нагляду України на лист Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6”.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 20.05.2024 року.

20.05.2024 року до суду надійшли заперечення відповідача на клопотання про долучення доказів, згідно яких вважає, що докази подані з порушенням норм процесуального закону та вважає, що відповідь НКРЕКП не містить обставин, які впливають на розгляд спору.

Суд розглянувши клопотання про долучення доказів представника позивача задовльняє вказане клопотання та долучає докази до матеріалів справи, з метою досягнення задач господарського судочинства та прийняття законного, обгрунтованого, справедливого рішення у даній справі.

За приписами ст.86  Господарського процесуального кодексу України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.  Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

      Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в  матеріалах справи.

      В судовому засіданні 20.05.2024р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, дослідивши докази та аргументи учасників справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами  справи, Між Державним навчальним закладом «Білозерське професійно-технічне училище № 6» та Акціонерним товариством «Херсонобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії №725 від 16.07.2004р.

Після розмежування функцій постачання та розподілу електричної енергії між різними підприємствами АТ «Херсонобленерго» є підприємством яке надає послуги з розподілу електричної енергії. На підставі раніше укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії, заклад з 01.01.2019р. приєднався до публічного договору з розподілу електроенергії з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України в порядку визначеному п. 2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 та отримує послуги з розподілу електроенергії.

З 10 листопада 2023р. року розподіл електроенергії закладу припинився. Позивачем  було повідомлено відповідача через кол-центр про відсутність електроенергії, заявку на відновлення розподілу електроенергії зафіксували. Пізніше декілька разів телефонували до кол-центру щоб дізнатись стан виконання заявки, отримували відповідь, що заявка зареєстрована очікуйте, про терміни виконання оператор не повідомляє.

Відповідно до п.6.1. Договору споживача з розподілу електричної енергії (https://ksoe.com.ua/statics/web/files/contract.pdf) Оператор системи зобов`язується: 1)виконувати умови цього Договору. 3)забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб Споживача в електричній енергії. 4)здійснювати розподіл електричної енергії Споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з п. 10.1. Договору Розподіл електричної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи: 1) без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

Відповідно до п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.

Заклад приєднано від одного джерела за ІІІ категорією (паспорт точки приєднання додається). Отже, у разі аварійної ситуації час на відновлення або заміну пошкодженого обладнання не повинен перевищувати 1 добу. На дату подання цієї позовної заяви заклад без електроенергії майже 3 місяці, що значно перевищує відведений для ремонту час, а отже відповідач порушує умови договору з розподілу.

Відповідно до п.11.5.1. Кодексу систем розподілу Послуги з розподілу електричної енергії надаються Користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом. Пунктом 11.5.2. Кодексу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії серед яких, зокрема, аварійні перерви електропостачання, але терміни їх усунення зазначені вище.

Згідно з підпунктом 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 27.12.2017    № 1470, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання Не надання послуг з розподілу електричної енергії та бездіяльність у їх відновленні, на нашу думку, є порушенням ще й ліцензійних вимог, в частині дотримання рівня надійності (безперервності) електропостачання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Отже, не надання послуг з розподілу і бездіяльність у їх відновленні свідчить про порушення відповідачем не лише умов договору з розподілу, а й вимоги нормативно- правових актів які регламентують таку діяльність.

        Позивачем надано відповідь Державної інспекції енергетичного нагляду України, в якій зазначено, що відповідно до пункту 8 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №77 (із змінами), Держенергонагляд здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

     На письмовий запит Міжрегіонального управління Держенергонагляду У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Управління), ОСР надав наступну інформацію: в листопаді 2023 року внаслідок бойових дій була пошкоджена комплектна трансформаторна підстанція (далі - КТП) № 780, внаслідок чого були знеструмлені об?єкти чотирьох юридичних осіб, в тому числі заявника; КТП-780 перебуває в зоні інтенсивних обстрілів, тому безпечні умови виконання її ремонту на сьогодні відсутні; ОСР не визнає за собою балансову належність на КТП-780; в ОСР відсутня інформація щодо балансоутримувача КТП-780; АТ «Херсонобленерго» не має на КТП-780 будь якої документаці; У минулі періоди ОСР не проводив технічне обслуговування К ТП-780; ОСР підтверджує існуваня водатків до Договору про спильне. згідористання мереж від 2016 року між АТ «Херсонобленерго» та заявником, експлуатаційну відповідальність трансформатора ТМ 250 кВА КТП-780 покладено на ОСР.

       Однак, ОСР вважає дану редакцію зазначеного договору помилковою, оскільки згідно з іншими наявними в ОСР документами КТП-780 є «безгосподарною»; ОСР здійснював підключення струмоприймачів Благовіщенського жіночого монастиря, знеструмлених в результаті пошкодження КТП-780, по тимчасовій схемі від іншої КТП.

      Відновлення електроживлення монастиря було організовано через перемичку, виконану самоутримним ізольованим проводом напругою 0.4 кВ. Три прольоти даної перемички були розміщені на опорах заявника. ОСР пояснює відсутність узгодження із заявником встановлення тимчасової лінії на опорах останнього тим, що зазначені опори не мали диспетчерських найменувань і визначити їх балансову належність при виконанні робіт можливості не було.

       Заяв від інших споживачів КТП-780 щодо відновлення розподілу електроенергії на той час до ОСР не надходило; АТ «Херсонобленерго» не планує ремонти зазначеної КТП, у тому числі заживлення інших знеструмлених споживачів, через бойові дії.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об?єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 20 квітня 2022 року №386 (із змінами), відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій, здійснюється після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт з розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Також, під час розгляду звернення ОСР повідомив Управління, що наразі в Господарському суді Одеській області розглядається позовна заява заявника до ОСР щодо відновлення розподілу електроенергії.

На підставі зазначеного, Держенергонагляд інформує про наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (із змінами), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 9 Закону України «Про ринок електричної енергії» (із змінами), Держенергонагляд відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний енергетичний нагляд за:

1) електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів);

2) дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і ереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за: забезпеченням надійного услектичних постачання електричної енергії споживачам; відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів; наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об?єктах споживачів електричної енергії першої категорії і  особливої групи першої категорії з надійності електропостачання; організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об?єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних екрмативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж; дотриманням встановленого нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам; дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів; забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів). Таким чином, вирішення питань встановлення власника чи

балансоутримувача майна та врегулювання договірних відносин між сторонами не належать до компетенції Держенергонагляду.

Також позивачем долучено відповідь НКРЕКП, згідно якої відповідно до обгрунтування питання щодо прийняття постанови НКРЕКП № 386 «Про завердження Тимчасового порядку ний операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодженняо еклів електричних мереж або іх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану», Тимчасовий порядок розроблено з метой виконання операторами системи розподілу (далі - ОСР) оперативних дій (заходів) з відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій на території здійснення ліензованої діяльності ОСР (або її частини) для належного (сталого). електропостачання побутових споживачів, населених пунктів та споживачів, які критично впливають на забезпечення життєдіяльності регіону (об?єктів побутової, соціальної, телекомунікаційної та промислової інфраструктури тощо) у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій, здійснюється після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) оператора системи розподілу, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, слід акцентувати увагу, що Тимчасовий порядок нe встановлює заборону на виконання відновлювальних/ремонтних робіт в електричних мережах на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР, а внормовує відповідний порядок дій ОСР/процедурні питання та фінансові механізми для якнайшвидшого відновлення електропостачання споживачів/користувачів систем розподіту у період дії в Україні воєнного стану.

Також, слід наголосити, що відповідно до статей 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСР зобов?язаний надавати послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

     ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

      Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

     Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

     У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

     Суд враховує  висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

       Відтак, судом  надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли між сторонами.   Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

           Дане  рішення суду  прийнято  у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі у судовому засіданні.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги  Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору  за подання позовної заяви  покладаються на відповідача  відповідно до  приписів  ст. 129  ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232,    233,    236-238,    240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.       Позов  Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище         № 6” (73489, Херсонська область, м.Херсон, селище Благовіщенське, вул.1 Травня,буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи  ЄДРПОУ 02548208)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    до Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5,  ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 05396638) – задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5,  ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 05396638) відновити розподіл електричної енергії Державному навчальному закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6” (73489, Херсонська область, м.Херсон, селище Благовіщенське, вул.1 Травня,буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи  ЄДРПОУ 02548208).

3. Стягнути з Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5,  ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 05396638)  на користь  Державного навчального закладу “Білозерське професійно-технічне училище № 6” (73489, Херсонська область, м.Херсон, селище Благовіщенське, вул.1Травня,буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи  ЄДРПОУ 02548208)  судовий збір  3 028 грн. (Три тисячі двадцять вісім гривень)00 коп.   

Повний текст рішення складено  31 травня 2024 р.

         Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

                                     Суддя                                                                             Т.Г. Пінтеліна