Справа № 353/183/24

Провадження № 2/353/136/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання – Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № L01.188.33111 від 13.11.2014 року, що становить 32600,55 грн. та складається з: 12914,65 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 4052,66 грн. заборгованості за відсотками; 15633,24 заборгованості за комісіями. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № L01.188.33111 від 13.11.2014 року. 07.07.2023 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками АТ «Ідея Банк». Відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим станом на дату укладення договору факторингу допустила заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 32600,55 грн., яку представник позивача просить стягнути на користь фінансової компанії. Також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

14.03.2024 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

26.03.2024 року представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивач частково усунув недоліки позовної заяви. Однак, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважав за можливе відкрити провадження у справі та справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з метою з`ясування обставин справи безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання нею заперечення, а позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Також вказаною ухвалою було зобов`язано представника позивача, у відповідності до вимог ст. 95 ЦПК України, до початку проведення першого судового засідання надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви, а також належним чином посвідчені документи долучені до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог. Явку представника позивача в судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 16.04.2024 року було визнано обов`язковою.

16.04.2024 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився та не виконав вимоги ухвали суду, а тому ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2024 року було повторно визнано обов`язковою явку та участь представника позивача «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судовому засіданні по даній цивільній справі, яке було відкладено на 10 год. 00 хв. 09.05.2024 року, а також повторно зобов`язано представника позивача надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви, а також належним чином посвідчені копії документів долучених до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог.

29.04.2024 року на адресу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від представника позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла заява про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку за допомогою додатку «EasyCon».

30.04.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області в задоволенні клопотання представника позивача про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було відмовлено.

07.05.2024 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на виконання вимог ухвали суду направив на адресу суду для огляду оригінали письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви, а також належним чином посвідчені документи долучені до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог.

09.05.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було визнано обов`язковою явку та участь представника позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судовому засіданні по даній цивільній справі, оскільки необхідно було встановити суму та період нарахування заборгованості, в т.ч. правове обґрунтування заборгованості по комісії.

03.06.2024 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на виконання вимог ухвали суду направив на адресу суду детальну виписку по рахунку боржника за період з 13.11.2014 року по 07.07.2023 року, яка містить деталізацію всіх видів нарахувань, зняття коштів та погашення заборгованості за кредитним лімітом. Стосовно нарахованої заборгованості по комісії представник позивача зазначив, що п. 1.3.1 Кредитного договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості банком, позичальник сплачує фіксовано щомісячну плату в розмірі 1,1900 % від початкової суми кредиту. Зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у т.ч. комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже поняття «плата за обслуговування кредитної заборгованості» та поняття «комісія» є тотожними. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі встановленій законом та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були обумовлені ним, а саме на отримання кредитних коштів позичальником, що були надані кредитодавцем ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.        

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розгляд справи провести у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивач подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, вимоги суду про обов`язкову участь в судовому засіданні та представлення для огляду оригіналів доказів доданих до справи не виконав, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази по справі, оглянувши оригінали письмових доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13.11.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 (відповідачка) був укладений Кредитний договір № L01.188.33111 (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 35506,0 грн. включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно умовами цього договору. За користування кредитом позичальник зобов`язався сплатити проценти за ставкою 10,0 % річних від неповернутої суми кредиту (п. 1.3 Кредитного договору) та 1,19 % щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) (п. 1.3.1 Кредитного договору). Банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 89 місяців (п. 1.2 Кредитного договору).

На підставі укладеного договору та письмової заяви відповідачки ОСОБА_1 від 14.11.2014 року (а.с. 8) кредитні кошти в сумі 35506,0 грн. були переказані у безготівковій формі на рахунок погашення її заборгованості перед банком за кредитним договором № Р.24.001.75674 від 19.05.2014 року. Дані обставини підтверджуються випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 13.11.2014 року по 07.07.2023 року (а.с. 45, 119, 149-156).

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 07072023 (а.с. 12-13, 120-125).

З копії витягу з Реєстру боржників № 2 від 07.07.2023 року до вищевказаного договору  факторингу вбачається, що ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передано, зокрема, право вимоги до боржника  ОСОБА_1  на сумарну заборгованість 32600,55 грн., яка у відповідності до розрахунку АТ «Ідея Банк» станом на 07.07.2023 року складається з: 12914,65 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 4052,66 грн. заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками; 15633,24 грн.  заборгованості за нарахованими та не сплаченими комісіями (а.с. 46, 47-48, 49, 126-128).

Згідно з п. 3.1 вказаного договору факторингу сума фінансування фактором клієнту під відступлення прав вимоги становить 15300000,0 грн. та включає в себе фінансування відповідно до реєстрів боржників № 1-4.

Платіжною інструкцією № 19913 від 11.07.2023 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» здійснило повну оплату на рахунок АТ «Ідея Банк» згідно договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023 року на суму 15300000,0 грн. (а.с. 15, 129).

За змістом положень ст.ст. 512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Нормами ст.ст. 1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Таким чином судом встановлено, що АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за Кредитним договором № L01.188.33111 від 13.11.2014 року щодо боржника ОСОБА_1 новому кредитору - ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачка не виконала своїх договірних зобов`язань за Кредитним договором № L01.188.33111  від 13.11.2014 року та станом на 31.01.2024 року має перед позивачем заборгованість, яка становить 32600,55 грн. та складається з: 12914,65 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 4052,66 грн. заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками; 15633,24 грн.  заборгованості за нарахованими та не сплаченими комісіями (а.с. 11, 157).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання Кредитного договору № L01.188.33111 від 13.11.2014 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов`язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідачка у добровільному порядку не погасила, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № L01.188.33111 від 13.11.2014 року, загальний розмір якої станом на 31.01.2024 року становить 32600,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При такому вирішенні позову, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,0 грн. (платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 58432 від 09.02.2024, а.с. 27).

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 89, 131, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-282 354-355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 205, 207, 512-514, 516, 517, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077-1079, 1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, сул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість за Кредитним договором № L01.188.33111 від 13.11.2014 року, яка станом на 31.01.2024 року становить 32600,55 грн. (тридцять дві тисячі шістсот гривень 55 копійок) та складається з: 12914,65 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 65 копійок) заборгованості за основним боргом, 4052,66 грн. (чотири тисячі п`ятдесят дві гривні 66 копійок) заборгованості за відсотками, 15633,24 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять три гривні 24 копійки) заборгованості за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, сул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_2  в АТ «ТАСкомбанк»), - 3028,0 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.        

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА