ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2006 р. Справа № 46/239-06
вх. № 7131/4-46
Суддя господарського суду Ільїн О.В.
при секретарі судового засідання Бакіна О.Б.
за участю представників сторін:
прокурора - Маринко М.Ю. позивача - не з*явився відповідача - першого відповідача - Клименко Є.Е.
другого відповідача - Мартиросов В.І. - голова правління, Кірєєв С.О. -
юрисконсульт, дов. № 3861/03-101 від 16.12.2005 року
3-й особи - першої - не з*явився
розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в особі Державної виконавчої служби у Комінтернівському районі м. Харкова
до 1. ТОВ Спільне Українсько-амеріканське підприємство „Веда-Холдінг", м. Харків
2. Акціонерний Східно - Український Банк „Грант", м. Харків
3-я особа КП "Харківське міськ. БТІ", м. Харків
про визнання недійсним договору та зобов*язання перереєструвати право власності на об*єкти
ВСТАНОВИВ:
Прокурор подав позов про визнання недійсним договору від 27.09.2005 року про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між відповідачами. Прокурор вважає, що цей договір не відповідає вимогам ст. 203, ст. 215, п. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України.
В якості підстави недійсності прокурором вказано, що на момент укладення договору існувала постанова державного виконавця від 27.09.2005 року про заборону відчуження майна та в Єдиний реєстр заборон відчуження внесено відповідний запис.
На думку прокурора, укладення цього договору є засобом уникнення відповідачем від виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, що унеможливлює виконання позивачем судових рішень про стягнення боргів, тобто зачіпає інтереси держави.
Перший відповідач, ТОВ СУАП „Веда-Холдінг", у наданому відзиві підтримує позов прокурора, тому, що вважає, що на час укладення спірного договору існувала заборона відчуження майна товариства.
Другий відповідач, Банк „Грант", у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на: - недоведеність порушення інтересів держави, оскільки державна виконавча служба у Комінтернівському районі не має ніяких самостійних інтересів при виконанні судових рішень. Інтереси можуть бути у стягувачів, які не позбавлені можливості звернутися до суду, якщо вважають, що їх права порушені; - постанову позивача від 27.09.2005 року визнано недійсною з моменту вчинення (справа № 46/420-05), тому заборони на відчуження не існувало, а обов'язку нотаріуса перевірити заборону у даному випадку також не існувало; - недійсність даного договору була предметом розгляду господарським судом Харківської області за позовом одного із стягувачів - ПП "Торгівельний дім "Аркада" (справа № 11/54-06). У позові було відмовлено і рішення залишено без змін апеляційною інстанцією, тобто набрало законної сили.
У судовому засіданні 19 липня 2006 року було оголошено перерву до 27 липня 2006 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.
Прокурором, згідно зі ст. 29, 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено, в чому саме порушені інтереси держави в особі державної виконавчої служби, так як виконавча служба не має власного інтересу при здійсненні виконавчих дій та її діяльність не пов'язана з наявністю майна у боржника. Цей інтерес є у стягувачів - підприємців, проте вони здійснюють господарську діяльність згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України на власний ризик. Оскільки передане за спірним договором майно знаходилося вже у заставі (іпотеці), переважне право на задоволення вимог за рахунок цього майна мав банк „Грант", тобто права стягувачів не порушені.
Недійсність спірного договору вже була предметом судового розгляду за позовом ПП „Торгівельний дім .Аркада" (справа №11/54-06). Як зазначається в рішенні господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2006 року, ТОВ СУАП "Веда-Холдінг" отримало в АСУБ "Грант" кредит відповідно до кредитних договорів № 40 від 24 липня 2002 року та додатковими угодами до нього, № 43 від 24 липня 2002 року з додатковими угодами до нього, № 29 від 18 серпня 2004 року з додатковими угодами до нього. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між сторонами укладено договір застави № 40/43/29-"3" від 08 грудня 2004 року та іпотечний договір нерухомого майна № 40/34 від 19 листопада 2004 року. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитними договорами та відсутністю у позичальника коштів сторони уклали спірний договір, що передбачено законом та договором про іпотеку.
Посилання прокурора на існування на час укладення спірного договору постанови державного виконавця від 27 вересня 2005 року про заборону відчуження майна також не може бути прийняте судом до уваги, т.я. вказана постанова визнана недійсною з моменту її вчинення ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 березня 2006 року (справа №46/420-05), яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року.
Судом також встановлено, що перевірка наявності заборони відчуження (з урахуванням вимог ст. 55 Закону України „По нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) та прав третіх осіб на предмет іпотеки при нотаріальному посвідченні спірного договору була здійснена нотаріусом за бажанням сторін і не є за законодавством України обов'язком нотаріуса при посвідченні даного виду договорів (спірний договір не є договором відчуження, а є різновидом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно ст.ЗЗ Закону України „Про іпотеку").
Отже, наведені прокурором у позові підстави недійсності спірного договору, а також деякі інші підстави вже були розглянуті господарським судом за позовом ПП "Торгівельний дім "Аркада" (справа № 11/54-06) та ним надано відповідну оцінку. Рішення Господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року по справі №11/54-06 набрало законної сили, тому згідно ст. 35 ГПК України ці факти знову не доводятся, тому що предмет спору, підстави позову, сторони по договору (відповідачі) ті ж самі, а змінився лише позивач, який не може бути належним позивачем у спорі про визнання недійсним даного договору.
Зазначені прокурором нібито порушення ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України при укладенні спірного договору бездоказові, тому не можуть бути підставою визнання договору недійсним, а п. 2 ст. 319 ЦК України взагалі не встановлює вимоги до чинності правочину.
Посилання прокурора на розслідування кримінальної справи не може бути взяте судом до уваги, так як, згідно із ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення заявленого позову.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Ільїн О.В.