Справа № 2-1891/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого  судді                    Пепеляшкова О.С.

при секретарі                              Лапчинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , третя особа Четверта Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на забудову, визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 , яка вказала, що після смерті її батька залишився будинок під АДРЕСА_1 , якій він самостійно побудував за період 1990-1991р.р., але не встиг ввести до експлуатації. Так як позивач є спадкоємцем першої черги, звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та на її користь відмовились від спадщини батьки спадкодавця –дід та баба позивача, ОСОБА_1 просила після останнього уточнення позовних вимог встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт будування ОСОБА_5 за власні кошти житлового будинку в період з 1990 по 1991 роки, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності в порядку спадкування на ? (після уточнення –на 3/5 частин) частин житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину (після уточнення –на 1/5 частину) вказаного жилого будинку; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину вказаного жилого будинку; визнати за нею право власності на 3/5 частин будівельних матеріалів, обладнання, що були використані для будівництва жилого будинку під АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину будівельних матеріалів, обладнання, що були використані для будівництва жилого будинку; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину будівельних матеріалів, обладнання, що були використані для будівництва жилого будинку

Не погоджуючись з заявленими до неї позовними вимогами, ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою, в який вказала, що вона, продовжуючи перебувати у зареєстрованому шлюбі, з 1988 року проживала зі спадкодавцем ОСОБА_5 єдиною сім`єю як чоловік та жінка, та вони разом звернулись до виконкому Суворовської райради з проханням виділити земельну ділянку, отримали її та разом за спільні кошти побудували домоволодіння під АДРЕСА_1 , в якому стали проживати, та у 2000 році офіційно одружились, а тому, після уточнення вимог ОСОБА_2 просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме –проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу в період з 1988 року по 2000 рік, визнати за нею право на забудову жилого будинку АДРЕСА_1 , визнати будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва вказаного жилого будинку –спільною сумісною власністю ОСОБА_5 й ОСОБА_2 , визнавши розмір їх часток у спільному майні рівним –по ? частині кожному; визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частин будівельних матеріалів, обладнання, що було використано при будівництві жилого будинку під АДРЕСА_1 – ? частина як частина спільного майна та 1/10 частини в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач, її представник вимоги позову підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечували, вказуючи, що будинок був побудований спадкодавцем ОСОБА_5 самостійно, без допомоги другої дружини, яка у той час перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, та на відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки й наявність інших спадкоємців, що мають рівні права на спадщину, визнаючи право ОСОБА_2 на 1/5 частину будівельних матеріалів.

Відповідач, її представник та адвокат частково заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 , посилаючись на викладені в зустрічній позовні заяві обставини, та просили її задовольнити, вказуючи, що будинок нею та спадкодавцем було побудовано під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, а тому є їх спільною сумісною власністю як набутий під час шлюбу, й, відповідно, успадкована може бути лише ? частина будівельних матеріалів, що належала безпосередньо спадкодавцю.

Законний представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 , представник Четвертої Одеської державної нотаріальної контори та Одеської міської ради до суду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, Четверта Одеська державна нотаріальна контора просила розглядати справу у відсутність її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані докази, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, створивши учасникам процесу всі умови для витребування та надання доказів, керуючись принципами дистпозитивності та змагальності, дійшов до висновку про те, що позови ОСОБА_1 й ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55).

Спадкодавець ОСОБА_5 20.05.1988р. розірвав шлюб з ОСОБА_6 , матір`ю позивача, яка згодом померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 97, 98).

16.11.1990р. рішенням виконкому Суворовської райради народних депутатів за № 805/1 ОСОБА_5 надано вільну земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,06 Га для будівництва індивідуального жилого будинку (а.с. 36).

ОСОБА_5 в період з кінця 1990 року по 1992 року було самостійно побудовано за власні кошти жилий будинок АДРЕСА_1 , що складається з жилого будинку літ. „А” та сараю літ. „Б”. Вказана обставина доводиться довідкою з місця мешкання спадкодавця (а.с. 9), письмовими поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , (а.с. 10, 11, 12), матеріалами інвентаризаційної справи (а.с. 24-36), накладними та про придбання будівельних матеріалів й надання послуг, сплаті земельного податку на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 118-131), поясненнями допитаних в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 .

Зазначений будинок завершений будівництвом, та, як убачається з відповіді КП ОМБТІ та РОН ОМР й матеріалів інвентаризаційної справи, в експлуатацію не введений, право власності на нього спадкодавцем оформлено не було (а.с. 23-36).

Згідно висновку ПП „Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім.Скибинського С.С.” № 097/2011 від 25.06.2011р.,жилий будинок літ. „А” та сарай літ. „Б”, розташовані за адресою – АДРЕСА_2 , відповідають санітарним, будівельним та пожежним нормам та правилам, в т.ч. ДБН та вартість будівельних матеріалів, використаних в процесі його будівництва, складає 165 629 грн. (а.с. 140-160).

Відповідач ОСОБА_13 розірвала з ОСОБА_14 шлюб 01.04.2000р. (а.с. 95).

ОСОБА_5 й ОСОБА_15 уклали шлюб 27.06.2000р., прізвище подружжя після укладення шлюбу - ОСОБА_16 (а.с. 58).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, та після його смерті з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись позивач й відповідач –донька від попереднього шлюбу та остання дружина спадкодавця (а.с. 38, 39, 45).

Батьки спадкодавця ОСОБА_17 й ОСОБА_18 звернулись до нотаріальної контори з заявами про відмову від належних їм часток спадщини на користь доньки спадкодавця –позивача ОСОБА_1 (а.с. 40-43, 56, 57).

Також з заявою про прийняття спадщини після смерті діда до державної нотаріальної контори звернулась в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 її мати ОСОБА_4 , батько якої –син спадкодавця –помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 44, 46, 53, 54).

У відповідності до статей 1217, 1220, 1221, 1222 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи в цей же день, за останнім місцем проживання спадкодавця.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини –ст. 1266 ЦК України.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А згідно положень статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги –ч.2 ст. 1274 ЦК України.

Згідно статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання –стаття 380 ЦК України.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За ч.ч.2 та 3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Як роз`яснює Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 30.05.2008 за N 7 „Про судову практику у справах про спадкування” в абз.1 п.3 якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, згідно ч.2 ст. 413 ЦК України, може передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

Таким чином, на підставі викладеного, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про встановлення факту будівництва ОСОБА_5 не введеного до експлуатації житлового будинку під АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/5 частин будівельних матеріалів, яки були використані в процесі будівництва не введеного до експлуатації житлового будинку під АДРЕСА_1 та право на забудову цієї земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та вимог відповідача в частині визнання за нею право власності на 1/5 частин будівельних матеріалів, яки були використані в процесі будівництва не введеного до експлуатації спірного житлового будинку й права на забудову земельної ділянки за цією адресою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок або на його частину, так як у спадкодавця права власності на це нерухоме майно не виникло.

Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за ОСОБА_2 й ОСОБА_3 права власності на частину жилого будинку та будівельні матеріали й обладнання, так як в силу положень ст. 3 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Не можуть бути задоволені вимоги відповідача про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою та в будь якому іншому шлюбі з метою визнання майна, набутого ними за час спільного проживання, як такого, що належить їм на праві спільної сумісної власності, так як на той час діючий КпШС України не передбачав поняття проживання однією сім`єю осіб, фактичних шлюбних відносин та не встановлював відповідні правові наслідки, а пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень СК України (який набрав чинності з 01 січня 2004 року) визначено, що до сімейних правовідносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Крім того, як встановлено під час розгляду справи, відповідач в той час перебувала у іншому зареєстрованому шлюбі.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на довідку від 05.03.1993р. про наявність родини у спадкодавця складом на 2 особи (а.с. 97), оскільки вона не містить інформації щодо предмета доказування –спільного будівництва; та на довідку про надання ссуди на ім`я ОСОБА_15 на будівництво, так як відповідачем не доведено її відношення до предмету спору.

Суд критично ставиться до письмових пояснень ОСОБА_19 й свідчень ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 в частині здійснення спільного будівництва, оскільки вони суперечать встановленим обставинам по справі.

В силу ст. 88 ЦПК України та п. 31 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.1993р. з ОСОБА_1 підлягає стягненню державне мито в сумі 993,77 грн. пропорційно виділеній частці у спадковому майні, з ОСОБА_2 –280,26 грн. з урахуванням сплаченої суми державного мита.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт будівництва ОСОБА_5 не введеного до експлуатації житлового будинку під АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частин будівельних матеріалів, яки були використані в процесі будівництва не введеного до експлуатації житлового будинку під АДРЕСА_1 та право на забудову земельної ділянки під АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволені решти позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 993,77 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частин будівельних матеріалів, яки були використані в процесі будівництва не введеного до експлуатації житлового будинку під АДРЕСА_1 та право на забудову земельної ділянки під АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволені решти позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 280,26 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          суддя