1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5787/24 1-кс/335/2307/2024

31 травня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12023082020000258 від 07.03.2023, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Запоріжжя, не заміжньої, такої, що має на утриманні неповнолітню дитину, освіти середньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та такої, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000258 від 07.03.2023, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають підстави підозрювати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, у порушення вимог ст. ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно здійснила придбання, у невстановленому місці за невстановлених обставин та зберігання в обраних нею місцях на території міста Запоріжжя, особливо небезпечного наркотичного засобу - Канабіс, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись у невстановленому органом досудового розслідування місці, у невстановлений час та при невстановлених обставинах, незаконно придбала рослинну речовину сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабісом, яку стала незаконно зберігати за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту до 20 грудня 2023 року.

У подальшому, 20 грудня 2023 року, приблизно о 14 годині 35 хвилин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (який був залучений для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки), який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_4 за номером НОМЕР_2 та повідомив про бажання придбати наркотичний засіб. Після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, у телефонній розмові повідомила, що є можливість придбати наркотичний засіб при особистій зустрічі за місцем її мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж дня, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 , з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу Канабіс, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , направився за місцем мешкання останньої, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Підійшовши до зазначеного будинку, хвіртку відчинив ОСОБА_9 та впустив ОСОБА_10 на територію подвір`я, де перебувала ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_4 реалізовуючи умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, передала із рук в руки ОСОБА_8 4 (чотири) зіп-пакети з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 25 грудня 2023 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабісом, загальною масою 2,774 г (в перерахунку на основу) за грошові кошти у сумі 1200 (тисяча двісті) гривень, які у свою чергу ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 з рук в руки, після чого останній покинув територію вищевказаного домоволодіння.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в невстановлений період часу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, у порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно здійснила придбання, у невстановленому місці за невстановлених обставин та зберігання в обраних ними місцях на території міста Запоріжжя, особливо небезпечного наркотичного засобу - Канабіс, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись у невстановленому органом досудового розслідування місці, у невстановлений час та при невстановлених обставинах, незаконно придбали рослинну речовину сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабісом, яку стали незаконно зберігати за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту до 30 травня 2024 року.

У подальшому, 30 травня 2024 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (який був залучений для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки), який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_4 за номером НОМЕР_2 та повідомив про бажання придбати наркотичний засіб. Після цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, у телефонній розмові повідомила, що є можливість придбати наркотичний засіб при особистій зустрічі за місцем її мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж дня, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 , з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу Канабіс, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , направився за місцем мешкання останньої, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Підійшовши до зазначеного будинку, хвіртку відчинив ОСОБА_9 та впустив ОСОБА_8 на територію подвір`я, де перебувала ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_4 реалізовуючи умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, отримала від ОСОБА_8 з рук в руки грошові кошти в сумі 600 (шістсот) гривень, та направилась разом з ОСОБА_9 до приміщення будинку, попросивши при цьому ОСОБА_8 зачекати на подвір`ї. Після цього, ОСОБА_9 реалізовуючи умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, передав із рук в руки ОСОБА_8 2 (два) зіп-пакети з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта від 31.05.2024 березня 2024 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - Канабісом, загальною масою 1,141 г (в перерахунку на основу), після чого останній покинув територію вищевказаного домоволодіння.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_6 клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрювана ОСОБА_4 відмовилась від надання пояснень щодо обґрунтованості підозри і причетності до інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Водночас підозрювана заперечувала проти взяття її під варту, посилаючись на те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня донька, і що у разі взяття її під варту донька залишиться без батьківського догляду, оскільки батько дитини сам є особою з інвалідністю і потребує стороннього догляду

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , підтримав думку своєї підзахисної. Крім іншого, захисник зауважив, що як підозра, так і клопотання про обрання запобіжного заходу, не є достатньо обґрунтованими, і не підтверджуються належними і допустимими доказами. Зокрема, жодних намірів ухилятись від досудового розслідування і суду підозрювана не має, персональні дані свідків є прихованими, що виключає можливість впливу на них, а ризик вчинення підозрюваною нових кримінальних правопорушень є лише припущенням сторони обвинувачення, яке нічим не підтверджується.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами, доданими до клопотання:

- Рапортами ст. о/у УКР ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 від 19.10.2023, 27.02.2024, 06.05.2024;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 20.03.2024;

- протоколами оглядів від 13.03.2024

- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 від 14.03.2024;

- протоколами про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;

- висновком експерта №СЕ-19/108-24/5070-НЗПРАП від 15.03.2024;

- протоколами оглядів від 30.04.2024;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 від 01.05.2024;

- протоколами про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;

- висновком експерта №СЕ-19/108-24/8384-НЗПРАП від 06.05.2024;

- протоколами оглядів від 14.05.2024

- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 від 15.05.2024;

- висновком експерта №СЕ-19/108-24/9182-НЗПРАП від 22.05.2024.

Із сукупності вказаних документів випливає, що ОСОБА_4 , з високою ймовірністю, є причетною до незаконного збуту наркотичних засобів.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

У зв`язку з цим слідчий суддя відхиляє відповідні доводи захисника як такі, що спростовуються матеріалами досудового розслідування.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на потерпілого;

- ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що вказані у клопотанні ризики можуть бути підставою для застосування до підозрюваної такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду.

Діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, що тягне покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

У зв`язку з цим слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана була затримана безпосередньо на місці вчинення останнього з інкримінованих їй епізодів кримінального правопорушення, не має офіційного працевлаштування та офіційного доходу, не обмежена у праві виїхати за межі України попри воєнний стан.

Відтак, будь-яких важелів, що можуть впливати на належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосуються клопотання про обрання запобіжного заходу, а отже і з протоколами допиту свідків, підозрювана знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ним свідчень на стадії досудового розслідування.

Крім того, не виключено, що ще не всі свідки допитані, а також що підозрювана може бути знайома із свідками, які ще не допитані, і вплинути на їх показання.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

При цьому слідчий суддя бере до увагу думку прокурора, який зауважив, що із змісту показань свідків, які стали відомі підозрюваній у зв`язку з розглядом цього клопотання, підозрюваний може впізнати їх справжні особи, незважаючи на те, що вони приховані у встановленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає доведеним наявність вказаного ризику.

Щодо ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що протягом тривалого часу була причетною до незаконного збуту наркотичних засобів, при цьому безпосередньо за місцем її проживання, де були проведені обшуки і вилучено значну кількість предметів, що можуть містити в собі наркотичні засоби. Крім того, з матеріалів досудового розслідування випливає, що підозрювана, ймовірно, входила до групи осіб, що систематично займається незаконним обігом наркотичних речовин, і відігравала керівну роль серед цих осіб. Відтак, існує реальний ризик того, що підозрювана може продовжувати брати участь у незаконній торгівлі наркотичними засобами.

Слідчий суддя також бере до уваги, що характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вказує на високу ймовірність того, що вона і раніше вдавалась до подібних діянь, може мати відповідний досвід та використовувати його для вчинення подібних діянь у майбутньому.

Так, учасники кримінального провадження не заперечували того факту, що станом на час розгляду клопотання у Дніпровському апеляційному суді щодо ОСОБА_4 здійснюється судовий розгляд іншого кримінального провадження за її обвинуваченням також у кримінальному правопорушенні у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Слід також враховувати, що зазвичай протиправна діяльність, пов`язана з обігом наркотичних речовин, супроводжується відповідними конспіративними заходами з боку причетних до неї осіб, що значно ускладнює боротьбу з цим явищем.

Відтак, в даному випадку сама тяжкість підозри вказує на те, що на початковій стадії досудового розслідування, на період активного збирання доказів його причетності, взяття підозрюваної під варту буде співмірним меті охорони суспільних відносин від незаконного обігу наркотичних речовин. У свою чергу, це не виключає, що в подальшому підстави для продовження тримання підозрюваного під вартою зміняться або припинять існування.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Про неможливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання або домашній арешт, свідчить той факт, що вказані заходи не здатні забезпечити ізоляцію підозрюваної в тій мірі, яка була б достатньою для запобігання вказаних вище ризикам.

Неможливість обрання до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистої поруки обґрунтовується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Однак в даному випадку слідчому судді не було надано жодних відомостей про осіб, які виявили бажання поручитись за підозрювану, які б для слідчого судді та будь-якого поміркованого стороннього спостерігача були б достатніми для висновку, що ці особи здатні забезпечити правомірну поведінку підозрюваного. Самий факт перебування цих осіб у родинних та близьких стосунках із підозрюваного не може бути єдиною підставою для такого висновку.

Про неможливість обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило.

Доводи підозрюваної та його захисника слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Разом з цим, беручи до уваги характер та ступінь суспільно небезпечності інкримінованого підозрюваному діяння, відомості про його особу та спосіб життя, суспільне значення боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин, слідчий суддя вважає з доцільне визначити розмір застави як умови звільнення з-під варти у максимальному розмірі, передбаченому законом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», з правом звільнення під заставу.

Строк тримання під вартою обчислювати з 14 год 35 хв. 30.05.2024 до 14 год. 35 год. 28.07.2024.

Визначити відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_4 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, прокурора або до суду за першою вимогою;

- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 50 хв. 03.06.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1