ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/30641/23 пров. № А/857/4978/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                          Ільчишин Н.В.,

суддів                                                             Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (головуючого судді Коморного О.І., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/30641/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.12.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №С/1763 від 16.07.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; 2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №С/1763 від 16.07.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що при ухваленні вищевказаного рішення суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, а тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з підстав та зазначає, що абзац 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що позивач набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18. Відповідачу при здійсненні перерахунку пенсії позивачу слід враховувати відповідні норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ як акту вищої юридичної сили по відношенню до Порядку №3-1. Таким чином, дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за спірний період порушили право позивача на отримання пенсії в належному розмірі. Суд не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2023 року по справі №380/103/22 у подібних правовідносинах. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду є законним та справедливим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ІНФОРМАЦІЯ_2 16.07.2021 підготував №С/1763 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки № С/1763 від 16.07.2021 складеної станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ) визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення 4 статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.

Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII.

Згідно із пунктом 1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, у редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Разом з тим, Додаток 2 до Порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону № 011-XII та з урахуванням положень постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.

Отже за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020 у справі №160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.

Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі підлягає застосуванню у справі, що розглядається, з огляду на вимоги частини 5 статті 242 КАС України.

Вирішуючи спір у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту “законних очікувань” (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин”.

Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Вирішуючи питання, з якої дати позивач набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям на підставі Постанови №704, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частин 2 та 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Підвищення грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови №704 відбулося з 01.03.2018 року.

Таким чином, з врахуванням наведених вище положень частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, позивач набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Закону №2262-XII та Постанови №704 з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.04.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Така ж правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалах від 11.03.2024 у справі №200/7474/23, від 29.04.2024 у справі №380/26312/23.

Досліджуючи висновки суду першої інстанції з приводу того, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача за період до березня 2019 року, колегія суддів зазначає таке.

У період з 01.01.2008 по 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 року “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі Постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008.

30.08.2017 прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців і яка, як зазначалося вище, набрала чинності з 1 березня 2018 року. Отож, фактичне підвищення посадових окладів за постановою №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 року.

Підсумовуючи викладене, грошове забезпечення позивача: - у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою №1294; - у період з 01.03.2018 року по даний час визначається за нормами Постанови №704.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом спору є вимога щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до Довідки №С/1763 із врахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши Довідку №С/1763, колегією суддів установлено, що вказана довідка сформована станом на 05.03.2019 року з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 року Постановою №704.

Однак, як встановлено судом вище, у період з 01.01.2018 по 28.02.2018, розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами Постанови №1294.

Відтак, не підлягає до застосування грошове забезпечення визначене у довідці станом на 05.03.2019, для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.

Як наслідок, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі означеної довідки.

Стосовно ж періоду з 01.04.2018 по 31.03.2019, то у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови №704.

Отож, сформована на підставі Постанови №704 довідка є такою, що відображає розмір відповідного грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, починаючи з моменту набуття чинності Постановою №704 (01.03.2018) по дату заявлену позивачем в адміністративному позові (31.03.2019).

За таких обставин адміністративний позов за період 01.04.2018 по 31.03.2019 підлягає задоволенню.

Апеляційний суд вважає за необхідне також наголосити, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, пенсійний орган покликався виключно на те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 рішень Уряду про умови та порядок перерахунку пенсії не приймалося.

Сумнівність зазначених у Довідці №С/1763 відомостей не було підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Виходячи з предмету спору, суд повинен оцінити законність дій (бездіяльності) відповідача як суб`єкта владних повноважень виключно в межах прийнятого рішення щодо відмови в перерахунку пенсії, а не обґрунтовувати правомірність дій відповідача іншими обставинами.

У випадку обґрунтованих сумнівів у пенсійного органу щодо наявних у Довідці №С/1763 складових грошового забезпечення він не позбавлений права витребувати відповідні відомості, які б спростовували чи підтверджували такі сумніви і приймати відповідне рішення щодо розміру пенсії позивача.

Наразі ж відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав жодних доказів щодо невідповідності зазначених у Довідці №С/1763 відомостей.

Апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до Довідки №С/1763 з 01.04.2018 по 31.03.2019, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах, а тому відмова ГУ ПФУ у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до Довідки №С/1763 з 01.04.2018 по 31.03.2019 є протиправною.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2018 по 31.03.2019 на підставі Довідки №С/1763.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню частково з прийняттям нового про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів, а в решті слід залишити без змін.

Одночасно, відповідно до вимог статей 139, 322 ч.4 КАС України, підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги шляхом стягнення таких витрат в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач заявив вимогу немайнового характеру.

Розмір відповідних судових витрат позивача в суді першої та апеляційної інстанцій підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи квитанціями.

Із врахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволено частково, в користь позивача слід стягнути із відповідача законодавчо визначений мінімальний розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1073,60 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 1610,40 грн..

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №380/30641/23 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову за період з 01.04.2018 по 31.03.2019 та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2021 № С/1763 про розмір грошового забезпечення за період з 01.04.2018 по 31.03.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2021 № С/1763 про розмір грошового забезпечення, за період з 01.04.2018 по 31.03.2019, з врахуванням раніше виплачених сум.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №380/30641/23 – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

                  Головуючий суддя                                          Н.В. Ільчишин

                  Судді                                                                В.В. Гуляк

                                                                                            Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 30.05.2024