Справа №  508/701/21

Номер проведження 1-кп/508/7/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

       29 травня 2024 року                                                        селище Миколаївка

       Миколаївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про виклик і допит свідків,

встановив:

У Миколаївському районному суді Одеської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 10.12.2019 р. за № 62019150000000990, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Клопотання обґрунтоване тим, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 076081, складеного відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що він був складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції Лиманського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 в присутності свідків (понятих): ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зазначав, що зазначені свідки під час досудового слідства не допитувалися. З метою перевірки викладених фактичних обставин кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_4 , сторона захисту вважає за необхідне заявити клопотання про виклик та допит у якості свідків сторони захисту зазначених вище осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить із такого.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

Згідно із положеннями ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик та допит у якості свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

При цьому, суд виходить з того, що захисником ОСОБА_5 не наведено переконливих доводів, які б давали підстави стверджувати, що зазначеним особам відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження та їх показання при допиті у якості свідків щодо подій матимуть для справи значення.

На підставі викладеного, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про виклик і допит свідків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали складено 31 травня 2024 року.

Суддя:                                                                 ОСОБА_10