Справа № 522/22808/23-Е

Провадження № 2/522/2118/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року                                                         м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси у складі:        

головуючого судді – Суворової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.11.2023 року звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.04.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений кредитний договір № 1828269 від 18.04.2020 р. , предметом якого було надання споживчого кредиту на суму 8 000.00 грн терміном з 18.04.2020 року по 18.05.2020 року. В подальшому право вимоги за цим договором було відступлене ТОВ "Кредит-Капітал", яке згідно з договором про відступлення права вимоги від 01.07.2022, відступило права вимоги за кредитними договорами ТОВ "Компані Фінанс". В свою чергу договором про відступлення права вимоги від 01.07.2022 право вимоги за кредитним договором № 1828269 від 18.04.2020 перейшли до ОСОБА_1 . Отже, з 01.07.2022 року Кредитором за Кредитним Договором № 1828269 від 18.04.2020 року є ОСОБА_1 . Станом на 23.11.2023 р. умови Кредитного Договору № 1828269 від 18.04.2020 року ОСОБА_2 не виконала, а тому ОСОБА_1 вважає, що за період прострочення виконання рішення суду стягувач на підставі ст. 625 ЦК України, має право стягнути з боржника 3 % річних та інфляційні витрати.

Відповідно до розрахунків, розмір 3 % річних за період з 18.05.2020 – 23.11.2023 р. становить 1 131,00 грн. Відповідно до розрахунку від 23.11.2023 р., сума інфляційного збільшення за період 18.05.2020 - 23.11.2023 становить 5 268,43 грн. Отже , станом на 23.11.2023 р. заборгованість за кредитним договором № 1828269 від 18.04.2020 з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 17 119,43 грн., з яких: сукупна вартість кредиту – 10 720,00 грн., сума інфляційного збільшення за період з 18.05.2020 – 23.11.2023 р. – 5 268,43 грн. , розмір 3 % річних за період з 18.05.2020 – 23.11.2023 - 1 131,00 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року витребувано у первинного кредитора (ТОВ «МIЛОАН») належним чином завірені копії договорів відступлення права вимоги, починаючи з первинного кредитора (ТОВ «МIЛОАН») по ТОВ "Кредит-Капітал" щодо кредитного договору № 1828269 від 18.04.2020; у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни належним чином завірені копії договорів відступлення права вимоги, починаючи з первинного кредитора (ТОВ «МIЛОАН» ) по ТОВ "Кредит -Капітал" щодо кредитного договору № 1828269 від 18.04.2020 р.; у ТОВ "Кредит-Капітал" належним чином завірені копії договорів відступлення права вимоги, починаючи з первинного кредитора (ТОВ «МIЛОАН» ) по ТОВ "Кредит - Капітал" щодо кредитного договору № 1828269 від 18.04.2020 р.; у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича копії договорів відступлення права вимоги, починаючи з первинного кредитора (ТОВ «МIЛОАН») по ТОВ "Кредит-Капітал" щодо кредитного договору № 1828269 від 18.04.2020 р.

20.02.2024 року на виконання ухвали суду від 08.02.2024 року з ТОВ «МІЛОАН» надійшов Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 року (а.с.106-114).

У судові засідання 26.12.2023, 08.02.2024, 04.04.2024 та 21.05.2024 року сторони не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток. На адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання» (а.с.97,103,104). В матеріалах справи наявна заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с.81-82).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 18.04.2020 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений кредитний договір № 1828269 від 18.04.2020 р., предметом якого було надання споживчого кредиту у розмірі 8 000,00 грн терміном з 18.04.2020 року по 18.05.2020 року (а.с.6- 10).

Згідно договору ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_2 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (Сума кредиту становить 8 000,00 грн. у валюті : українська гривня), а ОСОБА_2 зобов`язалась повернути наданий кредит, сплатити комісію за надання кредитом та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 18.05.2020) термін та виконання інших зобов`язань у повному обсязі на умови та в строки/терміни, що визначені Договором. 1.2.Сума кредиту становить 8 000.00 грн. у валюті: українська гривня. 1.3.Кредит надається строком на 30 днів з 18.04.2020. 1.4.Термін (дата) повернення кредиту i сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 18.05.2020. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 800,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово; 1.5.2.Проценти за користування кредитом: 1 920,00 грн., яка нараховуються за ставкою 0.80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно платіжного доручення №18285118 від 18.05.2020 року ОСОБА_2 отримала від ТОВ «Мілоан» грошові кошти у сумі 8000 грн. (а.с.12)

01.07.2022 року право вимоги за цим договором було відступлене ТОВ "Кредит-Капітал", яке згідно з договором про відступлення права вимоги відступило права вимоги за кредитними договорами ТОВ "Компані Фінанс". В свою чергу договором про відступлення права вимоги від 01.07.2022 право вимоги за кредитним договором № 1828269 від 18.04.2020 перейшли до ОСОБА_1 (а.с.17-20).

Згідно розрахунку (а.с.5), заборгованість за період з 18.05.2020 по 23.11.2023 року складає 10 720 грн. Сума інфляційного збільшення за період з 18.05.2020 – 23.11.2023 становить – 5 268,43 грн. Розмір 3 % річних за період з 18.05.2020 – 23.11.2023 становить - 1 131,00 грн., що в загальному розмірі складає 10 720 грн. + 1131,00 грн.+5268,43 грн. =17 119,43 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов`язання з повернення кредиту.

Позивач виконав вимоги укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені.

З позову вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:- його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;- воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;- він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

На підставі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позикодавцям, а потім Товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.509,526,1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У наданому позивачем розрахунку вказано, що станом на 23.11.2023 року відповідачка має заборгованість – 17 119,43 грн., з яких:

8000 грн. – тіло боргу;

5 268,43 грн. - сума інфляційного збільшення;

1 131,00 грн. - 3 % річних.

Розрахунок заборгованості зазначений в позові та доданий до матеріалів справи.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати суми інфляції та 3% річних у суду немає.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивач не поніс витрати по сплаті судового збору, оскільки звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», через ІІ групу інвалідності, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою серії МСЕ №091249 (а.с.15-16).

Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до Витягу з Договору №20-06/07/2023 від 06.07.2023Адвокатське бюро «Федяєва С.В.» уклало договір із ОСОБА_1 (а.с.67).

Позивач надав Акт виконаних робіт від 20.09.2023 року , відповідно до якого загальна вартість правової допомоги складає 5000 грн. (а.с.66), відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №15 від 20.09.2023 року ОСОБА_1 сплатив 5000 грн. (а.с.65).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18) вказано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ураховуючи, що позивачем надано належні докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу у даній справі, а також враховуючи не значну складність справи, в розмірі 2000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч.2 ст. 247,  258-259,  263-265,  268,  274,  279,  280 - 282,  354 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 16, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625, 629, 638-639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором№ 1828269 від 18.04.2020 року у розмірі 17 119,43 гривень.

Стягнути  з   ОСОБА_1  (РНОКПП  НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )  витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.

Стягнути  з   ОСОБА_1  (РНОКПП  НОМЕР_1 ) на користь держави судові витрати у розмірі 1073,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 21.05.2024 року.

Суддя                                                                               О.В.Суворова