ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу, відкладення підготовчого засідання

та витребування доказів

м. Київ

28.05.2024Справа № 910/21974/21

За позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2"

про визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта господарювання

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача Колісник А.І. ;

від відповідача Буній Г.Я.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 28.12.2021 року до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта господарювання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів членів ЖБК "Дарниця-2" від 05.11.2020 року зокрема, про зміну складу правління, про обрання голови правління, про зміну чисельності членів кооперативу позивач вважає такими, що сфальсифіковані, прийняті із грубим порушенням вимог законодавства, та такими, що прийняті неповноважним складом відповідного органу управління, у зв`язку з цим рішення підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/21974/21 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2022 року.

Підготовче засідання 01.03.2022 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року підготовче засідання у даній справі відкладено та повідомлено учасників справи № 910/21974/21, що дата, час і місце підготовчого засідання у цій справі будуть визначені судом додатково ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 року підготовче засідання призначено на 09.06.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року провадження у справі № 910/21974/21 зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

06.11.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 03.11.2023 року «Про поновлення провадження у справі», в якій заявник просить поновити провадження у справі. На підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, позивачем до клопотання додано довідки № 512/3455 від 19.10.2023 року та № 512/3635 від 02.11.2023 року Головного управління військової юстиції Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року поновлено провадження у справі № 910/21974/21, підготовче засідання призначено на 12.12.2023 року.

В підготовчих засіданнях 12.12.2023 року, 25.01.2024 року та 09.02.2024 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з сигналом "Повітряна тривога", підготовче засідання, призначене на 14.03.2024 року о 12:20 не відбулося, підготовче засідання призначено на 02.04.2024 року.

В підготовчому засіданні 02.04.2024 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 року клопотання б/н від 21.12.2021 року «Про витребування доказів» ОСОБА_1 задоволено частково; витребувано у Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хіоніної Ніни Михайлівни докази; підготовче засідання відкладено на 28.05.2024 року.

28.05.2024 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 28.05.2024 року «Про відвід судді», в якій позивач просить відвести суддю Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21974/21. Подана заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 року клопотання б/н від 21.12.2021 року «Про витребування доказів» ОСОБА_1 було задоволено частково, чим позбавлено позивача можливості довести обставини на які він посилається.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21974/21, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Також суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Фактично доводи заявника, наведені у заяві про відвід судді Коткова О.В. зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді щодо часткового задоволення клопотання про витребування доказів, тобто доводи зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Суд звертає особливу увагу заявника на те, що мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями заявника.

Отже, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21974/21, суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла в день судового засідання 28.05.2024 року, суд зазначає, що підстави для передачі справи для розгляду іншому судді відсутні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Як стверджує відповідач, 05.09.2017 року позивач відчужив належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , який, в свою чергу, 25.09.2017 року відчужив її ОСОБА_6 , який є власником зазначеного майна. Отже, позивач припинив членство у ЖБК «Дарниця-2» і втратив відповідні права члена ЖБК «Дарниця-2», а рішення загальних зборів ЖБК «Дарниця-2» про прийняття нових членів кооперативу, зміну складу правління не зачіпають охоронюваних законом прав, свобод чи законних інтересів позивача. На підтвердження наведених обставин відповідач долучив до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційну довідку № 369379252 від 12.03.2024 року).

Судом враховано, що розгляд справи проводиться на стадії підготовчого провадження одним із завдань якого, за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до Положення про державний нотаріальний архів (надалі - Положення) архів відповідно до покладених на нього завдань видає довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, державного та приватного виконавців, на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції з додержанням вимог статей 8, 8-1 Закону.

Архів приймає на зберігання документи від приватних нотаріусів у порядку та з дотриманням вимог, установлених законодавством (п. 14 Положення).

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, а також з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне за власною ініціативою витребувати у Київського державного нотаріального архіву належним чином засвідчені копії документів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири: об`єкт нерухомого майна: квартира загальною площею 71, 00 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101, та документи, на підставі якого посвідчено цей правочин.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

За таких обставин, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, необхідність витребування додаткових доказів, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, суд вважає за доцільне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. 12, 35, 36, 39, 81, 121, 177, 182, 183, 202 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 28.05.2024 року «Про відвід судді» ОСОБА_1 визнати необґрунтованою та відмовити в її задоволенні.

2. Витребувати у Київського державного нотаріального архіву (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76-Г) належним чином засвідчені копії документів нотаріальної справи з нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири: об`єкт нерухомого майна: квартира загальною площею 71, 00 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101, та документи, на підставі якого посвідчено цей правочин.

Витребувані документи надати у строк до 01.07.2024 року.

3. Підготовче засідання відкласти на 09.07.24 о 11:30. Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 6.

Ухвала набирає законної сили 28 травня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30 травня 2024 року.

Суддя О.В. Котков