ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року   ЛуцькСправа № 140/2927/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення з 01.01.2024 пенсії позивачу по втраті годувальника в розмірі 4722 грн та відмови у перерахунку цієї пенсії; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу по втраті годувальника в розмірі 30% пенсії ОСОБА_2 визначеної йому у розмірі 16 672,42 грн відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року №140/5434/23, а також нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 з врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який отримував пенсію у разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до листа ГУ ПФУ у Волинській області від 30.11.2021, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду 20.09.2021 у справі №140/7333/21 проведеного перерахунок пенсії ОСОБА_2 , розмір якої з грудня 2021 року склав 11 554,75 грн.

В подальшому, на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №140/5434/23 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 , розмір якої із серпня 2023 року склав 16 672,42 грн.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та на день його смерті ОСОБА_1 проживала разом із останнім, а також досягла пенсійного віку і належить до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втраті годувальника.

Вказує, що у 14.12.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою при призначення пенсії по втраті годувальника та, відповідно до рішення ГУ ПФУ у Волинській області, з 01.01.2024 призначено пенсію по втраті годувальника в розмірі 4722 грн.

З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 02.02.2024 та відомостей пенсійної справи в електронному кабінеті вбачається, що пенсію по втраті годувальника призначено з пенсії ОСОБА_2 в розмірі 6 736,51 грн та з врахуванням доплати в розмірі 2000 грн.

Зазначає, що пенсія їй призначена у мінімальному розмірі,  з врахуванням статті 37 Закону України № 2262-XII, тобто у розмірі 4722,00 грн, вважає таке визначення протиправним та просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).

У відзиві на позовну заяву від 11.04.2024 № 0300-0902-7/22151 представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Вказує, що довідкою ДУ «ТМО МВС України по Волинській області» визначено грошове забезпечення станом на листопада за посадою відділу поліції, яку обіймав під час служби померлий годувальник ОСОБА_2 .

Грошове забезпечення, згідно вказаної довідки в сумі 20633,49 грн для обчислення пенсії за вислугу років годувальника не враховувалось, відомості щодо такого грошового забезпечення в пенсійній справі померлого годувальника були відсутні, у зв`язку із чим підстав для такого перерахунку немає.

Також вказує на передчасність вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (арк. спр. 31-33).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 29).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону 2262-XII з 01.01.2024 та розмір якої визначено відповідно до статті 26 Закону №2262-XII у розмірі 30% від грошового забезпечення померлого годувальника, що підтверджується протоколом пенсійної справи від 10.04.2024 №0303011830 (МВС).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №140/7333/21, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 , визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення ОСОБА_2 з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області" від 19.05.2021 № 33/23-329д про розмір грошового забезпечення та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області" від 19.05.2021 №33/23-329д про розмір грошового забезпечення (арк. спр. 22-24).

Листом від 30.11.2021 №14475-14230/С-02/8-0300/21 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено, що на виконання вищевказаного рішення суду, здійснення перерахунок розміру пенсії з грудня 2021 року, яка складає 11554,75 грн (арк. спр. 9).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №140/5434/23 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", а також на ГУ ПФУ у Волинській області покладено обов`язок провести ОСОБА_2 з 28.09.2022 нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713 (арк. спр. 16-17).

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16.08.2023 №26718-24632/С-02/08-0300/23 повідомлено, що на виконання даного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , розмір якої з серпня 2023 року склав 16 672,42 грн (арк. спр. 12).

Довідкою виданою відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету, від 03.01.2024 №9 підтверджується, що до дня смерті годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (арк. спр. 7), на утриманні останнього була його дружина ОСОБА_1 (арк. спр. 6).

У відповідності до перерахунку пенсії по пенсійній справі №0303011830 – МВС, позивачу призначена пенсії по втраті годувальника, яка виплачується у розмірі 4722,00 грн. Так, основний розмір пенсії складає 2020,95 грн, тобто 30% грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_1 , а також нараховується щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн, відповідно до Постанови №713 (арк. спр. 36).

Позивач 22.01.2024 звернулась до пенсійного органу із проханням провести з 01.01.2024 перерахунок призначеної пенсії по втраті годувальника на підставі довідки ДУ «ТМО МВС по Волинській області» від 19.05.2021 №33/23-329д та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №140/7333/21 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №140/5434/23 (арк. спр. 14-15).

В свою чергу відповідач, листом від 29.02.2024 №3177-2623/С-02/8-0300/24, повідомив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (арк. спр. 13).

Уважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.

Вказаний Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону №2262-XII, згідно якої пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31 Закону № 2262-XII).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з статтею 36 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Частиною першою статті 45 Закону № 2262-XII передбачено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

З огляду на положення наведених норм суд зазначає, що розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.

Суд зазначає, що право ОСОБА_2 на перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 № 33/23-329д, встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №140/7333/21, яке набрало законної сили, та в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України не підлягає доказуванню.

На день смерті чоловіка позивача, ОСОБА_2 , виплачувалася пенсія на підставі Закону №2262-XII, розмір якої, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №140/7333/21, був обчислений на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 № 33/23-329д (арк. спр. 39), що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області 30.11.2021 №14475-14230/С-02/8-0300/21 (арк. спр. 9).

Відтак, з 01.01.2024, відповідно до пункту «б» статті 36, частини першої статті 45 Закону №2262-ХІІ, відповідач повинен був призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника (після смерті чоловіка ОСОБА_2 ) на підставі Закону №2262-XII та обчислити її основний розмір з розрахунку 30 процентів грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 № 33/23-329д.

Так, частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2023 року №640/3565/21, від 19 лютого 2019 року у справі №824/399/17-а, від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15.

З урахуванням встановлених обставин, суд уважає, що ГУ ПФУ у Волинській області допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2024 нарахування та виплати пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 № 33/23-329д.

Разом з тим, у задоволенні позову в частині позовних вимог про нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 належить відмовити з огляду на те, що таке нарахування, у відповідності до пенсійної справи №0303011830 – МВС відповідачем здійснюється, підтверджується перерахунками від 01.02.2024 01.03.2024 та 10.04.25024 та право на отримання даної суми відповідачем не порушені, тобто дана вимога заявлена на майбутнє, тоді як судовому захисту підлягають уже порушені права (арк.спр.35-37).

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог у спосіб прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.01.2024 нарахування та виплати пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області" від 19.05.2021 № 33/23-329д, та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі вказаної довідки, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що  при зверненні до суду позивач згідно із квитанцією про сплату судового збору від 17.03.2024 року №2811-9754-3604-3075 сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн (арк. спр. 5), який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (арк. спр. 127), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8 = 968,96 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні 24 копійки), може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішеннями відповідача.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок), який сплачений згідно із квитанцією про сплату судового збору від 17.03.2024 року №2811-9754-3604-3075 (арк. спр. 5).

Керуючись статтями 139, 243- 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платка податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська області, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22в, код ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року нарахування та виплати пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області" від 19 травня 2021 року № 33/23-329д.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області" від 19 травня 2021 року №33/23-329д, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                                   В.І. Смокович