ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/381/24

29 травня 2024 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.     

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Транс-Авто-Д" до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000046/2 від 19.06.2023, визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000340 від 19.06.2023.    

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірних у даній справі рішень стало невизнання відповідачем заявленої позивачем митної вартості товарів, оскільки на думку відповідача подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а заявлена декларантом вартість ввезеного товару нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено. Позивач з таким рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом: 1) подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням доказів поважності причин його пропуску; 2) доплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та подання доказів такої доплати.

Ухвалою суду від 15.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у  справі для подання відзиву на позовну заяву. Також, даною ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку із їх безпідставністю та необгрунтованістю. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що оскільки позивач не зміг підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то митний орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товару. До того ж, вказує, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403030/2023/000046/2 від 19.06.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару №1 згідно ЕМД від 12.12.2022 №UA400040/2022/44353 на рівні 2,773 USD/кг.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 1/2021 від 01.02.2021, укладеного між продавцем «TIANJIN GBW TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO.,LTD.» (Китай) та покупцем Приватним підприємством "Транс-Авто-Д" (Україна), згідно із рахунком- фактурою (інвойс) №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022, позивачем на митну територію України ввезено товар.

06 червня 2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення  було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403030014144U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Частини до автомобільних причепів. Колесо в зборі (диск+шина) GTL919, розмір: 385/65 R22.5 - 344шт. Виробник та торговельна марка - GITI.».

Під час здійснення митного контролю за МД №23UA403030014144U8 від 06.06.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Під час проведення митного огляду, встановлено невідповідність у торговельній марці, а саме правильно має бути GT radial, однак згідно опису гр.31 МД, електронного інвойсу, пакувального листа №XSGJ-20221130-39 від 21.03.2023, інвойса №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022, а також специфікації №3 від 30.11.2022 торговельна марка GITI. 2. Згідно коносамента №S4123030084 від 31.03.2023 товар прямував в порт призначення Gdansk (PL), однак згідно накладних УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 33947420 від 18.05.2023 та №33947448 від 18.05.2023 товар завантажувався на вагони в порту Gliwice(PL), проте в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг та інших документах, які підтверджують витрати на транспортування не зазначено витрати на транспортування з порту Gdansk(PL) в порт Gliwice(PL). 3. Згідно п.4.1 договору (контракту) про перевезення №0607/21 від 06.07.2021 вартість послуг виконавця узгоджується сторонами у заявці, однак до митного оформлення декларантом не було подано заявку на транспортування. Таким чином, перелічені вище фактори, на думку митниці, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Крім того, у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

«Прошу надати додаткові документи для підтвердження класифікації товару згідно вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495  -VI. Прошу надати додаткові документи для підтвердження класифікації товару згідно вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N-4495, а саме, прошу надати витяг із каталога виробника товару.Початок консультації з митним органом: прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2,3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: - специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару - рахунок-проформу - банківські платіжні документи. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - Додаткові документи що підтверджують витрати на транспортування. - виписку з бухгалтерської документації; Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: - додаток №2 від 07.06.2023 до договору №270223 від 27.02.2023; - схема № б/н від 07.06.2023; - сертифікат №UА.80127.СУЯ.143-21 від 02.08.2021; - каталоги № б/н від 07.06.2023;- платіжну інструкцію № TA00008344 від 06.06.2023; - довідку про транспортні витрати № 00004081 від 02.06.2023;

Листом від 15.06.2023 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000046/2 від 19.06.2023, у гр. 33 якого зазначено: " Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні і на  вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, організаціями, та/або інформація рахунок-проформу; - виписку з підготовлені спеціалізованими експертними біржових організацій про вартість товару; бухгалтерської документації. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано митні формальності щодо можливого заниження митної вартості та надання додаткових документів за кодами МФ "105-2" та "106-2". Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення 14.06.2023 о 16:58 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час проведення митного огляду, встановлено невідповідність у торговельній марці, а саме правильно має бути GT radial, однак згідно опису гр.31 МД, електронного інвойсу, пакувального листа №XSGJ-20221130-39 від 21.03.2023, інвойса №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022, а також специфікації №3 від 30.11.2022 торговельна марка GITI. Також встановлено, що згідно коносамента №S4123030084 від 31.03.2023 товар прямував в порт призначення Gdansk(PL), однак згідно накладних УМВС (SMGS consignment note (rail)) №33947420 від 18.05.2023 та №33947448 від 18.05.2023 товар завантажувався на вагони в порту Gliwice(PL), проте в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг та інших документах, які підтверджують витрати на транспортування не зазначено витрати на транспортування з порту Gdansk(PL) в порт Gliwice(PL). Також згідно п.4.1 договору (контракту) про перевезення № 0607/21 від 06.07.2021 вартість послуг виконавця узгоджується сторонами у заявці, однак до митного оформлення декларантом не було подано заявку на транспортування. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ декларанта повідомлено про право декларанта або уповноваженої ним особи за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Митним органом 15.06.2023 о 13:06 отримано листа № б/н1 від декларанта про те, що додаткові документи підтверджуючі митну вартість товару задекларованого по даній МД, декларант надати не може. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 12.12.2022 UA400040/2022/44353 на рівні 2,773 USD/кг.».

В подальшому було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA403030/2023/000340, в якій зазначено: "у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості від 19.06.2023 №UA403030/2023/000046/2. Також, під час проведення митного огляду встановлена торговельна марка - GT radial, що має бути зазначена в гр. 31 МД та електронному інвойсі. Декларант має право відповідно до статті 52 Митного кодексу України отримати дозвіл на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України або за вибором декларанта або уповноваженої ним особи за умови сплати митних платежів з митною вартістю товарів, що декларуються, визначеного митним органом: оскаржити зазначене Рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або відповідно до глави 4 розділу І Митного кодексу України або в суді. Картка відмови може бути оскаржена згідно глави 4 Митного кодексу України".     

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, а також з карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при їх прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи, між ПП «ТРАНС-АВТО-Д» (Покупець) та TIANJIN GBW TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD (Продавець) укладено Контракт № 1/2021 від 01.02.2021 року, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар. При цьому згідно Специфікації передбачено доставку на умовах FOB-QINGDAO, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, відповідно до якого відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець, отже Покупець несе ризики втрати вантажу та вправі сам вирішувати питання щодо страхування вантажу.

Зокрема, ПП «ТРАНС-АВТО-Д» придбано у TIANJIN GBW TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD колесо в зборі (диск+шина) GTL919, розмір 385/65 R22.5 - 344 шт. на підставі вищевказаного Контракту згідно Рахунку фактури (Інвойсу) №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022 року; ціна товару становить 264.5 доларів США за штуку, таким чином вартість вказаного товару становить 90 988 доларів США.

Згідно із Звітом Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/658 від 10.07.2023 року, відпускна експортна вартість товару, згідно відповіді товаропостачальника TIANJIN GBWTECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD  (Китай), станом на 30.11.2022 відповідає вартості, вказаній в Інвойсі №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022 на умовах поставки FOB-QINGDAO (Китай), для відповідного об`єму закупівлі, а саме 90988,00 USD.  

09.01.2023 року ПП «ТРАНС-АВТО-Д» згідно платіжного доручення в іноземній валюті №227 було переведено 27988 доларів США на рахунок TIANJIN GBW TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD, призначення платежу PRPMNT FOR TIRE ACC CNTR 1/2021 DD 01/02/2021 INV N XSGJ-20221130-39 D D 30.11.2022, та 23.02.2023 року згідно платіжного доручення в іноземній валюті №277 було переведено 63000 доларів США на рахунок TIANJIN GBW TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO. LTD, призначення платежу PRPMNT FOR TIRE ACC CNTR 1/2021 DD 01/02/2021 INV N XSGJ- 20221130-39 D D 30.11.2022.

Також, ПП «ТРАНС-АВТО-Д» (Замовник) укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 0607/21 від 06.07.2021 року з ТОВ «Атлас Лоджистікс» (Виконавець). Згідно п. 4.1 вказаного Договору, вартість послуг виконавця узгоджується сторонами у заявці.

Після цього, ТОВ «Атлас Лоджистікс» було виставлено Приватному підприємству «ТРАНС-АВТО-Д» Рахунок №36 від 18.05.2023 року на загальну суму 308500,14 грн., що включає: міжнародні перевезення вантажу морським транспортом - 166021,44 грн.; Комплекс послуг по обробці вантажу за межами України - 127990,10 грн.; Експедиторська винагорода на території України - 14488,60 грн.

Також, ТОВ «Атлас Лоджистікс» надано Довідку про транспортні витрати вих. №00004081 від 02.06.2023 року, відповідно до якої ТОВ «Атлас Лоджистікс» повідомляє Митні органи України, що вартість міжнародного перевезення для приватного підприємства «Транс-Авто-Д» пов`язаною з доставкою вантажу ASSEMBLED WHEEL (TIRE/RIM) у контейнерах TGBU9373628/MRKU6095054, коносамент 226129943, за маршрутом Qindao (Китай) - п/п Мостиська (Україна) склала 294 011 гривень 54 копійки.

Крім цього, на думку суду, підтвердженням вартості послуг перевезення є платіжна інструкція № ТА00008344 від 06.06.2023 року на суму 308500,14 грн. призначення платежу: Оплата послуг згідно рахунку № 36 від 18.05.2023 року.

В подальшому, 06.06.2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення подано до митного оформлення Митну декларацію 23UA403030014144U8 з метою розмитнення та випуску вантажу в обіг на території України, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар - «Частини до автомобільних причепів. Колесо в зборі (диск+шина) GTL919, розмір 385/65 R22.5 - 344 шт. Місць 344».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: -          пакувальний лист №XSGJ-20221130-39 від 21.03.2023; - рахунок-фактура (інвойс) №XSGJ-20221130-39 від 30.11.2022; - коносамент № S4123030084 від 31.03.2023; - накладна УМВС № 33947420 від 18.05.2023; - накладна УМВС №33947448 від 18.05.2023;- банківський платіжний документ, що стосується товару №227 від 09.01.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №277 від 28.02.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №36 від 18.05.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №00004081 від 02.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/2021 від 01.02.2021; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26.05.2021; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 17.08.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 30.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №3 від 30.11.2022; - договір (контракт) про перевезення №0607/21 від 06.07.2021; копія митної декларації країни відправлення №425820230000284957 від 29.03.2023.

То ж, на думку суду, на виконання п. 2 статті 53 МК України митному органу було надано запитувані документи, а саме: пп. 4 банківські платіжні документи - квитанції, що підтверджують оплату товару; пп. 5 договір про поставку товарів - Договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 0607/21 від 06.07.2021 року; пп. 6 Додаткові документи що підтверджують витрати на транспортування - Рахунок № 36 від 18.05.2023 року на оплату послуг з перевезення та Довідка ТОВ «Атлас Лоджистікс» про транспортні витрати № 00004081 від 02.06.2023 року.

При цьому, вирішуючи даний спір по суті, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що пп. 3 п. 2 ст 53 МК України містить взаємовиключну норму, відповідно до якої митному органу надається АБО рахунок-фактура (інвойс) АБО рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), отже вказана вимога митного органу є безпідставною, оскільки декларантом було подано рахунок-фактуру (інвойс).

Суд також вважає, що зміна назви не вплинула на характеристики коліс та їх ціну, тому дана обставина не впливає на митну вартість товару.  

Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Окремо суд зауважує на безпідставності вимоги митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації. Для витребовування документів бухгалтерського та податкового обліку (якщо мова йде про документи, які стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни за попередні періоди) відповідно до частина четвертої статті 53 МК України митний орган має довести існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість, проте у цьому випадку ні у вимозі декларанту, ні у спірному рішенні таке обґрунтування не наведене.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У сукупності наведеного вище, на переконання суду, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Встановлені у цій справі обставини та наведені положення МК України у поєднані з висновками Верховного Суду, дають підстави стверджувати, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення.

Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу як вартість ідентичних товарів. Проте відповідач не врахував інші умови поставок за такою МД, різних постачальників, цін безпосередньо виробника товару, що безпосередньо має вплив на формування ціни договору.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

З урахуванням вище викладеного, суд доходить висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000046/2 від 19.06.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В той же час, оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості, тому, на думку суду, підлягає також скасуванню картка відмови в митному оформленні товарів №UA403030/2023/000340 від 19.06.2023.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UА403030/2023/000046/2 від 19.06.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000340 від 19.06.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства "Транс-Авто-Д" 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 29 травня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" (місцезнаходження: вул. Запорізька, 7, м. Волочиськ, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31200 код ЄДРПОУ 34412482);

відповідач - Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження:вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

       Головуюча суддя                                                                      Дерех Н.В.