Справа № 587/1195/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 62024170040000028 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Прокурор звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обґрунтовуючи його тим, що, строк його тримання під вартою закінчується, однак до вказаної дати неможливо завершити судовий розгляд, ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, оскільки ОСОБА_5  вчинив тяжке кримінальне правопорушення,  побоюючись покарання може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. А тому просив продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 60 діб без права внесення застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вважав можливим застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки не доведено необхідність застосування такого запобіжного заходу, про який просить прокурор. Зазначив, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується, перебуває в лавах ЗСУ з 2022 року, приймав участь у бойових діях, фактичні обставини визнає, не погоджується лише з мотивами скоєння даного правопорушення. Зазначала про можливість застосування запобіжного заходу з можливістю внесення застави.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1  ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено під час судового провадження, обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд дійшла висновку, що на даний час не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливого тяжкого злочину, і у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому від тяжкості покарання обвинувачений зможе ухилитись від суду та впливати на свідків. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурором не доведено.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У зв`язку із внесеними змінами до КПК України, які набрали чинності, поточна редакція - редакція від 10.09.2022, підстава -2531-IX, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України (тримання під вартою) - Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. (Частину четверту статті 183 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом№ 2198-IX від 14.04.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2531-IX від 16.08.2022).

Враховуючи відсутність альтернативи під час обрання (заміни) запобіжного заходу під час дії воєнного стану відносно військовослужбовця, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі ст. 407 КПК України, за наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою виконання процесуальних обов`язків, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_5 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.

З огляду на вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну щодо обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт, а також про можливість внесення застави, доводи захисника в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу суд вважає непереконливими.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 314-316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 липня 2024 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п`яти днів з дня його проголошення.

  Суддя                                         ОСОБА_1