ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 травня 2024 року Справа №  280/2440/24   м.Запоріжжя

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні в повному обсязі нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 13.03.2022 по 26.06.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 13.03.2022 по 26.06.2022 у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп.), з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що при здійсненні остаточного розрахунку при звільненні зі служби йому не нараховано та не виплачено в повному обсязі додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я після важкого поранення з 13.03.2022 по 26.06.2022 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року відкрите провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 29.03.2024 надав до суду відзив, у якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Під час проходження військової служби, позивач з приводу нарахування та виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, до відповідача не звертався. Доводи позивача про те, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, є протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач хоч і був обізнаний про обставини поранення позивача, але не мав у своєму розпорядженні відповідних документів, які б підтверджували факт отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а позивач, в свою чергу, їх не надав. Позивача звільнено з військової служби в запас, тому у відповідача не має правових підстав нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум. З приводу виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум, позивачу слід звернутися до районного ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач перебуває на обліку. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .

13.03.2022 позивач отримав поранення важкого ступеню, яке пов`язане із захистом Батьківщини, перебуваючи у відрядженні в зоні ООС (м. Маріуполь) отримав поєднану мінно-вибухову травму (13.03.2022), вогнепальні сліпі осколкові переломи 4-5-6-7-8 ребер праворуч, вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні нижньої третини правого стегна, вогнепальний осколковий неповний крайовий перелом латерального надвиростку правої стегнової кістки.

Відповідно до виписного (перевідного) епікризу від 23.03.2022 №462, 22.03.2022-23.03.2022 позивач був шпиталізований до Хірургічного відділення в/ч НОМЕР_2 , виконано дренування правої плевральної порожнини по Бюлау. Вторинна хірургічна обробка рани правої підлопаткової ділянки з вилученням сторонніх тіл. Вторинна хірургічна обробка рани правого стегна з вилученням сторонніх тіл. Антибактеріальна терапія.

З 23.03.2022 по 27.04.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у травматолого-ортопедичному відділенні КНП "Міська лікарня № 9" ЗМР, що підтверджується випискою із медичної карти хворого №1961.

27.04.2022 позивач оглянутий військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 . Діагноз: Поєднана мінно-вибухова травма (13.03.2022), вогнепальне осколкове сліпе поранення правої підлопаткової ділянки, вогнепальні осколкові переломи 4,5,6,7,8 ребер праворуч, ускладнені гемопневмотораксом, вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні нижньої третини правого стегна з наявністю невилученого металевого осколка, вогнепальний осколковий неповний крайовий перелом латерального надвиростку правої стегнової кістки. Стан після операцій: (22.03.2022) - дренування, (23.03.2022) - видалення металевого осколка з м`яких тканин з правої надлопаткової ділянки з тимчасовим порушенням функції. Оформлено довідку військово-лікарської комісії від 27.04.2022 № 613 про потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 діб.

24.05.2022 позивач оглянутий військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 . Діагноз: Вялогранулююча рана задньої поверхні нижньої третини правого стегна після мінно-вибухової травми (13.03.2022), вогнепального осколкового поранення задньої поверхні нижньої третини правого стегна з наявністю невилученого металевого осколка. Стан після операцій: (23.03.2022) - ПХО рани, з тимчасовим порушенням функцій. Рішенням ВЛК надано довідку від 24.05.2022 № 903 про потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 діб.

Позивач перебував у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії за станом здоров`я з 28.04.2022 по 27.05.2022 відповідно до наказу від 27.04.2022 №97, та з 28.05.2022 по 26.06.2022 відповідно до наказу від 28.05.2022 №125.

Відповідно до витягу з протоколу № 412 від 31.01.2024 засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, позивач 13.03.2022 отримав травму важкого ступеня, пов`язану із захистом Батьківщини.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди у спірному періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною другою  статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією    та законами України.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 8 постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою №704.

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Судом встановлено, що позивач отримав травму, поранення під час безпосередньої участі у бойових діях, діагноз: поєднану мінно-вибухову травму (13.03.2022), вогнепальні сліпі осколкові переломи 4-5-6-7-8 ребер праворуч, вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні нижньої третини правого стегна, вогнепальний осколковий неповний крайовий перелом латерального надвиростку правої стегнової кістки. Згідно Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007).

Матеріалами справи (виписний (перевідний) епікриз від 23.03.2022 №462, виписка із медичної карти хворого №1961) підтверджується, що позивач перебував на лікуванні з 22.03.2022 по 23.03.2022, з 23.03.2022 по 27.04.2022, у зв`язку з отриманням поранення 13.03.2022, а також на підставі відповідних висновків ВЛК та за результатами обстеження спеціалістами потребував відпустки за станом здоров`я з 28.04.2022 по 27.05.2022, з 28.05.2022 по 26.06.2022.

Суд відхиляє як беззмістовні, доводи відповідача про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди через звільнення позивача з військової служби, оскільки у правовідносинах, що склалися, у відповідача виник обов`язок щодо виплати позивачу додаткової винагороди за періоди, в яких позивач перебував на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я за висновком ВЛК, після тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, який відповідачем не виконаний ні у спірному періоді, ні під час звільнення позивача з військової служби.

Отже, враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, як такий, що отримав тяжке поранення 13.03.2022, пов`язане із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), та за всі періоди перебування у відпустці для лікування після цього ж тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК, тому відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні таких виплат.

При цьому, за період з 13.03.2022 по 21.03.2022 у справі відсутні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні, як підтверджується наданими позивачем документами позивач перебував на лікуванні з 22.03.2022 по 23.03.2022, з 23.03.2022 по 27.04.2022, та у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії за станом здоров`я з 28.04.2022 по 27.05.2022, з 28.05.2022 по 26.06.2022.

Тому в частині періоду з 13.03.2022 по 21.03.2022 у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», такі витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні в повному обсязі нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 з 22.03.2022 по 23.03.2022, з 23.03.2022 по 27.04.2022 в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 28.04.2022 по 27.05.2022, з 28.05.2022 по 26.06.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 з 22.03.2022 по 23.03.2022, з 23.03.2022 по 27.04.2022 в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 28.04.2022 по 27.05.2022, з 28.05.2022 по 26.06.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 24.05.2024.

Суддя                                                                     Б.В. Богатинський