Справа № 752/2950/24

Провадження №: 1-кп/752/1507/24

У Х В А Л А

27.05.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100000001306 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 4 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 ,

представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

встановив:

прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено реальний вид покарання і наразі продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість переховування обвинуваченої від суду, оскількинаслідки втечі в цьому випадку, можуть бути розцінені нею, як більш сприятливі, ніж можливе покарання та його відбуття. Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні, експертів та потерпілих, що негативно вплине на хід судового розгляду, а отже ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. При продовженні запобіжного заходу обвинуваченій прокурор просив врахувати суб`єктивне ставлення обвинуваченої до безпеки керування транспортними засобами, оскільки остання керувала транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та будучи позбавленою права такого керування, що в подальшому призвело до загибелі людей. Інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбаченихч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України посилаючись на те, що ОСОБА_3 , перебуваючи в іншому кримінальному провадженні під дією запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у виді застави, був звільнений з під варти 09.06.2023 року, однак висновків для себе не зробив, наразі обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України та усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та відповідальність, передбачену законодавством, може переховуватись від суду, адже наслідки втечі в цьому випадку, можуть бути розцінені ним, як більш сприятливі, ніж можливе покарання та його відбуття. Прокурор вказує, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів: схилити їх до дачі неправдивих показів, що негативно вплине на хід судового розгляду, а отже ризики які стали підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. Прокурор вказав, що до ОСОБА_3 інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки в обвинуваченого відсутні сталі соціальні зв`язки, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність продовження найсуворішого виду запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурором не доведено ризики та клопотання про продовження строку тримання під вартою не містить нових обставин, раніше вказані ризики, зокрема ризик втечі на переконання захисника зменшився зі збігом часу, проведеного особою під вартою, а сама по собі тяжкість ймовірного покарання не може служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи, у зв`язку з чим просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням ряду інших обов`язків. При цьому захисник просить врахувати стан здоров`я ОСОБА_4 , позитивні характеристики та міцні соціальні зв`язки ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 підтримав позицію ОСОБА_6 . додатково вказавши, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного злочину.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку своїх захисників.

Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на інший не пов`язаний з позбавленням волі запобіжний захід. Свою позицію обґрунтував тим, що прокурором не доведено ризики, клопотання не містить нових даних, доказів вчинення тиску на свідків немає, ОСОБА_3 добровільно з'явився до поліції та надав експериментальні зразки, про що свідчать процесуальні документи. Крім того, вказав, що винуватість ОСОБА_3 не доведена, останній 6 місяців має належну поведінку. Також захисник надав документи на підтвердження можливого працевлаштування ОСОБА_3 в Рівненській області та договір оренди в м. Рівне.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника. Хоче працевлаштуватись та утримувати свою родину, оскільки його попередній бізнес знищено у зв`язку з його затриманням. Також зазначив, що він добровільно з`явився до поліції, місце події залишив лише з метою надання допомоги ОСОБА_4 , про подію одразу повідомили на першому блокпості.

Представник потерпілих ОСОБА_10 підтримав в повному обсязі клопотання прокурора. Крім того, вказав, що обвинувачені за цей час не відшкодували жодних збитків дітям загиблих, крім того, вважає, що продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченими нових злочинів, враховуючи ставлення обвинувачених до попередніх судових рішень.

Представник потерпілої ОСОБА_11 підтримав прокурора та представника потерпілого ОСОБА_10 . Також вказав на те, що ОСОБА_12 був живий після ДТП та помер у зв`язку з тим, що обвинувачені не вжили заходів щодо надання медичної допомоги.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 підтримав позицію прокурора.

Прокурор заперечив проти клопотань сторони захисту. Вказав, що саме раніше обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігає іншим ризикам.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема проти безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, що спричинило смерть двох потерпілих, в стані алкогольного сп"яніння, підозра є обґрунтованою.

Враховуючи тяжкість пред"явленого обвинувачення, обставини вчинення інкримінованих злочинів, зокрема, наявність обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими в інкримінованих їм злочинах, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість ухилитись від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими та забезпечать їх належну поведінку. Крім того, на думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових злочинів обвинуваченими, враховуючи обставини вчинення викладених в обвинувальному акті злочинів.

Із врахуванням викладеного суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Враховуючи вказані вище обставини обґрунтованості підозри у вчиненні злочинів, які спричинили загибель двох осіб, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, суд, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Доводи сторони захисту ОСОБА_4 про наявність у останньої постійного місця проживання, міцних соціальних зв"язків, враховуючи обставини вчинення інкримінованих злочинів, обґрунтованість підозри, стадію судового розгляду, не зменшує ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені та враховані судом вище.

Доводи сторони захисту ОСОБА_3 щодо можливого його працевлаштування та проживання в Рівненській області, враховуючи те, що останній до затримання офіційно не працював, має родину, яка проживає в м. Дніпро, враховуючи обставини вчинення інкримінованих злочинів, обґрунтованість підозри, стадію судового розгляду, також не зменшує ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту обвинувачених щодо добровільної явки останніх до правоохоронних органів, на думку суду, є безпідставними та такими, що суперечать доказам, які вже досліджені судом. Крім того, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що належна процесуальна поведінка обвинувачених та запобігання ризиків досягнуто завдяки раніше обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

З врахуванням викладеного, суд вважає що клопотання прокурора про продовження тримання під вартою підлягає задоволенню, а в клопотаннях сторони захисту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194 КПК України, суд

ухвалив:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 25.07.2024 року включно.

Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 27.05.2024 року.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в СІЗО.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1