Справа № 364/185/24

Провадження № 2/364/158/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 , Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судових засідань Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , офіційна електронна адреса відсутня)

представниця позивачки: Патківська Олена Валентинівна ( РНОКПП НОМЕР_3 , адвокатка, свідоцтво серії КС № 5с. 273/10, діє на підставі ордера серії АІ № 1574072, поштова адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_4 , e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_6 , офіційна електронна адреса не відома)

про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

25.03.2024 до суду надійшла зазначена позовна заява, в якій представниця позивачки вказує, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 зареєстрованим 20.11.2004. В шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09.11.2023 шлюб між сторонами рішенням Володарського районного суду Київської області було розірвано. Діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повнолітня та продовжує навчатися на денній формі навчання в Навчально-науковому інституті менеджменту та підприємництва за спеціальністю 073 «Менеджмент» Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій на ІІ курсі.

Представниця позивачки, посилаючись на викладені обставини, вказуючи, що відповідач не надає кошти на утримання дітей у добровільному порядку та на ст. ст. 84, 180, 181, 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 3, 15, 118, 119 ЦПК України, просить суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь позивачки:

-на сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітків, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до його повноліття;

-на повнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчатися у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітків, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

03.04.2024 у цивільній справі відкрито провадження на підставі ст. 27 ч. 1 ЦПК України. Судом призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами на 07.05.2024, однак цього дня судовий розгляд справи не відбувся, у зв`язку перебуванням судді на навчанні в НШСУ ( а.с. 28) та був відкладений на 27.05.2024.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження та про дату розгляду справи судом. Сторонам роз`яснено їх права передбачені ст.278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо ( а.с. 23, 25, 26, 27, 29, 30, 31).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

З огляду на вказане суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Суд не може провести заочний розгляд справи, оскільки позивачка не повідомила, що не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності учасників справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивачки викладену у позові, відсутність заперечень відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) 20 листопада 2004 року уклали шлюб, зареєстрований виконкомом Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, актовий запис № 18 ( а.с.6). У шлюбі в подружжя народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 8, 7). 09.11.2023 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розірвано рішенням Володарського районного суду Київської області, ДНЗС 11.12.2023 ( а.с. 11-14).

Згідно довідки виконавчого комітету Володарської селищної ради № 14 від 27.02.2024 діти зареєстровані та проживають разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.9).

Дочка ОСОБА_8 на час звернення до суду повнолітня та продовжує навчатися на денній формі навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва спеціальності 073 «Менеджмент» Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій з фінансуванням навчання за рахунок коштів державного бюджету ( а.с. 10).

В позовній заяві представниця позивачки зазначає, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, тому вона звернулася до суду та ставить питання про стягнення аліментів. Таке твердження позивачки відповідачем наразі не спростовано.

В досудовому порядку угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із тих міркувань, що непорушним конституційним правом кожної неповнолітньої дитини є її право на утримання батьками до досягнення повноліття та якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Так, статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, такий обов`язок передбачено в ст. 180 Сімейного кодексу України.

Обов`язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ст. 180 Сімейного кодексу України, вказує, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини визначені ст. 182 СК України та положеннями ч. 2 названої статті, а саме, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.

Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на викладене суд, визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів на молодшу дитину сина ОСОБА_5 2019 року народження, враховує: що відповідач є особою працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу (доказів неможливості надання такої допомоги відповідачем суду не надано); обов`язок обох батьків утримувати дітей; розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та вважає розумним і справедливим стягнення аліментів на двох дітей, в заявленому позивачкою розмірі - 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо стягнення аліментів на повнолітню доньку ОСОБА_4 , 2005 року народження, яка продовжує навчання виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. На звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З`ясовуючи наявність вищезазначених умов, судом встановлено, що на даний час ОСОБА_8 , є повнолітньою дочкою відповідача, їй виповнилося повних 18 років, та вона продовжує навчання на денній формі і потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, навчаючись на стаціонарі не має можливості працювати, будь-якого іншого самостійного доходу не має.

Вирішуючи спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, судом враховуються доводи представниці позивачки, наведені нею в обґрунтування позову, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачем до суду не було подано.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідач будучи працездатного віку, не хворіє, інших утриманців не має спроможний надавати матеріальну допомогу його повнолітній дочці, оскільки з матеріалів справи не вбачається даних про поганий стан здоров`я відповідача чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні батьківських обов`язків щодо його повнолітньої дитини.

З огляду на вказане, суд виснує про наявність у відповідача, як батька дитини, можливості надавати матеріальну допомогу на утримання його повнолітньої дочки.

Крім того, при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ч.1 ст.182 та ч.2 ст. 200 Сімейного кодексу України, які підлягають застосовуванню до даних правовідносин в силу ст. 200 цього Кодексу.

Із урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред`явлення даного позову до суду і на період навчання ОСОБА_4, оскільки стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов`язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання ( канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям та який зобов`язаний утримувати свою повнолітню доньку та продовжує навчатися, до досягнення нею двадцяти трьох років. За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця.

Відповідно до наведених обставин та норм чинного законодавства суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст.183 СК України присудити стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача. Починаючи з дати пред`явлення позову і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років, щомісячно, що є адекватним та співмірним з урахуванням всіх наведених вище обставин. Визначений розмір аліментів, є реальним і дає змогу підтримати повнолітню дитину для забезпечення її життєдіяльності.

Згідно з ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць у відповідності з п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Таким чином встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивачки щодо стягнення аліментів базуються на законі, тому підлягають задоволенню.

Позивачку звільнено від сплати судових витрат, а відтак відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача стягуються судові витрати у розмірі судового збору визначеного державою для розгляду справ даної категорії, що складає - 1211,20 грн.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180 - 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд ,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на повнолітню дочку, яка продовжує навчатися - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 ( одна шоста) частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з 25.03.2024, на період навчання ОСОБА_8 , але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 ( одна шоста) частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_6 , офіційна електронна адреса не відома) - на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Г. Л. Моргун