ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 725/221/23

провадження № 61-13383св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у складі колегії суддів Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У січні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за період із 23 лютого

2019 року до 23 лютого 2022 року у розмірі 1 600,14 доларів США (3 % річних від простроченої суми) за кредитним договором від 16 травня 2007 року

№ CVSNGK00000044.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції і мотиви їх постановлення

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» 24 липня 2023 року оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано заявнику п`ятиденний строк із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів, що підтверджують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 07 серпня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» надало заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України, вважав неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Висновок апеляційного суду мотивовано тим, що зі скріншоту програмного комплексу банку «Система обліку судових справ» встановлено, що представник ТОВ «Кредитні ініціативи» отримав копію судового рішення 21 червня 2023 року, а тому АТ КБ «ПриватБанк» мало достатньо часу для подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Наведені заявником підстави для поновлення процесуального строку апеляційний суд вважав непереконливими та такими, що не підтверджують неможливість подання апеляційної скарги у розумний строк.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У вересні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк», в інтересах якого діє адвокат Колодочка П. О., засобами електронного зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня

2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі щодо отримання банком оскаржуваного рішення суду першої інстанції та помилково зазначив дату отримання 21 червня 2023 року. Посилаючись на скріншот програмного комплексу банку «Система обліку судових справ», апеляційний суд не звернув уваги на дату отримання банком судового рішення, а саме 28 червня 2023 року.

Попри те, що в заяві про усунення недоліків представник АТ КБ «ПриватБанк» допустив технічну помилку, вказавши іншу дату, докази, долучені до заяви підтверджують твердження позивача про отримання ним засобами електронного зв`язку копії рішення саме 28 червня 2023 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою із дотриманням процесуальних строків.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Першотравневого районного суду м. Чернівців.

У жовтні 2023 року справу № 725/221/23 передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року призначено справу до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду,

а відповідно до статті 6 Конвенцію таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судовихрішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист.

Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Стаття 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом із тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує

в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції,

з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду («Volovik v. Ukraine»,

№ 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вказана правова норма кореспондується зі змістом статті 352 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У частині другій статті 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у випадку, якщо повне рішення суду не було вручено учаснику справи у день його складення, особа має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення. Предметом дослідження суду у цьому випадку найперше є встановлення дати отримання заявником оскаржуваного судового рішення, з якої починається відлік процесуального строку на апеляційне оскарження.

У разі встановлення апеляційним судом пропуску строку подання апеляційної скарги суд, керуючись принципом верховенства права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

У кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, надавши оцінку обставинам, які були перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою, спростувати доводи заявника щодо поважності і об`єктивності причин пропуску процесуального строку.

У справі, що є предметом касаційного перегляду, встановлено, що у січні

2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за період із 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року у розмірі 1 600,14 доларів США (3 % річних

від простроченої суми) за кредитним договором від 16 травня 2007 року

№ CVSNGK00000044.

У судове засідання, яке відбулося 19 червня 2023 року, сторони не з`явилися

(а. с. 78).

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

24 липня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року, у якій, зокрема, посилалося на те, що представник банку був відсутнім у судовому засіданні під час проголошення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, копію судового рішення банк отримав засобами електронного зв`язку 28 червня 2023 року, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження підлягає поновленню (а. с. 84-86).

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано заявнику п`ятиденний строк із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів, що підтверджують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 96, 97).

Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху мотивовано тим, що на момент вирішення питання про відкриття апеляційного провадження відсутні матеріали справи, які могли б підтвердити або спростувати зазначені позивачем обставини.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху

07 серпня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» надало заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року (а. с. 100-110).

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначив те, що повний текст оскаржуваного судового рішення представник позивача отримав на електронну адресу 21 червня 2023 року. Унаслідок повномасштабної війни та ракетної небезпеки у м. Дніпрі, де зосереджено роботу підрозділів

з опрацювання кореспонденції та судових рішень, було оголошено більше

14 сигналів повітряної тривоги, загальною тривалістю 10:50 год, що стало причиною несвоєчасного подання апеляційної скарги в останній день строку на оскарження у п`ятницю 21 липня 2023 року. У перший робочий день 24 липня 2023 року апеляційну скаргу було подано до суду апеляційної інстанції, що свідчить про незначний пропуск строку на оскарження.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України, вважав неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» мало достатньо часу для подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Наведені заявником підстави для поновлення процесуального строку, зокрема багатогодинні повітряні тривоги, апеляційний суд вважав непереконливими, оскільки тривоги не є безперервними та не свідчать про неможливість подання апеляційної скарги у розумний строк.

Колегія суддів із таким висновком апеляційного суду повною мірою не погоджується, враховуючи таке.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що представник банку був відсутнім у судовому засіданні під час проголошення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а копію судового рішення банк отримав засобами електронного зв`язку 28 червня 2023 року,

у зв`язку з чим строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги, позивач у заяві вказав датою отримання судового рішення 21 червня 2023 року (що, на думку банку, свідчить про допущену технічну помилку його представника). До заяви про усунення недоліків надано докази отримання засобами електронного зв`язку оскаржуваного судового рішення, а саме скріншот програмного комплексу банку «Система обліку судових справ» про отримання судового рішення із відмінною датою - 28 червня 2023 року. Саме таку дату вперше зазначив

в апеляційній скарзі представник банку.

Установивши, що дата отримання рішення суду першої інстанції представником банку, зазначена у заяві про усунення недоліків, не співпадає з датою, зазначеною позивачем в апеляційній скарзі та скріншоті програмного комплексу банку «Система обліку судових справ», з урахуванням необхідності забезпечення права особи на доступ до правосуддя та апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції повинен був пересвідчитися в наявності чи відсутності самого факту пропуску процесуального строку, виконавши свій обов`язок щодо сприяння учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони.

Крім того, вирішуючи питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував доводів заявника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та обставини непереборної сили, які обумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення, належним чином не мотивував можливість/неможливість позивача вчасно звернутися з апеляційною скаргою, не надав оцінки, що строк (у випадку підтвердження факту його пропуску) є незначним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі

№ 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) зроблено висновок про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2022 року у справі № 758/14460/15-ц (провадження № 61-12330св21) вказав, що «…непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною».

Колегія суддів наголошує, що у кожному конкретному випадку судповинен надати оцінку обставинам, які були перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою. У подальшому з урахуванням обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційний суд не перевірив наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, належним чином не спростував доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку. Лаконічне посилання апеляційного суду на те, що повітряні тривоги у м. Дніпрі не є безперервними та не свідчать про неможливість подання апеляційної скарги у розумний строк, без аналізу наведеної позивачем таблиці тривог із зазначенням часу, не є обґрунтованим у сенсі гарантування особі права на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є передчасним, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, перешкоджає подальшому руху судової справи, така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги про отримання банком оскаржуваного рішення суду першої інстанції засобами електронного зв`язку саме 28 червня 2023 року, що підтверджується належними доказами та свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою із дотриманням процесуальних строків, підлягають перевірці апеляційним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

А. С. Олійник

В. В. Сердюк