Справа № 189/2822/23

1-кп/189/104/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 року                                                         смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ; (у режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника ОСОБА_5 ; (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження№ 62023170030000899 від 06.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

в с т а н о в и в:

       В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 62023170030000899 від 06.07.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

       Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 04.06.2024 року включно, з визначенням розміру застави.

        Прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченому ОСОБА_4 з посиланням на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування на даний час не відпали та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а отже, може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити, оскільки жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.                                                                             Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні дане клопотання підтримав, просив задовольнити.

        Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили відмовити в клопотанні, вважаючи, що ризики зазначені прокурором не доведені

        Заслухавши думку учасників судового розгляду, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про таке.                                                                                                                                      Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з вимог ч.1 ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

       При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, згідно з якою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

       Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в період іспитового строку, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від суду.

       Разом з тим, щодо наявності ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Отже, даний ризик слідчий суддя також вважає обгрунтованим на час розгляду клопотання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками у кримінальному провадженні.

       Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше судимий – 15.06.2022 року вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за ч.1 ст. 263 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та обвинувачується у вчиненні нового злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

       Суд вважає, що обмеження прав і свобод виправдовується суспільними інтересами, оскільки такі обмеження відповідають вимогам справедливості, є пропорційними та необхідними для цілей захисту конституційно значимих цінностей. При вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням законодавства про запобіжні заходи, суд виходячи з презумпції невинуватості дотримує баланс між публічними інтересами, пов`язаними із застосуванням заходів процесуального примусу, і важливістю права на свободу особистості.

       Щодо іншого запобіжного заходу, то суд наголошує на тому, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.        

       Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому, відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.

       На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

       Разом з тим, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

       Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

       Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

       Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

       Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.                                                                    У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

       З урахуванням викладеного, суд зазначає, що обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою.

       У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн, та, враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, злочин, в якому він обвинувачується, суд вважає, що сума у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242240 грн., буде достатньою для внесення в якості застави.

       При цьому на підставі пунктів 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; 3) не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;4) утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

       З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків є застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  177, 178,184, 199, 284, КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

    Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.        

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, раніше судимого 15.06.2022 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з неповною вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби призванного по мобілізації, у посаді гранатометника 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини  НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 03.08.2024 року включно.

               Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).                              Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; 3) не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;4) утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

        Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою суду обов`язків - до 03.08.2024 року, включно.

         У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                         ОСОБА_1