ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.05.2024м. ДніпроСправа № 904/4342/23

За скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"

на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг

про стягнення 2 606 529,81 грн.   

Суддя  Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники сторін

від позивача: Митюк С.П. довіреність №568 від 28.09.2023, адвокат у режимі відеоконференції

від відповідача: Дубовик С.В. довіреність від 15.04.2024, адвокат у режимі відеоконференції  

від приватного виконавця: Косяк Н.В. ордер АІ №1607123 від 08.05.2024, адвокат у режимі відеоконференції

СУТЬ СПОРУ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", в якому  просить суд стягнути 2 001 267,40 грн основної заборгованості, 37 408,10 грн 3% річних, 419 609,77 грн пені, 148 244,54 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 закрито провадження у справі №904/4342/23 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 502 946,55 грн основного боргу; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 1 498 320,85 грн заборгованості, 37 408,10 грн 3% річних, 293 726,84 грн пені, 148 244,54 грн інфляційних втрат, 31 553,72 грн судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024, яке набрало законної сили  10.04.2024 було видано наказ.

03.05.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про накладення арешту на кошти боржника та винагороди, в якій просить:

- прийняти скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника, стягнення винагороди із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23 до розгляду.

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на кошти боржника, стягнення винагороди із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23 незаконними;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23, постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника АТ "Криворіжгаз" та  постанови про стягнення винагороди.

В обґрунтування скарги зазначає, що наказ господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 виданий у справі № 904/4342/23 містить помилку в даті його видачі (невірно зазначено: "23.04.2023", тоді як мало бути зазначено: "23.04.2024"), а відтак наказ не може прийматись до виконання. Приватний виконавець Щербаков Ігор Миколайович, встановивши, що виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 виданий у справі № 904/4342/23 не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчого документу відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" був зобов`язаний повернути такий наказ стягувачу. Приватним виконавцем Щербаковим Ігорем Миколайовичем було умисно порушено порядок прийняття наказу до виконання, незаконно відкрито виконавче провадження за наказом, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та накладено арешт на рахунки АТ "Криворіжгаз".

Посилається й на те, що накладення арешту на рахунки боржника постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щербаков І.М. які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють в АТ "Криворіжгаз".

14.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на скаргу АТ "Криворіжгаз" на дії приватного виконавця  в яких просить суд: закрити провадження за розглядом скарги АТ "Криворіжгаз" в частині вимог про визнання незаконними дій приватного виконавця Щербакова І.М. по винесенню постанови про стягнення з боржника винагороди, а також в частині зобов`язання приватного виконавця Щербакова І.М. скасувати постанову про стягнення з боржника винагороди; відмовити у задоволенні вимог за скаргою АТ "Криворіжгаз" в частині вимог про визнання незаконними дій приватного виконавця Щербакова І.М. по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на кошти й майно боржника, а також в частині зобов`язання приватного виконавця Щербакова І.М. скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на кошти й майно боржника.

Позивач зазначає, що закон передбачає можливість виправлення помилки допущеної у наказі без визнання такого наказу таким, що не підлягає виконанню, а тому виданий Господарським судом Дніпропетровської області наказ у справі №904/4342/23 є належним виконавчим документом. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про відкриття про виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №904/4342/23, Стягувачем було зазначено правильну дату наказу, що дало можливість правильно ідентифікувати такий наказ.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 у справі №904/4342/23 було виправлено помилку у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 у справі №904/4342/23, а саме виправлено дату наказу з "23.04.2023" на "23.04.2024".

Тому, доводи Боржника про те, що така помилка у наказі виключає можливість його прийняття до виконання є безпідставними.

Звертає увагу господарського суду, що обраний боржником спосіб усунення помилки в наказі (скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження) не сприяє захисту інтересу, який би не суперечив меті судового провадження та загальнодержавним інтересам відповідно до норм статті 129-1 Конституції України, ч. 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено обов`язковість виконання судових рішень. Ефективними діями при вирішенні даного питання, з урахуванням норм статей 327-328 Господарського процесуального кодексу України та статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є дії, що спрямовані на виправлення помилки у виконавчому документі та не пов`язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження (подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 5023/10655/11, в постанові від 18.01.2023 у справі №921/434/21).

14.05.2024 від представника Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербака Ігоря Миколайовича через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення в яких Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович заперечує проти скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на дії приватного виконавця. Вважає, що звернення до суду зі скаргою є спробою останнього уникнути (затягнути) виконання остаточного судового рішення, оскільки відсутнє порушення прав та інтересів, за захистом яких боржник звернувся до суду, а також доводи викладені скаржником є необґрунтованими та безпідставними та просить суд відмовити в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на дії приватного виконавця в повному обсязі; закрити провадження з розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" в частині вимог про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови від 02.05.2024 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому проваджені №74916670; покласти витрати приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок на скаржника, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"; справу розглядати за участі представника приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича.

В своїх поясненнях звертає увагу суду, що  в абзаці 1 пункту 1 постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №74916670, приватним виконавцем було зазначено наступне: "накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику".

Таким чином, зазначене свідчить про дотримання приватним виконавцем вимог законодавства, банк повинен був повідомити приватного виконавця про цільове призначення рахунку ("спеціальний режим використання") та/або повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Приватний виконавець також посилається на те, що згідно усталеної судової практики обраний боржником спосіб усунення помилки в наказі (скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження) не сприяє захисту інтересу, який би не суперечив меті судового провадження та загальнодержавним інтересам відповідно до норм статті 129-1 Конституції України, ч. 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено обов`язковість виконання судових рішень. Ефективними діями при вирішенні даного питання, з урахуванням норм статей 327-328 Господарського процесуального кодексу України та статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є дії, що спрямовані на виправлення помилки у виконавчому документі та не пов`язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження (подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 5023/10655/11, в постанові від 18.01.2023 у справі №921/434/21).

Звертає увагу суду на розмежування порядку оскарження дій та постанов приватних виконавців щодо оскарження в порядку подання скарги відповідно до Господарського процесуального кодексу України та в частині що стосуються постанов про стягнення основної винагороди в порядку адміністративного судочинства.

Також зазначає, що скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на дії приватного виконавця не направлена на захист порушеного права відповідача. Так, відповідачем не надано доказів в обґрунтування яке саме право порушено під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.05.2024, представник відповідача підтримав скаргу та просив її задовольнити, представники позивача та приватного виконавця підтримали заперечення та просили в частині скарги відмовити в частині, що стосується постанови про стягнення винагороди закрити провадження у справі.

Заслухавши доводи представників позивача. Відповідача та приватного виконавця, дослідивши додані до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, положень частини 1 статті 18, частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним  законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до  закону  підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома).

У частині першій статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

За змістом статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Закон України "Про виконавче провадження" наділяє виконавця правом накладати арешт на грошові кошти та/або інші цінності боржника, зокрема ті, що знаходяться на рахунках в банківських установах або інших фінансових установах, крім коштів, що знаходяться на рахунках з спеціальним режимом використання або рахунки, на які законом заборонено звернення стягнення.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (із змінами) передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця, в якій зазначається: сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом; стягнення виконавчого збору, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження; основна винагорода приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що на які накладається арешт, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Нацбанку від 21.01.2004 № 22 передбачено, що банк зупиняє видаткові операції по рахунку клієнта у випадку накладення на такий рахунок арешту. Зупинення видаткових операцій здійснюється у межах суми, на яку накладено арешт, за винятком випадків накладення арешту без зазначення такої суми.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приписами частини  1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в ст.ст. 3, 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях ст. 97 Кодексу законів про працю, ст.ст. 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

У відповідності до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Таким чином, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, на оплату праці. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19.

За вимогами частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича із заявою про примусове виконання  рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 закрито провадження у справі №904/4342/23 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 1 498 320,85 грн заборгованості, 37 408,10 грн 3% річних, 293 726,84 грн пені, 148 244,54 грн інфляційних втрат, 31 553,72 грн судового збору.

До заяви доданий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23 та вказано, що в наказі міститься описка щодо дати його видачі, а саме вказаний 2023 рік замість 2024 року.

02 травня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича відкрито виконавче провадження №74916670 за заявою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про примусове виконання наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення суду від 30.01.2024 року у справі №904/4342/23, яке набрало законної сили 10.04.2024.

02 травня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про арешт коштів боржника, накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

02 травня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" зазначає, що за наявності помилки в наказі щодо дати його видачі виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ у справі №904/4342/23 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 1 498 320,85 грн заборгованості, 37 408,10 грн 3% річних, 293 726,84 грн пені, 148 244,54 грн інфляційних втрат, 31 553,72 грн судового збору містив помилку його дати його видачі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 виправлено помилку в наказі Господарського суду Дніпропетровської у справі №904/4342/23 щодо дати його видачі, вказавши датою видачі наказу: "23.04.2024".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у заяві про примусове виконання  рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 закрито провадження у справі №904/4342/23 а вказано, що в наказі міститься описка щодо дати його видачі, а саме вказаний 2023 рік замість 2024 року.

Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження"  містить перелік вимог, які мають міститься у виконавчому документі.

Згідно з пунктом 6 частини 4  статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до  статті 26 цього Закону.

У пункті 2 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої  наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5  зазначено, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Згідно з пунктом 4 та абзацом 9 пункту 5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої  наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5  при пред`явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка. У заяві про примусове виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, зазначаються такі відомості: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника (для юридичних осіб - за наявності).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у заяві про примусове виконання  рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 закрито провадження у справі №904/4342/23 а вказано, що в наказі міститься описка щодо дати його видачі, а саме вказаний 2023 рік замість 2024 року.

З врахуванням викладеного, господарський суд вважає, що у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в розумінні статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому документі було зазначено дату його видачі, але з помилкою, разом з тим в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено правильну дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 виправлено помилку в наказі Господарського суду Дніпропетровської у справі №904/4342/23 щодо дати його видачі, вказавши датою видачі наказу: "23.04.2024".

Господарський суд погоджується із дододами позивача та приватного виконавця, що  обраний боржником спосіб усунення помилки в наказі (скасування постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження) не сприяє захисту інтересу, який би не суперечив меті судового провадження та загальнодержавним інтересам відповідно до норм  статті 129-1 Конституції України, ч. 2-4  статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"  та статей  18,  326 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено обов`язковість виконання судових рішень.

Ефективними діями при вирішенні даного питання, з урахуванням норм  статей 327-328 Господарського процесуального кодексу України  та  статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"  є дії, що спрямовані на виправлення помилки у виконавчому документі та не пов`язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження (подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 5023/10655/11).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.01.2023 у справі №921/434/21.

За таких обставин господарський суд погоджується із доводами позивача та приватного виконавця про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" в частині визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на кошти боржника; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23 та постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника АТ "Криворіжгаз".

Згідно із статтями 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення основної винагороди та/або витрат виконавчого провадження, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 29.09.2020 у справі № 295/6656/14.

В силу приписів частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин провадження з розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" підлягає  закриттю в частині визнання незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо винесення постанови про стягнення винагороди та про зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про стягнення винагороди.

Керуючись ст.ст. 231, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги  Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в частині визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на кошти боржника; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2023 у справі №904/4342/23 та постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника АТ "Криворіжгаз" відмовити.

Закрити провадження з розгляду скарги про визнання незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо винесення постанови про стягнення винагороди та про зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про стягнення винагороди.

Ухвала набирає законної сили 22.05.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 23.05.2024.

Суддя  Ю.А. Бажанова