Справа №2-7364/10/04

РІШЕННЯ

Іменем     України

        15 жовтня 2010 року Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді     Донець О.В.

при секретарі         Якішиній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

    Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на наступне. З 2007 року по червень 2010 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 року вона народила дочку, батьком якої є відповідач. Після розірвання шлюбних відносин, з червня 2010 року дочка залишилась проживати з нею і з цього часу повністю  знаходиться на її утриманні. Відповідач ніякої допомоги на її утримання ні в грошовій, ні в натуральній формі не надає. На періодичні зустрічі з дитиною відповідач приносив їй оселедець, сирки, булочки, хрусткі пластівці, які не входять до її раціону харчування. На її прохання надати гроші на матеріальне утримання дитини або купити конкретно визначені речі, необхідні дитині, відповідач відмовляється. Тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі 1000 грн. щомісячно, оскільки він є приватним підприємцем  і має нерегулярний дохід.

    Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    Відповідач позов визнав частково та пояснив, що категорично відмовляється надавати позивачці гроші, які та, на його думку, буде витрачати на себе. Готовий брати участь в утриманні дитини шляхом покупки їй необхідних продуктів та речей. Посилався на наявність у нього чеків з супермаркету за придбання продуктів харчування для дитини від 13.10.201010 р. та 07.10.2010 р.: м’яса, скумбрії, шпротів, бананів, ізюму, кураги, чупа-чупса та інш. Крім того, привозив дочці домашні яйця та кролика. Заперечував проти стягнення аліментів на утримання дочки в розмірі, зазначеному позивачкою, посилаючись на те, що він є приватним підприємцем і має нестабільний дохід, а взимку у нього доходів взагалі може не бути.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, задовольняє позовні вимоги частково і при цьому виходить з наступного.

Судом встановлено, що з 2007 року по червень 2010 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої відповідно до свідоцтва про народження є відповідач.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ніякої допомоги на її утримання ні в грошовій, ні в натуральній формі не надає.

Посилання відповідача на покупку дочці продуктів харчування, зокрема, м’яса, оселедцю, шпротів, бананів, ізюму, бананів та інш., суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів покупки цих продуктів харчування саме ним та саме для дочки. Крім того, суд вважає сумнівним факт вживання дворічною дитиною цих продуктів, які не входять до раціону дитини її віку. Відповідачем не надано доказів його участі в утримуванні дитини. Більш того, його позиція свідчить про небажання утримувати дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач, як встановлено в судовому засіданні, ухиляється від матеріальної допомоги дочці, в зв’язку з чим така  допомога підлягає до стягнення в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено і підтверджено відповідачем, що він є приватним підприємцем і має нерегулярний дохід. Тому суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 і стягує з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 800 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту зверення позивачки до суду, т. з 07.09.2010 р., щомісячно. Суд відмовляє в задоволенні іншої частини позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і в доход держави судовий збір.

            Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України,  ст.ст.180-182  СК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бабушкін Бурятської АР, приватного підприємця, що мешкає АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, що мешкає АДРЕСА_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 800 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.09.2010 р. до її повноліття, що виконати негайно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито у розмірі 51 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя