Справа № 161/17062/23 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.

Провадження № 22-ц/802/569/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2024 року,

                                          В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Хомича Д. В. звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що її батьками є ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 , шлюб між якими розірваний на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 серпня 2017 року. У червні 2023 року вона досягла повноліття, однак продовжує навчання, є студенткою факультету психології денної форми навчання за рахунок коштів фізичних осіб (контрактна основа) першого (бакалаврського) рівня Волинського національного університету імені Лесі Українки. Термін навчання: з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року. Вартість навчання складає 27 300 грн на рік.

Позивач зазначала, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2018 року відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на її утримання до досягнення нею повноліття. На даний час вона проживає з матір`ю ОСОБА_4 , доходів якої не вистачає для задоволення всіх її потреб, пов`язаних з навчанням. Її мати ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує дохід у розмірі 860 грн на місяць.

Також позивач вказувала, що оскільки вона навчається на денній платній формі навчання, тому позбавлена можливості працювати та утримувати себе самостійно, у зв`язку з чим потребує допомоги батьків. Відповідач ОСОБА_2 є працездатним та за станом здоров`я може сплачувати аліменти на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Їй має бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку, який не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягувати з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня початку навчання і до досягнення нею 23-х років, за умови що вона буде продовжувати навчатись.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи з 04 жовтня 2023 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , вважаючи оскаржуване рішення правильним по суті та справедливим, просила вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у цій справі є 22 травня 2024 року - дата складення повного судового рішення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є: відповідач по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького МУЮ (а.с.5).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягувалися аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_1 досягла повноліття.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 є студенткою факультету психології денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб першого (бакалаврського) рівня Волинського національного університету імені Лесі Українки, що підтверджується копією довідки Волинського національного університету імені Лесі Українки № 09/3074 від 12 вересня 2023 року (а.с.8).

Як вбачається з копії договору про навчання у закладі вищої освіти від 08 серпня 2023 року, фінансування навчання позивача ОСОБА_1 здійснюється за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Вартість навчання за 2023/2024 навчальний рік становить 27 300 грн (а.с.93).

Отже, у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі на денній формі навчання та на платній основі позивач ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги батьків.

Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, законодавець покладає обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання лише за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

Також при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також в інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, розмір якої з листопада 2023 року становить 12 978 грн 14 коп. щомісячно. З березня 2023 року ОСОБА_2 не отримує жодного іншого доходу окрім пенсії, що підтверджується відомостями з Пенсійного фонду України (форма ОК-5). ОСОБА_2 одружений та є ще батьком трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.43-46). Відповідач має статус багатодітного батька, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.49).

На підтвердження витрат, пов`язаних з навчанням у закладі вищої освіти, позивач надала лише докази вартості навчання, що становить 27 300 грн за навчальний рік.

Крім того, наявні у справі докази не давали суду можливості достовірно встановити матеріальне становище позивача та її матері ОСОБА_4 , оскільки види та розміри їхніх доходів документально не підтверджені. Однак, урахував інформацію Територіального сервісного центру № 0741 від 28 жовтня 2023 року про наявність зареєстрованих на ім`я матері позивача ОСОБА_4 трьох автомобілів.

Отже, колегія судів вважає, що позивач ОСОБА_1 довела, що у зв`язку з продовженням навчання вона потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є здоровою, працездатною особою, спроможний надавати їй таку матеріальну допомогу, а тому дійшов цілком обґрунтованого висновку, що розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, необхідно визначити у розмірі 1/8 частки доходу відповідача, які необхідно стягувати з нього на користь позивача щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

Визначаючи аліменти у вказаному розмірі, суд врахував матеріальний стан позивача ОСОБА_1 , яка у зв`язку з навчанням не працює, що позбавляє її можливості самостійно себе забезпечувати, матеріальний стан відповідача, а також його сімейний стан, зокрема ту обставину, що на його утриманні перебуває ще троє неповнолітніх дітей, а також рівний обов`язок обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, лише за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

Разом з тим, позивач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не довела, що відповідач може сплачувати на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частки його доходу.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про часткове задоволення позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.

Наведені представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в апеляційній скарзі доводи про невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність рішення суду.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди представника позивача з висновками суду першої інстанції, є подібними доводам, які викладені у позовній заяві, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. 

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

                                                    У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: