Справа № 127/16260/22

Провадження № 1-кп/127/541/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_13 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики наведені прокурором є недоведеними, його підзахисний має постійне місце проживання, а тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби із використанням електронних заходів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника та вважав ризики наведені прокурором необґрунтованими та не доведеними.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, вказала, що її підзахисний позитивно характеризується за місцем проживання, вина його не доведена у скоєні даних правопорушень, а тому просила змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби із використання електронних заходів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, вважав, що застосований відносно нього запобіжний захід слід змінити на більш м`який.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважала його необґрунтованим та формальним. Вказала, що ризик на який посилається прокурор у виді можливого тиску на потерпілого є непідтвердженим, оскільки представник потерпілого неодноразово вказував, що він не заперечує стосовно зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який. Інших ризиків, окрім того, що обвинувачений може переховуватись від суду, так як він усвідомлює тяжкість можливого покарання, прокурором не названо. Звернула увагу суду на те, що її підзахисний відшкодував потерпілому завдану школу та останній не заперечує щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . Також зауважила, що її підзахисний має постійне місце проживання у м. Києві, сім`ю, має двоє повнолітніх синів, а тому останній має стійкі соціальні зв`язки, а тому просила застосувала більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому зазначила, що у разі прийняття рішення про задоволення клопотання прокурора, просила визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням того, що у потерпілого не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_6 з приводу того, що обвинувачений здійснював стосовно нього будь-які насильницькі дії. Також ОСОБА_9 зазначила, що у разі прийняття рішення про визначення щодо обвинувачення застави, ОСОБА_6 має намір в подальшому перерахувати вказану суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який. Крім того вказав, що у разі його звільнення з-під варти, має бажання долучитись до лав ЗСУ.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що на даний час відпав ризик впливу обвинуваченого на свідків обвинувачення та потерпілого, оскільки вони вже були допитані в судовому засіданні. Також відпав ризик можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час стороною обвинувачення долучені всі письмові документи до матеріалів справи, які на даний момент досліджуються судом. Таким чином, єдиним ризиком, яким прокурор обґрунтовує доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є можливість переховування обвинуваченого від суду, що не може бути належним обґрунтуванням доцільності тримання особи під вартою. На підставі вказаного вважав, що домашній арешт у нічний час буде дієвим механізмом, який забезпечить виконання обвинуваченим покладений на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника та вказав, що в умовах слідчого ізолятора він не отримує належного лікування.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_12 підтримав позицію адвоката ОСОБА_9 щодо зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який. Щодо інших обвинувачених вважав, що клопотання прокурора є обґрунтованим та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 26.05.2024 року.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання  в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв`язками.

Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Так, прокурором доведено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Вказане, на переконання прокурора, свідчить про факт того, що ОСОБА_7 може продовжити злочинну діяльність. Суд приймає вказане до уваги, проте оцінює не відокремлено, а в сукупності з іншими даними.

Так, згідно обвинувачення, ОСОБА_7 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше чотири рази судимий, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_7 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_13 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим тяжкість можливого покарання за вчинене, свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.

Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_7 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, в тому числі думку представника потерпілого, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу тривають, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, ОСОБА_5 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим тяжкість можливого покарання за вчинене, свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.

Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.

При цьому суд не оцінює доводи захисника про те, що вина ОСОБА_5 у скоєнні даних правопорушень є недоведеною, оскільки вказане питання суд уповноважений вирішувати виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку після закінчення судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене та враховуючи думку представника потерпілого суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд приймає до уваги наступне.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років розбавлення волі із конфіскацією майна, тобто можливе покарання є суворим, що свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.

Крім того, зі змісту обвинувачення вбачається, що ОСОБА_6 діяв з корисливою метою. ОСОБА_6 офіційно не працює, доходу не має, що підтверджує те, що ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, відсутність у ОСОБА_6 місця проживання на території м. Вінниці та будь-яких інших соціально-стримуючих факторів у місті де проводиться судовий розгляд, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про те, що ОСОБА_6 може порушувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Щодо тверджень ОСОБА_6 про те, що останній бажає долучитьсь до лав ЗСУ суд зазначає наступне.

Порядок скасування обвинуваченому запобіжного заходу можливий за умови дотримання процедури визначеної ст. 616 КПК України та за наявності підстав встановлених вказаною нормою.

Разом тим, прокурор в судовому засіданні звернувся із клопотанням про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, а не з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу. Мотивами вказаного клопотання є наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, що свідчать про доцільність утримання обвинуваченого під вартою.

Тому, не зважаючи на думку представника потерпілого, суд враховує сукупність вказаних даних про особу та тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що беззаперечно свідчить що ОСОБА_6 перебуваючи на волі зможе уникнути суду та вчинити інші кримінальні правопорушення. Вказані ризики підсилені і усвідомленням обвинуваченого факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_6 домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Підстав для визначення застави суд не вбачає з огляду на обвинувачення ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення пов`язаного із застосуванням насильства.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Крім цього, ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні.

Вказане, дані обвинувального акту про роль ОСОБА_4 як організатора, а також усвідомлення обвинуваченим тяжкість можливого покарання за вчинене, свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, в тому числі думку представника потерпілого, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу тривають, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.05.2024 року до 14.07.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.05.2024 року до 14.07.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.05.2024 року до 14.07.2024 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.05.2024 року до 14.07.2024 року, включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: