ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/661/24Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.

Провадження № 33/817/398/24 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.

за участю ОСОБА_1 та його представника адвоката Юсипіва Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Юсипіва Р.В. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

                                       ВСТАНОВИЛА:

       Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

       Згідно із постановою суду, 05 квітня 2024 року о 23 год. 47 хв. в с. Трибухівці по вул. Маланчука водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала ситуації. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

       В апеляційній скарзі адвокат Юсипів Р.В. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.

       Вважає формулювання діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , по формі та змісту не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП оскільки дії особи одночасно кваліфікуються як керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушеннями п. 2.5 ПДР України та п. 2.9 а ПДР України, а томуфабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних умов складу правопорушення, що в свою чергу призводить до неконкретності висунутого ОСОБА_1 обвинувачення.

       Також зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся їхати у медичний заклад, що відображено на відеозаписах.

       Стверджує, що долучені до матеріалів справи відеозаписи із нагрудних камер є змонтованими, оскільки відеофіксація здійснювалась на 3 різні пристрої, відеозаписи з яких проводились небезперервно.

       Вважає, що працівники поліції незважаючи на вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 41 Закону України “Про Національну поліцію”, не роз`яснили водію право отримувати медичну допомогу у зв`язку з отриманими травмами, надавати пояснення, оскаржувати дії поліцейських, негайно повідомити інших осіб про місце перебування, а також не склали відповідний протокол. При цьому застосували до його довірителя адміністративне затримання, яке проявилось у тому, що через підкорення наказу ОСОБА_1 був змушений залишатись поряд із поліцейськими.

       Наголошує на тому, що працівники поліції, до обов`язків яких входить надання домедичної допомоги, враховуючи наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження таку допомогу не надали, екстренну медичну допомогу не викликали.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Юсипів Р.В., які підтримали скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

       Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

       Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Згідно із ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Вищезазначених вимог судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

       Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Пунктом 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

       Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

       Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмові особи, яка керує автомобілем, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння) відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №161355 від 06 квітня 2024 року, з якого вбачається те, що 05 квітня 2024 року о 23 год. 47 хв. в с. Трибухівці по вул. Маланчука водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала ситуації. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеному стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд не проводився у зв`язку із відмовою;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.04.2024 о 00 год. 10 хв., з якого вбачається те, що ОСОБА_1 було направлено на огляд у Бучацьку міську лікарню у зв`язку з виявленими поліцейськими у водія ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відмовився;

- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 576099 від 06.04.2024 року, винесеної поліцейським СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С., відповідно до якої 06.04.2024 о 23.47 год. в с. Трибухівці по вул. Маланчука водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з технічною несправністю, а саме на якому самовільно встановлені світлові прилади, також під час перевірки документів водій не пред`явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію на даний т/з, поліс обов`язкового страхування, чим порушив п.п. 31.4.3 «а», 2.1 «а», 2.1 «б», 2.1«ґ» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- рапорті ст. інспектора чергового відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Сайчук Б.М. від 06.04.2024, з якого вбачається те, що 06.04.2024 року о 00 год. 53 хв. надійшло повідомлення від поліцейського наряду СРПП із позивним “Канон-130”, ВП №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу Дохвата Т.І. про те, що в с. Трибухівці по вул. Маланчука Чортківського району було виявлено та зупинено автомобіль марки “Фолькцваген Транспортер”, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , який керував ним із явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ААД №161355 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- DVD-R диск з відеозаписами, які долучено до матеріалів справи, зокрема, відеозапису 00000_0000020240405234914-0022-ІМР, на якому зафіксовано, як працівники поліції після зупинки повідомили водію, що до них надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що водій керує т/з в стані алкогольного сп`яніння. Після чого водію роз`яснено його права. Надалі, на пропозицію поліцейського, водій відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з, погодився проїхати в медичний заклад. Поліцейський оголосив водію ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Після чого, ОСОБА_1 почав втікати від працівників поліції, пробігши декілька метрів, впав, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, та пошкодив обличчя. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_2 викликати швидку медичну допомогу або самостійно доставити його до лікарні, на що він заперечував, відповідав: «не треба». Після того, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, працівники поліції службовим автомобілем направились разом із водієм до медзакладу. При цьому, поліцейський по дорозі до лікарні зазначив, що першочергово медпрацівники нададуть йому допомогу після чого він пройде огляд на стан сп`яніння. Проте, по дорозі в медичний заклад ОСОБА_1 сказав, що нікуди не хоче їхати: «давайте на місці все рішаємо» (00.33.15 год.). На запитання працівника поліції чи відмовляється він проходити огляд на стан сп`яніння, сказав, що відмовляється їхати в лікарню. Після чого декілька разів зазначив, що хоче вирішити все на місці. Тоді працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є його обов`язком, та вкотре уточнив у водія чи він таки відмовляється від проходження огляду. Зокрема, з відеозапису (00.36.50 год.) вбачається, що на запитання працівника поліції: «Я так розумію, Ви відмовляєтеся від проходження огляду», ОСОБА_1 відповів: «так-так». Після чого працівники поліції почали складати адміністративні матеріали, в тому числі акт огляду та направлення на огляд. Надалі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відвезуть його додому, застосувавши до нього поліцейське піклування (00.40.50).

       Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

       Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд у медичному закладі спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається що ОСОБА_1 спочатку погодився на пропозицію пройти огляд у медичному закладі, однак вже рухаючись в службовому автомобілі по дорозі в лікарню, вказав, що “нікуди їхати не хоче”.

       Перевіряючи твердження представника щодо ненадання поліцейськими ОСОБА_1 домедичної допомоги у зв`язку з наявними у нього тілесними ушкодженнями, виходжу з того що на відеозаписах відображено те, як працівники поліції неодноразово пропонують викликати ОСОБА_1 невідкладну швидку допомогу, від якої останній відмовляється. Також працівники поліції пропонували доставити ОСОБА_1 у медичний заклад для отримання допомоги, від якої водій теж відмовився.

       Доводи апелянта щодо небезперевності відеозаписів поліцейських , а також те, що вони є є змонтованими також не заслуговують на увагу оскільки долучені до матеріалаів справи фрагменти записів з службового автомомбіля поліцейських та їх нагрудних камер безперервно відображають процес зупинки транспортного засобу, повідомлення ОСОБА_1 причини зупинки, прослідкувати послідовність в розмові між працівниками поліції та ОСОБА_1 , яка завершилась відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та складанням протоколу стосовно останнього.

       Посилання апелянта на те, що працівники поліції неправильно виклали фабулу обвинувачення, одночасно вказавши у протоколі два склади адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння не узгоджуються з матеріалами справи оскільки у протоколі відображена суть вчиненого ним адмінправопорушення - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення ним п. 2.5 ПДР України.

       Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

       З огляду на викладене, постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, подану його представником - без задоволення.

       На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

                                       ПОСТАНОВИЛА:        

       Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юсипіва Р.В. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- без змін.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя