Справа № 202/5872/22

Провадження № 1-кс/202/3617/2024

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

підозрюваного – ОСОБА_4 ,

розглянуто у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 361 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 361 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; же вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 369 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 1158634 грн. 45 коп. та покладенням обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України..

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що він визнає свою провину у вчиненні інкримінованих йому дій, завжди з`являється за першим викликом слідчого й не вчиняє жодних дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42022040000000248 від 05.08.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України.

В рамках даного кримінального провадженні, 29.01.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 25.03.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 29.04.2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000248 продовжено до 5 місяців, тобто до 29 червня 2024 року включно.

…… 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-        ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції від 18.10.2019 року), тобто у скоєнні умисних дій, які виразись у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та яке заподіяло значну шкоду;

- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у пособництві в зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичних осіб.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий,прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 361 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має неповну вищу освіту, працевлаштований, неодружений, має місце реєстрації та місце мешкання.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що з моменту повідомлення особі про підозру від 29.01.2024 року, сплив значний проміжок часу, за який ОСОБА_4 не вчиняв дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, особисто з`являється за кожним викликом до слідчого, суду, визнає провину у скоєному та виконує покладені на нього процесуальні обов`язки.

Стороною обвинувачення у клопотанні хоча і заявлено про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено дійсної наявності ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування/суду.

Вирішуючи питання про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.171 КПК України, слідчий суддя враховує, що на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого здійснюється збирання доказів та встановлення всіх учасників кримінальних правопорушень, що також свідчить наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у т.ч. знаряддя їх скоєння.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 може впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Також беручи до уваги те, що під час ознайомлення з матеріалами клопотання та кримінального провадження, ОСОБА_6 стануть відомі анкетні дані свідків, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні нетяжкого злочину у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку та тяжкого злочину у сфері службової діяльності , за попередньою змовою групою осіб, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на байдуже ставлення ОСОБА_4 до законодавства України, систематичний характер його протиправної поведінки, на підставі чого можливо зробити висновок, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання буде занадто м`яким запобіжним заходом та може не забезпечити достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, а також особи підозрюваного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до нього запобіжного захід у вигляді домашнього арешту із забороною у нічний період доби залишати місце проживання.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 2,3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України.

На думку слідчого судді, наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у нічний період доби залишати місце проживання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених пунктами 2,3,4,8 частини 5 статті 194 КПК України, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 361 КК України - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності евакуації, отримання ОСОБА_4 невідкладної медичної допомоги, та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом до 29 червня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити на виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 14 годині 45 хвилин 24 травня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1