Справа № 161/8551/24 Провадження №11-сс/802/227/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року                                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

підозрюваного – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12023030580003783),

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП Волинської області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів із залишення попередньо визначеного розміру застави щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 та ч.2 ст.255 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023030580003783.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2024 року клопотання старшого слідчого задоволено частково, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 05 липня 2024 року включно, з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявлені органом досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися, що в свою чергу є підставою для продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України ні слідчим, ні прокурором не доведений. Вказує на те, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання та міцні соціальні зв`язки, а також позитивні характеристики. Крім того зазначає, що підозрюваний не має на меті жодним чином ухилятись від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання відмовити і обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника ОСОБА_7 , які підтримували подану апеляційну скаргу та просили змінити запобіжний захід підозрюваному, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід – тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , слідчим суддею були дотримані.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП Волинської області ОСОБА_9 слідчий суддя, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, для запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, вважав необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 та ч.2 ст.255 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та проти громадськості, не працює, не займається суспільно-корисливою справою, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та про те, що останній може продовжувати займатися незаконним збутом наркотичних засобів у зв`язку із відсутністю постійного джерела прибутку, раніше притягався за вчинення аналогічних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з таких обставин.

З матеріалів провадження вбачається, що підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, яка стверджується матеріалами провадження, а метою – може залишити місце проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що з часу обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою в даному провадженні, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього вказаного запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, згідно з якими захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 відповідає вимогам КПК України та пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Належного обґрунтування щодо нових обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали справи не містять, не надано таких доказів суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 – без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: