Копія

Справа № 2-2354\10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого суді – Новак Ю.Д.,

при секретарі – Рудь М.І.,

за участю представника позивача, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, збитків від інфляції, процентів за користування чужими коштами, -

в с т а н о в и в:

Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 72500,00 грн., збитки від інфляції у сумі  17545,00 грн., 3% річних у сумі 3771,98 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 13744,69 грн., а всього: 107561,67 грн. (сто сім тисяч п’ятсот шістдесят одна грн. 67 коп.).посилаючись на те, що відповідачі злочином завдали ТЗОВ матеріальної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю та не заперечував щодо його задоволення.

Відповідач ОСОБА_3  також позов визнав.

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено в судових засіданнях і підтверджується матеріалами справи, під час розгляду кримінальної справи № 1-3/10 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, 190 ч.3-15 ч.3, 205 ч.2, 358 ч.3 Кримінального кодексу України позивач не пред’являв цивільний позов у кримінальній справі. Тому згідно до вимог ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України, позивач вирішив скористатися своїм правом пред’явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

У 2008 році громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 використовуючи завідомо підроблені документи інших осіб, з метою заволодіння чужими коштами, створили два фіктивних підприємства ПП «Феррометалекспорт 2000» та ТОВ «СУЧП» Універсал-Трейд». Через електронну пошту та факсимільний зв'язок Відповідачі надсилали прайс-листи з пропозицією придбати металопрокат підприємствам, які займалися таким видом діяльності. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.10.2008 р. відповідачі шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами позивача.

Відповідач ОСОБА_3 через факсимільний зв'язок направив позивачу підписаний та скріплений печаткою ПП «Феррометалекспорт 2000» договір купівлі-продажу від 06.10.2008 р. № 06/10/2008 К, згідно з умовами якого зобов’язався поставити металопрокат на умовах передплати в розмірі 50% від вартості товару, а також за допомогою факсимільного зв’язку та електронної пошти направив рахунок – фактуру № 1-0000490 на суму поставки 144903,65 (в т. ч. ПДВ).

Нічого не підозрюючи, позивач прийняв умови договору та уповноважений представник даного товариства підписав даний договір купівлі-продажу. В подальшому на виконання умов вказаного договору позивач перерахував на рахунок ПП «Феррометалекспорт 2000» грошові кошти у сумі 72500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1221 від 06.10.2008 р.

Після надходження коштів відповідач ОСОБА_3 діючи за попередню домовленістю з відповідачем ОСОБА_2 за допомогою системи «клієнт банк», перевів кошти з розрахункового рахунку ПП «Феррометалекспорт 2000» на картковий рахунок № НОМЕР_1. Грошові кошти в подальшому були зняті готівкою 06.10.2008 року, 07.10.08 та 08.10.2008 року з банкомату.

Внаслідок вищевказаних дій, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи грошовими коштами ТОВ «Сталькомплект» в розмірі 72500,00 грн.

Вказані дії відповідачів були також встановлені обвинувальним вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.06.2010 року, що набрав законної сили  проголошений за наслідками розгляду кримінальної справи № 1-3/10 по обвинуваченню гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3, 190 ч.3-15 ч.3, 205 ч.2, 358 ч.3 Кримінального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Частина 1 та 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати роботу, надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки  виникають  із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що не передбачені цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Пункт  3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав  та  обов'язків, зокрема, є: завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частина 1 ст. 1166 ЦК України передбачає., що майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч.1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Стаття 1190 ЦК України визначає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України проценти є платою за користування чужими грошовими коштами.

    Відповідно до  п. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може встановлюватись договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

В  ч. 2 ст. 536 ЦК України не передбачено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, але облікова ставка НБУ передбачена ст.ст. 1048, 1061 ЦК України і тому може бути застосована до правовідносин, передбачених ст. 536 ЦК України.

    Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Отже, стягненню з відповідачів підлягає сума коштів, якою вони заволоділи незаконно, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та процентів за користування чужими коштами, а саме: збитки від інфляції у сумі  17545,00 грн., 3% річних у сумі 3771,98 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 13744,69 грн.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 177, ч.1, 2 ст. 509, ст.ст. 536, 625, 1167, 1190 ЦК України,  ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект» (фактичне місцезнаходження: 36037, м. Полтава, вул. Миру, 12, офіс, 101; юридична адреса: 36037, м. Полтава, пров. Рибальський, 12, к.200. Код ЄДРПУО – 31801412. П/р - 2600940011; МФО - 331757; банк – ПФ ВАТ «Мегабанк») завдану майнову шкоду у розмірі 72500,00 грн., збитки від інфляції у сумі  17545,00 грн., 3% річних у сумі 3771,98 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 13744,69 грн., а всього: 107561,67 грн. (сто сім тисяч п’ятсот шістдесят одна грн. 67 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Вірно: Суддя                                     Ю.Д.Новак