КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а :

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вісім років.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень. В задоволенні іншої частини цивільного позову відмовлено.

Згідно з вироком суду, 28 травня 2023 року близько 10 години 20 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним транспортним засобом, мотоциклом марки «Yamaha», модель «FZ-6-S», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із пасажиром ОСОБА_11 в порушення вимог пункту 2.9. а) ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по вулиці Київській в місті Обухів, Київської області в напрямку від мікрорайону «Піщана» до мікрорайону «Школа», при наближенні до регульованого перехрестя з регульованим пішохідним переходом, яке розташовано поряд будівлі № 113 по вул. Київська, в місті Обухів, Київської області , в порушення вимог пунктів: 2.3. б) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та 2.3. д) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров`ю громадян, а також порушуючи вимоги пунктів 8.7.3.(е), 8.10., 12.1. та 12.4. ПДР України, згідно з якими передбачено, що:

- п. 8.7.3.(е) ПДР України - «сигнали світлофора мають такі значення (е) «червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»;

- п. 8.10. ПДР України - «у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

- 12.1. ПДР України - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- 12.4. ПДР України - «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;

не зменшив швидкість свого руху, не зупинився перед регульованим перехрестям із регульованим пішохідним переходом, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення із автомобілем марки «Alfa Romeo», модель «159», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , яка здійснювала виїзд на вулицю Київську, внаслідок зіткнення мотоцикл втратив керованість, виїхав на зустрічну смугу руху, далі на ліве узбіччя, відносно свого напрямку руху, в межах регульованого пішохідного переходу, де здійснив наїзд на нерухомих пішоходів: ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , далі мотоцикл злетів у кювет.

Згідно з висновком експерта від 15 червня 2023 року за № 166/1, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 виявлено: закрита черепно-мозкова травма з садном лобної ділянки, синцями навколо очних ділянок, крововиливами в підлеглі м`які тканини, уламковим переломом лобної кістки з розповсюдженням додаткових тріщин на тім`яні кістки та утворення середніх черепних ямок, численними розривами твердої оболонки головного мозку, крововиливами під м`які оболонки головного мозку, розтрощенням лобних часток та вторинними крововиливами у мозочок та стовбур, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, виникло внаслідок ударно - травматичної дії тупого предмету у лобну ділянку голови потерпілого незадовго перед поступленням останнього в стаціонар, знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті; численні садна та синці кінцівок, які виникли незадовго перед поступленням потерпілого в стаціонар внаслідок численних ударно - травматичних тупого предмету (предметів) з обмеженою слідоутворюючою поверхнею (поверхнями), відносно живих осіб кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають. Смерть ОСОБА_14 настала від закритого перелому кісток склепіння черепу, забою головного мозку, набряку головного мозку. Тілесні ушкодження, виявлені при проведенні експертизи на трупі ОСОБА_14 могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обставин і у фабулі наданої «Постанови», та знаходяться з останньою у прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Згідно з висновком експерта від 28 червня 2023 року за № 87, у ОСОБА_11 згідно з даних наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у виді множинних геморагічних забоїв головного мозку, лінійного перелому тім`яної, скроневої кісток з переходом на основу черепа, забою обох легень, перелому правої лопатки, відкритого 2 ст. перелому середньої третини правої стегнової кістки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого /-их/ твердого /-их/ предмету /-ів/ з обмеженою травмуюючою поверхнею і відносяться: комплекс ушкоджень голови, відкритий перелом стегнової кістки - до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, комплекс ушкоджень грудної клітини - до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я понад 21 день за звичайного перебігу. Виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин вказаних в фабулі наданої «Постанови», від 26 червня 2023 року, тобто при ДТП яка мала місце 28 травня 2023 року і можуть знаходитись в причинному зв`язку з вищевказаною ДТП.

Згідно з висновком експерта від 14 липня 2023 року за № 79 у ОСОБА_6 згідно з даних наданої медичної документації, виявлене тілесне ушкодження у виді перелому правої ключиці. Діагноз «струс головного мозку» не має об`єктивних судово-медичних даних: опису неврологічного статусу та динаміки подальших змін, тому немає достатніх підстав враховувати вказаний діагноз при визначенні наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у відповідності до п. п. 4.6., 4.13.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України. Виявлене у ОСОБА_6 тілесне ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я понад 21 день за звичайного перебігу. Виявлене у ОСОБА_6 тілесне ушкодження могло утворитись за обставин вказаних в фабулі наданої «Постанови» від 20 червня 2023 року, тобто при ДТП яка мала місце 28 травня 2023 року і може знаходитись в причинному зв`язку з вищевказаною ДТП.

Грубе порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 8.7.3.(е), 8.10., 12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді спричинення смерті потерпілого.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку, просить скасувати вирок Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, кримінальне провадження розглянуто неповно, а оцінку доказам у справі надано помилково .

В обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що ОСОБА_15 свою вину у вчиненні ним злочину визнав частково, повністю співпрацював з органом досудового слідства, надавав правдиві показання, повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду всім потерпілим до направлення обвинувального акту до суду, про що в матеріалах справи містяться відповідні розписки потерпілих. Жоден із потерпілих, окрім ОСОБА_6 , навіть не приходили до суду.

Визнання ОСОБА_16 частково своєї вини у кримінальному провадженні полягає в тому, що під час ДТП він не перебував в стані алкогольного сп`яніння і належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_17 в стані алкогольного сп`яніння в матеріалах справи немає.

Апелянт вважає, що висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, зроблено на недопустимих доказах, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, захисник вказує на те, що відбувалось підроблення доказів вини ОСОБА_17 у кримінальному провадженні, які були виявлені під час розгляду справи в суді.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_15 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вказав, що слідчим СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області або іншою невідомою особою було ймовірно підроблено докази у справі, а саме: - опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29 травня 2023 року в частині підпису даного опису двома понятими.

29 травня 2023 року в приміщенні Обухівської БЛІЛ слідчим СВ Обухівського РУП ОСОБА_18 на підставі ухвали слідчого судді у справі №372/2401/23 проводилось примусове відібрання зразків крові та сечі у ОСОБА_19 . За результатом проведення даної слідчої дії слідчим було складено відповідний протокол у присутності понятих та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29 травня 2023 року.

Вказаний опис, слідчий дав сфотографувати матері ОСОБА_17 - ОСОБА_20 на мобільний телефон «Apple», а собі залишив оригінал.

У даному акті вказано, що було вилучено кров 30 мл., яку поміщено до пакета INZ 201041 та сечу, яка поміщена до пакету НПУ ГСУ INZ 2010930. Опис підписано двома понятими і слідчим. Вказана слідча дія проводилась у присутності свідків та ОСОБА_21 і ОСОБА_22 .

Проте, після відкриття в порядку ст. 290 КПК України матеріалів кримінального провадження ОСОБА_15 побачив, що в ньому міститься вже інший опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29 травня 2023 року у справі №372/246/23.

Справа №372/246/23 судом не розглядалась та не стосується обвинуваченого ОСОБА_19 . У даному описі вже зазначено, що було вилучено кров, яку поміщено до пакету НПУ ГСУ INZ 201041 та сечу, яка поміщена до пакету НПУ ГСУ INZ 2010930. Опис підписано понятими і слідчим.

Захисник звертає увагу, що в цьому описі не вказано кількість вилученої крові та не озброєним оком видно, що підписи понятих не є тотожними, як на попередньому описі, а виконані шляхом наслідування (підроблення). Також вказано інший номер пакету до якого поміщено кров.

Вказане слідчий зробив, з метою фальсифікації доказів у кримінальному провадженні, пов`язане з кількістю вилученої крові, оскільки кров на проведення експертизи направлена в іншій кількості, аніж вилучена 29 травня 2023 року. Також, була направлена кров за 28 травня 2023 року, яку в цей день у ОСОБА_17 не відбирали.

До того ж, в зразках даної крові виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,12%.

Незважаючи на вказане, іншим слідчим ОСОБА_23 на експертизу направляється пакет з кров`ю INZ 2010417, який не існує відповідно до опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29 травня 2023 року.

Окрім того, 28 травня 2023 року, заступник начальника СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_24 надала письмовий запит на ім`я Директора КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» в якому просила на виконання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння... затвердженої спільним наказом МОЗ України та Міністерства Внутрішніх справи України від 09.11.2015 р. №1452/735 надати відомості про результати освідування ОСОБА_17 (том 1 а/с. 134).

Згідно з відповіддю КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 30 травня 2023 року на запит ОСОБА_24 від 28 травня 2023 року не було підтверджено перебування 28 травня 2023 року ОСОБА_17 в стані алкогольного сп`яніння та не надано слідчому згідно з п.п. 15,16 Наказу МОЗ №1452/735 - а ні медичний Акт, а ні Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння ОСОБА_17 (том 1 а/с.136).

Надаючи відповідь на запит ОСОБА_24 №1297/1 лікар травматолог ОСОБА_25 вказує, що кров на алкоголь взято 28 травня 2023 року (том 1 а/с. 135), не надаючи жодних підтверджуючих документів.

28 травня 2023 року, слідчим СВ Обухівського РУГІ ГУ НП в Київській області ОСОБА_23 була винесена постанова про призначення судово-токсикологічної експертизи для з`ясування стану сп`яніння водіїв (том 1 а/с.139-140).

Ознайомившись зі змістом самої постанови від 28 травня 2023 року про призначення судово-токсикологічної експертизи (том 1 а/с. №139-140) слідчий ОСОБА_23 направляє до Комунального закладу Київської обласної ради КОБ СМЕ лише кров ОСОБА_17 , яка начебто відібрана 28 травня 2023 року в КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ», при цьому не вказує ємність крові, порядок і механізм її відібрання, а також зразки крові не додаються до клопотання слідчого ОСОБА_23 .

Захисник вказує на те, що факт не відібрання крові у обвинуваченого ОСОБА_17 саме 28 травня 2023 року підтверджується матеріалами кримінального провадження, клопотанням слідчого та ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області про примусове відібрання зразків крові у ОСОБА_17 від 29 травня 2023 року.

Листом старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, ОСОБА_23 від 29 травня 2023 року, який він подав на ім`я Директора КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» він просить направити зразки крові ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Комунального закладу КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (том 1 а/с. 137).

Факт не відбирання крові у ОСОБА_17 28 травня 2023 року, також було доведено показами свідка ОСОБА_21 , яка повідомила, що з моменту прибуття ОСОБА_17 до приймального відділення Обухівської БЛІЛ, вона перебувала поряд з ним увесь час. Також повідомила, що в результаті освідування ОСОБА_17 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Алкофор 505 результатом освідування було 0 проміле. Також, що у ОСОБА_17 не відбирали зразки крові 28 травня 2023 року, а лише 29 травня 2023 року примусово кров було відібрано на підставі ухвали слідчого судді.

Постанова слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, ОСОБА_23 від 29 травня 2023 року про призначення судової експертизи (токсикологічної) на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/2401/23 знову ж таки містить недопустимі порушення вимог ст.245 КПК України, а саме: В абзаці 4 описової частини вказано: «28 травня 2023 року на виконання ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області (справа №372/2401/23, провадження 1-кс-683/23) у водія ОСОБА_7 в приміщенні КНП ОМР «ОБЛІЛ» були відібрані зразки біологічного середовища, крові, які були вилучені і поміщені в спеціальний пакет НПУ ГСУ - IZN 2010417 та сечі (мочі) які були поміщені в спеціальний пакет НПУ ГСУ - IZN 2010930 (том 1 а/с. 158-159) - є неналежним та недопустимим доказом, який отриманий з грубим порушенням норм процесуального права та вимог ст.245 КПК України, що став підставою для безпідставного пред`явлення ОСОБА_26 обвинувачення за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Направлення на проведення зразків крові ОСОБА_17 суперечить вимогам ст. 245 КПК України, оскільки в цей день була надана відмова від відібрання його зразків крові, а тому, слідчий, в поряду ч. 3 ст.245 КПК України звернувся до слідчого судді Обухівського райсуду Київської області та отримав відповідну ухвалу суду.

Згідно з висновком судового експерта ОСОБА_27 №203 від 01 червня 2023 року, яка проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_23 від 28 травня 2023 року, та крові, яка начебто відібрана КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» 28 травня 2023 року 11 год.30 хв. лікарем ОСОБА_28 та сестрою ОСОБА_29 надані певні висновки. Вказані висновки експертом зроблені на підставі недостовірних вихідних даних, що стосуються направлених на дослідження зразків крові, які у ОСОБА_17 не відбирались.

Також, захисник звертає увагу суду на те, що свідок ОСОБА_30 , під час її допиту в судовому засіданні 15 листопада 2023 року, не повідомляла обставин, що пасажир мотоцикла теж їй підтверджував те, що вони вживали алкоголь. Ствердження таких обставин судом та такий висновок суду є умисно перекрученим, з метою складання обвинувального, а не об`єктивного розгляду справи. Потерпілий ОСОБА_31 не міг відповідати фельдшеру, оскільки мав тяжку черепно-мозкову травму та був без свідомості, тобто, судом вказано у вироку обставини, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Окрім того, захисник вказує на те, що клопотання про визнання доказів недопустимим не було судом розглянуто взагалі, що свідчить про неповний розгляд справи, неналежне дослідження доказів та надання таким доказам оцінки.

Тому, сторона захисту вважає, що оцінка доказів у даному кримінальному провадженні та відповідні висновки мають ґрунтуватись на стандарті доказування «поза розумним сумнівом».

Разом з цим, апелянт зазначає, що стороною захисту подавались заяви про порушення прав підозрюваного на захист, що призводить до визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими. Вказана заява долучена до матеріалів справи, проте судом першої інстанції такій заяві ніякої оцінки не надано, що свідчить про неповноту розгляду справи.

Окрім того, 29 листопада 2023 року судом першої інстанції, було долучено до матеріалів кримінального провадження документи надані прокурором: рапорти слідчих та відповідь Обухівського РУП.

Стороною захисту було заперечено щодо долучення вказаних документів з підстав не відкриття документів стороні захисту, проте суд першої інстанції проігнорував вимоги закону та документи було долучено, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Також захисник зауважує, що Обухівську БЛІЛ не включено до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Внесена Обухівська БЛІЛ до цього переліку після ДТП.

В своїй сукупності, вказане свідчить про необґрунтованість вироку та неповноту дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи, а також про формальне переписування тверджень сторони обвинувачення з обвинувального акту, не об`єктивність та однобокість розгляду справи та ухвалення обвинувального вироку з ухилом обвинувачення та ігноруванням доказів, поданих стороною захисту.

Таким чином, на думку захисника, оцінюючи та аналізуючи подані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що представлені стороною обвинувачення та досліджені і перевірені судом докази не дають підстав для обґрунтованого, вмотивованого, переконливого висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України ОСОБА_16 .

За таких обставин, сторона захисту вважає кваліфікацію вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286-1 КК України неправильною, оскільки вона не враховує всю сукупність фактичних обставин, що мають значення для кваліфікації, а тому дії ОСОБА_7 слід вірно кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання, судом не враховано ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, апелянт вказує на те, що Обухівським районним судом 19 грудня 2023 року, після ухвалення вироку, було проведено судове засідання за відсутності обвинуваченого та захисників, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Будь-які документи обвинуваченому та захисникам не надавались.

Відповідно, головуючим не роз`яснено зміст рішення, порядок і строк його оскарження, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою його право подати клопотання, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Зазначене вище є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, і є підставою безумовного скасування судового рішення суду першої інстанції та призначення нового судового розгляду.

Також захисник вказує, що суд, задовольняючи частково цивільний позов потерпілої не врахував оригінал розписки потерпілої ОСОБА_6 , в якій вказано про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі, відсутність претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_19 .

З огляду на вказане, чітко вбачається, що ОСОБА_6 отримала повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди та фактично відмовилась від позовних вимог до ОСОБА_17 за наслідками події, які відбулись 28.05.2023 року під час ДТП. Будь-які інші договори між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 не укладались.

Вказане свідчить про повне відшкодування ОСОБА_6 моральної шкоди, що є самостійною підставою для відмови в позовній заяві.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить вирок Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 в частині задоволеного цивільного позову скасувати та прийняти нове рішення, відповідно якого позовні вимоги потерпілої задовольнити в повному обсязі.

Не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини, кваліфікацію та винесене судом покарання, потерпіла вважає, що вирок суду підлягає до скасування в частині частково задоволених позовних вимог, оскільки суд не навів мотивів, що б свідчили про безпідставність суми заявленого позивачем відшкодування.

Разом з тим, суд, на думку потерпілої мав би взяти до уваги встановлені обставини, зокрема, стосовно характеру отриманої потерпілою травми, наведені аргументи щодо необхідності подальшої операції та тривалого процесу реабілітації.

Окрім того, потерпіла звертає увагу на відмову в задоволені позовної вимоги в частині стягнення з потерпілої витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої та її представника, які підтримали апеляційну скаргу потерпілої та заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення захисників та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти апеляційної скарги потерпілої, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги потерпілої та захисника до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.

Висновок суду, про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у вироку доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_32 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_33 , ОСОБА_12 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_30 , данимилиста лікаря травматолога Обухівської БЛІЛ ОСОБА_25 (т. 1, а.п.170); даними довідки Обухівської БЛІЛ №740 від 30 травня 2023 року (т. 1, а.п.171); даними висновку експерта судово-медичної токсикології №203 від 01 червня 2023 року (т. 1, а.п.172-173); даними висновку експерта № 78 від 30 червня 2023 року (т. 1, а.п.186-188); даними протоколу огляду місця події від 30 травня 2023 року в Обухівській БЛІЛ (т. 1, а.п.190-197); даними висновків експерта №166 та 166/1 судово-медичної експертизи ОСОБА_14 (т. 1, а.п. 198-208); даними висновку експерта №87 від 28 червня 2023 року судово-медичної експертизи ОСОБА_11 (т. 1, а.п.209-212); даними висновку експерта №79 від 14 липня 2023 року судово-медичної експертизи ОСОБА_6 (т. 1, а.п. 215-217); даними довідки Обухівської БЛІЛ, листом лікаря (т. 1, а.п.220-222); даними протоколів огляду предметів від 29 травня 2023 року відеозаписів з камер відеоспостереження (т. 1, а.п. 230-241); даними висновку експертного дослідження від 27 травня 2023 року №11/8048 (т. 1, а.п. 246); даними висновку експерта від 27 червня 2023 року №СЕ-19/111-23/28065-ІТ (т. 1, а.п. 249-250, т. 2, а.п. 1-2); даними висновку експерта від 27 червня 2023 року №СЕ-19/111-23/28062-ІТ (т. 2, а.п. 4-6); даними висновку експерта від 31 липня 2023 року №КСЕ-19/111-23 (т. 2, а.п. 8-21); даними медичної карти стаціонарного хворого №3755(23) на ОСОБА_7 (т. 2, а.п. 27-56); даними супровідного листа №839 КНП КОР «Київський обласний центр ЕМД та медицини катастроф» на ОСОБА_7 (т. 2, а.п. 29); даними листа Обухівської БЛІЛ №1095 від 03 жовтня 2023 року та завіреною копією журналу осіб, які звернулись до медичної установи з тілесними ушкодженнями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т. 2, а.п. 175-178); даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 травня 2023 року, фототаблицею та схемою дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.п. 117-151); даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та листом ТСЦ, (т. 1, а.п.163, 166); даними витягу із ЄРДР, постановами, протоколами, довідками, ухвалою, висновками експерта, іншими матеріалами кримінального провадження, якими підтверджуються правомірність процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні (т. 1, а.п. 110-116, 152-162, 164, 167-169, 174-185, 189, 218-219, 223-227, 229, 242-245, 247-248, т.2 а.с.3, 7, 22-26, 166-174, ін.); даними відеозапису з камер відео спостереження, яким підтверджуються обставини виникнення, механізм зіткнення та наслідки дорожньо-транспортної пригоди, які цілком підтверджують покладені в основу обвинувачення обставини (т. 1, а.п. 228).

Дії ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого кваліфіковані правильно.

Доводи захисника про те, що в матеріалах провадження немає належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_17 в стані алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Так, свідок ОСОБА_30 показала, що є фельдшером швидкої допомоги. Того дня приїхала на виклик щодо ДТП біля Авалю швидко, там було багато людей. Один травмований лежав на сходах біля пішохідного переходу, один внизу, один біля бордюру, вона надавала першу допомогу. Біля переходу потерпілий був дуже тяжкий, без свідомості, пасажир мотоцикла теж без свідомості внизу, а водій мотоцикла отримав найлегші ушкодження. Обвинувачений був у свідомості, шоку вона не помітила, він сказав їй, що був із товаришем, вони вживали алкоголь, від нього вона почула стійкий запах алкоголю. У супровідному листі і у карті обвинуваченого вона відмітила запах алкоголю і підозру на вживання алкоголю. У неї значний досвід, тому вона спроможна достовірно виявити ознаки алкогольного сп`яніння у пацієнтів.

При цьому в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 не давала показань щодо пояснень пасажира мотоцикла - потерпілого ОСОБА_11 з приводу вживання ним та обвинуваченим алкоголю, на які є посилання у вироку, проте ця обставина сама по собі не спростовує висновок, викладений у вироку щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння.

Водночас, з показань свідка ОСОБА_12 убачається, що 28 травня 2023 року, коли вона, як учасник ДТП, прибула до Обухівської БЛІЛ для проведення огляду на стан сп`яніння, то стала свідком розмови між друзями обвинуваченого та лікаря, який повідомив, що у крові обвинуваченого знайшли алкоголь у великій кількості.

Відповідно до інформації, викладеної у супровідному листі №839 КНП КОР «Київський обласний центр ЕМД та медицини катастроф», після приїзду на місце ДТП лікар/фельдшер ОСОБА_36 встановила ОСОБА_7 попередній діагноз: ЗЧМТ? Струс головного мозку? Забійна рана підборіддя. Закритий перелом правого голеностопа. Підозра на вживання алкоголю.

Згідно з довідкою Обухівської БЛІЛ №740 від 30 травня 2023 року ОСОБА_7 був доставлений КШД в КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» 28 травня 2023 року 11 год. 10 хв., був оглянутий черговим лікарем ВНМД, проведено освідчення пацієнта на алкоголь (Алкофор 505 - 0,72‰), що підтверджує факт перебування обвинуваченого у стані сп`яніння.

У копії журналу осіб, які звернулись до медичної установи з тілесними ушкодженнями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (приймальне відділення стаціонару), зазначено, що 28 травня 2023 року об 11-10 доставлений ОСОБА_7 , Алкофор 505 - 0,729 ‰, взята кров на алкоголь.

Відповідно до інформації, викладеної у листі лікаря-травматолога Обухівської БЛІЛ ОСОБА_25 , пацієнт ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Обухівської БЛІЛ із діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку … Алкогольне сп`яніння (Алкофор 505 - 0,7‰), зафіксовано відбір крові на алкоголь.

Згідно з медичною картою стаціонарного хворого №3755(23) на ім`я ОСОБА_7 , в графі «запис лікаря приймального відділення» зазначені, в тому числі, ознаки сп`яніння: координація рухів порушена, поведінка хворого адекватна, мова порушена, запах алкоголю з рота, алкофор 505 - 0,7‰ (алкогольне сп`яніння), кров на алкоголь взято, що також підтверджує факт перебування обвинуваченого у стані сп`яніння.

Згідно з висновком експерта судово-медичної токсикології №203 від 01 червня 2023 року при проведенні судово-медичної експертизи крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,12 ‰.

Отже, викладеними у вироку доказами в сукупності підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_7 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп`яніння та, відповідно, спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не вживав алкоголю та в момент ДТП не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи захисника про відсутність доказів перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння під час скоєння ДТП.

Що стосується доводів захисника про недопустимість доказів, які містяться в документах про відібрання у ОСОБА_7 зразків крові, то судом першої інстанції встановлено, що зразки крові у обвинуваченого відбирались двічі: 28 та 29 травня 2023 року.

При цьому суд першої інстанції обґрунтована не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_37 про те, що 28 травня 2023 року у ОСОБА_7 зразки крові не відбирались, посилаючись на те, що дії по відібранню біологічних зразків, зафіксовані медичною документацією, могли мати місце поза межами її контролю протягом тривалого періоду, а також показання свідка спростовуються сукупністю досліджених судом належних і допустимих доказів.

Окрім того, суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_37 взяв до уваги ту обставину, що свідок є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_7 , а тому має факт близьких родинних відносин свідка та обвинуваченого.

Твердження в апеляції захисника про те, що 28 травня 2023 року у ОСОБА_7 не відбирались зразки крові спростовуються наведеними у вироку доказами.

Так, згідно із встановленими обставинами провадження ОСОБА_7 у зв`язку з отриманими тілесними ушкодження був доставлений з місця ДТП до Обухівської БЛІЛ, де на виконання п. 8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, яким передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим, у ОСОБА_7 були відібрані зразки крові.

Зокрема, лікарем ОСОБА_28 та медсестрою ОСОБА_29 у обвинуваченого ОСОБА_7 були відібрані зразки крові, поміщені до 2 вакутейнерів фабричного закупорювання, близько по 5 мл крові в кожному, опечатані смужками лейкопластира хрест-навхрест, до яких приклеєні етикетки з написом «Направлення ДТП в токсикологічне від-ня СМЕ кров ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для дослідження на наявність алкоголю 28.05.2023 11-30».

Відібрані у ОСОБА_7 28 травня 2023 року зразки крові поступили у відділення судово-медичної токсикології Київського обласного бюро судово-медичної експертизи 30 травня 2023 року та за вказаними зразками була проведена судово-медична токсикологічна експертиза, якою у крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 1, 12‰ (висновок експерта № 203 від 01 червня 2023 року, т. 1, а.п. 173-174).

Доводи захисника про те, що Обухівську БЛІЛ не включено до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є безпідставними.

Так, в матеріалах провадження міститься Наказ від 11.04.2019 №343-адм КОДА ДОЗ «Про затвердження закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», де під графою 16 значиться Обухівський район - КНП ОРР « Обухівська ЦРЛ - адреса АДРЕСА_3 .

Окрім цього, згідно з Наказом від 12.07.2023 №875-адм КОДА ДОЗ «Про внесення змін до переліку закладів охорони здоров`я Київської області, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», де в п. 18 значиться КНП ОМР « Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування - АДРЕСА_4 ».

При цьому, та обставина, що мінялась юридична адреса та назва установи, у зв`язку з відповідними реформами, не свідчить про те, що Обухівська ЦРЛ/Обухівська БЛІЛ не мала право на проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_7 з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що стосується доводів захисника про те, що лікар ОСОБА_28 під час відібрання крові не пройшов тематичне удосконалення у відповідності до Інструкції, то такі доводи є безпідставними, оскільки згідно з наявними в матеріалах доказами, зокрема, додатку №1, в ньому міститься список лікарів КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що мають дозвіл на проведення оглядів на стан сп`яніння в якому зазначений і лікар ОСОБА_28 .

Таким чином, при відібранні у обвинуваченого ОСОБА_7 зразків крові 28 травня 2023 року не було допущено порушень вимог нормативних актів, які регулюють таку процедуру, а також вимог кримінального процесуального закону, які б потягли визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної токсикологічної експертизи № 203 від 01 червня 2023 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи захисника про те, що факт не відібрання у обвинуваченого ОСОБА_17 зразків крові 28 травня 2023 року підтверджується клопотанням слідчого та ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області про примусове відібрання зразків крові у ОСОБА_17 від 29 травня 2023 року, оскільки вказані клопотання та ухвала слідчого судді стосувались відібрання біологічних зразків для проведення судово-медичної токсикологічної експертизи на предмет виявлення в крові та сечі наркотичних речовин, про що прямо зазначено у вказаних документах ( т. 2, а.п. 167-173).

З матеріалів кримінального провадження убачається, що 29 травня 2023 року у ОСОБА_7 , який перебував в Обухівській БЛІЛ, на підставі ухвали слідчого судді від 29 травня 2023 року були відібрані зразки крові та сечі, які були направлені до «Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» для проведення судово-медичної токсикологічної експертизи на предмет виявлення в крові та сечі наркотичних речовин.

За відібраними у ОСОБА_7 29 травня 2023 року зразками крові і сечі була проведена судово-медична токсикологічна експертиза та згідно з висновком експерта № 48/23 від 05 липня 2023 року в наданих на експертизу крові та сечі наркотичних речовин не виявлено (т. 1, а.п. 179-185).

Суд першої інстанції дав оцінку висновку експерта № 48/23 від 05 липня 2023 року в сенсі належності цього доказу, проте не послався на цей висновок, обґрунтовуючи винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ДТП у стані алкогольного сп`яніння, а тому колегія суддів вважає безпідставними всі доводи апеляційної скарги стосовно підробки доказів, порушення прав особи при відібранні біологічних зразків 29 травня 2023 року, та недопустимості доказів, які містяться у процесуальних документах щодо відібрання біологічних зразків у ОСОБА_7 і призначенні експертизи для дослідження біологічних зразків, відібраних 29 травня 2023 року.

Доводи захисника про те, що клопотання про визнання доказів недопустимим не було розглянуто судом, що свідчить про неповний розгляд справи, неналежне дослідження доказів та надання таким доказам оцінки є неспроможними, оскільки у вироку викладені висновки про відсутність підстав для визнання недопустимими доказами, зокрема, постанови заступника начальника СВ Обухівсього РУП ГУ НП в Київській області від 28 травня 2023 року про відібрання біологічних зразків, постанови слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, ОСОБА_23 від 28 травня 2023 року про призначення судово-токсикологічної експертизи, протоколу тимчасового доступу до речей і документів та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 29 травня 2023 року, висновку судового експерта №203 від 01 червня 2023 року, постанови слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про призначення судової експертизи (токсикологічної) від 29 травня 2023 року.

Що стосується доводів захисника про те, що сторона захисту заперечувала проти долучення до матеріалів кримінального провадження рапортів слідчих та відповідь Обухівського РУП з підстав не відкриття документів стороні захисту, проте суд долучив їх до матеріалів провадження, то такі доводи є безпідставними, оскільки з журналу судового засідання та звукозапису судового засідання від 30 листопада 2023 року убачається, що вказані документи були відкриті стороні обвинувачення.

Доводи захисника про те, що при призначенні покарання, судом не враховано ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання є безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані судом.

Щодо проведення Обухівським районним судом Київської області судового засідання у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 після постановлення вироку, то дійсно 19 грудня 2023 року суд розглядав заяву потерпілої ОСОБА_6 про виправлення описки у вироку та ухвалою від 19 грудня 2023 року виправив допущену у вироку описку щодо дати протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи убачається, що учасники судового розгляду були повідомлені про судове засідання, призначене на 19 грудня 2023 року, захисник ОСОБА_5 подавав клопотання про перенесення розгляду провадження, обвинувачений ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з СІЗО) та його захисник ОСОБА_10 брали участь в судовому засіданні, а тому доводи апеляційної скарги захисника про неналежне повідомлення обвинуваченого та його захисників про судове засідання та порушення їх процесуальних прав є безпідставними.

Доводи апеляційних скарг захисника та потерпілої ОСОБА_6 щодо незаконності та необґрунтованості вироку в частині цивільного позову не можуть бути взятими до уваги.

Посилання в апеляції захисника на те, що потерпіла ОСОБА_6 давала розписку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі і відсутність претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_17 , що свідчить про повне відшкодування шкоди, є неспроможним.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що внаслідок ДТП вона зазнала тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим їй проводились операції, і батько обвинуваченого частково оплатив вартість операції, а від обвинуваченого вона ніяких коштів не отримувала.

Також потерпіла підтвердила написання нею розписки про повне відшкодування шкоди та пояснила, що вона діяла під емоціями, а захисники обвинуваченого вимагали написання такої розписки від всіх потерпілих, щоб пом`якшити ОСОБА_7 вирок.

Матеріали справи не містять даних про відшкодування потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП з вини обвинуваченого ОСОБА_7 , відтак у суду були підстави для задоволення цивільного позову потерпілої про стягнення моральної шкоди.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення цивільного позову потерпілої, врахував встановлені судом обставини щодо розміру моральної шкоди, завданої потерпілій та матеріальний стан обвинуваченого, і, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважав, що на відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 100000 гривень.

При цьому суд обґрунтував у вироку свій висновок щодо розміру моральної шкоди з посиланням на обставини провадження та норми закону.

Вимоги потерпілої про відшкодування витрат на правову допомогу не були задоволені судом з огляду на те, що потерпіла не надала доказів фактичного понесення таких витрат і такий висновок суду відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.

Доводи апеляції потерпілої про те, що за результатами розгляду справи необхідно стягувати витрати на правову допомогу, незалежно від того чи фактично сплачено стороною/третьою особою витрати на правничу допомогу чи тільки має бути сплачено, є безпідставними, оскільки згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, №199/3939/18-ц, №466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16 витрати на правову допомогу мають бути підтвердженими документами, до переліку яких входять квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо.

Таким чином, колегія суддів, вважаючи вирок Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині цивільного позову законним і обґрунтованим, не убачає підстав для його зміни.

Також колегія суддів не убачає підстав для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це прохає в апеляції захисник, оскільки суд не допустив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть служити підставоюю для такого рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, залишити без змін, а апеляційні скаргипотерпілої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 372/3937/23

Провадження № 11-кп/824/2681/2024

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_12

Доповідач ОСОБА_1