Справа № 159/665/24 Провадження №11-кп/802/296/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року                                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

засудженого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури  ОСОБА_6 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на не відбутий строк.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року клопотання захисника задоволено, звільнено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року за частиною п`ятою статті 407 КК України, умовно - достроково з невідбутою частиною покарання 3 місяці 24 дні тримання в дисциплінарному батальйоні.

У поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду необґрунтованою. Посилається на те, що у своєму рішенні суд не обґрунтував і не мотивував належним чином підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання. Вказує на те, що характеризуючі дані ОСОБА_8 , які містяться в особовій справі, є недостатніми для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника про звільнення засудженого від відбування покарання умовно-достроково.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, засудженого та його захисника, які апеляційну скаргу заперечували і просили ухвалу залишити без змін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі, а тому, на думку апеляційного суду рішення суду належним чином обґрунтоване та вмотивоване.

Задовольняючи клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив з того, що він за час відбуття покарання отримав кілька заохочень, стягнення відсутні.

За змістом наданої в судовому засіданні представником в/ч НОМЕР_1 характеристики засуджений довів своє виправлення, і на час розгляду клопотання засуджений відбув більше ніж 2/3 призначеного покарання.

На переконання апеляційного суду, такі доводи є обґрунтованими та давали суду першої інстанції можливість умовно-достроково звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст.81 КК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, оскільки при розгляді клопотання про умовно-дострокове звільнення від покарання, суд належним чином оцінив поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за час відбуття покарання засуджений ОСОБА_8 довів своє виправлення.

Приписами ст.6 КВК України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Положеннями ч.3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що під час розгляду клопотання місцевим судом, представник військової частини, де ОСОБА_8 відбуває покарання, підтримав подане клопотання та вважав можливим звільнити засудженого умовно-достроково від відбування покарання.

З урахуванням даних про особу засудженого, який розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується установою протягом усього часу відбування покарання, має заохочення під час відбування покарання, апеляційний суд вважає, що на даний час ОСОБА_8 не є суспільно-небезпечною особою, за час перебування у дисциплінарному батальйоні ним досягнуто значних успіхів на шляху до соціалізації та доведено можливість стати повноцінним та законослухняним членом суспільства, сумлінною поведінкою, ставленням до праці він довів своє виправлення, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури  ОСОБА_6 – залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: