16.05.24

Провадження 2/235/1022/24

Справа 235/3143/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Тищенко І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В :

18 квітня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 серпня 2009р. прийнятий прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті в  ВАТ  «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1». З 07.09.2010р.  ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ». Згідно рiшення позачергових загальних зборiв ПУБЛIЧНОГО АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ШАХТОУПРАВЛIННЯ "ПОКРОВСЬКЕ" (Протокол   №   2/2018   вiд   12.09.2018   р.) змінило назву на Приватне акціонерне товариство «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» (далі – відповідач). 13.03.2015р. його було звільнено.

За час роботи на підприємстві відповідача позивач набув хронічних професійних захворювань.

П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25 листопада 2021 року (копія додається), затвердженого першим заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:

-хронічний бронхіт ІІ ст., ф. затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ (першого-другого) ст.

-Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість 1 ступеню (початкові явища) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ).

-Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в ст. неповної ремісії стадії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом -захворювання професійні, встановлені вперше.

П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: підпадав впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, параметри яких перевищували нормативні значення, зокрема і у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: робота ОСОБА_1 в умовах тривалого впливу на організм шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, рівні та концентрація яких перевищували допустимі параметри, зокрема і у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» у період з 2009-2015 років піддавався впливу несприятливих виробничих факторів, а саме:

-Пил фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної  дії  складала  на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» - 8,6 мг/м3 – 196,86 мг/м3 при гранично- допустимій концентрації = 2мг/м3.

-Виробничий шум: рівень виробничого шуму при нормативному значенні 80 дБА складав за час роботи на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» - 88 дБА.

Важкість праці, статичне   навантаження:   ПРАТ   «Шахтоуправління   «Покровське»   : при роботі за участю мязів нижніх кінцівок та тулуба – 194,4-298,4 Вт, при нормативному значенні 90Вт; - при роботі з переважною   участю   мязів   плечового поясу – 89,0-90,6 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; - маса вантажу, що постійно підіймається  та  переміщується  –  40,0  кг,  при  нормативному  значенні 30 кг

Робоча поза: перебування у незручній позі 30% часу зміни, при нормативному значенні 25% часу зміни; нахили корпусу 140-145 разів за зміну, при нормативному значенні нахили >30 градусів 50-100 разів за зміну.

27.01.2022 року він був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями. Йому було встановлено первинно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, безстроково, з них: 35%- радикулопатія, 25% - хронічний бронхіт, 5% - приглухуватість.

Первинно визнано інвалідом 3 групи за професійними захворюваннями.

Визначена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування за профзахворюваннями, санаторно-курортне лікування.

Позивач вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода.

Таким чином, його робота на користь підприємства була надважкою, з перевищенням гранично допустимих норм.

Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою від 01.03.2021р.; випискою №1096 від 10.11.2021р. (копії додаються).

Відповідно до виписки №1096 від 10.11.2021р. позивач має скарги на задишку, сухий кашель, больові відчуття в проекції серця, біль у поперековому відділі хребта з іррадіацією в ліву ногу з її затерпанням, шум у вухах, двобічне поволі прогресуюче зниження слуху, запаморочення після швидкої ходи та глибокого дихання, незначні слабкість і втому, артралгії, пітливість, печію, відрижку, набряки н/к..

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Викладенні у позові обставини свідчать про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за рахунок підприємства-відповідача, працюючи на якому позивач отримав декілька професійних захворювань, які суттєво змінили його життя.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у 245 000 грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить з тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, тяжкості захворювань, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання професійних захворювань, а також незворотності значного погіршення стану здоров`я.

18 квітня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

19 квітня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 19.04.2024 року, що підтверджується супровідним листом на а.с. 26. 22 квітня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що загальний підземний стає позивача складає 19 років 03 місяці 10 днів, з них на ПрАТ «ШУ «Покровське» - 05 років 06 місяців 17 днів, або 29% від загального стажу. Таким чином, шкода ОСОБА_1 була завдана внаслідок послідовної роботи на декількох підприємствах вугільної галузі, а відтак її розмір має бути розподілений відповідно до стажу роботи позивача на цих підприємствах та ступеню шкідливого впливу. Отже, ПрАТ «ШУ «Покровське» не повинно нести відповідальність за дії, які не вчиняло. Позивачем не доведено, що були будь-які незаконні дії чи бездіяльність відповідача, що могли бути причиною профзахворювання та моральних страждань позивача. Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення 245 000,00 грн, відшкодування моральної шкоди є безпідставною та не підлягає задоволенню. Позовні вимоги позивача не підтверджуються належними доказами у справі, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

22 квітня 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив, що у виникненні у позивача хронічних професійних захворювань наявна вина відповідача, так як згідно п. 18 акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25 листопада 2021 року встановлено, що причинами виникнення професійного захворювання є: робота ОСОБА_1 в умовах тривалого впливу на організм шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, рівні та концентрація яких перевищували допустимі параметри, зокрема і у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» у період з 2009-2015 років піддавався впливу несприятливих виробничих факторів. Викладене свідчить про те, що хронічне професійне захворювання та втрата професійної працездатності позивача настали, оскільки в тому числі і відповідач як роботодавець, не забезпечив створення нешкідливих та небезпечних умов праці, а тому в даному випадку наявна і вина відповідача як працедавця у виникненні у позивача хронічного професійного захворювання. Просив позовні вимоги задовольнити.

З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2009р. ОСОБА_1 прийнятий прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті в ВАТ  «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1». З 07.09.2010р. ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ». Згідно рiшення позачергових загальних зборiв ПУБЛIЧНОГО АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ШАХТОУПРАВЛIННЯ "ПОКРОВСЬКЕ" (Протокол №   2/2018 вiд 12.09.2018 р.) змінило назву на Приватне акціонерне товариство «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» (далі – відповідач). 13.03.2015р. його було звільнено, що підтверджується копією трудової книжки серії  НОМЕР_1 (а.с. 8-11).

Під час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24.11.2021 року, згідно якому зазначений діагноз: хронічний бронхіт ІІ ст., ф. затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ (першого-другого) ст. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість 1 ступеню (початкові явища) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ). Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в ст. неповної ремісії стадії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом -захворювання професійні, встановлені вперше (а.с. 12-14).

27.01.2022 року позивач був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями. Йому було встановлено первинно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, безстроково, з них: 35%- радикулопатія, 25% - хронічний бронхіт, 5% - приглухуватість. Первинно визнано інвалідом 3 групи за професійними захворюваннями безстроково (а.с. 15-16).

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров`я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до професійних захворювань позивача. Висновком МСЕК від 27.01.2022 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи, інвалідність встановлена безстроково (а.с. 16).

В зв`язку цим 18 квітня 2024 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов`язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив згідно висновку МСЕК 65% працездатності, визнаний інвалідом третьої групи.

Позивач тривалий час перебував на лікуванні (а.с. 17-19).

Позивачу внаслідок професійного захворювання була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що у зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Вищезазначене законодавство, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з професійними захворюваннями згідно висновку МСЕК втрачена на 65 %, позивач визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 115 000грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Щодо стягнення на користь позивача суми відшкодування без відрахування з неї податків та інших обов`язкових платежів суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішенням, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, зокрема, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Правовий висновок про те, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми на відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, викладено також у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 264/5681/17, від 19 травня 2021 року у справі №180/377/20.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 568,05грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 268 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому в результаті професійних захворювань у розмірі 115000,00 (сто п`ятнадцять тисяч)грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в розмірі 568,05грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складено 16 травня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 , адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1-а.

Суддя                                                                О.Є. Філь