КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28 липня 2010 р. № 2-а-6562/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Журавля В.О.,
при секретарі Горбуновій К.С.,
за участю представників:
позивача ? Дубовик В.В.,
відповідача ? не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції
до
про фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
припинення підприємницької діяльності,
ВСТАНОВИВ:
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція (далі ? позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі ? відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
У судове засідання з’явився представник позивача. Позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Позовні вимоги визнав повністю. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача проти розгляду справи за відсутності відповідача не заперечував. За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Суд у судовому засіданні, з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, встановив таке.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 51 КАС України відповідач має право визнати позов, про що подав суду письмову заяву.
Відповідача було зареєстровано як фізичну особу - підприємця 16 червня 2005 р., що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до вимог частини 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерській облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Згідно з наявними у матеріалах справи довідками відповідача було взято на облік як платника податків з 30 червня 2005 р. за №1009, звіти позивачу відповідач не подає з першого кварталу 2009 р., таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік, станом на 16 червня 2010 р. податковий борг відсутній.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи майнового характеру спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з вимогами ст. 239 цього Кодексу органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно - господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України).
Згідно з вимогами пункту 17 статті 11 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні ” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 № 755 - ІУ однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (що не пов'язано з банкрутством) є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Наведене свідчить, що відповідачем було допущено неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, що є підставою для припинення його підприємницької діяльності.
З урахуванням заявлених позовних вимог та визнання адміністративного позову відповідачем суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання адміністративного позову відповідачем.
Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 112, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Постанову надіслати державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення підприємницької діяльності у встановленому законом порядку (після набрання постановою законної сили).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.О. Журавель
Постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 29 липня 2010 р.