КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

8  липня  2010 р.                                                                           Справа № 2а-6031/10/1070  

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого    -  судді  Журавля В.О.,

при секретарі:   -  Горбунової К.С.,

за участю:

представник позивача   – Харченко С.В.,

відповідача                    –  ОСОБА_1,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі

до

про фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

припинення підприємницької діяльності,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бородянському  районі (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.

У судове засідання з’явився представник позивача та відповідач. Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Відповідач позов  визнав у повному обсязі.

Суд у судовому засіданні встановив наступне.

Позивачем було подано до суду позов про припинення підприємницької діяльності відповідача (а.с. 3-4). У судовому засіданні відповідач заявив про визнання позову.

Відповідача було зареєстровано як фізичну особу – підприємця 27 травня 2003 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (а.с. 6).

Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення  і  сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до вимоги частини 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерській облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Згідно з наявними у матеріалах справи довідками відповідача було взято на облік як платника податків з 2 червня 2003 р. за №7973 (а.с. 7),  звіти позивачу відповідач не подає з  25 квітня 2007 р., таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік (а.с. 9),  станом на 22 червня 2010 р. податковий борг відсутній (а.с. 8, 17).

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські  санкції, тобто заходи майнового характеру спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з вимогами ст. 239 цього Кодексу  органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання.

Компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України).

Згідно з вимогами пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 № 755 - ІУ однією із  підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (що не пов’язано з банкрутством) є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Наведене свідчить, що відповідачем було допущено неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, що є підставою для припинення його підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання  відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, останнім приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю.

З урахуванням того, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить вимогам закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 51 КАС України), суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та приймає визнання адміністративного позову відповідачем.

Частиною першою статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності, що не пов’язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем ? фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 112, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                            П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області до   фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

У день набрання цією постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд  заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                                              В.О. Журавель

Постанову складено у повному обсязі та підписано  12 липня  2010 р.