Єдиний унікальний номер: 448/1504/22

Провадження № 1-кп/448/39/24

У Х В А Л А

13.05.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в АДРЕСА_1 ) клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби обвинуваченому та усне клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, - з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов`язання, по кримінальному провадженні за №42022141410000042 від 15.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, -

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

в с т а н о в и в:

І. Питання, що вирішуються:

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор через канцелярію суду подав клопотання про продовження запобіжного заходу домашнього арешту в нічний час доби щодо обвинуваченого ОСОБА_7 . Вказане клопотання обґрунтовує тим, що зазначена особа обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, санкції статті якої передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Зважаючи на ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені у даному кримінальному провадженні, а саме: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому вищевказаний запобіжний захід строком на 2-а місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В свою чергу, сторона захисту в усній формі заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, - з домашнього арешту в нічний час доби на особисте зобов`язання. При цьому зазначили, що протягом часу, відколи кримінальне провадження було внесено до ЄРДР по даний час обвинувачений ОСОБА_8 жодного разу не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, як і не вчиняв жодних дій, спрямованих на реалізацію ризиків, зазначених у клопотанні прокурора. Вважає, що запобіжний захід - домашній арешт в нічний час доби на даній стадії провадження є занадто суворим.

ІІ. Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту:

Прокурор ОСОБА_9 , в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби, з підстав, що наведені у клопотанні. Разом з тим, заперечив у повному обсязі щодо усного клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу, - з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_8 , і його захисник-адвокат ОСОБА_12 , в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення. Підтримали подане ними усне клопотання щодо зміни запобіжного заходу, - з домашнього арешту в нічний час доби на особисте зобов`язання. Вважають, що запобіжний захід - домашній арешт в нічний час доби на даній стадії провадження є занадто суворим для обвинуваченого.

Потерпілі особи в даному кримінальному провадженні відсутні.

ІІІ. Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали:

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника-адвоката, дослідивши вказані учасниками судового процесу клопотання, а також подані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

23.11.2023 року клопотання сторони обвинувачення задоволено в повному обсязі, обрано обвинуваченому ОСОБА_11 , запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, на строк - 2 місяці, до 23.01.2024 року. Надалі вищевказаний запобіжний захід було змінено, - на домашній арешт у нічний час доби, термін дії котрого спливає 17.05.2024 року.

Сторона обвинувачення просить суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби строком на 2-а місяці, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки вважає, що ризики, що передбачені у ст.177 КПК України, на даний час існують, не зменшились та не відпали.

В свою чергу сторона захисту заявила усне клопотання про зміну запобіжного заходу, - з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов`язання, вважаючи при цьому, що запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби на даній стадії провадження є занадто суворим для обвинуваченого.

В силу статей 131 і 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.

Відповідно до частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

При вирішенні заявленого клопотання сторони обвинувачення, суд враховує вимоги частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Конституцією України визначені та закріплені права і свободи людини, які гарантуються і оберігаються Державою, а саме:

Стаття 29 Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Стаття 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 62 Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Стаття 63 Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із частиною 2 статті 8 КПК України, принцип Верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, 1950 року домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Обвинувачений ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Суд переконаний, що вказана особа обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення за обставин, які зазначенні в обвинувальному акті і клопотанні прокурора.

Також судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 , має міцні соціальні зв`язки, зокрема такий є одружений, має постійне місце проживання, на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення мав постійне місце праці, тощо.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_11 , запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час доби, оскільки вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, в тому числі і запобіжний захід - особисте зобов`язання, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відтак, суд приходить до переконання, що саме такий запобіжний захід як домашній арешт в нічний час доби на даний час є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_13 , своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження і суспільному інтересу.

Згідно частини 5 статті 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Отже, аналіз цієї норми КПК в поєднанні зі ст.181 цього ж Кодексу вказує, що:

(1) п. 1-9 ч.5 ст.194 КПК визначено виключний перелік обов`язків;

(2) зобов`язання не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду, місце свого фактичного проживання є складовою самого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його суттю, а тому не може бути віднесене до факультативних обов`язків;

(3) зобов`язання прибувати за кожною вимогою до суду визначене реченням 1 ч.5 ст.194 КПК не відноситься до обов`язків вказаних в п.1 - 9 цієї норми та дії у період, допоки діє сам запобіжний захід, а не у межах строків визначених частиною 7 статті 194 КПК України, та окремо від запобіжного заходу не доводиться.

З положень п.2-3 ч.3 ст.132 КПК слідує, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається, якщо прокурор не доведе, що: потреби виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно питання щодо переліку обов`язків Суд визначатиме через призму наведеного з урахуванням даних про особу обвинуваченого через призму аргументів прокурора з цього питання та у підсумку констатує, що слушним є продовжити дію наступних обов`язків: не залишати місце постійного проживання у встановлений судом час, не відлучатися із населеного пункту без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду із встановленою періодичністю; здати на зберігання відповідними органами Державної влади паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами, що зазначені в резолютивній частині ухвали, не відвідувати адміністративні будівлі Державного підприємства «Мостиське військове лісництво».

Саме ці обов`язки, на думку суду, відповідатимуть п.2 - 3 ч.3 ст.132 КПК та будуть ефективним запобіжником ризику впливу на свідків.

Прокурора, як суб`єкта інформування Суд виключає, у розрізі положень п.2 - 3 ч.3 ст.132 КПК та поєднанні з даними на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Суд не розділяє підхід при якому обов`язки визначені частиною 5 статті 194 КПК України застосовуються за принципом «обов`язки заради обов`язків», оскільки їх потреба та об`єм має витікати з фактичної ситуації у кожній справі з урахуванням даних про особу обвинуваченого.

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду клопотань, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку щодо питань, які підлягають доказуванню у даному випадку, вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з вищевказаних підстав у цьому судовому рішенні.

Керуючись статтями 8, 176-179, 181, 194, 372, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 , заявленого в інтересах його підзахисного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, - з домашнього арешту в нічний час доби на особисте зобов`язання, - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Поруби Яворівського району Львівської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- не залишати місце свого постійного проживання (житло) за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду в період часу з 23:00 год., до 07:00 год. наступної доби;

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з місця свого постійного проживання без дозволу суду;

- попереджати суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками, експертами, спеціалістами по даному кримінальному провадженні, серед яких: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відвідувати адміністративні будівлі Державного підприємства «Мостиське військове лісництво».

Строк дії даної ухвали встановити терміном на 2 (два) місяці, тобто з 13.05.2024 року і до 13.07.2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_14 , що на підставі статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_3 під розписку із вищевказаною ухвалою.

Направити копію ухвали для виконання та контролю в орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_36 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15 травня 2024 року

Суддя ОСОБА_1